Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Індійська Анексія Гоа 1961 року (англ. Indian Annexation of Goa) (також вторгнення в Гоа) — акція збройних сил Індії, яка поклала край 451-річному португальському колоніальному правлінню Індією. Тривала 36 годин. Загинули 22 індійці та 30 португальців.
| Анексія Гоа | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| |||||
| Сторони | |||||
 Індія |  Португалія | ||||
| Командувачі | |||||
 Раджендра Прасад Джавахарлал Неру |  Америку Томаш Антоніу де Салазар | ||||
| Сили | |||||
| 45 000 люд. 1 легкий авіаносець 2 крейсера 1 есмінець 8 фрегатів 4 тральщика 20 бомбардувальників 6 винищувачів 6 винищувачів De Havilland DH.100 Vampire 6 винищувачів 6 винищувачів Hawker Hunter 4 винищувачі-бомбардувальники | 3 995 люд. 200 морських піхотинців 1 фрегат 3 Сторожових катера | ||||
| Втрати | |||||
| 22 вбитих 54 поранено | 30 вбитих 57 поранено 3 668 взято у полон | ||||
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (серпень 2019) |
Передісторія
Дипломатичні спроби вирішення конфлікту Гоа
27 лютого 1950 року індійський уряд звернувся до португальського уряду проханням почати переговори про майбутнє колоній в Індії. Португальці відповіли, що Гоа не є колонією, і що Гоа це частина метрополії, отже не належить передачі. Індія не має права на Гоа, оскільки республіка Індія не існувала за часів переходу Гоа під португальське правління. Коли португальське правління відмовилось відповідати на aide-mémoires (пам'ятні записки), 11 червня 1953 року Індія відхилила місію в Лісабон.
15 серпня 1955 року 3—5 тисяч беззбройних індійських активістів спробували проникнути в Гоа, в шести місцях і були насильно вигнані португальською поліцією. Після загинули 21—30 активістів. Це погіршило думки про португальське Гоа. 1 вересня 1955 року Індія зачинила своє консульство в Гоа.
1956 року португальський посол у Франції разом з прем'єр-міністром Антоніу де Олівейра Салазаром виступив на підтримку референдуму в Гоа. Проте це було відхилене міністрами іноземних справ та оборони. Запит про референдум зробив кандидат у президенти Умберту Делгаду 1957 року.
Початок військових дій
Військові дії в Гоа
наземна атака в Гоа: сектора Північ та Північний Схід
Бойові зіткнення в Гоа почалися у 9:45 17 грудня 1961, коли індійський загін атакував та захопив місто (Maulinguém) на північному сході Гоа, вбивши двох португальських солдатів. 2- запросив дозвіл на атаку на індійців. У 13:45 була отримана відмова. В 02:00 2-й ескадрон був відправлений у місто Доромагого, щоб підтримати відступ поліцейських сил на зворотному шляху був атакований індійцями.
О 04:00 індійці почали артобстріл на південь від Маулінгема, думаючи що у місті є важкі танки. О 04:00 почався обстріл (Bicholim). О 04:00 португальці зруйнували мости в Бічолимі, в , о 05:00 в .
Захоплення острова Анджедіва
Анджедіва — невеликий острів за 1,5 км2, належить до округу Гоа Португалії, хоча лежить біля узбережжя штату Карнатака. На острові знаходиться стародавня фортеця, яку захищала португальська армія.
Під прикриттям артилерії кораблів індійські морські піхотинці під командуванням лейтенанта 18 грудня в 14:25 розпочали штурм острова, атакувавши португальський гарнізон. Португальці відбили атаку, 7 індійських морпіхів було вбито, 19 було поранено (у тому числі 2 офіцери).
Португальці у кінцевому підсумку здалися після інтенсивного обстрілу індійською корабельною артилерією. О 14:00 захопили острів, усі португальці взяті у полон, крім 2-ох капралів і 1-го рядового. Один капрал заховався в горах і здався 19 грудня, інший був захоплений опівдні 20 грудня. Він відбивався гранатами поранивши 7 піхотинців. Останній — рядовий Мануель Каетано — став останнім солдатом взятим у полон, 22 грудня, досягнувши вплав узбережжя.
