Андська армія (ісп. Ejército de los Andes) — військове формування, створене Об'єднаними провінціями Ріо-де-ла-Плати на чолі з Хосе де Сан-Мартіном за участю чилійських патріотів-емігрантів (головно Бернардо О'Гіґґінса). Ціллю створення армії була організація походу на Чилі для вигнання звідти іспанських роялістів. Формування Андської армії відбувалося в 1814—1817 роках в аргентинській провінції Мендоса.
Андська армія | |
---|---|
Андська армія залишає табір Плюмерільйо | |
На службі | 1816–1824 |
Країна | Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати |
Штандарт | |
Війни/битви | Чилійська війна за незалежність Битва при Чакабуко |
Розформовано | 1824 |
Командування | |
Визначні командувачі | Хосе де Сан-Мартін Бернардо О'Гіґґінс |
Медіафайли на Вікісховищі |
Формування
Тукуманський конгрес схвалив пропозицію Хосе Франсіско де Сан-Мартіна про створення Андської армії влітку 1814 року. У серпні 1814 — лютому 1817 року Сан-Мартін тренував свої війська для того, щоб підготувати їх до походу. Армія на початках складалася з менш досвідчених сил, проте, запроваджуючи жорстку дисципліну та вводячи нове сучасне оснащення, Сан-Мартін мав намір вести в бій добре підготовлені підрозділи.
Склад
Чисельність
Точна чисельність Андської армії в різних джерелах наводиться по-різному. Вона коливається від 3500 до 6000 осіб. Крім них, в армії служили ще 1200 осіб, що доставляли провізію та допомагали в забезпеченні військ.
Підрозділи
1814—1815
Аргентинські підрозділи
- Кінно-гренадерський полк
- Кавалерійський полк міліції
- Сан-Хуанський міліційний полк
- Бригада міліції Мендоса
- Бригада міліції Ла-Ріохи
- Ескадрилья супроводу власного стрілецького командувача
- Добровольчий кавалерійський полк Сан-Луїс
- Мендоський добровольчий кавалерійський полк
- Добровольчі артилерійські батареї Мендоси
Чилійські підрозділи
- 1-й Чилійський піхотний полк
- Емігрантський батальйон чилійської лінійної піхоти
- Південний патріотичний легіон драгунів
- Чилійський артилерійський батальйон
Об'єднані аргентино-чилійські підрозділи
- Аргентинський допоміжний батальйон
1815—1817
- 3-й батальйон Вітчизняного артилерійського полку
- 8-й піхотний батальйон
- 11-й піхотний батальйон
- 1-й батальйон, Андські єгери та стрільці
- 7-й піхотний батальйон
- 4-й піхотний батальйон
- Кінно-гренадерський полк
- Кінно-стрілецька ескадрилья супроводу головнокомандувача
- Чорний полк Ріо-де-ла-Плата (сформований 1816 р.)
Негри в Андській армії
Більшість військовослужбовців 7-го, 8-го та 11-го піхотних батальйонів становили негри. Загальна кількість темношкірих в Андській армії становила від 2000 до 3000 осіб, тобто близько 2/3 усього війська. З них живими до Аргентини після завершення бойових дій повернулися тільки 143. Більшість військовослужбовців-негрів були колишніми аргентинськими рабами.
За звичаями часу, всі офіцери армії мали бути білими. Проте Хосе де Сан-Мартін вирішив дозволити неграм бути капралами та сержантами. Крім того, командувач армії був проти сегрегації темношкірих на вільних солдатів та рабів.
Пізніше, в ході бойових дій, 7-й та 8-й батальйони були об'єднані в Чорний полк Ріо-де-ла-Плати, а 4-й батальйон повністю став складатися з негрів.
Участь у бойових діях
Перехід через Анди
У січні 1817 року Андська армія розпочала військову кампанію з . Після важкого переходу через гірські перевали війська опинилися у Чилі та вступили в бої з іспанськими роялістами на чолі з губернатором . 12 лютого 1817 року відбулася вирішальна битва при Чакабуко, перемога в якій дозволила чилійським патріотам просунутися вглиб Чилі та зайняти його столицю — місто Сантьяго.
Створення Об'єднаної армії
Після перемоги при Чакабуко до Андської армії були приєднані деякі чилійські військові формування. Разом вони утворили . Це формування надалі брало участь у бойових діях проти роялістів, які все ще намагалися відновити свій контроль над Чилі. 19 березня 1818 року армія зазнала поразки в другій битві при Канча-Раяді. Це створило загрозу для повторного захоплення Сантьяго роялістами. Проте вже 5 квітня Об'єднана армія під керівництвом Хосе Франсіско де Сан-Мартіна здобула перемогу в битві при Майпу, яка поклала кінець будь-яким подальшим можливим зазіханням роялістів на незалежність Чилі.
