Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Аналогова інтегральна схема — мікроелектронний пристрій виготовлений на напівпровідниковому кристалі чи плівці та розташована в нерозбірному корпусі, при цьому являє собою набір мініатюрних електронних аналогових схем, сформованих на напівпровідниковому матеріалі в єдиному технологічному процесі.
Електронні схеми поділяються на два класи — аналогові та цифрові. Схеми першого типу призначені для обробки аналогових сигналів, схеми другого типу — для роботи з цифровим сигналом. Цифрові електронні схеми поступово витісняють аналогові навіть із областей традиційного застосування, наприклад, у телебаченні.
Цифровий або дискретний сигнал отримують, квантуючи аналоговий. Передача й зберігання сигналу в цифровому вигляді надійніша, незважаючи на часткове спотворення сигналу при дискретизації.
Аналогова електроніка
Прикладом аналогового приладу є аналоговий тип радіоприймача. Аналогова електроніка потребує різноманітних електронних схем: генераторів, підсилювачів, модуляторів та демодуляторів. Радіоприймач отримує від антени модульований електричний сигнал широкого набору частот. Він фільтрує сигнал, виділяючи певну частоту, підсилює його, демодулює, перетворює в сигнал частоти звукового діапазону й передає на динамік для відтворення звуку.
Схеми аналогових приладів зазвичай будуються із стандартних блоків, які виконують певну фукнцію. Кількість розроблених аналогових схем величезна — від окремих елементів, до схем, що включають тисячі елементів.
Аналогові схеми
- Операційні підсилювачі.
- Компаратори.
- Генератори сигналів.
- Фільтри (у тому числі на п'єзоефекті).
- Аналогові помножувачі.
- Аналогові атенюатори і регульовані підсилювачі
- Стабілізатори джерел живлення : стабілізатори напруги і струму.
- Мікросхеми управління імпульсних блоків живлення,
- Перетворювачі сигналів.
- Схеми синхронізації.
- Різні датчики (температури та ін.)
Одним з перших публічно сформулював першочергові завдання інтегральної аналогової схемотехніки Роберт Відлар: пошук способів компенсації температурного дрейфу, технологічного розкиду параметрів компонентів, і створення стабільних джерел напруг і струмів. Відлар був по-своєму правий, вважаючи продаж аналогових схем особливим мистецтвом: мало було випустити продукт, треба було скласти й опублікувати рекомендації по його застосуванню та донести їх до колег — інженерів, учених і замовників.
Аналогова схемотехніка до Відлара
Перші серійні мікросхеми Fairchild Semiconductor вийшли на ринок влітку 1962 року. Головний розробник компанії Гордон Мур зробив ставку на логічні схеми, так як вважав, що тільки вони можуть бути зроблені з прийнятною вартістю та надійністю. Аналогові схеми були більш чутливі до відхилень в технології, тому вихід придатних аналогових схем був заборонно низький. Три аналогові мікросхеми, випущені Fairchild в 1963 році для військових замовників, становили мізерну частку у виробничій програмі компанії.
Ці підсилювачі були спроектовані так, як проектувалися схеми на дискретних компонентах. У «звичайній» електроніці активні прилади (транзистори і лампи) були дорогі, а пасивні (резистори, конденсатори, невеликі індуктивності) — дешеві, причому ціна резистора практично не залежала від величини його опору . Планарний процес обмежив вибір схемотехніка до біполярних транзисторів npn-типу, діодів, і резисторів середніх номіналів (сотні або тисячі Ом). Вартість такого резистора, похідна від займаної ним площі, була порівнянна з вартістю базового транзистора. За межами цього діапазону площа та вартість резистора різко зростали, резистор в 150 кОм вважався нереалізованим, оскільки займав більшу частину типового кристала мікросхеми . Разом з площею резистора росла і його паразитна ємність, яка обмежувала частотний діапазон схеми.
Паразитні ємності і струми витоку транзисторів були також неприйнятно великі. Створення ємностей понад декілька десятків пікофарад і будь-яких індуктивностей було і зовсім неможливо. При цьому традиційна схемотехніка ніяк не використовувала унікальні властивості інтегральних транзисторів — ідентичність умов їх роботи (температура і пов'язані з нею параметри) та ідентичність профілів легування всіх приладів на кристалі.