Морський бій у затоці Мормуган
Уранці 18 грудня португальський (шлюп) стояв на якорі у затоці . Екіпаж корабля мав завдання битися з індійськими кораблями та як берегова батарея для захисту затоки й прилеглого берега, а також забезпечувати радіозв'язок через Лісабон. Бо берегові радіостанції були зруйновані авіаударами індійців.
В 09:00 три індійських фрегати на чолі кораблем зайняли позицію у затоці Мормуган. Очікуя, прикази атакувати «Афонсу ді Альбукерке» й захопити вхід у порт. В 11:00 індійські літаки почали бомбардування затоки Мормуган. В 12:00, отримавши дозвіл від штабу, INS Betwa й увійшли в затоку й відкрили вогонь по португальському шлюпу з 4,5 дюймових гармат, передаючи азбукою Морзе між пострілами вимоги здатися. У відповідь «Афонсу де Альбукеркі» вибрав якір, і рушив на супротивника та відкрив вогонь з 120-мм знарядь.
Чисельна перевага була на сторонні індійців. «Афонсу де Альбукеркі» знаходився у невигідній позиції, яка обмежувала його маневреність. Чотири його 120-мм гармат могли випускати 2 снаряди за хвилину. Гармати індійських фрегатів випускали 60 снарядів за хвилину. В 12:25 португальський шлюп отримав попадання прямо в командний місток. Був поранений офіцер по зброї. У 12:25 в «Афонсу ді Альбукерке» влучив протипіхотний шрапнельний снаряд. Загинув офіцер зв'язку, був важко поранений капітан корабля Антоніу да Кунья Араган (António da Cunha Aragão). Командування кораблем прийняв старший офіцер Пінту да Круш (Pinto da Cruz). Рухова установка корабля також була важко пошкоджена.
В 12:35 корабель розвернувся на всі 180 градусів і сів на мілину біля пляжу Бамбола. Був піднятий білий прапор.
Міжнародна реакція на захоплення Гоа
Осуд
США
Офіційна реакція США на вторгнення в Гоа, була озвучена Едлаєм Стівенсоном на засіданні ради безпеки ООН, він засудив збройні дії індійського правління і зажадав щоб усі індійські сили було беззастережно виведено з території Гоа.
Щоб виразити невдоволення діями Індії в Гоа, сенатський комітет по міжнародним відносинам спробував, незважаючи на заперечення з боку президента Джонна Кеннеді, скоротити обсяг допомоги Індії на 25 відсотків.
Посилаючись на факт, що Індія раніше вчила світ чеснот відмови від насильства, президент Кеннеді заявив послу Індії в США: "Останні п'ятнадцять місяців ви читали нам моралі, а зараз ви пішли вперед і вчинили так, як жодна нормальна країна не чинить … Люди кажуть: проповідника спіймали на виході з борделя "
У статті «India, The Aggressor» (Індія — агресор) газети The New York Times від 19 грудня 1961 говорилося: «Вторгшись в Гоа, прем'єр-міністр Неру завдав непоправної шкоди доброму імені Індії та принципам міжнародної моралі.»
У номері журналу Life від 12 лютого 1962 року була опублікована стаття «Символічна поза губернатора Гоа», пристрасно засуджує вторгнення Індії.
Велика Британія
Державний секретар по відносинам співдружності 18 грудня 1961 року зробив заяву для палати громад, що в той час як британський уряд завжди розумів прагнення індійського народу до об'єднання Гоа, Дамана і Діу з Індійської республікою і не схвалює поведінку португальського уряду, що не взяв прикладу з Британії та Франції, які відмовилися від колоній в Індії він змушений «внести ясність, що уряд Її Величності засуджує рішення уряду Індії вдатися до військової сили для досягнення своїх політичних цілей».
