Острови́ Анжу́ (рос. острова Анжу, якут. Анжу арыылара) — група великих островів у Північному Льодовитому океані, на межі двох морів Східно-Сибірського та Лаптєвих, відносяться до складу Новосибірських островів. Територіально належить до Республіки Саха, Росія.
Острови Анжу рос. Острова Анжу, якут. Анжу арыылара | ||||
75°28′30″ пн. ш. 143°02′31″ сх. д. / 75.47500° пн. ш. 143.04194° сх. д.Координати: 75°28′30″ пн. ш. 143°02′31″ сх. д. / 75.47500° пн. ш. 143.04194° сх. д. | ||||
Архіпелаг | Новосибірські острови | |||
Акваторії | Північний Льодовитий океан, Море Лаптєвих, Східно-Сибірське море | |||
Найбільший острів | Котельний острів | |||
Загальна площа | 29 000 км² | |||
Найвища точка | 361 м | |||
Країна | Росія | |||
Регіон | Саха | |||
Острови Анжу у Вікісховищі | ||||
Площа островів становить приблизно 30 000 км². Рельєф переважно рівнинний, виділяються тільки окремі височини. Найвища точка — гора Малакатин-Тас на острові Котельному (361 м).
Група складається з 5 основних островів, 12 малих та декількох дрібних, які час від часу затоплюються. Острови Котельний, Земля Бунге та Фаддеєвський сполучені між собою, і відокремлюються тільки долинами річок, які раніше були протоками. Навесні, коли льоди в океані тануть і рівень води піднімається, ці острови стають окремими частинами:
Острови були відкриті російськими промисловцями в різні періоди: Котельний острів та Земля Бунге відкриті Іваном Ляховим в 1772-1773 роках; Я. Ф. Санниковим Фаддеєвський острів в 1805 та Нова Сибір в 1806 роках; Бельковський острів в 1808 році. Названі на честь П.Ф.Анжу.
Ця стаття не містить . (жовтень 2015) |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostrovi Anzhu ros ostrova Anzhu yakut Anzhu aryylara grupa velikih ostroviv u Pivnichnomu Lodovitomu okeani na mezhi dvoh moriv Shidno Sibirskogo ta Laptyevih vidnosyatsya do skladu Novosibirskih ostroviv Teritorialno nalezhit do Respubliki Saha Rosiya Ostrovi Anzhu ros Ostrova Anzhu yakut Anzhu aryylara 75 28 30 pn sh 143 02 31 sh d 75 47500 pn sh 143 04194 sh d 75 47500 143 04194 Koordinati 75 28 30 pn sh 143 02 31 sh d 75 47500 pn sh 143 04194 sh d 75 47500 143 04194 ArhipelagNovosibirski ostrovi AkvatoriyiPivnichnij Lodovitij okean More Laptyevih Shidno Sibirske more Najbilshij ostrivKotelnij ostriv Zagalna plosha29 000 km Najvisha tochka361 m KrayinaRosiya RegionSaha Ostrovi Anzhu Ostrovi Anzhu Ostrovi Anzhu u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Anzhu znachennya Plosha ostroviv stanovit priblizno 30 000 km Relyef perevazhno rivninnij vidilyayutsya tilki okremi visochini Najvisha tochka gora Malakatin Tas na ostrovi Kotelnomu 361 m Grupa skladayetsya z 5 osnovnih ostroviv 12 malih ta dekilkoh dribnih yaki chas vid chasu zatoplyuyutsya Ostrovi Kotelnij Zemlya Bunge ta Faddeyevskij spolucheni mizh soboyu i vidokremlyuyutsya tilki dolinami richok yaki ranishe buli protokami Navesni koli lodi v okeani tanut i riven vodi pidnimayetsya ci ostrovi stayut okremimi chastinami Belkovskij ostriv Zemlya Bunge Kotelnij ostriv Nova Sibir Faddeyevskij ostriv Ostrovi buli vidkriti rosijskimi promislovcyami v rizni periodi Kotelnij ostriv ta Zemlya Bunge vidkriti Ivanom Lyahovim v 1772 1773 rokah Ya F Sannikovim Faddeyevskij ostriv v 1805 ta Nova Sibir v 1806 rokah Belkovskij ostriv v 1808 roci Nazvani na chest P F Anzhu Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2015 Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi