Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андрі́й Андрі́йович Ко́цка (23 травня 1911, Ужгород — 3 листопада 1987, там само) — український живописець. Один із засновників Закарпатської організації спілки радянських художників України (1946), Заслужений діяч мистецтв УРСР (1971), Народний художник УРСР (1981).
| Андрій Андрійович Коцка | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 23 травня 1911 Ужгород | |||
| Смерть | 3 листопада 1987 (76 років) | |||
| Ужгород | ||||
| Поховання | Кальварія | |||
| Національність | українець | |||
| Країна |  Чехословаччина→ СРСР | |||
| Жанр | живопис | |||
| Навчання | Ужгородська Публічна школа малюнку, Римська Академія образотворчих мистецтв, Академія Святого Луки | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | пейзаж, портрет | |||
| Роки творчості | 1927—1987 | |||
| Вплив | Адальберт Ерделі, Йосип Бокшай | |||
| Відомі учні | Пушкаш Ласло Ласлович і Егреші Терезія Омелянівна | |||
| Член | СХ СРСР | |||
| Роботи в колекції | d і Східно-Словацька галерея | |||
| Нагороди |   | |||
| | ||||
 Коцка Андрій Андрійович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 23 травня 1911 року в Ужгороді у багатодітній родині робітника-візника, де окрім нього було ще семеро дітей. Закінчив 4 класи народної та 4 класи горожанської школи в Ужгороді. 1927 року став студентом Ужгородської співочоучительської семінарії, де малюнок викладав засновник закарпатської художньої школи Адальберт Ерделі. Талановитого учня було також запрошено до Ужгородської Публічної школи малюнку, у якій викладали відомі майстри Адальберт Ерделі та Йосип Бокшай. 1931 року Коцка отримав диплом народного вчителя та направлення працювати в село Тихий.
1933 року Андрій Коцка став членом Товариства діячів образотворчого мистецтва на Підкарпатській Русі і того ж року Коцка організовує в Ужгороді свою першу персональну виставку творів. 1939 року бере участь у Всеугорській виставці образотворчого мистецтва, де експонує картини із життя селян Турянської долини. У 1940 році нагороджений стипендією для навчання художника в Римській Академії образотворчих мистецтв під керівництвом професора Ф. Феррацці на відділенні монументального живопису. Після виставки стипендіатів, яку відкривав король Італії Віктор Емануїл III, Андрієві Коцці продовжують стипендію до 1942 року для навчання в Реальній Академії Святого Луки.
Після повернення Коцка протягом 1942—1944 років працював вчителем у Сімерській сільській школі. У той самий час брав участь у групі захисту від мародерів та порятунку колекції Ужгородського музею (нині — Закарпатський краєзнавчий музей). Після створення 1946 року Закарпатської обласної організації Спілки радянських художників України А. Коцка стає її членом-засновником, як і одним із перших викладачів новоствореного в березні того ж року Ужгородського державного художньо-промислового училища (нині — Закарпатський художній інститут). У 1945—1946 років в Ужгороді, Києві та Москві проводяться виставки творів закарпатських митців, на яких до робіт А. Коцки прикута особлива увага.
Наприкінці 1940-х років Коцка зазнав ідеологічного тиску, що полягав у вимогах змінювати свою творчу манеру в русло соціалістичного реалізму. З настанням хрущовської відлиги ставлення художньої критики до творчості митця змінилося на краще. 1956 року серія жіночих портретів пензля майстра завершилася тріумфом «Верховинки», фоторепродукції якої друкувалися в провідних радянських мистецьких журналах, а сама робота була придбана музеєм українського образотворчого мистецтва в Києві, а інший варіант — Державною Третьяковською галереєю в Москві. Особливим успіхом у галузі образотворчого мистецтва користувалася групова виставка творів Андрія Коцки, Адальберта Ерделі та Федора Манайла, що проходила 1964 року в Москві під назвою «Старе і нове Закарпаття».
До кінця свого земного життя А. Коцка був активним учасником виставок. Найбільш успішними були персональні виставки — в Ужгороді (1981), Москві (1983) та Требішові (Чехословаччина, 1984).
Помер Андрій Коцка 3 листопада 1987 року в Ужгороді та похований на міському цвинтарі «Кальварія».
