Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Замок Гайдексбург (нім. Heidecksburg) — колишня резиденція можновладного князя Шварцбург-Рудольштадтського на вершині 60-метрового пагорба в тюрінгському місті Рудольштадт.
| Гайдексбург | |
|---|---|
 | |
50°43′22″ пн. ш. 11°20′20″ сх. д. / 50.72300000002777409° пн. ш. 11.33900000002777730° сх. д.Координати: 50°43′22″ пн. ш. 11°20′20″ сх. д. / 50.72300000002777409° пн. ш. 11.33900000002777730° сх. д. | |
| Тип | замок і королівський палац[d][1] |
| Статус спадщини | пам'ятка культури[d] |
| Країна |  Німеччина |
| Розташування | Рудольштадт |
| Архітектурний стиль | Бароко, Класицизм |
| Перша згадка | XIII століття |
| Сайт | heidecksburg.de/cms/pages/de/startseite.php |
  Гайдексбург (Німеччина) | |
 Гайдексбург у Вікісховищі | |
Історія
Попередні споруди
Попередник палацу був побудований в XIII столітті і був розташований на території сучасного замкового саду. Ця фортеця належала графам Орламюнде, а у 1334 р. перейшла графам Шварцбурга, а в ході тюрингської війни графів у 1345 р. була зруйнована. Видимих частин цієї фортеці не збереглося. У другій половині XIV століття був зведений новий замок, який розташовувався між відкритою сценою і центром сучасного замку. Від цієї будівлі до наших днів дійшла кругла вежа, вбудована в кінний манеж. У 1573 році фортеця згоріла, щонайменше, частково, і на її місці був побудований палац у стилі ренесанс з трьома флігелями, розміри якого приблизно відповідали сучасному палацу.
Бароковий палац
У 1735 році і цей палац згорів, вціліли тільки приміщення вахти, ребристе склепіння на першому поверсі західного флігеля, вхід в північний флігель, а також великі частини південного флігеля (в'їзні ворота, дзеркальний кабінет і кілька інших кімнат). Ці частини були збережені і включені до складу нового палацу. У 1737 р. почалися будівельні роботи по зведенню нової резиденції в стилі бароко, яка повинна була відповідати рівню дому Шварцбургів, голова якого відтоді мав статус імперського князя.
Довжина подвір'я палацу складає близько 150 метрів. З південної сторони двору розташовується південний флігель, побудований на основі палацу-попередника. Новий головний флігель зведений із західної частини двору. Його центр займає розкішний парадний зал, який в наші дні відкритий для відвідування і де проходять різноманітні культурні заходи, наприклад, такі, як палацові концерти. З кожної сторони залу передує певний порядок кімнат. Північний флігель будувався як розташування адміністрації князівства і був розширений за рахунок багатьох невеликих господарських приміщень, в числі яких є й манеж. Останньою великою спорудою тієї епохи є зведена в 1744 р. 40-метрова вежа.
Для зведення нового палацу після пожежі князь Фрідріх Антон хотів запросити знаменитого дрезденського архітектора М. Д. Пеппельманна, проте той помер у 1736 році. У результаті головним архітектором палацу став наступник Пепперманна на посаді головного архітектора Дрездена Крістоф Кнеффель (1686—1752). Вплив дрезденського пізнього бароко проявляється, насамперед, на зроблених Кнеффелем кресленнях західного флігеля і в розташуванні кімнат у головному флігелі. У кімнатах, розділених на два покоя, що складаються з передньої, вітальні, кабінету з альковом і гардеробом, було видно певний французький вплив. Однак, будівельні роботи йшли не так швидко, як планувалося. Причина цього, насамперед, була в перевантаженості Кнеффеля, який не встигав з розробкою будівельних планів. У зв'язку з цим, у 1743 р. він був усунений від керівництва спорудженням палацу, яке було передано головному архітектору Веймару (1703—1756). Під його керівництвом зведення резиденції прискорилося. Хоча до моменту його смерті в 1756 р. оздоблювальні роботи не були повністю завершені, Кроне встиг скласти докладні креслення, за якими будівництво тривало аж до 1770-х років. Часом завершення будівництва вважається 1786 рік (як було зазначено на табличці), правда, роботи у північному флігелі і в східній частині південного велися ще майже до 1810 року.
Палац вигідно відрізняється, принаймні, від численних резиденцій тюрінгських малих держав завдяки своїй пишності. Вона була досягнута за рахунок таких елементів, як об'ємна декорація залу заввишки 12 метрів. Спочатку суворо прямокутний зал Кнеффеля набув зігнуті у вигляді хвиль стін, ніші для печей на торцевих сторонах, округлені буфетними нішами кути і ложі у верхній частині. Також до барокових елементів варто віднести настінні форми із стукко і фрески. Південніше парадного залу з 1742 р. розташовуються «червоні кімнати», в 1750 послідували кімнати з північної сторони, що утворили «зелений зал» і були повністю завершені у 1770-ті роки. Вони також мають розкішну обробку — стукко, стельовий і настінний розпис, різьблення. Всі кімнати, що входять до ансамблю парадного залу, з'єднані одна з одною галереєю і двома сходами. Південний флігель складається, передусім, із житлових приміщень, які, однак, декоровані згідно з численними особистими перевагами і мають різноманітний зовнішній вигляд.
Наступні стадії будівництва
Практично відразу після завершення робіт по внутрішньому оздобленню палацу 1800 року почалася нова інтенсивна фаза будівництва. Кілька маленьких кімнат були перероблені відповідно до вимог іншого стилю — класицизму. У палацовому саду з'явилося святилище Ор, штучні руїни і підстави колон. Крім того, південне крило було розширено на схід.
Після 1918 р. й усунення від влади князя Гюнтера Віктора палац став виставковим майданчиком для багатьох музеїв, які в 1950 р. об'єдналися в «Державний музей Гайдексбург». У 1940 р. внаслідок проведеної реконструкції замку Шварцбург розміщена в ньому збройова колекція була перенесена в Гайдексбург. У 1945 р. замок зазнав серйозної шкоди, і в 1950-ті роки були проведені роботи по ремонту даху палацу, в 1956 було оновлено облицювання західного і північного флігелів. В 1966 р. на башті був сконструйований новий мідний дах. У 1971 р. відреставрований дзеркальний кабінет в південному флігелі, який залишився ще від попереднього палацу. З 1994 р. проводяться різні реставраційні роботи при підтримці Тюрингського фонду палаців і садів, який є нинішнім власником Гайдексбурга. В ході цих робіт був заново вимощений палацовий двір, відреставровані кімнати галереї, облаштовані зали південного флігеля, а також оновлено дах.
Сьогодні в палаці розташовується і . Тут же розташовано управління фонду Тюрінгських палаців і садів. Внутрішні приміщення палацу (парадний зал, зелений зал, порцелянова галерея, палацовий двір, тераса) можна відвідати разом з екскурсією або під час інших заходів, що проводяться в Гайдексбурзі.
Музей
Збройова колекція
Тюрінгський музей Гайдексбург володіє багатим зібранням зброї, що складається з близько 4000 експонатів часів XV—XIX ст. Частина цієї колекції виставлена у пізньоготичному склепінчастому залі. В даний момент на складі Гайдексбурга зберігаються близько 3500 зразків зброї, які не виставлялися з 1940 р. Передбачається, що ця колекція буде відреставрована в рамках спільного проєкту федерального уряду й музею. Після закінчення відновлення Шварцбургського арсеналу, туди планується перенести частину зібрання в 2017 р.
У північному флігелі буде показано розвиток шварцбургської армії за допомогою виставки мечів XV ст. і обладунків часів Тридцятирічної війни.
Примітки
- Corpus of Baroque Ceiling Painting in Germany
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 7 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 8 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
Література
- Direktion der Staatlichen Museen Heidecksburg (Hg.in): Schloß Heidecksburg. Wegweiser durch die Fest — und Wohnräume, Rudolstadt 1969.
- Direktion der Staatlichen Museen Heidecksburg (Hg.in): Schloß Heidecksburg. Wegweiser zu den Sammlungen im Schloß und in den weiteren Museumsaußenstellen, 3. erweit. Aufl., Rudolstadt o.J. (1983).
- Alfred Koch: Schloß Heidecksburg, (Baudenkmale 71), E. A. Seemann: Leipzig 1990, .