Вигнання роялістів з Перу
Попри перемогу при Майпу, перебування іспанських роялістів у Перу становило загрозу як для існування Чилі, так і Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати. Тому Хосе де Сан-Мартін з Бернардо О'Гіґґінсом вирішили організувати кампанію для вигнання роялістів з Перу. Кампанія увійшла в історію як . Прапором експедиції став прапор, схожий на сучасний прапор Чилі, проте не з однією, а з трьома білими зірками на синьому тлі, які символізували три країни — Чилі, Аргентину та Перу.
1822 року Хосе де Сан-Мартін пішов у відставку з посади головнокомандувача Андської армії. Конгрес Перу призначив на цю посаду генерала . Аргентинські підрозділи призначили власного командувача — .
Останнім осередком опору іспанських роялістів у Перу була фортеця Кальяо. 5 лютого 1824 року там відбулося . Об'єднані сили Чилі, Аргентини та Перу, скориставшись цим, змогли захопити фортецю. Після цього експедиція визволення Перу завершилася. Андська армія була відправлена назад до Аргентини. Проте 122 кінних гренадерів родом з Аргентини залишилися після цього в армії Сімона Болівара.
Примітки
- Crow, 1980, «The Epic of Latin America», p. 465.
- Robertson, 1922, History of the Latin-American Nations, p. 183.
- Chasteen, 2008, Americanos: Latin America's Struggle for Independence, pp. 124
- Crow, 1980, The Epic of Latin America, p. 466
- Blanchard, Peter (29 червня 2008). Under the Flags of Freedom: Slave Soldiers and the Wars of Independence in Spanish South America (англ.). University of Pittsburgh Pre. ISBN .
- Andrews, George Reid (2007). Afro-Latinoamérica, 1800-2000. Traductor: Óscar de la Torre Cueva (ісп.). Iberoamericana Editorial. ISBN .
- Scheina, 2003, «Latin America's Wars: The Age of the Caudillo, 1791—1899», p. 58.
- . web.archive.org. 6 лютого 2012. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 23 січня 2023.
- Libertador de Chile.
- Historia de la espedición libertadora del Perú (1817—1822). pp. 192. Autor: Gonzalo Bulnes. Editor: R. Jover, 1887
- El paso de las Andes: Crónica histórica de las operaciones del ejercito de los Andes, para la restauracion de Chile en 1817. pp. 657. Autor: Gerónimo Espejo. Editor: C. Casavalle, 1882
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андська армія |
- (2008), Americanos: Latin America's Struggle for Independence, Oxford University Press US, ISBN
- Crow, John Armstrong (1980), The Epic of Latin America, University of California Press, ISBN
- Robertson, William Spence (1922), History of the Latin-American Nations, D. Appleton and company
- Scheina, Robert (2003), Latin America's Wars: The Age of the Caudillo, 1791-1899, Brassey’s, ISBN
- Barros Arana, Diego (1855). Historia Jeneral de la Independencia de Chile (ісп.). Т. I—IV. Santiago: Imprenta del Ferrocarril.
- Barros Arana, Diego (1884–1902). Historia Jeneral de Chile (ісп.). Т. I—XVI. Santiago: Rafael Jover. ISBN .
- Castedo, Leopoldo (1954). Resumen de la Historia de Chile de Francisco Antonio Encina (ісп.). Т. 2. Santiago: Empresa Editora Zig-Zag.
- Encina, Francisco Antonio (1940–1952). Historia de Chile: desde la prehistoria hasta 1891 (ісп.). Т. I—XX. Santiago: Editorial Nascimento.
- Gay, Claudio (1856). Historia de la Independencia Chilena (ісп.). Т. I & II. Paris: Imprenta de E. Thunot y Cia.
- Harvey, Robert. «Liberators: Latin America's Struggle For Independence, 1810—1830». John Murray: London (2000).
- Herring, Hubert (1968). A History of Latin America. New York: Alfred A Knopf.
- Prago, Albert (1970). The Revolutions in Spanish America. New York: The Macmillan Company.
- Vicuña Mackenna, Benjamín (1849). El sitio de Chillán (ісп.). Santiago: Periodico La Tribuna.