Вузли електронних схем, що використовують ці властивості, тільки належало винайти. Проектування «за старим звичаєм» в таких умовах було приречене на невдачу: аналогові мікросхеми «нульового покоління» програвали схемами на дискретних компонентах і в надійності, і в частотному діапазоні, і в споживаної потужності, при ціні від сотень до 20 тисяч доларів за штуку.
Відлар не схвалював стратегію Мура та захоплення цифровою технікою взагалі: «кожен ідіот здатний рахувати до одного» . Він зосередився на створенні нової схемотехніки, повністю використовує переваги планарної технології: «Навіть не намагайтеся імітувати дискретні компоненти в кремнії». З часом ця «теорема Відлара» трансформувалася в основне правило аналогової схемотехніки: «Скрізь, де це можливо — замінювати пасивні компоненти на транзистори». Але одного володіння мистецтвом схемотехніки було мало: щоб знайти працездатні рішення, Відлару потрібний доступ на дослідне виробництво. Потрібно було налагодити на практиці виробництво «високовольтних» епітаксійних транзисторів, бічних транзисторів та інших компонентів, що не існували в вигляді дискретних приладів.
Операційні підсилювачі (ОП) першого покоління (1964—1965)
| Еволюція операційних підсилювачів Відлара першого покоління | ||
|---|---|---|
 |  |  |
Дискретний прототип Кольором позначені компоненти, які було недоцільно реалізовувати на кристалі ІС | Серійний μA702 Кольором позначені оригінальні схемні рішення Відлара | Серійний μA709 Кольором позначені оригінальні схемні рішення Відлара |
Відлар взяв за основу схему транзисторного ОП з трьома каскадами посилення напруги і замінив високоомний емітерний резистор вхідного каскаду на струмове дзеркало, а ємності частотної корекції — на єдину зовнішню ємність. Він розробив і налагодив на дослідних кристалах схему сполучення вхідного диференціального каскаду з однотактним другого каскаду без втрати посилення і схему зсуву рівнів на транзисторах одного типу провідності. У травні 1964 року дослідний зразок, виготовлений Телбертом, продемонстрував рекордну для свого часу смугу пропускання в 25-30 МГц. Схема, вперше в світі, використовувала тільки кремнієві дифузійні резистори і транзистори — від використання ненадійних плівкових резисторів Відлар відмовився.
Якщо μA702 був першим інтегральним ОП, то μA709A став першим масовим ОП, «типовим видом» першого покоління аналогових мікросхем. Незважаючи на «дитячі хвороби» μA709, усунення яких зайняло півроку і завершилося переходом на вдосконалений μA709A, продажі були виключно успішні. Вже до кінця 1965 року продажі аналогових схем склали 40 % виручки Fairchild, компенсуючи відставання компанії на ринку логічних схем. μA709 став стандартним ОП ВПК США, а потім, у міру зниження ціни, завоював і цивільний ринок.
Наступним за μA709 були розроблені Відларом швидкісні компаратори μA710 і μA711 і прецизійна транзисторна двійка μA726. Fairchild не продавала ліцензії на винаходи Відлара, але і не перешкоджала їх копіюванню конкурентами, і до 1967 року клони μA709 випускали Motorola, Texas Instruments, Philco, ITT та Westinghouse. У 1970 році випуск всіх версій 709 оцінювався від 20 до 30 мільйонів штук на рік.
Операційні підсилювачі (ОП) другого покоління (1966—1970)
У 1967 році Відлар розробив операційний підсилювач LM101 — перший ОП другого покоління. Його структурна схема стала основою для всіх наступних універсальних ОП. Активні навантаження забезпечили LM101 більші, ніж у попередників, коефіцієнти посилення кожного каскаду, а вхідні емітерні повторювачі, навантажені на диференціальний каскад на pnp-транзисторах — широкий діапазон допустимих вхідних напруг і малі струми зміщення. Коефіцієнт посилення по постійному струму досяг 500 тис. проти 50-100 тис. у підсилювачів першого покоління. Вхідний каскад був захищений від високих напруг, вихідний каскад мав повноцінний захист від короткого замикання. Головна ж відмінність від попередників полягала у використанні двох, а не трьох, каскадів посилення напруги (саме двокаскадна схема і стала «родовою ознакою» другого покоління ОП. Як наслідок, LM101 був гарантовано стійкий при використанні єдиної зовнішньої корегуючої ємності всього в 30 пФ. Відлар скоїв стратегічну помилку, не спробувавши «упакувати» цю ємність на кристал ОП. Рік потому пробіл заповнили конкуренти з Fairchild, випустивши μA741 — клон LM101 c внутрішньою частотною корекцією.
