Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Жданов Жда нов Андрі й Олекса ндрович рос Жданов Андрей Александров

Андрій Жданов

Андрій Жданов
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жданов.

Жда́нов Андрі́й Олекса́ндрович (рос. Жданов Андрей Александрович; 14 (26) лютого 1896, Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія — 31 серпня 1948, Валдай, Російська РФСР) — радянський державний та партійний діяч, революціонер. Ініціатор ідеологічної кампанії, спрямованої проти діячів науки та культури, що отримала назву «ждановщина». Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1925—1930 роках. Член ЦК ВКП(б) у 1930—1948 роках. Член Організаційного бюро ЦК ВКП(б) з 10 лютого 1934 по 31 серпня 1948 року. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК ВКП(б) з 1 лютого 1935 по 22 березня 1939 року. Член Політичного бюро ЦК ВКП(б) з 22 березня 1939 по 31 серпня 1948 року. Секретар ЦК ВКП(б) з 10 лютого 1934 по 31 серпня 1948 року. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань (1937—1948). Депутат Верховної Ради Української РСР 2-го скликання (1947—1948).

Жданов Андрій Олександрович
рос. Андрей Жданов
image
Жданов Андрій Олександрович
1-й голова Верховної Ради РРФСР
15 липня 1938 — 20 червня 1947
Попередник посада запроваджена
Наступник Тарасов Михайло Петрович
2-й голова Рада Союзу Верховної Ради СРСР
12 березня 1946 — 25 лютого 1947
Попередник Андреєв Андрій Андрійович
Наступник
Народився 14 (26) лютого 1896(1896-02-26)
Маріуполь,
image Катеринославська губернія, image Російська імперія
Помер 31 серпня 1948(1948-08-31) (52 роки)
Валдай, РРФСР, image СРСР
Похований Некрополь біля Кремлівської стіни
Відомий як політик, військовослужбовець, автор
Країна СРСР
Національність росіянин
Політична партія ВКП (б)
Батько Жданов Олександр Олексійович
Мати d
У шлюбі з d
Діти син Юрій,
доньки Світлана і Таїсія
Нагороди
image image image image
image image
image
Медаль «За оборону Ленінграда»
 image
image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в родині інспектора народних училищ. Прадід Андрія Жданова був ректором Московської духовної академії.

Отримати повноцінну освіту через ранню втрату батька Жданов не зміг. 5 років він навчався у Тверському реальному училищі (закінчив у 1915 році), півроку — в Московському сільськогосподарського інституті та чотири місяці 1917 року — в 3-ій Тифліській школі прапорщиків.

Член РСДРП(б) з листопада 1915 року.

У 1916 році призваний до російської армії. У 1916—1917 роках служив прапорщиком 139-го піхотного запасного полку в місті Шадринську Пермської губернії.

У 1917—1918 роках — голова Шадринського комітету РСДРП(б) Пермської губернії. У 1918 році — комісар землеробства Шадринської повітової ради.

З червня 1918 року — в лавах РСЧА. У 1918—1919 роках — інспектор-організатор Уралвійськкомату в місті Єкатеринбурзі. У 1919—1920 роках — завідувач відділу культурно-просвітницької роботи губернського військкомату в місті Уфі.

У 1920—1921 роках — завідувач агітаційно-організаційного відділу губернського військкомату в місті Твері, редактор газети «Тверская правда».

У 1921—1922 роках — заступник голови виконавчого комітету Тверської губернської ради, голова губплану.

У квітні — липні 1922 року — голова виконавчого комітету Тверської губернської ради.

У липні 1922 — серпні 1924 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Нижньогородського губернського комітету РКП(б).

У серпні 1924 — серпні 1929 року — відповідальний секретар Нижньогородського губернського комітету РКП(б). З 18 лютого по 5 серпня 1929 — голова Тимчасового організаційного бюро ЦК ВКП(б) по Нижньогородській області-краю.

10 серпня 1929 — 21 лютого 1934 року — 1-й секретар Нижньогородського (Горьковського) крайового комітету ВКП(б).

10 лютого 1934 — 31 серпня 1948 року — секретар ЦК ВКП(б).

10 березня — 10 квітня 1934 року — заступник завідувача транспортного відділу ЦК ВКП(б) з водного і місцевого транспорту, завідувач сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б) у Москві.

10 квітня — грудень 1934 року — завідувач відділу планових, фінансових і торговельних органів ЦК ВКП(б).

15 грудня 1934 — 17 січня 1945 року — 1-й секретар Ленінградського обласного і міського комітетів ВКП(б). 1935 року увійшов до складу Військової ради Ленінградського військового округу.

У листопаді 1936 року він у своїй промові перед з'їздом рад у Москві озвучив однозначне попередження: «Якщо уряди малих сусідніх держав зайдуть надто далеко в напрямку фашизму, вони відчують на собі всю міць Радянського Союзу».

