Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Амаду́ Ампа́те Ба (фр. Amadou Hampâté Bâ, фульф. 𞤀𞤸𞤥𞤢𞤣𞤵 𞤖𞤢𞤥𞤨𞤢𞥄𞤼𞤫 𞤄𞤢𞥄, трансліт. Ahmadu Hampaate Baa, *1900/1901, Бандіагара, Французький Судан, Французька Західна Африка, тепер Малі — 15 травня 1991, Абіджан, Кот-д'Івуар) — малійський письменник, історик та етнолог; визначний діяч африканської культури й літератури ХХ століття; популяризатор фольклору й традиційних знань Африки; відомий як автор висловлювання: «Коли помирає старик — вважай, згорає бібліотека».
| Амаду Ампате Ба | |
|---|---|
| Народився | 1901[4][5] d, Мопті, Малі[3] |
| Помер | 15 травня 1991[1][2][…] Абіджан, Кот-д'Івуар[1][7] |
| Країна |  Малі[3] |
| Діяльність | письменник, філософ, антрополог, етнолог, поет, історик, прозаїк-романіст |
| Знання мов | фульфульде[8] і французька |
| Членство | d |
| Magnum opus | d[9][10] |
| Діти | d[11] |
| Нагороди | |
| |
З життєпису
Амаду Ампате Ба народився в аристократичній родині фула в Бандіагарі, найбільшому місті землі догонів і столиці доколоніальної імперії Масіна. Після смерті батька його усиновив другий чоловік матері, Тіджані Амаду Алі Тіам (Tidjani Amadou Ali Thiam) з етнічної групи тукулерів. Спочатку він відвідував коранічну школу, якою керував Тієрно Бокар (Tierno Bokar), член братства Тіджанія, згодом перейшов до французької школи в Бандіагарі, а потім до школи в Дженне. У 1915 році він покинув школу і повернувся до матері в Каті, де продовжив навчання.
У 1921 році відмовився вступити до нормальної школи на Горе. У покарання губернатор призначив його в Уагадугу не незначну посаду на кшталт писаря. В період між 1922 і 1932 роками обіймав декілька постів у колоніальній адміністрації у Верхній Вольті (нині Буркіна-Фасо), а від 1932 до 1942 року — в Бамако. У 1933 році він взяв шестимісячну відпустку, щоб відвідати Тієрно Бокара, свого духовного лідера.
У 1942 році він був призначений у Французький інститут Чорної Африки (Institut Français d’Afrique Noire, скорочено IFAN) у Дакарі завдяки сприянню його директора Теодора Моно. В IFAN здійснював етнологічні дослідження й збирав фольклор. Півтора десятка років свого життя присвятив науковим розвідкам, результатом яких стала публікація праці «Імперія Фула Масіна» (L'Empire peul de Macina).
У 1951 році А. Ампате Ба отримав грант ЮНЕСКО, який дозволив йому поїхати до Парижа та зустрітися з відомими африканськими інтелектуалами, зокрема з Марселем Гріолем.
Після проголошення Малі незалежності (1960) Ба заснував Інститут наук про людину в Бамако та представляв свою країну на генеральних конференціях ЮНЕСКО. У 1962 році він був обраний до виконавчої ради ЮНЕСКО, і в 1966 році допоміг створити єдину систему транскрипції африканських мов.
Термін його повноважень у виконавчій раді ЮНЕСКО закінчився в 1970 році, і решту свого життя він присвятив науці й письменництву. У 1971 році він переїхав до передмістя Абіджана Маркорі (Кот-д'Івуар), й працював над упорядкуванням архівів західноафриканської усної традиції, які накопичив протягом свого життя, а також писав свої мемуари (Amkoullel l'enfant peul і Oui mon commandant!, обидва опубліковані посмертно).
Помер в Абіджані в 1991 році.
Вибрана бібліографія
Наукові і художні праці
- L'Empire peul du Macina (1955)
- Vie en enseignement de Tierno Bokar, le sage de Bandiagara (1957, переписано в 1980)
- Kaïdara, récit initiatique peul (1969)
- L'étrange destin du Wangrin (1973), нагороджений Grand prix de littérature d'Afrique noire (1974)
- L'Éclat de la grande étoile (1974)
- Jésus vu par un musulman (1976)
- Petit Bodiel (conte peul) et version en prose de Kaïdara (1977)
- Njeddo Dewal, mère de la calamité (1985)
- La poignée de poussière, contes et récits du Mali (1987)
- Kaïdara (1988)
Мемуари
- Amkoullel, l'enfant peul (1991)
- Oui mon commandant! (1994) (опубліковано посмертно)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119118556 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://dicocitations.lemonde.fr/biographie/780/Amadou_Hampate_Ba.php
- http://www.presenceafricaine.com/73_hampate-ba-amadou
- Bibliothèque nationale de France Record #11889752p // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
- Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica, 1968.