Саме ця мікросхема і завоювала ринок універсальних ОП, відтіснивши LM101 на узбіччя. Ринок зволів простоту використання μA741 гнучкості і настроюваності відларівських схем.
У 1968—1969 роках Відлар і Телберт винайшли і відладили у виробництві нові активні прилади — «супер-бета-транзистори» (біполярні npn-транзистори з надтонким шаром бази і коефіцієнтом підсилення понад тисячу), багатоколекторний біполярний транзистор і епітаксиальний польовий транзистор (англ. epiFET). У лютому 1969 вийшов розроблений Відларом за участю Квамме LM108 -перший операційний підсилювач на супер-бета-транзисторах. У грудні 1969 року National випустила новий ОП Відлара і Добкіна, LM101A — функціональний еквівалент LM101 на новій елементній базі, а в 1970 році вийшла його версія з вбудованою корегуючою ємністю — LM107. Новий, шестимасочний технологічний процес Телберта дозволив вперше реалізувати на одному кристалі і пінч-резистори, і польові транзистори, і супер-бета-транзистори, і бічні pnp-транзистори з коефіцієнтом посилення по струму понад 100. Кількість транзисторів, «обслуговуючих» джерела струму LM101A, було зменшено за рахунок використання багатоколекторних npn-транзисторів.
Вхідний опір ОП, без складених транзисторів на вході, вперше перевищив 1 МОм.
Інтегральні стабілізатори напруги (1966—1970)
| Стабілізатори напруги Відлара | ||
|---|---|---|
 |  |  |
У 1966 році National Semiconductor випустила розроблений Відларом LM100 — перший в історії інтегральний стабілізатор напруги. LM100 дозволяла стабілізувати напруги від 2 до 30 В з сукупною помилкою у військовому діапазоні температур (від -55 до +125 ° C) не більше 1 % . Джерелом опорної напруги виступав стабілітрон на 6.3 В, регулюючим елементом — відносно малопотужний складений транзистор, тому на практиці LM100 використовувався не як закінчений стабілізатор, а як схема управління зовнішнім силовим транзистором. Попит перевершив найоптимістичніші очікування .
Замовники вимагали зробити наступний крок і об'єднати схему управління і силовий транзистор на одному кристалі, упакувавши повноцінний стабілізатор в корпус з трьома виводами: вхід, вихід і загальний.
Виробництво LM109, першого в світі інтегрального трьохвиводного стабілізатора на напругу +5 В, прямого попередника більш знаменитого (і менш точного) uA7805, почалося в першій половині 1970 року. Нова мікросхема відрізнялася від LM100 не тільки граничними значеннями струму і потужності та зручністю застосування, але і тим, що джерелом опорного напруги в ньому служив не стабілітрон, а так званий бандгап Відлара — транзисторне джерело опорної напруги, приблизно рівної ширині забороненої зони кремнію (близько 1,2 В). Принцип дії бандгапа сформулював ще в 1964 році Девід Хілбібер, але першу практичну схему, що працює на цьому принципі, спроектував саме Відлар. Першою мікросхемою з вбудованим бандгапом і стала LM109, а в 1971 році за ним пішла LM113 — двухвивідний «прецизійний діод» (англ. reference diode) на бандгапі Відлара. Заміна «високовольтного» (близько 6 В) стабілітрона на низьковольтний (1,2 В) бандгап зробила можливим створення економічних стабілізаторів на низькі вихідні напруги (3,3 B, 2,5 B і нижче) і підсилювачів з низьковольтним живленням (від 1,1 В), проте в 1969 році ця ніша ще не була затребувана промисловістю.
Першою областю масового застосування бандгапів, крім ІС стабілізаторів напруги, стали ранні інтегральні аналого-цифрові і цифро-аналогові перетворювачі. У 1976 році компанія випустила LM10 — мікропотужний операційний підсилювач і джерело опорної напруги, здатний працювати при напрузі живлення від 1,1 до 40 В, — перший ОП, повністю придатний для роботи від єдиного гальванічного елемента на 1,4 В. За ним пішов LM11 — прецизійний біполярний ОУ, розрахований на електрометричні вимірювання. У 1987 році Відлар запустив у виробництво перший у своєму роді потужний (10 А, 80 Вт) операційний підсилювач LM12.
