Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Амінторе Фанфані італ Amintore Fanfani нар 6 лютого 1908 19080206 П єве Санто Стефано Тоскана пом 20 листопада 1999 Рим

Амінторе Фанфані

Амінторе Фанфані

Амінторе Фанфані (італ. Amintore Fanfani; нар. 6 лютого 1908(19080206), П'єве-Санто-Стефано, Тоскана — пом. 20 листопада 1999, Рим) — італійський економіст і політик, колишній Голова Ради Міністрів Італії.

Амінторе Фанфані
Amintore Fanfani
італ. Amintore Fanfani
image
Амінторе Фанфані
Amintore Fanfani
Голова Ради Міністрів Італії
18 січня 1954 — 10 лютого 1954
1 липня 1958 — 15 лютого 1959
26 липня 1960 — 21 червня 1963
1 грудня 1982 — 4 серпня 1983
17 квітня 1987 — 28 липня 1987
Народився6 лютого 1908(1908-02-06)[1][2][…]
П'єве-Санто-Стефано, Провінція Ареццо, Тоскана, Італія[4]
Помер20 листопада 1999(1999-11-20)[2][3][…] (91 рік)
Рим, Італія[6]
Похованийцвинтар Фламініо
Відомий якполітик, дипломат, економіст, викладач університету, педагог
Місце роботиКатолицький університет Святого Серця
КраїнаІталія[7] і Королівство Італія
Alma materКатолицький університет Святого Серця
Політична партіяХристиянсько-демократична партія
У шлюбі зd
Релігіякатолицтво
Нагороди
image

d

image Роботи у Вікіджерелах
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Після вивчення економіки у Католицькому університеті Святого Серця в Мілані був лектором. Він працював в університетах Мілана та Рима (до 1983). Після Другої світової війни вступив до Християнсько-демократичної партії, з 1954 по 1959 і з 1973 по 1975 був її генеральним секретарем.

У 1946 році він був обраний до Установчих зборів, де він працював до 1948. Згодом, він отримав мандат члена Палати депутатів, успішно переобираючись на наступних виборах.

З травня 1947 по січень 1950 обіймав посаду міністра праці та соціального захисту. У липні 1951 він повернувся до складу Ради Міністрів як міністр сільського господарства (до липня 1953). Потім, у січні 1954 року став міністром внутрішніх справ. У січні того ж року став прем'єр-міністром (наймолодший в історії республіканської Італії до 1987 року, коли на себе взяв повноваження Джованні Горіа). Його уряд протримався менше десяти днів (з 18 січня по 30 січня). 1 липня 1958 знову очолив уряд (у коаліції з християнськими демократами і соціалістами), де також очолив Міністерство закордонних справ. Він пішов у відставку 15 лютого 1959. Третій уряд Фанфані очолив 26 липня 1960, а четвертий — 21 лютого 1962 (був прем'єр-міністром до 21 червня 1963).

У 1964 році він висував свою кандидатуру на посаду президента республіки. З березня по грудень 1965 і з лютого 1966 по 1968 знову був міністром закордонних справ. У 1965–1966 він був також головою Генеральної Асамблеї ООН.

У 1968 Фанфані став сенатором, до 1973 року був головою Сенату Італії. У 1972 році президент Джованні Леоне, на знак визнання його наукового та соціального внеску, присвоїв йому звання довічного сенатора. Він знову очолював Сенат з 1976 по 1982 і з 1985 по 1987. У 1978 році був в.о. президента після відставки Джованні Леоне.

У грудні 1982 року взяв на себе головування коаліційною Радою Міністрів (християнські демократи, соціал-демократи, ліберали і соціалісти). З 1 грудня 1982 по 4 серпня 1983 був головою свого п'ятого уряду. Останній раз він був прем'єр-міністром з 17 квітня по 28 липня 1987 року, у квітні 1988 обійняв посаду міністра внутрішніх справ, а потім, до липня 1989, міністра бюджету. Амінторе Фанфані до своєї смерті залишався членом сенату, з 1994 року належав до створеної Італійської народної партії.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Amintore Fanfani
    d:Track:Q17299517
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Фанфани Аминторе // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Formigoni G. Dizionario Biografico degli Italiani — 2017.
    d:Track:Q1128537
  6. https://rkd.nl/en/explore/artists/274083
  7. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Amintore Fanfani ital Amintore Fanfani nar 6 lyutogo 1908 19080206 P yeve Santo Stefano Toskana pom 20 listopada 1999 Rim italijskij ekonomist i politik kolishnij Golova Radi Ministriv Italiyi Amintore Fanfani Amintore Fanfaniital Amintore FanfaniAmintore Fanfani Amintore FanfaniGolova Radi Ministriv Italiyi18 sichnya 1954 10 lyutogo 19541 lipnya 1958 15 lyutogo 195926 lipnya 1960 21 chervnya 19631 grudnya 1982 4 serpnya 198317 kvitnya 1987 28 lipnya 1987Narodivsya6 lyutogo 1908 1908 02 06 1 2 P yeve Santo Stefano Provinciya Arecco Toskana Italiya 4 Pomer20 listopada 1999 1999 11 20 2 3 91 rik Rim Italiya 6 Pohovanijcvintar FlaminioVidomij yakpolitik diplomat ekonomist vikladach universitetu pedagogMisce robotiKatolickij universitet Svyatogo SercyaKrayinaItaliya 7 i Korolivstvo ItaliyaAlma materKatolickij universitet Svyatogo SercyaPolitichna partiyaHristiyansko demokratichna partiyaU shlyubi zdReligiyakatolictvoNagorodid Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPislya vivchennya ekonomiki u Katolickomu universiteti Svyatogo Sercya v Milani buv lektorom Vin pracyuvav v universitetah Milana ta Rima do 1983 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vstupiv do Hristiyansko demokratichnoyi partiyi z 1954 po 1959 i z 1973 po 1975 buv yiyi generalnim sekretarem U 1946 roci vin buv obranij do Ustanovchih zboriv de vin pracyuvav do 1948 Zgodom vin otrimav mandat chlena Palati deputativ uspishno pereobirayuchis na nastupnih viborah Z travnya 1947 po sichen 1950 obijmav posadu ministra praci ta socialnogo zahistu U lipni 1951 vin povernuvsya do skladu Radi Ministriv yak ministr silskogo gospodarstva do lipnya 1953 Potim u sichni 1954 roku stav ministrom vnutrishnih sprav U sichni togo zh roku stav prem yer ministrom najmolodshij v istoriyi respublikanskoyi Italiyi do 1987 roku koli na sebe vzyav povnovazhennya Dzhovanni Goria Jogo uryad protrimavsya menshe desyati dniv z 18 sichnya po 30 sichnya 1 lipnya 1958 znovu ocholiv uryad u koaliciyi z hristiyanskimi demokratami i socialistami de takozh ocholiv Ministerstvo zakordonnih sprav Vin pishov u vidstavku 15 lyutogo 1959 Tretij uryad Fanfani ocholiv 26 lipnya 1960 a chetvertij 21 lyutogo 1962 buv prem yer ministrom do 21 chervnya 1963 U 1964 roci vin visuvav svoyu kandidaturu na posadu prezidenta respubliki Z bereznya po gruden 1965 i z lyutogo 1966 po 1968 znovu buv ministrom zakordonnih sprav U 1965 1966 vin buv takozh golovoyu Generalnoyi Asambleyi OON U 1968 Fanfani stav senatorom do 1973 roku buv golovoyu Senatu Italiyi U 1972 roci prezident Dzhovanni Leone na znak viznannya jogo naukovogo ta socialnogo vnesku prisvoyiv jomu zvannya dovichnogo senatora Vin znovu ocholyuvav Senat z 1976 po 1982 i z 1985 po 1987 U 1978 roci buv v o prezidenta pislya vidstavki Dzhovanni Leone U grudni 1982 roku vzyav na sebe golovuvannya koalicijnoyu Radoyu Ministriv hristiyanski demokrati social demokrati liberali i socialisti Z 1 grudnya 1982 po 4 serpnya 1983 buv golovoyu svogo p yatogo uryadu Ostannij raz vin buv prem yer ministrom z 17 kvitnya po 28 lipnya 1987 roku u kvitni 1988 obijnyav posadu ministra vnutrishnih sprav a potim do lipnya 1989 ministra byudzhetu Amintore Fanfani do svoyeyi smerti zalishavsya chlenom senatu z 1994 roku nalezhav do stvorenoyi Italijskoyi narodnoyi partiyi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Amintore Fanfani d Track Q17299517 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Fanfani Amintore Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Formigoni G Dizionario Biografico degli Italiani 2017 d Track Q1128537 https rkd nl en explore artists 274083 LIBRIS 2012 d Track Q1798125LiteraturaV I Golovchenko Fanfani Amintore Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PosilannyaFanfani Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Profil na sajti Senatu 5 sichnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