Підтримка
СРСР
Майбутній глава радянської держави Леонид Ілліч Брежнєв, під час вторгнення в Гоа здійснював тур по Індії, сказав кілька речей на підтримку дій Індії. У прощальному посланні він закликав індійців ігнорувати обурення країн заходу, «тих, хто звик душити народи світу що борються за незалежність,…тих хто збагачується шляхом колоніального грабежу». Радянський лідер Микита Хрущов відправив телеграму Неру що «всі радянські люди одностайно підтримували дружню Індію». Для цього СРСР наклав вето на резолюцію ООН, яка засуджує вторгнення Індії в Гоа.
КНР
В офіційній заяві від 19 грудня китайський уряд підкреслив свою «рішучу підтримку» боротьбі народів Азії, Африки і Латинської Америки проти «імперіалістичного колоніалізму».
Примітки
- Тор, Бред (2017). Use of Force (Англійська) . с. p.36.
{{}}:|pages=має зайвий текст () - Praval, Mayor K.C. Indian army after independence. New Delhi: Lancer. с. 214. ISBN .
- Перекладав з російської мови Маз мол
- Ghose, Sankar (1993). Jawaharlal Nehru: a biography. Mumbai: Allied. с. 282.
- Indian volunteers Invite Goa. New York: New York Times. 15 August 1955.
 | Це незавершена стаття з історії Індії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Indijska Aneksiya Goa 1961 roku angl Indian Annexation of Goa takozh vtorgnennya v Goa akciya zbrojnih sil Indiyi yaka poklala kraj 451 richnomu portugalskomu kolonialnomu pravlinnyu Indiyeyu Trivala 36 godin Zaginuli 22 indijci ta 30 portugalciv Aneksiya GoaData18 grudnya 19 grudnya 1961 rokuMisceGoaStoroni Indiya PortugaliyaKomanduvachiRadzhendra Prasad Dzhavaharlal NeruAmeriku Tomash Antoniu de SalazarSili45 000 lyud 1 legkij avianosec 2 krejsera 1 esminec 8 fregativ 4 tralshika 20 bombarduvalnikiv 6 vinishuvachiv 6 vinishuvachiv De Havilland DH 100 Vampire 6 vinishuvachiv 6 vinishuvachiv Hawker Hunter 4 vinishuvachi bombarduvalniki3 995 lyud 200 morskih pihotinciv 1 fregat 3 Storozhovih kateraVtrati22 vbitih 54 poraneno30 vbitih 57 poraneno 3 668 vzyato u polon Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad serpen 2019 PeredistoriyaDiplomatichni sprobi virishennya konfliktu Goa 27 lyutogo 1950 roku indijskij uryad zvernuvsya do portugalskogo uryadu prohannyam pochati peregovori pro majbutnye kolonij v Indiyi Portugalci vidpovili sho Goa ne ye koloniyeyu i sho Goa ce chastina metropoliyi otzhe ne nalezhit peredachi Indiya ne maye prava na Goa oskilki respublika Indiya ne isnuvala za chasiv perehodu Goa pid portugalske pravlinnya Koli portugalske pravlinnya vidmovilos vidpovidati na aide memoires pam yatni zapiski 11 chervnya 1953 roku Indiya vidhilila misiyu v Lisabon 15 serpnya 1955 roku 3 5 tisyach bezzbrojnih indijskih aktivistiv sprobuvali proniknuti v Goa v shesti miscyah i buli nasilno vignani portugalskoyu policiyeyu Pislya zaginuli 21 30 aktivistiv Ce pogirshilo dumki pro portugalske Goa 1 veresnya 1955 roku Indiya zachinila svoye konsulstvo v Goa 1956 roku portugalskij posol u Franciyi razom z prem yer ministrom Antoniu de Olivejra Salazarom vistupiv na pidtrimku referendumu v Goa Prote ce bulo vidhilene ministrami inozemnih sprav ta oboroni Zapit pro referendum zrobiv kandidat