Використання
Аналогові інтегральні схеми використовуються, як підсилювачі, , детектори, фільтри.
Література
- Мілих В. І., Шавьолкін О. О. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка. — К. : Каравела, 2007. — 688 с.
- Гриненко В. В. Пристрої аналогової електроніки [ 12 березня 2022 у Wayback Machine.] : конспект лекцій для студ. напряму підготовки 6.050802 «Електронні пристрої та системи» (спец. 171 «Електроніка») усіх форм навчання / В. В. Гриненко ; Сумський державний університет. — Суми : СумДУ, 2015. — 272 с.
- Бондаренко І. М. та ін. Твердотільна електроніка [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.] : навч. посібник для студентів ЗВО / І. М. Бондаренко, О. В. Бородін, О. Б. Галат, В. П. Карнаушенко. — Харків : ХНУРЕ, 2020. — 236 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Analogova integralna shema mikroelektronnij pristrij vigotovlenij na napivprovidnikovomu kristali chi plivci ta roztashovana v nerozbirnomu korpusi pri comu yavlyaye soboyu nabir miniatyurnih elektronnih analogovih shem sformovanih na napivprovidnikovomu materiali v yedinomu tehnologichnomu procesi Elektronni shemi podilyayutsya na dva klasi analogovi ta cifrovi Shemi pershogo tipu priznacheni dlya obrobki analogovih signaliv shemi drugogo tipu dlya roboti z cifrovim signalom Cifrovi elektronni shemi postupovo vitisnyayut analogovi navit iz oblastej tradicijnogo zastosuvannya napriklad u telebachenni Cifrovij abo diskretnij signal otrimuyut kvantuyuchi analogovij Peredacha j zberigannya signalu v cifrovomu viglyadi nadijnisha nezvazhayuchi na chastkove spotvorennya signalu pri diskretizaciyi Analogova elektronikaPrikladom analogovogo priladu ye analogovij tip radioprijmacha Analogova elektronika potrebuye riznomanitnih elektronnih shem generatoriv pidsilyuvachiv modulyatoriv ta demodulyatoriv Radioprijmach otrimuye vid anteni modulovanij elektrichnij signal shirokogo naboru chastot Vin filtruye signal vidilyayuchi pevnu chastotu pidsilyuye jogo demodulyuye peretvoryuye v signal chastoti zvukovogo diapazonu j peredaye na dinamik dlya vidtvorennya zvuku Shemi analogovih priladiv zazvichaj buduyutsya iz standartnih blokiv yaki vikonuyut pevnu fuknciyu Kilkist rozroblenih analogovih shem velichezna vid okremih elementiv do shem sho vklyuchayut tisyachi elementiv Analogovi shemiOperacijni pidsilyuvachi Komparatori Generatori signaliv Filtri u tomu chisli na p yezoefekti Analogovi pomnozhuvachi Analogovi atenyuatori i regulovani pidsilyuvachi Stabilizatori dzherel zhivlennya stabilizatori naprugi i strumu Mikroshemi upravlinnya impulsnih blokiv zhivlennya Peretvoryuvachi signaliv Shemi sinhronizaciyi Rizni datchiki temperaturi ta in Odnim z pershih publichno sformulyuvav pershochergovi zavdannya integralnoyi analogovoyi shemotehniki Robert Vidlar poshuk sposobiv kompensaciyi temperaturnogo drejfu tehnologichnogo rozkidu parametriv komponentiv i stvorennya stabilnih dzherel naprug i strumiv Vidlar buv po svoyemu pravij vvazhayuchi prodazh analogovih shem osoblivim mistectvom malo bulo vipustiti produkt treba bulo sklasti j opublikuvati rekomendaciyi po jogo zastosuvannyu ta donesti yih do koleg inzheneriv uchenih i zamovnikiv Analogova shemotehnika do VidlaraPershi serijni mikroshemi Fairchild Semiconductor vijshli na rinok vlitku 1962 roku Golovnij rozrobnik kompaniyi Gordon Mur zrobiv stavku na logichni shemi tak yak vvazhav sho tilki voni mozhut buti zrobleni z prijnyatnoyu vartistyu ta nadijnistyu Analogovi shemi buli bilsh chutlivi