- Thüringer Landesmuseum Heidecksburg (Hg.): Schloß Heidecksburg. Die Sammlungen, Rudolstadt 2004, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamok Gajdeksburg nim Heidecksburg kolishnya rezidenciya mozhnovladnogo knyazya Shvarcburg Rudolshtadtskogo na vershini 60 metrovogo pagorba v tyuringskomu misti Rudolshtadt Gajdeksburg50 43 22 pn sh 11 20 20 sh d 50 72300000002777409 pn sh 11 33900000002777730 sh d 50 72300000002777409 11 33900000002777730 Koordinati 50 43 22 pn sh 11 20 20 sh d 50 72300000002777409 pn sh 11 33900000002777730 sh d 50 72300000002777409 11 33900000002777730Tipzamok i korolivskij palac d 1 Status spadshinipam yatka kulturi d Krayina Nimechchina ISO3166 1 alpha 3 DEU ISO3166 1 cifrovij 276 RoztashuvannyaRudolshtadtArhitekturnij stilBaroko KlasicizmPersha zgadkaXIII stolittyaSajtheidecksburg de cms pages de startseite phpGajdeksburg Nimechchina Gajdeksburg u VikishovishiIstoriyaPoperedni sporudi Poperednik palacu buv pobudovanij v XIII stolitti i buv roztashovanij na teritoriyi suchasnogo zamkovogo sadu Cya fortecya nalezhala grafam Orlamyunde a u 1334 r perejshla grafam Shvarcburga a v hodi tyuringskoyi vijni grafiv u 1345 r bula zrujnovana Vidimih chastin ciyeyi forteci ne zbereglosya U drugij polovini XIV stolittya buv zvedenij novij zamok yakij roztashovuvavsya mizh vidkritoyu scenoyu i centrom suchasnogo zamku Vid ciyeyi budivli do nashih dniv dijshla krugla vezha vbudovana v kinnij manezh U 1573 roci fortecya zgorila shonajmenshe chastkovo i na yiyi misci buv pobudovanij palac u stili renesans z troma fligelyami rozmiri yakogo priblizno vidpovidali suchasnomu palacu Barokovij palac U 1735 roci i cej palac zgoriv vcilili tilki primishennya vahti rebriste sklepinnya na pershomu poversi zahidnogo fligelya vhid v pivnichnij fligel a takozh veliki chastini pivdennogo fligelya v yizni vorota dzerkalnij kabinet i kilka inshih kimnat Ci chastini buli zberezheni i vklyucheni do skladu novogo palacu U 1737 r pochalisya budivelni roboti po zvedennyu novoyi rezidenciyi v stili baroko yaka povinna bula vidpovidati rivnyu domu Shvarcburgiv golova yakogo vidtodi mav status imperskogo knyazya Dovzhina podvir ya palacu skladaye blizko 150 metriv Z pivdennoyi storoni dvoru roztashovuyetsya pivdennij fligel pobudovanij na osnovi palacu poperednika Novij golovnij fligel zvedenij iz zahidnoyi chastini dvoru Jogo centr zajmaye rozkishnij paradnij zal yakij v nashi dni vidkritij dlya vidviduvannya i de prohodyat riznomanitni kulturni zahodi napriklad taki yak palacovi koncerti Z kozhnoyi storoni zalu pereduye pevnij poryadok kimnat Pivnichnij fligel buduvavsya yak roztashuvannya administraciyi knyazivstva i buv rozshirenij za rahunok bagatoh nevelikih gospodarskih primishen v chisli yakih ye j manezh Ostannoyu velikoyu sporudoyu tiyeyi epohi ye zvedena v 1744 r 40 metrova vezha Dlya zvedennya novogo palacu pislya pozhezhi knyaz Fridrih Anton hotiv zaprositi znamenitogo drezdenskogo arhitektora M D Peppelmanna prote toj pomer u 1736 roci U rezultati golovnim arhitektorom palacu stav nastupnik Peppermanna na posadi golovnogo arhitektora Drezdena Kristof Kneffel 1686 1752 Vpliv drezdenskogo piznogo baroko proyavlyayetsya nasampered na zroblenih Kneffelem kreslennyah zahidnogo fligelya i v roztashuvanni kimnat u golovnomu fligeli U kimnatah rozdilenih na dva pokoya sho skladayutsya z perednoyi vitalni kabinetu z alkovom i garderobom bulo vidno pevnij francuzkij vpliv Odnak budivelni roboti jshli ne tak shvidko yak planuvalosya Prichina cogo nasampered bula v perevantazhenosti Kneffelya yakij ne vstigav z rozrobkoyu budivelnih planiv U zv yazku z cim u 1743 r vin buv usunenij vid kerivnictva sporudzhennyam palacu yake bulo peredano golovnomu arhitektoru Vejmaru 1703 1756 Pid jogo kerivnictvom zvedennya rezidenciyi priskorilosya Hocha do momentu jogo smerti v 1756 r ozdoblyuvalni roboti ne buli povnistyu zaversheni Krone vstig sklasti dokladni kreslennya za yakimi budivnictvo trivalo azh do 1770 h rokiv Chasom zavershennya budivnictva vvazhayetsya 1786 rik yak bulo zaznacheno na tablichci pravda roboti u pivnichnomu fligeli i v shidnij chastini pivdennogo velisya she