Андре Кампра (фр. André Campra; 4 грудня 1660, Екс-ан-Прованс — 29 червня 1744, Версаль) — французький композитор епохи бароко.
Андре Кампра | |
---|---|
фр. André Campra | |
Основна інформація | |
Дата народження | 4 грудня 1660[1][2][…] |
Місце народження | Екс-ан-Прованс |
Дата смерті | 29 червня 1744[1][4][…] (83 роки) |
Місце смерті | Версаль[1] |
Роки активності | з 1695 |
Громадянство | Франція |
Віросповідання | католицька церква |
Професії | композитор, хореограф, клавесиніст |
Відомі учні | d |
Інструменти | скрипка |
Жанри | опера |
Заклад | d |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Батько Кампра, медик і музикант-любитель, був вихідцем з П'ємонту, жив в Екс-ан-Провансі. Майбутній композитор отримав духовну і музичну освіту в катедральному соборі міста. Свій перший твір, Deus noster refugium, написав в 17 років, ледь навчившись читати і писати (грамоти в ті часи, як правило, не вчилися до 16 років). У 1678 році прийняв священицький сан. Викладав музику в Тулоні, Арлі, Тулузі, Монпельє. У 1694—1700 роках був викладачем музики в Соборі Паризької Богоматері.
У 1695 році опублікував першу збірку своїх мотетів. З 1697 року розпочав писати музику до вистав — його основними жанрами були музична трагедія, або трагедія зі співом (італ. drama per musica) і опера-балет (фр. ballet en musique), яка поєднувала в собі спів і танець. У 1700 році залишив свій пост в церкві і цілком зайнявся театром. З 1720 роки повернувся до писання духовної музики. Його заняття протегував принц Конті: в 1722 році він запросив Кампра зайняти посаду музичного керівника (метра музики, фр. maître de musique) при своєму дворі. У 1723 році, після смерті регента, Кампра став заступником регента в Королівській капелі Версаля. У 1726 році він був присвячений в Орден Святого Лазаря. У 1730 році Кампра став генеральним інспектором Королівської академії музики. Помер в бідності.
Творчість
Після Люллі Кампра був єдиним композитором, який зміг до певної міри його замінити. Тільки поява Рамо відсунула твори Кампра на другий план. Величезним успіхом користувалися опери-балети Кампра «Галантна Європа» (1697), «Венеційський карнавал» (1699), «Венеційські святкування» (1710), що задали тон і стандарти цього нового і модного на межі століть жанру, а також пастичо (твори, складені з фрагментів популярних опер різних композиторів) «Фрагменти з Люллі» (Fragments de Lulli), «Телемак». З ліричних трагедій композитора на сцені міцно утвердився «Танкред» на лібрето за мотивами поеми Торквато Тассо «Визволений Єрусалим» (1702), що залишався в репертуарі до 1770-х років. Всього для сцени Кампра написав 28 творів; також він писав духовні кантати і мотети.
У Кампра, як і у інших композиторів його часу, переважала описовість: «Не лише оркестр, а й людські голоси починають часом трактуватися інструментально. Але оповідальність і картинність зменшують зображення характерів, емоційність музики та її драматизм. Дія покидає оперу».