u prezidenti Umbertu Delgadu 1957 roku Pochatok vijskovih dijVijskovi diyi v Goa nazemna ataka v Goa sektora Pivnich ta Pivnichnij Shid Bojovi zitknennya v Goa pochalisya u 9 45 17 grudnya 1961 koli indijskij zagin atakuvav ta zahopiv misto Maulinguem na pivnichnomu shodi Goa vbivshi dvoh portugalskih soldativ 2 zaprosiv dozvil na ataku na indijciv U 13 45 bula otrimana vidmova V 02 00 2 j eskadron buv vidpravlenij u misto Doromagogo shob pidtrimati vidstup policejskih sil na zvorotnomu shlyahu buv atakovanij indijcyami O 04 00 indijci pochali artobstril na pivden vid Maulingema dumayuchi sho u misti ye vazhki tanki O 04 00 pochavsya obstril Bicholim O 04 00 portugalci zrujnuvali mosti v Bicholimi v o 05 00 v Zahoplennya ostrova Andzhediva Andzhediva nevelikij ostriv za 1 5 km2 nalezhit do okrugu Goa Portugaliyi hocha lezhit bilya uzberezhzhya shtatu Karnataka Na ostrovi znahoditsya starodavnya fortecya yaku zahishala portugalska armiya Pid prikrittyam artileriyi korabliv indijski morski pihotinci pid komanduvannyam lejtenanta 18 grudnya v 14 25 rozpochali shturm ostrova atakuvavshi portugalskij garnizon Portugalci vidbili ataku 7 indijskih morpihiv bulo vbito 19 bulo poraneno u tomu chisli 2 oficeri Portugalci u kincevomu pidsumku zdalisya pislya intensivnogo obstrilu indijskoyu korabelnoyu artileriyeyu O 14 00 zahopili ostriv usi portugalci vzyati u polon krim 2 oh kapraliv i 1 go ryadovogo Odin kapral zahovavsya v gorah i zdavsya 19 grudnya inshij buv zahoplenij opivdni 20 grudnya Vin vidbivavsya granatami poranivshi 7 pihotinciv Ostannij ryadovij Manuel Kaetano stav ostannim soldatom vzyatim u polon 22 grudnya dosyagnuvshi vplav uzberezhzhya Morskij bij u zatoci Mormugan Uranci 18 grudnya portugalskij shlyup stoyav na yakori u zatoci Ekipazh korablya mav zavdannya bitisya z indijskimi korablyami ta yak beregova batareya dlya zahistu zatoki j prileglogo berega a takozh zabezpechuvati radiozv yazok cherez Lisabon Bo beregovi radiostanciyi buli zrujnovani aviaudarami indijciv V 09 00 tri indijskih fregati na choli korablem zajnyali poziciyu u zatoci Mormugan Ochikuya prikazi atakuvati Afonsu di Albukerke j zahopiti vhid u port V 11 00 indijski litaki pochali bombarduvannya zatoki Mormugan V 12 00 otrimavshi dozvil vid shtabu INS Betwa j uvijshli v zatoku j vidkrili vogon po portugalskomu shlyupu z 4 5 dyujmovih garmat peredayuchi azbukoyu Morze mizh postrilami vimogi zdatisya U vidpovid Afonsu de Albukerki vibrav yakir i rushiv na suprotivnika ta vidkriv vogon z 120 mm znaryad Chiselna perevaga bula na storonni indijciv Afonsu de Albukerki znahodivsya u nevigidnij poziciyi yaka obmezhuvala jogo manevrenist Chotiri jogo 120 mm garmat mogli vipuskati 2 snaryadi za hvilinu Garmati indijskih fregativ vipuskali 60 snaryadiv za hvilinu V 12 25 portugalskij shlyup otrimav popadannya pryamo v komandnij mistok Buv poranenij oficer po zbroyi U 12 25 v Afonsu di Albukerke vluchiv protipihotnij shrapnelnij snaryad Zaginuv oficer zv yazku buv vazhko poranenij kapitan korablya Antoniu da Kunya Aragan Antonio da Cunha Aragao Komanduvannya korablem prijnyav starshij oficer Pintu da Krush Pinto