majzhe do 1810 roku Palac vigidno vidriznyayetsya prinajmni vid chislennih rezidencij tyuringskih malih derzhav zavdyaki svoyij pishnosti Vona bula dosyagnuta za rahunok takih elementiv yak ob yemna dekoraciya zalu zavvishki 12 metriv Spochatku suvoro pryamokutnij zal Kneffelya nabuv zignuti u viglyadi hvil stin nishi dlya pechej na torcevih storonah okrugleni bufetnimi nishami kuti i lozhi u verhnij chastini Takozh do barokovih elementiv varto vidnesti nastinni formi iz stukko i freski Pivdennishe paradnogo zalu z 1742 r roztashovuyutsya chervoni kimnati v 1750 posliduvali kimnati z pivnichnoyi storoni sho utvorili zelenij zal i buli povnistyu zaversheni u 1770 ti roki Voni takozh mayut rozkishnu obrobku stukko stelovij i nastinnij rozpis rizblennya Vsi kimnati sho vhodyat do ansamblyu paradnogo zalu z yednani odna z odnoyu galereyeyu i dvoma shodami Pivdennij fligel skladayetsya peredusim iz zhitlovih primishen yaki odnak dekorovani zgidno z chislennimi osobistimi perevagami i mayut riznomanitnij zovnishnij viglyad Nastupni stadiyi budivnictva Pislya rekonstrukciyi 2007Rizdvyanij yarmarok u vnutrishnomu dvori Praktichno vidrazu pislya zavershennya robit po vnutrishnomu ozdoblennyu palacu 1800 roku pochalasya nova intensivna faza budivnictva Kilka malenkih kimnat buli pererobleni vidpovidno do vimog inshogo stilyu klasicizmu U palacovomu sadu z yavilosya svyatilishe Or shtuchni ruyini i pidstavi kolon Krim togo pivdenne krilo bulo rozshireno na shid Pislya 1918 r j usunennya vid vladi knyazya Gyuntera Viktora palac stav vistavkovim majdanchikom dlya bagatoh muzeyiv yaki v 1950 r ob yednalisya v Derzhavnij muzej Gajdeksburg U 1940 r vnaslidok provedenoyi rekonstrukciyi zamku Shvarcburg rozmishena v nomu zbrojova kolekciya bula perenesena v Gajdeksburg U 1945 r zamok zaznav serjoznoyi shkodi i v 1950 ti roki buli provedeni roboti po remontu dahu palacu v 1956 bulo onovleno oblicyuvannya zahidnogo i pivnichnogo fligeliv V 1966 r na bashti buv skonstrujovanij novij midnij dah U 1971 r vidrestavrovanij dzerkalnij kabinet v pivdennomu fligeli yakij zalishivsya she vid poperednogo palacu Z 1994 r provodyatsya rizni restavracijni roboti pri pidtrimci Tyuringskogo fondu palaciv i sadiv yakij ye ninishnim vlasnikom Gajdeksburga V hodi cih robit buv zanovo vimoshenij palacovij dvir vidrestavrovani kimnati galereyi oblashtovani zali pivdennogo fligelya a takozh onovleno dah Sogodni v palaci roztashovuyetsya i Tut zhe roztashovano upravlinnya fondu Tyuringskih palaciv i sadiv Vnutrishni primishennya palacu paradnij zal zelenij zal porcelyanova galereya palacovij dvir terasa mozhna vidvidati razom z ekskursiyeyu abo pid chas inshih zahodiv sho provodyatsya v Gajdeksburzi MuzejZbrojova kolekciya Tyuringskij muzej Gajdeksburg volodiye bagatim zibrannyam zbroyi sho skladayetsya z blizko 4000 eksponativ chasiv XV XIX st Chastina ciyeyi kolekciyi vistavlena u piznogotichnomu sklepinchastomu zali V danij moment na skladi Gajdeksburga zberigayutsya blizko 3500 zrazkiv zbroyi yaki ne vistavlyalisya z 1940 r Peredbachayetsya sho cya kolekciya bude vidrestavrovana v ramkah spilnogo proyektu federalnogo uryadu j muzeyu Pislya zakinchennya vidnovlennya Shvarcburgskogo arsenalu tudi planuyetsya perenesti chastinu zibrannya v 2017 r U pivnichnomu fligeli bude pokazano rozvitok shvarcburgskoyi armiyi za dopomogoyu vistavki mechiv XV st i obladunkiv chasiv Tridcyatirichnoyi vijni PrimitkiCorpus of Baroque Ceiling Painting in Germany d Track Q107174967 Arhiv originalu za 12 listopada 2016 Procitovano 7 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2017 Procitovano 1 kvitnya 2017 LiteraturaDirektion der Staatlichen Museen Heidecksburg Hg in Schloss Heidecksburg Wegweiser durch die Fest und Wohnraume Rudolstadt 1969 Direktion der Staatlichen Museen Heidecksburg Hg in Schloss Heidecksburg Wegweiser zu den Sammlungen im Schloss und in den weiteren Museumsaussenstellen 3 erweit Aufl Rudolstadt o J 1983 Alfred Koch Schloss Heidecksburg Baudenkmale 71 E A Seemann Leipzig 1990 ISBN 3 363 00454 0 Thuringer Landesmuseum Heidecksburg Hg Schloss Heidecksburg Die Sammlungen Rudolstadt 2004 ISBN 3 910013 57 0