Основні твори
Світські твори
1697 — Галантна Європа, опера-балет
1698 — Венера, галантно свято
1699 — Венеційський карнавал, опера-балет
1700 — Гесіона, музична трагедія
1701 — Аретуза, опера-балет
1702 — Танкред, музична трагедія
1703 — Музи, опера-балет
1704 — Телемак, музичний пастиш
1704 — Іфігенія в Тавриді, музична трагедія
1705 — Альсіна, музична трагедія
1708 — Гіпподамія, музична трагедія
1710 — Венеційські святкування, опера-балет
1712 — Ідоменей, музична трагедія
1713 — Телеф, музична трагедія
1714 — Еней і Дідона, музичне свято
1715 — Радості світу
1716 — Літні свята
1717 — Камілла, цариця вольсків, музична трагедія
1718 — Три віки, опера-балет
1725 — Балет стихій
1727 — Любовні пригоди богів
1729 — Дикуни
1732 — Балет почуттів
1735 — Ахілл і Дейдамія, музична трагедія
Духовні твори
1677 — Deus noster refugium
1699 — Меса До більшої слави Божої,
1708, 1714 і 1728 — Три книги кантат
1722 — Nisi Dominus
після 1723 — Реквієм
1723—1741 — Мотети для Королівської капели
Спадщина
З кінця 1960-х років, в рамках руху до автентичного виконавства, твори Кампра, як світські, так і духовні, стали виконувати барокові ансамблі Густава Леонгардта, , Марка Маньківського, Жана-Клода Мальгуара, Ерве Ніке, до них звернулися театральні та оперні режисери (Горге Лавелль). Дебютна опера-балет Кампра дала назву ансамблю .
Ім'я композитора носить коледж в центрі Екс-ан-Провансу.
Популярна «Провансальська сюїта» Д. Мійо для симфонічного оркестру, тв. 152 (1936) була написана на фольклорні теми, частково почерпнуті зі збірки А. Кампра, який широко використовував у своїй творчості провансальський фольклор своєї «малої батьківщини».
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118668188 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Anthony, James R., «Campra, André» in Sadie (1992) 1: 707.
- Pitou (1983) 1: 191
- К. Неф. История западноевропейской музыки, стр. 172.
- Кокорева Л. М. Дариус Мийо. Жизнь и творчество. — М. : Советский композитор, 1986. — С. 214.
Посилання
- Біографія, бібліографія [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.](фр.)
- Опубліковані твори і рукописи Андре Кампра // Gallica, Національна бібліотека Франції
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andre Kampra fr Andre Campra 4 grudnya 1660 Eks an Provans 29 chervnya 1744 Versal francuzkij kompozitor epohi baroko Andre Kamprafr Andre CampraOsnovna informaciyaData narodzhennya4 grudnya 1660 1660 12 04 1 2 Misce narodzhennyaEks an ProvansData smerti29 chervnya 1744 1744 06 29 1 4 83 roki Misce smertiVersal 1 Roki aktivnostiz 1695GromadyanstvoFranciyaVirospovidannyakatolicka cerkvaProfesiyikompozitor horeograf klavesinistVidomi uchnidInstrumentiskripkaZhanrioperaZakladd Fajli u VikishovishiBiografiyaBatko Kampra medik i muzikant lyubitel buv vihidcem z P yemontu zhiv v Eks an Provansi Majbutnij kompozitor otrimav duhovnu i muzichnu osvitu v katedralnomu sobori mista Svij pershij tvir Deus noster refugium napisav v 17 rokiv led navchivshis chitati i pisati gramoti v ti chasi yak pravilo ne vchilisya do 16 rokiv U 1678 roci prijnyav svyashenickij san Vikladav muziku v Tuloni Arli Tuluzi Monpelye U 1694 1700 rokah buv vikladachem muziki v Sobori Parizkoyi Bogomateri U 1695 roci opublikuvav pershu zbirku svoyih motetiv Z 1697 roku rozpochav pisati muziku do vistav jogo osnovnimi zhanrami buli muzichna tragediya abo tragediya zi spivom ital drama per musica i opera balet fr ballet en musique yaka poyednuvala v sobi spiv i tanec U 1700 roci zalishiv svij post v cerkvi i cilkom zajnyavsya teatrom Z 1720 roki povernuvsya do pisannya