Брав участь у організації репресій. У роки Великого терору він особисто візував розстрільні списки; на його рахунку 176 таких підписів.

15 липня 1938 — 20 червня 1947 року — голова Верховної Ради Російської РФСР.

21 листопада 1938 — 21 березня 1939 року — завідувач відділу партійної пропаганди і агітації ЦК ВКП(б). 21 березня 1939 — 6 вересня 1940 року — начальник Управління пропаганди і агітації ЦК ВКП(б).

Як колишнього першого секретаря Ленінградського обкому партії його підозрювали в тому, що він був одним з ключових фігур, які стояли за провокацією Зимової війни та створенням маріонеткового уряду Куусінена; він також відповідав за запровадження радянської системи в Естонії: з червня по серпень 1940 року був уповноваженим ЦК ВКП(б) по Естонії . .

Брав участь у радянсько-фінській війні та обороні Ленінграда. У червні — 23 серпня 1941 року — член Військової Ради Північного фронту. 10 липня — 27 серпня 1941 року — член Військової Ради Головного командування Північно-Західного напряму. У вересні 1941 — травні 1945 року — член Військової Ради Ленінградського фронту.

У 1944—1947 роках очолював Союзну контрольну комісію в Фінляндії, в роботі якої брав участь дуже активно: відвідував на чолі делегацій Гельсінкі, вів переговори з керівництвом Фінляндії, керував роботою радянських представників у Фінляндії.

12 березня 1946 — 25 лютого 1947 року — голова Ради Союзу Верховної Ради СРСР.

Помер 31 серпня 1948 року, перебуваючи на лікуванні в санаторії ЦК ВКП(б) біля озера Валдай. Похований у некрополі біля Кремлівської стіни.

«Ждановщина»

Докладніше: Доктрина Жданова

В 1946 році Жданов очолив кампанію з посилення партійного контролю над інтелектуальним життям країни, що включала в себе звинувачення у відхиленні від генеральної лінії партії та переслідування митців. Нещадній критиці та звинуваченням з 1947 року і вже після смерті Жданова піддавались, в тому числі, і українські культурні діячі, зокрема, колективи журналів «Перець» та «Дніпро», письменники Максим Рильський, Олександр Довженко, Володимир Сосюра та інші.

Військові звання

Нагороди

Пам'ять

В 1948 році на честь Андрія Жданова було назване його рідне місто Маріуполь. Того ж року було випущено поштову марку, присвячену партійному діячу. Іменем Жданова називались чимало населених пунктів, вулиць, промислових об'єктів та освітніх закладів по всьому СРСР, в тому числі, і в Українській РСР.

У 1988 році, у зв'язку з політикою Перебудови, діяльність Жданова була офіційно засуджена керівництвом КПРС, внаслідок чого більшість об'єктів, названих на честь нього, були перейменовані. 1989 року місту Маріуполь було повернуто колишню назву.

Вулиці та об'єкти, які раніше називались або досі названі на честь Андрія Жданова:

Див. також

Родина

Література

  • Жданов А. А.// Самые закрытые люди. Энциклопедия биографий/ Н. А. Зенькович. — М.: ОЛМА-ПРЕСС Звездный мир, 2002.— С. 166—171. https://www.ozon.ru/context/detail/id/2677809/ [ 21 лютого 2019 у Wayback Machine.]

Посилання

  1. Кутузов Владислав Александрович. Загадочная смерть А. А. Жданова : [ 29 січня 2022] // Новейшая история России : журнал. — 2013. — № 1 (6). — С. 164—177. — ISSN 2219-9659.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhdanov Zhda nov Andri j Oleksa ndrovich ros Zhdanov Andrej Aleksandrovich 14 26 lyutogo 1896 Mariupol Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya 31 serpnya 1948 Valdaj Rosijska RFSR radyanskij derzhavnij ta partijnij diyach revolyucioner Iniciator ideologichnoyi kampaniyi spryamovanoyi proti diyachiv nauki ta kulturi sho otrimala nazvu zhdanovshina Kandidat u chleni CK VKP b u 1925 1930 rokah Chlen CK VKP b u 1930 1948 rokah Chlen Organizacijnogo byuro CK VKP b z 10 lyutogo 1934 po 31 serpnya 1948 roku Kandidat u chleni Politichnogo byuro CK VKP b z 1 lyutogo 1935 po 22 bereznya 1939 roku Chlen Politichnogo byuro CK VKP b z 22 bereznya 1939 po 31 serpnya 1948 roku Sekretar CK VKP b z 10 lyutogo 1934 po 31 serpnya 1948 roku Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 2 go sklikan 1937 1948 Deputat Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 2 go sklikannya 1947 1948 Zhdanov Andrij Oleksandrovichros Andrej ZhdanovZhdanov Andrij Oleksandrovich1 j golova Verhovnoyi Radi RRFSR15 lipnya 1938 20 chervnya 1947Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik Tarasov Mihajlo Petrovich2 j golova Rada Soyuzu Verhovnoyi Radi SRSR12 bereznya 1946 25 lyutogo 1947Poperednik Andreyev Andrij AndrijovichNastupnikNarodivsya 14 26 lyutogo 1896 1896 02 26 Mariupol Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 31 serpnya 1948 1948 08 31 52 roki Valdaj RRFSR SRSRPohovanij Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniVidomij yak politik vijskovosluzhbovec avtorKrayina SRSRNacionalnist rosiyaninPolitichna partiya VKP b Batko Zhdanov Oleksandr OleksijovichMati dU shlyubi z dDiti sin Yurij donki Svitlana i TayisiyaNagorodi Medal Za oboronu Leningrada Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v rodini inspektora narodnih uchilish Pradid Andriya Zhdanova buv rektorom Moskovskoyi duhovnoyi akademiyi Otrimati povnocinnu osvitu cherez rannyu vtratu batka Zhdanov ne zmig 5 rokiv vin navchavsya u Tverskomu realnomu uchilishi zakinchiv u 1915 roci pivroku v Moskovskomu silskogospodarskogo instituti ta chotiri misyaci 1917 roku v 3 ij Tifliskij shkoli praporshikiv Chlen RSDRP b z listopada 1915 roku U 1916 roci prizvanij do rosijskoyi armiyi U 1916 1917 rokah sluzhiv praporshikom 139 go pihotnogo zapasnogo polku v misti Shadrinsku Permskoyi guberniyi U 1917 1918 rokah golova Shadrinskogo komitetu RSDRP b Permskoyi guberniyi U 1918 roci komisar zemlerobstva Shadrinskoyi povitovoyi radi Z chervnya 1918 roku v lavah RSChA U 1918 1919 rokah inspektor organizator Uralvijskkomatu v misti Yekaterinburzi U 1919 1920 rokah zaviduvach viddilu kulturno prosvitnickoyi roboti gubernskogo vijskkomatu v misti Ufi U 1920 1921 rokah zaviduvach agitacijno organizacijnogo viddilu gubernskogo vijskkomatu v misti Tveri redaktor gazeti Tverskaya pravda U 1921 1922 rokah zastupnik golovi vikonavchogo komitetu Tverskoyi gubernskoyi radi golova gubplanu U kvitni lipni 1922 roku golova vikonavchogo komitetu Tverskoyi gubernskoyi radi U lipni 1922 serpni 1924 roku zaviduvach agitacijno propagandistskogo viddilu Nizhnogorodskogo gubernskogo komitetu RKP b U serpni 1924 serpni 1929 roku vidpovidalnij sekretar Nizhnogorodskogo gubernskogo komitetu RKP b Z 18 lyutogo po 5 serpnya 1929 golova Timchasovogo organizacijnogo byuro CK VKP b po Nizhnogorodskij oblasti krayu 10 serpnya 1929 21 lyutogo 1934 roku 1 j sekretar Nizhnogorodskogo Gorkovskogo krajovogo komitetu VKP b 10 lyutogo 1934 31 serpnya 1948 roku sekretar CK VKP b 10 bereznya 10 kvitnya 1934 roku zastupnik zaviduvacha transportnogo viddilu CK VKP b z vodnogo i miscevogo transportu zaviduvach silskogospodarskogo viddilu CK VKP b u Moskvi 10 kvitnya gruden 1934 roku zaviduvach viddilu planovih finansovih i torgovelnih organiv CK VKP b 15 grudnya 1934 17 sichnya 1945 roku 1 j sekretar Leningradskogo oblasnogo i miskogo komitetiv VKP b 1935 roku uvijshov do skladu Vijskovoyi radi Leningradskogo vijskovogo okrugu U listopadi 1936 roku vin u svoyij promovi pered z yizdom rad u Moskvi