Твори
Твори А. Коцки оригінальні за стилем і відрізняються бездоганним колоритом. Своєрідною візитівкою художника є ряд жіночих портретів «гуцулок» та «верховинок». Його стиль впізнаваний, але в багатьох картинах повторюються однакові мотиви, що відкриває поле для продажу крадених картин або підробок. Протягом 2006—2007 років з музеїв і приватних колекцій було вкрадено декілька його робіт.
Усе найвизначніше в мистецтві Андрія Коцки, зазначає Ігор Шаров, пов'язане з рідною землею і визначає його приналежність до закарпатської школи українського мистецтва. Закарпаття на все життя залишилось улюбленою темою митця. Це справді його життя, його творча наснага. Прохолодна голубінь неба і зелень полонини, празникове вбрання горянок дали палітрі Коцки дуже важливі складові елементи. Гори вчили його бачити світ розпростореним і цілісним, гірське повітря наповнює художникові картини живим диханням, народжуючи в них мерехтливе й трепетне сфумато.
Андрій Коцка багато пише з натури. Він зображає знатних людей Закарпаття. Для його мистецтва необхідні зустрічі з живими людьми, з природою, і коли вони приходять, Коцка вміє бути дуже точним, чутливо вловлювати характерні рисочки облич і краєвидів. Нижче перелічено лише деякі з робіт Андрія Коцки:
- 1930 — «Ярмарок», «Марійка», «Школярі», «Хлопчик»;
- 1930-ті — «Зима в селі Тихе», «Ужгород», «Перечинський базар», «Додому», «Процесія»;
- 1933 — «Зима. Неділя в селі Тихе», «Сутінки»;
- 1935 — «Верховинці», «Портрет дівчинки з села Тихий»;
- 1937 — «Біля церкви»;
- 1939 — «У селі», «За звичаєм»;
- 1940 — «Натюрморт з омаром»;
- 1944 — «Портрет дівчини»;
- 1948 — «Тетяна Яблонська»;
- 1951 — «Марічка», «Словацька дівчина», «Старий колгоспник», «Жіночий портрет»;
- 1952 — «Дівчина з Колочави»;
- 1956 — «Верховинка», «Церква в с. Ужок», «Гірська панорама»;
- 1958 — «Полонина Рогнєска»;
- 1960 — «Гуцульська осінь», «Мати», «Наречена», «Подруги», «Синевирське озеро», «Осінні фарби»;
- 1960-ті — «Осінній ліс»;
- 1966 — «Смарагдова весна»;
- 1967 — «Весна», «Гуцулки з села Богдан»;
- 1968 — «Наречена»;
- 1969 — «Чабани»;
- 1970 — «Подруги», «Гуцульська наречена», «На Гуцульщині»;
- 1970-ті — «Верховинка в червоній хустині», «Свято на Верховині»;
- 1973 — «Зима»;
- 1974 — «Лісоруб І. Плеша»;
- 1976 — «Веснянка»;
- 1979 — «У Карпатах»;
- початок 1980-х — «Тюльпани у саду».
-
![image]()
Верховинка у червоній хустині
Нагороди
1971 року А. Коцці було присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР». 1977 року обраний членом президії правління Спілки художників УРСР та членом правління Спілки художників СРСР, а 1982 року йому присвоєно звання «Народний художник УРСР».
Вшанування
На вул. Вінничній, 20 в Ужгороді, де мешкав А. Коцка разом з братом та сестрою Ганною, у 1990 році відкрито меморіальний будинок-музей, а на фасаді встановлено пам'ятну таблицю (скульптор М. Михайлюк). 2011 року до 100-літнього ювілею від дня народження А. Коцки УДППЗ «Укрпошта» випустила художній маркований конверт, а 23 травня на Ужгородському поштамті відбулося погашення конверта спеціальним пам'ятним штемпелем.
Джерела
- Ізворин А. Сучасні руські художники. Розділ VII. Значення «підкарпатського Барбізона». Нове покоління художників: А. Коцка, А. Борецький, Е. Контратович, А. Добош, Юрій Ендредій // Вісник Закарпатського художнього інституту. Випуск 7: Збірник наукових праць / ред. кол.: І. І. Небесник та ін. — Ужгород : Закарпатський художній інститут, 2015. — С. 260—261.