da Cruz Ruhova ustanovka korablya takozh bula vazhko poshkodzhena V 12 35 korabel rozvernuvsya na vsi 180 gradusiv i siv na milinu bilya plyazhu Bambola Buv pidnyatij bilij prapor Mizhnarodna reakciya na zahoplennya GoaOsud SShA Oficijna reakciya SShA na vtorgnennya v Goa bula ozvuchena Edlayem Stivensonom na zasidanni radi bezpeki OON vin zasudiv zbrojni diyi indijskogo pravlinnya i zazhadav shob usi indijski sili bulo bezzasterezhno vivedeno z teritoriyi Goa Shob viraziti nevdovolennya diyami Indiyi v Goa senatskij komitet po mizhnarodnim vidnosinam sprobuvav nezvazhayuchi na zaperechennya z boku prezidenta Dzhonna Kennedi skorotiti obsyag dopomogi Indiyi na 25 vidsotkiv Posilayuchis na fakt sho Indiya ranishe vchila svit chesnot vidmovi vid nasilstva prezident Kennedi zayaviv poslu Indiyi v SShA Ostanni p yatnadcyat misyaciv vi chitali nam morali a zaraz vi pishli vpered i vchinili tak yak zhodna normalna krayina ne chinit Lyudi kazhut propovidnika spijmali na vihodi z bordelya U statti India The Aggressor Indiya agresor gazeti The New York Times vid 19 grudnya 1961 govorilosya Vtorgshis v Goa prem yer ministr Neru zavdav nepopravnoyi shkodi dobromu imeni Indiyi ta principam mizhnarodnoyi morali U nomeri zhurnalu Life vid 12 lyutogo 1962 roku bula opublikovana stattya Simvolichna poza gubernatora Goa pristrasno zasudzhuye vtorgnennya Indiyi Velika Britaniya Derzhavnij sekretar po vidnosinam spivdruzhnosti 18 grudnya 1961 roku zrobiv zayavu dlya palati gromad sho v toj chas yak britanskij uryad zavzhdi rozumiv pragnennya indijskogo narodu do ob yednannya Goa Damana i Diu z Indijskoyi respublikoyu i ne shvalyuye povedinku portugalskogo uryadu sho ne vzyav prikladu z Britaniyi ta Franciyi yaki vidmovilisya vid kolonij v Indiyi vin zmushenij vnesti yasnist sho uryad Yiyi Velichnosti zasudzhuye rishennya uryadu Indiyi vdatisya do vijskovoyi sili dlya dosyagnennya svoyih politichnih cilej Pidtrimka SRSR Majbutnij glava radyanskoyi derzhavi Leonid Illich Brezhnyev pid chas vtorgnennya v Goa zdijsnyuvav tur po Indiyi skazav kilka rechej na pidtrimku dij Indiyi U proshalnomu poslanni vin zaklikav indijciv ignoruvati oburennya krayin zahodu tih hto zvik dushiti narodi svitu sho boryutsya za nezalezhnist tih hto zbagachuyetsya shlyahom kolonialnogo grabezhu Radyanskij lider Mikita Hrushov vidpraviv telegramu Neru sho vsi radyanski lyudi odnostajno pidtrimuvali druzhnyu Indiyu Dlya cogo SRSR naklav veto na rezolyuciyu OON yaka zasudzhuye vtorgnennya Indiyi v Goa KNR V oficijnij zayavi vid 19 grudnya kitajskij uryad pidkresliv svoyu rishuchu pidtrimku borotbi narodiv Aziyi Afriki i Latinskoyi Ameriki proti imperialistichnogo kolonializmu PrimitkiTor Bred 2017 Use of Force Anglijska s p 36 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Praval Mayor K C Indian army after independence New Delhi Lancer s 214 ISBN 978 1 935501 10 7 Perekladav z rosijskoyi movi Maz mol Ghose Sankar 1993 Jawaharlal Nehru a biography Mumbai Allied s 282 Indian volunteers Invite Goa New York New York Times 15 August 1955 Ce nezavershena stattya z istoriyi Indiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi