Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Валенти н Олексі йович Анаста сієв нар 22 лютого 1925 19250222 пом 24 лютого 2009 радянський воєначальник і український

Анастасієв Валентин Олексійович

Анастасієв Валентин Олексійович

Валенти́н Олексі́йович Анаста́сієв (нар. 22 лютого 1925(19250222) — пом. 24 лютого 2009) — радянський воєначальник і український політик.

Валентин Олексійович Анастасієв
image
Народження22 лютого 1925(1925-02-22)
В'язниківський район, d, Іванівська промислова область, РСФРР, СРСР
Смерть24 лютого 2009(2009-02-24) (84 роки)
Київ, Україна
ПохованняТроєкуровське кладовище
Країнаimage СРСР
image Україна
Приналежністьimage Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Роки служби1943—1987
ПартіяКПУ
ЧленВерховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Званняimage Генерал-майор
Війни / битвиНімецько-радянська війна
По відставціimage Генерал-лейтенант
Нагороди
image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image
image

Життєпис

Народився у селі Пивоварово В'язниковського району Владимирської області Росії в багатодітній родині робітника. Росіянин. Після закінчення Пивоварівської школи у 1940 році вступив до В'язниковського льнотехнікуму.

До лав РСЧА призваний В'язниковським РВК у 1943 році. На фронтах німецько-радянської війни з 12 липня 1943 року: стрілець 2-го стрілецького батальйону 127-го гвардійського стрілецького полку 42-ї гвардійської стрілецької дивізії 40-ї армії. У боях по розширенню плацдарму на правому березі Дніпра був поранений.

Після лікування у шпиталі направлений на навчання до Московського військово-інженерного училища, яке закінчив у травні 1946 року. Учасник Параду Перемоги 24 червня 1945 року. До 1949 року командував курсантським взводом у Ленінградському військово-інженерному училищі.

З вересня 1949 по червень 1955 року навчався у Військово-інженерній академії імені В. Куйбишева, де здобув кваліфікацію «військовий інженер-радіотелемеханік».

З травня 1955 по грудень 1986 року проходив військову службу на командних посадах у з'єднаннях ракетно-технічних військ ЗС СРСР. З квітня 1975 року — генерал-майор. У 1987 році вийшов у запас.

З 1988 року по лютий 1999 року начальник районного спортивно-технічного центру «Харківський» (м. Київ) Товариства сприяння обороні України.

Учасник травневого параду 1995 року на Червоній площі в Москві, присвяченого дню Перемоги.

З лютого 1999 року — народний депутат України 3-го (1999—2002) та 4-го (2002—2006) скликань.

Помер у Києві. Похований у Москві.

Громадсько-політична діяльність

Член КПРС з 1947 року.

У 1979—1987 роках обирався депутатом Івано-Франківської обласної ради депутатів трудящих.

У 1988—1997роках — заступник голови, голова Ради ветеранів Харківського району міста Києва. З 1997 року — голова Київської міської ради Організації ветеранів України.

З 2004 року — перший заступник голови, з 2008 року — голова ради Організації ветеранів України.

У Верховній Раді України

У лютому 1999 року обраний народним депутатом України 3-го скликання за списком КПУ (№ 104). Був членом Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з 02.1999); член фракції КПУ (з 02.1999).

У квітні 2002 року обраний народним депутатом України 4-го скликання за списком КПУ (№ 40). Очолював підкомітет у справах ветеранів війни та праці Комітету у справах, пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (з 06.2002); член фракції КПУ (з 05.2002).

Нагороди

Літературна діяльність

Автор книг «Пам'ять серця» і «Дорогами війни».

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 18 березня 2017.
  2. Указ Президента України від 21 лютого 2005 року № 293/2005 «Про нагородження В. Анастасієва орденом князя Ярослава Мудрого»
  3. Указ Президента України від 5 травня 2009 року № 288/2009 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Перемоги 9 травня»
  4. Державні нагороди України. Кавалери та лауреати (том ІІІ) — АНАСТАСІЄВ ВАЛЕНТИН ОЛЕКСІЙОВИЧ [ 10 січня 2017 у Wayback Machine.] // who-is-who.ua
  5. Указ Президента України від 4 травня 1998 року № 405/98 «Про відзначення нагородами України»
  6. Постанова КМУ від 7 травня 2004 р. № 593 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»