do vidhilen v tehnologiyi tomu vihid pridatnih analogovih shem buv zaboronno nizkij Tri analogovi mikroshemi vipusheni Fairchild v 1963 roci dlya vijskovih zamovnikiv stanovili mizernu chastku u virobnichij programi kompaniyi Ci pidsilyuvachi buli sproektovani tak yak proektuvalisya shemi na diskretnih komponentah U zvichajnij elektronici aktivni priladi tranzistori i lampi buli dorogi a pasivni rezistori kondensatori neveliki induktivnosti deshevi prichomu cina rezistora praktichno ne zalezhala vid velichini jogo oporu Planarnij proces obmezhiv vibir shemotehnika do bipolyarnih tranzistoriv npn tipu diodiv i rezistoriv serednih nominaliv sotni abo tisyachi Om Vartist takogo rezistora pohidna vid zajmanoyi nim ploshi bula porivnyanna z vartistyu bazovogo tranzistora Za mezhami cogo diapazonu plosha ta vartist rezistora rizko zrostali rezistor v 150 kOm vvazhavsya nerealizovanim oskilki zajmav bilshu chastinu tipovogo kristala mikroshemi Razom z plosheyu rezistora rosla i jogo parazitna yemnist yaka obmezhuvala chastotnij diapazon shemi Parazitni yemnosti i strumi vitoku tranzistoriv buli takozh neprijnyatno veliki Stvorennya yemnostej ponad dekilka desyatkiv pikofarad i bud yakih induktivnostej bulo i zovsim nemozhlivo Pri comu tradicijna shemotehnika niyak ne vikoristovuvala unikalni vlastivosti integralnih tranzistoriv identichnist umov yih roboti temperatura i pov yazani z neyu parametri ta identichnist profiliv leguvannya vsih priladiv na kristali Vuzli elektronnih shem sho vikoristovuyut ci vlastivosti tilki nalezhalo vinajti Proektuvannya za starim zvichayem v takih umovah bulo prirechene na nevdachu analogovi mikroshemi nulovogo pokolinnya progravali shemami na diskretnih komponentah i v nadijnosti i v chastotnomu diapazoni i v spozhivanoyi potuzhnosti pri cini vid soten do 20 tisyach dolariv za shtuku Vidlar ne shvalyuvav strategiyu Mura ta zahoplennya cifrovoyu tehnikoyu vzagali kozhen idiot zdatnij rahuvati do odnogo Vin zoseredivsya na stvorenni novoyi shemotehniki povnistyu vikoristovuye perevagi planarnoyi tehnologiyi Navit ne namagajtesya imituvati diskretni komponenti v kremniyi Z chasom cya teorema Vidlara transformuvalasya v osnovne pravilo analogovoyi shemotehniki Skriz de ce mozhlivo zaminyuvati pasivni komponenti na tranzistori Ale odnogo volodinnya mistectvom shemotehniki bulo malo shob znajti pracezdatni rishennya Vidlaru potribnij dostup na doslidne virobnictvo Potribno bulo nalagoditi na praktici virobnictvo visokovoltnih epitaksijnih tranzistoriv bichnih tranzistoriv ta inshih komponentiv sho ne isnuvali v viglyadi diskretnih priladiv Operacijni pidsilyuvachi OP pershogo pokolinnya 1964 1965 Evolyuciya operacijnih pidsilyuvachiv Vidlara pershogo pokolinnya Pochatok 1964 Diskretnij prototip Kolorom poznacheni komponenti yaki bulo nedocilno realizovuvati na kristali IS Zhovten 1964 Serijnij mA702 Kolorom poznacheni originalni shemni rishennya Vidlara Listopad 1965 Serijnij mA709 Kolorom poznacheni originalni shemni rishennya Vidlara Vidlar vzyav za osnovu shemu tranzistornogo OP z troma kaskadami posilennya naprugi i zaminiv visokoomnij emiternij rezistor vhidnogo kaskadu na strumove dzerkalo a yemnosti chastotnoyi korekciyi na yedinu zovnishnyu yemnist Vin rozrobiv i nalagodiv na doslidnih kristalah shemu spoluchennya vhidnogo diferencialnogo kaskadu z odnotaktnim drugogo kaskadu bez vtrati posilennya i shemu zsuvu rivniv na tranzistorah odnogo tipu providnosti U travni 1964 roku doslidnij zrazok vigotovlenij