- Небесник І. Коцка Андрій Андрійович // Закарпаття. Хто є хто: міжнародне довідково-біографічне видання. Випуск 3 / автор-упорядник В. В. Болгов. — Київ : Українська академія геральдики, товарного знаку і логотипу, 2007. — С. 19. — .
- О. Г. М'ясищева Коцка Андрій Андрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — .
Посилання
- Ірина Славінська (25 червня 2010). 10 найдорожчих українських художників 1945—1989. pravda.com.ua. Українська правда. оригіналу за 5 жовтня 2019. Процитовано 3 квітня 2022.
- . korners.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 3 квітня 2022.
- . mukachevo.net. Закарпатський інформаційно-діловий портал «Mukachevo.net». 2 червня 2007. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2022.
- . hutsul.museum. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 3 квітня 2022.
- Живописний співець Верховини. museum.net.ua. Музей українського живопису. оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2022.
- Людмила Біксей (27 травня 2011). 100-річчю від дня народження Андрія Коцки присвячується. karpatart.com. Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая. оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2022.
- Художники Закарпаття. Коцка Андрій Андрійович. biblioteka.uz.ua. Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека імені Ф. Потушняка. оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andri j Andri jovich Ko cka 23 travnya 1911 Uzhgorod 3 listopada 1987 tam samo ukrayinskij zhivopisec Odin iz zasnovnikiv Zakarpatskoyi organizaciyi spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini 1946 Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1971 Narodnij hudozhnik URSR 1981 Andrij Andrijovich KockaNarodzhennya23 travnya 1911 1911 05 23 UzhgorodSmert3 listopada 1987 1987 11 03 76 rokiv UzhgorodPohovannyaKalvariyaNacionalnistukrayinecKrayinaChehoslovachchina SRSRZhanrzhivopisNavchannyaUzhgorodska Publichna shkola malyunku Rimska Akademiya obrazotvorchih mistectv Akademiya Svyatogo LukiDiyalnisthudozhnikNapryamokpejzazh portretRoki tvorchosti1927 1987VplivAdalbert Erdeli Josip BokshajVidomi uchniPushkash Laslo Laslovich i Egreshi Tereziya OmelyanivnaChlenSH SRSRRoboti v kolekciyid i Shidno Slovacka galereyaNagorodi Kocka Andrij Andrijovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 23 travnya 1911 roku v Uzhgorodi u bagatoditnij rodini robitnika viznika de okrim nogo bulo she semero ditej Zakinchiv 4 klasi narodnoyi ta 4 klasi gorozhanskoyi shkoli v Uzhgorodi 1927 roku stav studentom Uzhgorodskoyi spivochouchitelskoyi seminariyi de malyunok vikladav zasnovnik zakarpatskoyi hudozhnoyi shkoli Adalbert Erdeli Talanovitogo uchnya bulo takozh zaprosheno do Uzhgorodskoyi Publichnoyi shkoli malyunku u yakij vikladali vidomi majstri Adalbert Erdeli ta Josip Bokshaj 1931 roku Kocka otrimav diplom narodnogo vchitelya ta napravlennya pracyuvati v selo Tihij 1933 roku Andrij Kocka stav chlenom Tovaristva diyachiv obrazotvorchogo mistectva na Pidkarpatskij Rusi i togo zh roku Kocka organizovuye v Uzhgorodi svoyu pershu personalnu vistavku tvoriv 1939 roku bere uchast u Vseugorskij vistavci obrazotvorchogo mistectva de eksponuye kartini iz zhittya selyan Turyanskoyi dolini U 1940 roci nagorodzhenij stipendiyeyu dlya navchannya hudozhnika v Rimskij Akademiyi obrazotvorchih mistectv pid kerivnictvom profesora F Ferracci na viddilenni monumentalnogo zhivopisu Pislya vistavki stipendiativ yaku vidkrivav korol Italiyi Viktor Emanuyil III Andriyevi Kocci prodovzhuyut stipendiyu do 1942 roku dlya navchannya v Realnij Akademiyi Svyatogo Luki Budinok v yakomu meshkav ta pracyuvav A A Kocka Uzhgorod vul Vinnichna 20 Pislya povernennya Kocka protyagom 1942 1944 rokiv pracyuvav vchitelem u Simerskij silskij shkoli U toj samij chas brav uchast u grupi zahistu vid maroderiv ta poryatunku kolekciyi Uzhgorodskogo muzeyu nini Zakarpatskij krayeznavchij muzej Pislya stvorennya 1946 roku Zakarpatskoyi oblasnoyi organizaciyi Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini A Kocka staye yiyi chlenom zasnovnikom yak i odnim iz pershih vikladachiv novostvorenogo v berezni togo zh roku Uzhgorodskogo derzhavnogo hudozhno promislovogo uchilisha nini Zakarpatskij hudozhnij institut U 1945 1946 rokiv v Uzhgorodi Kiyevi ta Moskvi provodyatsya vistavki tvoriv zakarpatskih mitciv na yakih do robit A Kocki prikuta osobliva uvaga Naprikinci 1940 h rokiv Kocka zaznav ideologichnogo tisku sho polyagav u vimogah zminyuvati svoyu tvorchu maneru v ruslo socialistichnogo realizmu Z nastannyam hrushovskoyi vidligi stavlennya hudozhnoyi kritiki do tvorchosti mitcya zminilosya na krashe 1956 roku seriya zhinochih portretiv penzlya majstra zavershilasya triumfom Verhovinki fotoreprodukciyi yakoyi drukuvalisya v providnih radyanskih misteckih zhurnalah a sama robota bula pridbana muzeyem ukrayinskogo obrazotvorchogo mistectva v Kiyevi a inshij variant Derzhavnoyu Tretyakovskoyu galereyeyu v Moskvi Osoblivim uspihom u galuzi obrazotvorchogo mistectva koristuvalasya grupova vistavka tvoriv Andriya Kocki Adalberta Erdeli ta Fedora Manajla sho prohodila 1964 roku v Moskvi pid nazvoyu Stare i nove Zakarpattya Do kincya svogo zemnogo zhittya A Kocka buv aktivnim uchasnikom vistavok Najbilsh uspishnimi buli personalni vistavki v Uzhgorodi 1981 Moskvi 1983 ta Trebishovi Chehoslovachchina 1984 Mogila Andriya Kocki na cvintari Kalvariya v Uzhgorodi Pomer Andrij Kocka 3 listopada 1987 roku v Uzhgorodi ta pohovanij na miskomu cvintari Kalvariya TvoriTvori A Kocki originalni za stilem i vidriznyayutsya bezdogannim koloritom Svoyeridnoyu vizitivkoyu hudozhnika ye ryad zhinochih portretiv guculok ta verhovinok Jogo stil vpiznavanij ale v bagatoh kartinah povtoryuyutsya odnakovi motivi sho vidkrivaye pole dlya prodazhu kradenih kartin abo pidrobok Protyagom 2006 2007 rokiv z muzeyiv i privatnih kolekcij bulo vkradeno dekilka jogo robit Use najviznachnishe v mistectvi Andriya Kocki zaznachaye Igor Sharov pov yazane z ridnoyu zemleyu i viznachaye jogo prinalezhnist do zakarpatskoyi shkoli ukrayinskogo mistectva Zakarpattya na vse zhittya zalishilos ulyublenoyu temoyu mitcya Ce spravdi jogo zhittya jogo tvorcha nasnaga Proholodna golubin neba i zelen polonini praznikove vbrannya goryanok dali palitri Kocki duzhe vazhlivi skladovi elementi Gori vchili jogo bachiti svit rozprostorenim i cilisnim girske povitrya napovnyuye hudozhnikovi kartini zhivim dihannyam narodzhuyuchi v nih merehtlive j trepetne sfumato Andrij Kocka bagato pishe z naturi Vin zobrazhaye znatnih lyudej Zakarpattya Dlya jogo mistectva neobhidni zustrichi z zhivimi lyudmi z prirodoyu i koli voni prihodyat Kocka vmiye buti duzhe tochnim chutlivo vlovlyuvati harakterni risochki oblich i krayevidiv Nizhche perelicheno lishe deyaki z robit Andriya Kocki 1930 Yarmarok Marijka Shkolyari Hlopchik 1930 ti Zima v seli Tihe Uzhgorod Perechinskij