- Vicuña Mackenna, Benjamín (1868). La guerra a muerte: memoria sobre las últimas campañas de la Independencia de Chile (1819–1824) (ісп.). Santiago: Imprenta Nacional. с. 562.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andska armiya isp Ejercito de los Andes vijskove formuvannya stvorene Ob yednanimi provinciyami Rio de la Plati na choli z Hose de San Martinom za uchastyu chilijskih patriotiv emigrantiv golovno Bernardo O Gigginsa Cillyu stvorennya armiyi bula organizaciya pohodu na Chili dlya vignannya zvidti ispanskih royalistiv Formuvannya Andskoyi armiyi vidbuvalosya v 1814 1817 rokah v argentinskij provinciyi Mendosa Andska armiyaAndska armiya zalishaye tabir PlyumeriljoNa sluzhbi1816 1824KrayinaOb yednani provinciyi Rio de la PlatiShtandartVijni bitviChilijska vijna za nezalezhnist Bitva pri ChakabukoRozformovano1824KomanduvannyaViznachni komanduvachiHose de San Martin Bernardo O GigginsMediafajli na VikishovishiFormuvannyaPam yatnik Andskij armiyi v Mendosi Tukumanskij kongres shvaliv propoziciyu Hose Fransisko de San Martina pro stvorennya Andskoyi armiyi vlitku 1814 roku U serpni 1814 lyutomu 1817 roku San Martin trenuvav svoyi vijska dlya togo shob pidgotuvati yih do pohodu Armiya na pochatkah skladalasya z mensh dosvidchenih sil prote zaprovadzhuyuchi zhorstku disciplinu ta vvodyachi nove suchasne osnashennya San Martin mav namir vesti v bij dobre pidgotovleni pidrozdili SkladChiselnist Tochna chiselnist Andskoyi armiyi v riznih dzherelah navoditsya po riznomu Vona kolivayetsya vid 3500 do 6000 osib Krim nih v armiyi sluzhili she 1200 osib sho dostavlyali proviziyu ta dopomagali v zabezpechenni vijsk Pidrozdili 1814 1815 Argentinski pidrozdili Kinno grenaderskij polk Kavalerijskij polk miliciyi San Huanskij milicijnij polk Brigada miliciyi Mendosa Brigada miliciyi La Riohi Eskadrilya suprovodu vlasnogo strileckogo komanduvacha Dobrovolchij kavalerijskij polk San Luyis Mendoskij dobrovolchij kavalerijskij polk Dobrovolchi artilerijski batareyi Mendosi Chilijski pidrozdili 1 j Chilijskij pihotnij polk Emigrantskij bataljon chilijskoyi linijnoyi pihoti Pivdennij patriotichnij legion draguniv Chilijskij artilerijskij bataljon Ob yednani argentino chilijski pidrozdili Argentinskij dopomizhnij bataljon 1815 1817 7 j pihotnij bataljon 3 j bataljon Vitchiznyanogo artilerijskogo polku 8 j pihotnij bataljon 11 j pihotnij bataljon 1 j bataljon Andski yegeri ta strilci 7 j pihotnij bataljon 4 j pihotnij bataljon Kinno grenaderskij polk Kinno strilecka eskadrilya suprovodu golovnokomanduvacha Chornij polk Rio de la Plata sformovanij 1816 r Negri v Andskij armiyi Bilshist vijskovosluzhbovciv 7 go 8 go ta 11 go pihotnih bataljoniv stanovili negri Zagalna kilkist temnoshkirih v Andskij armiyi stanovila vid 2000 do 3000 osib tobto blizko 2 3 usogo vijska Z nih zhivimi do Argentini pislya zavershennya bojovih dij povernulisya tilki 143 Bilshist vijskovosluzhbovciv negriv buli kolishnimi argentinskimi rabami Za zvichayami chasu vsi oficeri armiyi mali buti bilimi Prote Hose de San Martin virishiv dozvoliti negram buti kapralami ta serzhantami Krim togo komanduvach armiyi buv proti segregaciyi temnoshkirih na vilnih soldativ ta rabiv Piznishe v hodi bojovih dij 7 j ta 8 j bataljoni buli ob yednani v Chornij polk Rio de la Plati a 4 j bataljon povnistyu stav skladatisya z negriv Uchast u bojovih diyahPerehid cherez Andi Dokladnishe U sichni 1817 roku Andska armiya rozpochala vijskovu kampaniyu z Pislya vazhkogo perehodu cherez girski perevali vijska opinilisya u Chili ta vstupili v boyi z ispanskimi royalistami na choli z gubernatorom 12 lyutogo 1817 roku vidbulasya virishalna bitva pri Chakabuko peremoga v yakij dozvolila chilijskim patriotam prosunutisya vglib Chili ta zajnyati jogo stolicyu misto Santyago Stvorennya Ob yednanoyi armiyi Dokladnishe Pislya peremogi pri Chakabuko do Andskoyi armiyi buli priyednani deyaki chilijski vijskovi formuvannya Razom voni utvorili Ce formuvannya nadali bralo uchast u bojovih diyah proti royalistiv yaki vse she namagalisya vidnoviti svij kontrol nad Chili 