Посилання

  • На сайті Московського ВІУ у Калінінграді [ 19 серпня 2017 у Wayback Machine.]. (рос.)
  • Владимирська енциклопедія [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.]. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Valenti n Oleksi jovich Anasta siyev nar 22 lyutogo 1925 19250222 pom 24 lyutogo 2009 radyanskij voyenachalnik i ukrayinskij politik Valentin Oleksijovich AnastasiyevNarodzhennya22 lyutogo 1925 1925 02 22 V yaznikivskij rajon d Ivanivska promislova oblast RSFRR SRSRSmert24 lyutogo 2009 2009 02 24 84 roki Kiyiv UkrayinaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSR UkrayinaPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRoki sluzhbi1943 1987PartiyaKPUChlenVerhovna Rada Ukrayini IV sklikannya i Verhovna Rada Ukrayini III sklikannyaZvannya General majorVijni bitviNimecko radyanska vijnaPo vidstavci General lejtenantNagorodiZhittyepisNarodivsya u seli Pivovarovo V yaznikovskogo rajonu Vladimirskoyi oblasti Rosiyi v bagatoditnij rodini robitnika Rosiyanin Pislya zakinchennya Pivovarivskoyi shkoli u 1940 roci vstupiv do V yaznikovskogo lnotehnikumu Do lav RSChA prizvanij V yaznikovskim RVK u 1943 roci Na frontah nimecko radyanskoyi vijni z 12 lipnya 1943 roku strilec 2 go strileckogo bataljonu 127 go gvardijskogo strileckogo polku 42 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 40 yi armiyi U boyah po rozshirennyu placdarmu na pravomu berezi Dnipra buv poranenij Pislya likuvannya u shpitali napravlenij na navchannya do Moskovskogo vijskovo inzhenernogo uchilisha yake zakinchiv u travni 1946 roku Uchasnik Paradu Peremogi 24 chervnya 1945 roku Do 1949 roku komanduvav kursantskim vzvodom u Leningradskomu vijskovo inzhenernomu uchilishi Z veresnya 1949 po cherven 1955 roku navchavsya u Vijskovo inzhenernij akademiyi imeni V Kujbisheva de zdobuv kvalifikaciyu vijskovij inzhener radiotelemehanik Z travnya 1955 po gruden 1986 roku prohodiv vijskovu sluzhbu na komandnih posadah u z yednannyah raketno tehnichnih vijsk ZS SRSR Z kvitnya 1975 roku general major U 1987 roci vijshov u zapas Z 1988 roku po lyutij 1999 roku nachalnik rajonnogo sportivno tehnichnogo centru Harkivskij m Kiyiv Tovaristva spriyannya oboroni Ukrayini Uchasnik travnevogo paradu 1995 roku na Chervonij ploshi v Moskvi prisvyachenogo dnyu Peremogi Z lyutogo 1999 roku narodnij deputat Ukrayini 3 go 1999 2002 ta 4 go 2002 2006 sklikan Pomer u Kiyevi Pohovanij u Moskvi Gromadsko politichna diyalnistChlen KPRS z 1947 roku U 1979 1987 rokah obiravsya deputatom Ivano Frankivskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih U 1988 1997rokah zastupnik golovi golova Radi veteraniv Harkivskogo rajonu mista Kiyeva Z 1997 roku golova Kiyivskoyi miskoyi radi Organizaciyi veteraniv Ukrayini Z 2004 roku pershij zastupnik golovi z 2008 roku golova radi Organizaciyi veteraniv Ukrayini U Verhovnij Radi UkrayiniU lyutomu 1999 roku obranij narodnim deputatom Ukrayini 3 go sklikannya za spiskom KPU 104 Buv chlenom Komitetu u spravah pensioneriv veteraniv ta invalidiv z 02 1999 chlen frakciyi KPU z 02 1999 U kvitni 2002 roku obranij narodnim deputatom Ukrayini 4 go sklikannya za spiskom KPU 40 Ocholyuvav pidkomitet u spravah veteraniv vijni ta praci Komitetu u spravah pensioneriv veteraniv ta invalidiv z 06 2002 chlen frakciyi KPU z 05 2002 NagorodiOrden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 21 lyutogo 2005 za viznachnij osobistij vnesok u rozvitok derzhavnogo budivnictva aktivnu uchast u gromadsko politichnij diyalnosti ta z nagodi 80 richchya vid dnya narodzhennya Orden Bogdana Hmelnickogo I st 5 travnya 2009 posmertno za muzhnist i samopozhertvu viyavleni v borotbi z fashistskimi zagarbnikami u vidstoyuvanni svobodi i nezalezhnosti Vitchizni vagomij osobistij vnesok u rozvitok veteranskogo ruhu patriotichne vihovannya molodi Orden Bogdana Hmelnickogo II st 1999 Orden Bogdana Hmelnickogo III st 4 travnya 1998 na vidznachennya ratnih i trudovih zaslug za aktivnu gromadsku robotu ta z nagodi 53 yi richnici Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv Ordeni Vitchiznyanoyi vijni I stupenya Chervonoyi Zirki dvichi Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR III stupenya Medali Za vidvagu Za bojovi zaslugi Pochesna gramota Kabinetu Ministriv Ukrayini 7 travnya 2004 za aktivnu gromadsku diyalnist vagomij osobistij vnesok u patriotichne vihovannya molodi ta z nagodi 59 yi richnici Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijniLiteraturna diyalnistAvtor knig Pam yat sercya i Dorogami vijni Primitki Arhiv originalu za 18 bereznya 2017 Procitovano 18 bereznya 2017 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 21 lyutogo 2005 roku 293 2005 Pro nagorodzhennya V Anastasiyeva ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 5 travnya 2009 roku 288 2009 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi Dnya Peremogi 9 travnya Derzhavni nagorodi Ukrayini Kavaleri ta laureati tom III ANASTASIYeV VALENTIN OLEKSIJOVICh 10 sichnya 2017 u Wayback Machine who is who ua Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 4 travnya 1998 roku 405 98 Pro vidznachennya nagorodami Ukrayini Postanova KMU vid 7 travnya 2004 r 593 Pro nagorodzhennya Pochesnoyu gramotoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini PosilannyaNa sajti Moskovskogo VIU u Kaliningradi 19 serpnya 2017 u Wayback Machine ros Vladimirska enciklopediya 12 sichnya 2020 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