Telbertom prodemonstruvav rekordnu dlya svogo chasu smugu propuskannya v 25 30 MGc Shema vpershe v sviti vikoristovuvala tilki kremniyevi difuzijni rezistori i tranzistori vid vikoristannya nenadijnih plivkovih rezistoriv Vidlar vidmovivsya Yaksho mA702 buv pershim integralnim OP to mA709A stav pershim masovim OP tipovim vidom pershogo pokolinnya analogovih mikroshem Nezvazhayuchi na dityachi hvorobi mA709 usunennya yakih zajnyalo pivroku i zavershilosya perehodom na vdoskonalenij mA709A prodazhi buli viklyuchno uspishni Vzhe do kincya 1965 roku prodazhi analogovih shem sklali 40 viruchki Fairchild kompensuyuchi vidstavannya kompaniyi na rinku logichnih shem mA709 stav standartnim OP VPK SShA a potim u miru znizhennya cini zavoyuvav i civilnij rinok Nastupnim za mA709 buli rozrobleni Vidlarom shvidkisni komparatori mA710 i mA711 i precizijna tranzistorna dvijka mA726 Fairchild ne prodavala licenziyi na vinahodi Vidlara ale i ne pereshkodzhala yih kopiyuvannyu konkurentami i do 1967 roku kloni mA709 vipuskali Motorola Texas Instruments Philco ITT ta Westinghouse U 1970 roci vipusk vsih versij 709 ocinyuvavsya vid 20 do 30 miljoniv shtuk na rik Operacijni pidsilyuvachi OP drugogo pokolinnya 1966 1970 U 1967 roci Vidlar rozrobiv operacijnij pidsilyuvach LM101 pershij OP drugogo pokolinnya Jogo strukturna shema stala osnovoyu dlya vsih nastupnih universalnih OP Aktivni navantazhennya zabezpechili LM101 bilshi nizh u poperednikiv koeficiyenti posilennya kozhnogo kaskadu a vhidni emiterni povtoryuvachi navantazheni na diferencialnij kaskad na pnp tranzistorah shirokij diapazon dopustimih vhidnih naprug i mali strumi zmishennya Koeficiyent posilennya po postijnomu strumu dosyag 500 tis proti 50 100 tis u pidsilyuvachiv pershogo pokolinnya Vhidnij kaskad buv zahishenij vid visokih naprug vihidnij kaskad mav povnocinnij zahist vid korotkogo zamikannya Golovna zh vidminnist vid poperednikiv polyagala u vikoristanni dvoh a ne troh kaskadiv posilennya naprugi same dvokaskadna shema i stala rodovoyu oznakoyu drugogo pokolinnya OP Yak naslidok LM101 buv garantovano stijkij pri vikoristanni yedinoyi zovnishnoyi koreguyuchoyi yemnosti vsogo v 30 pF Vidlar skoyiv strategichnu pomilku ne sprobuvavshi upakuvati cyu yemnist na kristal OP Rik potomu probil zapovnili konkurenti z Fairchild vipustivshi mA741 klon LM101 c vnutrishnoyu chastotnoyu korekciyeyu Same cya mikroshema i zavoyuvala rinok universalnih OP vidtisnivshi LM101 na uzbichchya Rinok zvoliv prostotu vikoristannya mA741 gnuchkosti i nastroyuvanosti vidlarivskih shem U 1968 1969 rokah Vidlar i Telbert vinajshli i vidladili u virobnictvi novi aktivni priladi super beta tranzistori bipolyarni npn tranzistori z nadtonkim sharom bazi i koeficiyentom pidsilennya ponad tisyachu bagatokolektornij bipolyarnij tranzistor i epitaksialnij polovij tranzistor angl epiFET U lyutomu 1969 vijshov rozroblenij Vidlarom za uchastyu Kvamme LM108 pershij operacijnij pidsilyuvach na super beta tranzistorah U grudni 1969 roku National vipustila novij OP Vidlara i Dobkina LM101A funkcionalnij ekvivalent LM101 na novij elementnij bazi a v 1970 roci vijshla jogo versiya z vbudovanoyu koreguyuchoyu yemnistyu LM107 Novij shestimasochnij tehnologichnij proces Telberta dozvoliv vpershe realizuvati na odnomu kristali i pinch rezistori i polovi tranzistori i super beta tranzistori i bichni pnp tranzistori z koeficiyentom posilennya po strumu ponad 100 Kilkist tranzistoriv obslugovuyuchih dzherela strumu LM101A bulo zmensheno za