ozvuchiv odnoznachne poperedzhennya Yaksho uryadi malih susidnih derzhav zajdut nadto daleko v napryamku fashizmu voni vidchuyut na sobi vsyu mic Radyanskogo Soyuzu Brav uchast u organizaciyi represij U roki Velikogo teroru vin osobisto vizuvav rozstrilni spiski na jogo rahunku 176 takih pidpisiv 15 lipnya 1938 20 chervnya 1947 roku golova Verhovnoyi Radi Rosijskoyi RFSR 21 listopada 1938 21 bereznya 1939 roku zaviduvach viddilu partijnoyi propagandi i agitaciyi CK VKP b 21 bereznya 1939 6 veresnya 1940 roku nachalnik Upravlinnya propagandi i agitaciyi CK VKP b Yak kolishnogo pershogo sekretarya Leningradskogo obkomu partiyi jogo pidozryuvali v tomu sho vin buv odnim z klyuchovih figur yaki stoyali za provokaciyeyu Zimovoyi vijni ta stvorennyam marionetkovogo uryadu Kuusinena vin takozh vidpovidav za zaprovadzhennya radyanskoyi sistemi v Estoniyi z chervnya po serpen 1940 roku buv upovnovazhenim CK VKP b po Estoniyi Brav uchast u radyansko finskij vijni ta oboroni Leningrada U chervni 23 serpnya 1941 roku chlen Vijskovoyi Radi Pivnichnogo frontu 10 lipnya 27 serpnya 1941 roku chlen Vijskovoyi Radi Golovnogo komanduvannya Pivnichno Zahidnogo napryamu U veresni 1941 travni 1945 roku chlen Vijskovoyi Radi Leningradskogo frontu U 1944 1947 rokah ocholyuvav Soyuznu kontrolnu komisiyu v Finlyandiyi v roboti yakoyi brav uchast duzhe aktivno vidviduvav na choli delegacij Gelsinki viv peregovori z kerivnictvom Finlyandiyi keruvav robotoyu radyanskih predstavnikiv u Finlyandiyi 12 bereznya 1946 25 lyutogo 1947 roku golova Radi Soyuzu Verhovnoyi Radi SRSR Pomer 31 serpnya 1948 roku perebuvayuchi na likuvanni v sanatoriyi CK VKP b bilya ozera Valdaj Pohovanij u nekropoli bilya Kremlivskoyi stini Zhdanovshina Dokladnishe Doktrina Zhdanova V 1946 roci Zhdanov ocholiv kampaniyu z posilennya partijnogo kontrolyu nad intelektualnim zhittyam krayini sho vklyuchala v sebe zvinuvachennya u vidhilenni vid generalnoyi liniyi partiyi ta peresliduvannya mitciv Neshadnij kritici ta zvinuvachennyam z 1947 roku i vzhe pislya smerti Zhdanova piddavalis v tomu chisli i ukrayinski kulturni diyachi zokrema kolektivi zhurnaliv Perec ta Dnipro pismenniki Maksim Rilskij Oleksandr Dovzhenko Volodimir Sosyura ta inshi Vijskovi zvannyageneral lejtenant 12 02 1943 general polkovnik 18 96 1944 Nagorodidva ordeni Lenina 15 03 1935 25 02 1946 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 4 04 1939 orden Chervonogo Prapora 21 03 1940 orden Suvorova I st 21 02 1944 orden Kutuzova I st 29 07 1944 medal Za oboronu Leningrada 22 12 1942 medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 medal U pam yat 800 richchya Moskvi 1947 Pam yatV 1948 roci na chest Andriya Zhdanova bulo nazvane jogo ridne misto Mariupol Togo zh roku bulo vipusheno poshtovu marku prisvyachenu partijnomu diyachu Imenem Zhdanova nazivalis chimalo naselenih punktiv vulic promislovih ob yektiv ta osvitnih zakladiv po vsomu SRSR v tomu chisli i v Ukrayinskij RSR U 1988 roci u zv yazku z politikoyu Perebudovi diyalnist Zhdanova bula oficijno zasudzhena kerivnictvom KPRS vnaslidok chogo bilshist ob yektiv nazvanih na chest nogo buli perejmenovani 1989 roku mistu Mariupol bulo povernuto kolishnyu nazvu Vulici ta ob yekti yaki ranishe nazivalis abo dosi nazvani na chest Andriya Zhdanova Leningradskij derzhavnij universitet Vulicya Petra Sagajdachnogo Kiyiv Vulicya Varvari Maslyuchenko Kiyiv Vulicya Zhdanova Smila Vulicya Zoryana Novomirgorod Div takozhSprava likariv Timashuk Lidiya FeodosiyivnaRodinaSin Zhdanov Yurij Andrijovich 1919 2006 kandidat filosofskih nauk doktor himichnih nauk profesor chlen korespondent AN SRSR chlen korespondent RAN rektor Rostovskogo derzhavnogo universitetu 1957 1988 rr LiteraturaZhdanov A A Samye zakrytye lyudi Enciklopediya biografij N A Zenkovich M OLMA PRESS Zvezdnyj mir 2002 S 166 171 https www ozon ru context detail id 2677809 21 lyutogo 2019 u Wayback Machine PosilannyaZhdanov Andrij Oleksandrovich 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Zhdanov Andrij Oleksandrovich na sajti Peoples ru 17 travnya 2013 u Wayback Machine ros Kutuzov Vladislav Aleksandrovich Zagadochnaya smert A A Zhdanova 29 sichnya 2022 Novejshaya istoriya Rossii zhurnal 2013 1 6 S 164 177 ISSN 2219 9659

Дата публікації:
Топ