bazar Dodomu Procesiya 1933 Zi ma Nedilya v seli Tihe Sutinki 1935 Verhovinci Portret divchinki z sela Tihij 1937 Bilya cerkvi 1939 U seli Za zvichayem 1940 Natyurmort z omarom 1944 Portret divchini 1948 Tetyana Yablonska 1951 Marichka Slovacka divchina Starij kolgospnik Zhinochij portret 1952 Divchina z Kolochavi 1956 Verhovinka Cerkva v s Uzhok Girska panorama 1958 Polonina Rognyeska 1960 Guculska osin Mati Nare chena Podrugi Sinevirske ozero Osinni farbi 1960 ti Osinnij lis 1966 Smaragdova vesna 1967 Ves na Guculki z sela Bogdan 1968 Nare chena 1969 Chabani 1970 Podrugi Guculska narechena Na Guculshini 1970 ti Verhovinka v chervonij hustini Svyato na Verhovini 1973 Zima 1974 Lisorub I Plesha 1976 Vesnyanka 1979 U Karpatah pochatok 1980 h Tyulpani u sadu Verhovinka u chervonij hustiniNagorodi1971 roku A Kocci bulo prisvoyeno zvannya Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1977 roku obranij chlenom prezidiyi pravlinnya Spilki hudozhnikiv URSR ta chlenom pravlinnya Spilki hudozhnikiv SRSR a 1982 roku jomu prisvoyeno zvannya Narodnij hudozhnik URSR VshanuvannyaHudozhnij markovanij konvert vidanij 2011 roku UDPPZ Ukrposhta do 100 littya vid dnya narodzhennya Andriya Kocki Na vul Vinnichnij 20 v Uzhgorodi de meshkav A Kocka razom z bratom ta sestroyu Gannoyu u 1990 roci vidkrito memorialnij budinok muzej a na fasadi vstanovleno pam yatnu tablicyu skulptor M Mihajlyuk 2011 roku do 100 litnogo yuvileyu vid dnya narodzhennya A Kocki UDPPZ Ukrposhta vipustila hudozhnij markovanij konvert a 23 travnya na Uzhgorodskomu poshtamti vidbulosya pogashennya konverta specialnim pam yatnim shtempelem DzherelaIzvorin A Suchasni ruski hudozhniki Rozdil VII Znachennya pidkarpatskogo Barbizona Nove pokolinnya hudozhnikiv A Kocka A Boreckij E Kontratovich A Dobosh Yurij Endredij Visnik Zakarpatskogo hudozhnogo institutu Vipusk 7 Zbirnik naukovih prac red kol I I Nebesnik ta in Uzhgorod Zakarpatskij hudozhnij institut 2015 S 260 261 Nebesnik I Kocka Andrij Andrijovich Zakarpattya Hto ye hto mizhnarodne dovidkovo biografichne vidannya Vipusk 3 avtor uporyadnik V V Bolgov Kiyiv Ukrayinska akademiya geraldiki tovarnogo znaku i logotipu 2007 S 19 ISBN 978 966 8153 23 5 O G M yasisheva Kocka Andrij Andrijovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2014 T 15 Kot Kuz 711 s ISBN 978 966 02 7305 4 PosilannyaIrina Slavinska 25 chervnya 2010 10 najdorozhchih ukrayinskih hudozhnikiv 1945 1989 pravda com ua Ukrayinska pravda originalu za 5 zhovtnya 2019 Procitovano 3 kvitnya 2022 korners com ua ros Arhiv originalu za 5 serpnya 2011 Procitovano 3 kvitnya 2022 mukachevo net Zakarpatskij informacijno dilovij portal Mukachevo net 2 chervnya 2007 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2019 Procitovano 3 kvitnya 2022 hutsul museum Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 3 kvitnya 2022 Zhivopisnij spivec Verhovini museum net ua Muzej ukrayinskogo zhivopisu originalu za 28 kvitnya 2019 Procitovano 3 kvitnya 2022 Lyudmila Biksej 27 travnya 2011 100 richchyu vid dnya narodzhennya Andriya Kocki prisvyachuyetsya karpatart com Zakarpatskij oblasnij hudozhnij muzej imeni Josipa Bokshaya originalu za 28 kvitnya 2019 Procitovano 3 kvitnya 2022 Hudozhniki Zakarpattya Kocka Andrij Andrijovich biblioteka uz ua Zakarpatska oblasna universalna naukova biblioteka imeni F Potushnyaka originalu za 24 bereznya 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022