rahunok vikoristannya bagatokolektornih npn tranzistoriv Vhidnij opir OP bez skladenih tranzistoriv na vhodi vpershe perevishiv 1 MOm Integralni stabilizatori naprugi 1966 1970 Stabilizatori naprugi Vidlara Bandgap Vidlara LM100 z tipovoyu obv yazkoyu LM 109 pershij trivividnij stabilizator U 1966 roci National Semiconductor vipustila rozroblenij Vidlarom LM100 pershij v istoriyi integralnij stabilizator naprugi LM100 dozvolyala stabilizuvati naprugi vid 2 do 30 V z sukupnoyu pomilkoyu u vijskovomu diapazoni temperatur vid 55 do 125 C ne bilshe 1 Dzherelom opornoyi naprugi vistupav stabilitron na 6 3 V regulyuyuchim elementom vidnosno malopotuzhnij skladenij tranzistor tomu na praktici LM100 vikoristovuvavsya ne yak zakinchenij stabilizator a yak shema upravlinnya zovnishnim silovim tranzistorom Popit perevershiv najoptimistichnishi ochikuvannya Zamovniki vimagali zrobiti nastupnij krok i ob yednati shemu upravlinnya i silovij tranzistor na odnomu kristali upakuvavshi povnocinnij stabilizator v korpus z troma vivodami vhid vihid i zagalnij Virobnictvo LM109 pershogo v sviti integralnogo trohvivodnogo stabilizatora na naprugu 5 V pryamogo poperednika bilsh znamenitogo i mensh tochnogo uA7805 pochalosya v pershij polovini 1970 roku Nova mikroshema vidriznyalasya vid LM100 ne tilki granichnimi znachennyami strumu i potuzhnosti ta zruchnistyu zastosuvannya ale i tim sho dzherelom opornogo naprugi v nomu sluzhiv ne stabilitron a tak zvanij bandgap Vidlara tranzistorne dzherelo opornoyi naprugi priblizno rivnoyi shirini zaboronenoyi zoni kremniyu blizko 1 2 V Princip diyi bandgapa sformulyuvav she v 1964 roci Devid Hilbiber ale pershu praktichnu shemu sho pracyuye na comu principi sproektuvav same Vidlar Pershoyu mikroshemoyu z vbudovanim bandgapom i stala LM109 a v 1971 roci za nim pishla LM113 dvuhvividnij precizijnij diod angl reference diode na bandgapi Vidlara Zamina visokovoltnogo blizko 6 V stabilitrona na nizkovoltnij 1 2 V bandgap zrobila mozhlivim stvorennya ekonomichnih stabilizatoriv na nizki vihidni naprugi 3 3 B 2 5 B i nizhche i pidsilyuvachiv z nizkovoltnim zhivlennyam vid 1 1 V prote v 1969 roci cya nisha she ne bula zatrebuvana promislovistyu Pershoyu oblastyu masovogo zastosuvannya bandgapiv krim IS stabilizatoriv naprugi stali ranni integralni analogo cifrovi i cifro analogovi peretvoryuvachi U 1976 roci kompaniya vipustila LM10 mikropotuzhnij operacijnij pidsilyuvach i dzherelo opornoyi naprugi zdatnij pracyuvati pri napruzi zhivlennya vid 1 1 do 40 V pershij OP povnistyu pridatnij dlya roboti vid yedinogo galvanichnogo elementa na 1 4 V Za nim pishov LM11 precizijnij bipolyarnij OU rozrahovanij na elektrometrichni vimiryuvannya U 1987 roci Vidlar zapustiv u virobnictvo pershij u svoyemu rodi potuzhnij 10 A 80 Vt operacijnij pidsilyuvach LM12 VikoristannyaAnalogovi integralni shemi vikoristovuyutsya yak pidsilyuvachi detektori filtri LiteraturaMilih V I Shavolkin O O Elektrotehnika elektronika ta mikroprocesorna tehnika K Karavela 2007 688 s Grinenko V V Pristroyi analogovoyi elektroniki 12 bereznya 2022 u Wayback Machine konspekt lekcij dlya stud napryamu pidgotovki 6 050802 Elektronni pristroyi ta sistemi spec 171 Elektronika usih form navchannya V V Grinenko Sumskij derzhavnij universitet Sumi SumDU 2015 272 s Bondarenko I M ta in Tverdotilna elektronika 13 bereznya 2022 u Wayback Machine navch posibnik dlya studentiv ZVO I M Bondarenko O V Borodin O B Galat V P Karnaushenko Harkiv HNURE 2020 236 s ISBN 978 966 659 291 3