19 bereznya 1818 roku armiya zaznala porazki v drugij bitvi pri Kancha Rayadi Ce stvorilo zagrozu dlya povtornogo zahoplennya Santyago royalistami Prote vzhe 5 kvitnya Ob yednana armiya pid kerivnictvom Hose Fransisko de San Martina zdobula peremogu v bitvi pri Majpu yaka poklala kinec bud yakim podalshim mozhlivim zazihannyam royalistiv na nezalezhnist Chili Vignannya royalistiv z Peru Dokladnishe Prapor Popri peremogu pri Majpu perebuvannya ispanskih royalistiv u Peru stanovilo zagrozu yak dlya isnuvannya Chili tak i Ob yednanih provincij Rio de la Plati Tomu Hose de San Martin z Bernardo O Gigginsom virishili organizuvati kampaniyu dlya vignannya royalistiv z Peru Kampaniya uvijshla v istoriyu yak Praporom ekspediciyi stav prapor shozhij na suchasnij prapor Chili prote ne z odniyeyu a z troma bilimi zirkami na sinomu tli yaki simvolizuvali tri krayini Chili Argentinu ta Peru 1822 roku Hose de San Martin pishov u vidstavku z posadi golovnokomanduvacha Andskoyi armiyi Kongres Peru priznachiv na cyu posadu generala Argentinski pidrozdili priznachili vlasnogo komanduvacha Ostannim oseredkom oporu ispanskih royalistiv u Peru bula fortecya Kalyao 5 lyutogo 1824 roku tam vidbulosya Ob yednani sili Chili Argentini ta Peru skoristavshis cim zmogli zahopiti fortecyu Pislya cogo ekspediciya vizvolennya Peru zavershilasya Andska armiya bula vidpravlena nazad do Argentini Prote 122 kinnih grenaderiv rodom z Argentini zalishilisya pislya cogo v armiyi Simona Bolivara PrimitkiCrow 1980 The Epic of Latin America p 465 Robertson 1922 History of the Latin American Nations p 183 Chasteen 2008 Americanos Latin America s Struggle for Independence pp 124 Crow 1980 The Epic of Latin America p 466 Blanchard Peter 29 chervnya 2008 Under the Flags of Freedom Slave Soldiers and the Wars of Independence in Spanish South America angl University of Pittsburgh Pre ISBN 978 0 8229 7342 3 Andrews George Reid 2007 Afro Latinoamerica 1800 2000 Traductor oscar de la Torre Cueva isp Iberoamericana Editorial ISBN 978 84 8489 309 7 Scheina 2003 Latin America s Wars The Age of the Caudillo 1791 1899 p 58 web archive org 6 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2012 Procitovano 23 sichnya 2023 Libertador de Chile Historia de la espedicion libertadora del Peru 1817 1822 pp 192 Autor Gonzalo Bulnes Editor R Jover 1887 El paso de las Andes Cronica historica de las operaciones del ejercito de los Andes para la restauracion de Chile en 1817 pp 657 Autor Geronimo Espejo Editor C Casavalle 1882DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Andska armiya 2008 Americanos Latin America s Struggle for Independence Oxford University Press US ISBN 978 0 19 517881 4 Crow John Armstrong 1980 The Epic of Latin America University of California Press ISBN 0 520 07723 7 Robertson William Spence 1922 History of the Latin American Nations D Appleton and company Scheina Robert 2003 Latin America s Wars The Age of the Caudillo 1791 1899 Brassey s ISBN 1 57488 450 6 Barros Arana Diego 1855 Historia Jeneral de la Independencia de Chile isp T I IV Santiago Imprenta del Ferrocarril Barros Arana Diego 1884 1902 Historia Jeneral de Chile isp T I XVI Santiago Rafael Jover ISBN 978 0598482358 Castedo Leopoldo 1954 Resumen de la Historia de Chile de Francisco Antonio Encina isp T 2 Santiago Empresa Editora Zig Zag Encina Francisco Antonio 1940 1952 Historia de Chile desde la prehistoria hasta 1891 isp T I XX Santiago Editorial Nascimento Gay Claudio 1856 Historia de la Independencia Chilena isp T I amp II Paris Imprenta de E Thunot y Cia Harvey Robert Liberators Latin America s Struggle For Independence 1810 1830 John Murray London 2000 ISBN 0 7195 5566 3 Herring Hubert 1968 A History of Latin America New York Alfred A Knopf Prago Albert 1970 The Revolutions in Spanish America New York The Macmillan Company Vicuna Mackenna Benjamin 1849 El sitio de Chillan isp Santiago Periodico La Tribuna Vicuna Mackenna Benjamin 1868 La guerra a muerte memoria sobre las ultimas campanas de la Independencia de Chile 1819 1824 isp Santiago Imprenta Nacional s 562