duhovnoyi muziki Jogo zanyattya proteguvav princ Konti v 1722 roci vin zaprosiv Kampra zajnyati posadu muzichnogo kerivnika metra muziki fr maitre de musique pri svoyemu dvori U 1723 roci pislya smerti regenta Kampra stav zastupnikom regenta v Korolivskij kapeli Versalya U 1726 roci vin buv prisvyachenij v Orden Svyatogo Lazarya U 1730 roci Kampra stav generalnim inspektorom Korolivskoyi akademiyi muziki Pomer v bidnosti Partitura operi baletu Kampra Galantna Yevropa druge vidannya 1698TvorchistPislya Lyulli Kampra buv yedinim kompozitorom yakij zmig do pevnoyi miri jogo zaminiti Tilki poyava Ramo vidsunula tvori Kampra na drugij plan Velicheznim uspihom koristuvalisya operi baleti Kampra Galantna Yevropa 1697 Venecijskij karnaval 1699 Venecijski svyatkuvannya 1710 sho zadali ton i standarti cogo novogo i modnogo na mezhi stolit zhanru a takozh pasticho tvori skladeni z fragmentiv populyarnih oper riznih kompozitoriv Fragmenti z Lyulli Fragments de Lulli Telemak Z lirichnih tragedij kompozitora na sceni micno utverdivsya Tankred na libreto za motivami poemi Torkvato Tasso Vizvolenij Yerusalim 1702 sho zalishavsya v repertuari do 1770 h rokiv Vsogo dlya sceni Kampra napisav 28 tvoriv takozh vin pisav duhovni kantati i moteti U Kampra yak i u inshih kompozitoriv jogo chasu perevazhala opisovist Ne lishe orkestr a j lyudski golosi pochinayut chasom traktuvatisya instrumentalno Ale opovidalnist i kartinnist zmenshuyut zobrazhennya harakteriv emocijnist muziki ta yiyi dramatizm Diya pokidaye operu Osnovni tvoriSvitski tvori 1697 Galantna Yevropa opera balet 1698 Venera galantno svyato 1699 Venecijskij karnaval opera balet 1700 Gesiona muzichna tragediya 1701 Aretuza opera balet 1702 Tankred muzichna tragediya 1703 Muzi opera balet 1704 Telemak muzichnij pastish 1704 Ifigeniya v Tavridi muzichna tragediya 1705 Alsina muzichna tragediya 1708 Gippodamiya muzichna tragediya 1710 Venecijski svyatkuvannya opera balet 1712 Idomenej muzichna tragediya 1713 Telef muzichna tragediya 1714 Enej i Didona muzichne svyato 1715 Radosti svitu 1716 Litni svyata 1717 Kamilla caricya volskiv muzichna tragediya 1718 Tri viki opera balet 1725 Balet stihij 1727 Lyubovni prigodi bogiv 1729 Dikuni 1732 Balet pochuttiv 1735 Ahill i Dejdamiya muzichna tragediya Duhovni tvori 1677 Deus noster refugium 1699 Mesa Do bilshoyi slavi Bozhoyi 1708 1714 i 1728 Tri knigi kantat 1722 Nisi Dominus pislya 1723 Rekviyem 1723 1741 Moteti dlya Korolivskoyi kapeliSpadshinaZ kincya 1960 h rokiv v ramkah ruhu do avtentichnogo vikonavstva tvori Kampra yak svitski tak i duhovni stali vikonuvati barokovi ansambli Gustava Leongardta Marka Mankivskogo Zhana Kloda Malguara Erve Nike do nih zvernulisya teatralni ta operni rezhiseri Gorge Lavell Debyutna opera balet Kampra dala nazvu ansamblyu Im ya kompozitora nosit koledzh v centri Eks an Provansu Populyarna Provansalska syuyita D Mijo dlya simfonichnogo orkestru tv 152 1936 bula napisana na folklorni temi chastkovo pocherpnuti zi zbirki A Kampra yakij shiroko vikoristovuvav u svoyij tvorchosti provansalskij folklor svoyeyi maloyi batkivshini PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118668188 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Anthony James R Campra Andre in Sadie 1992 1 707 Pitou 1983 1 191 K Nef Istoriya zapadnoevropejskoj muzyki str 172 Kokoreva L M Darius Mijo Zhizn i tvorchestvo M Sovetskij kompozitor 1986 S 214 PosilannyaBiografiya bibliografiya 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine fr Opublikovani tvori i rukopisi Andre Kampra Gallica Nacionalna biblioteka Franciyi