- https://www.fratmat.info/index.php/culture/commemoration-amadou-hampate-ba-28-ans-que-la-grande-bibliotheque-a-brule
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.littafcar.org/auteurs/75/ba-amadou-hampate
- https://www.onelittleangel.com/sagesse/citations/amadou-hampate-ba.asp
- aflit
- Jolly, Margaretta (2013). Encyclopedia of Life Writing: Autobiographical and Biographical Forms (англ.). Routledge. ISBN .
- Hawkins, Peter. Amadou Hampaté Ba. French Literature Companion. Answers.com. Процитовано 2 квітня 2009.
Джерела та посилання
- Kassé, Maguèye, (2020). « Le maître de la parole. Vie et œuvre d'Amadou Hampâté Bâ » , у BEROSE – Міжнародна енциклопедія історії антропології, Париж.
- Dielika Diallo. "Hampate Ba: the great conciliator". Кур'єр ЮНЕСКО, січень 1992 р.
- Біографія та путівник по зібранню творів : Центр африканських досліджень, Лейден
- Міністерство культури Малі, досьє до сотої річниці від дня народження Амаду Ампате Ба (французькою мовою)
- Сайт видавництва
- Ресурси, пов'язані з дослідженнями : BEROSE - Міжнародна енциклопедія історії антропології . «Ба, Амаду Ампате (1901-1991)», Париж, 2020. (ISSN 2648-2770) `
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amadu Ampa te Ba fr Amadou Hampate Ba fulf 𞤀𞤸𞤥𞤢𞤣𞤵 𞤖𞤢𞤥𞤨𞤢 𞤼𞤫 𞤄𞤢 translit Ahmadu Hampaate Baa 1900 1901 Bandiagara Francuzkij Sudan Francuzka Zahidna Afrika teper Mali 15 travnya 1991 Abidzhan Kot d Ivuar malijskij pismennik istorik ta etnolog viznachnij diyach afrikanskoyi kulturi j literaturi HH stolittya populyarizator folkloru j tradicijnih znan Afriki vidomij yak avtor vislovlyuvannya Koli pomiraye starik vvazhaj zgoraye biblioteka 12 Amadu Ampate BaNarodivsya1901 4 5 6 Bandiagarad Mopti Mali 6 3 Pomer15 travnya 1991 1991 05 15 1 2 Abidzhan Kot d Ivuar 1 7 Krayina Mali 3 Diyalnistpismennik filosof antropolog etnolog poet istorik prozayik romanistZnannya movfulfulde 8 6 i francuzkaChlenstvoAcademie des sciences d outre merdMagnum opusThe Strange Destiny of Wangrind 9 10 DitiJeanna Hampate Bad 11 NagorodiVelika literaturna premiya Chornoyi Afrikid 1991 Tropichna premiyad 1991 French Language Awardd 1975 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Z zhittyepisu 2 Vibrana bibliografiya 2 1 Naukovi i hudozhni praci 2 2 Memuari 3 Primitki 4 Dzherela ta posilannyaZ zhittyepisured Amadu Ampate Ba narodivsya v aristokratichnij rodini fula v Bandiagari najbilshomu misti zemli dogoniv i stolici dokolonialnoyi imperiyi Masina Pislya smerti batka jogo usinoviv drugij cholovik materi Tidzhani Amadu Ali Tiam Tidjani Amadou Ali Thiam z etnichnoyi grupi tukuleriv Spochatku vin vidviduvav koranichnu shkolu yakoyu keruvav Tiyerno Bokar Tierno Bokar chlen bratstva Tidzhaniya zgodom perejshov do francuzkoyi shkoli v Bandiagari a potim do shkoli v Dzhenne U 1915 roci vin pokinuv shkolu i povernuvsya do materi v Kati de prodovzhiv navchannya U 1921 roci vidmovivsya vstupiti do normalnoyi shkoli na Gore U pokarannya gubernator priznachiv jogo v Uagadugu ne neznachnu posadu na kshtalt pisarya V period mizh 1922 i 1932 rokami obijmav dekilka postiv u kolonialnij administraciyi u Verhnij Volti nini Burkina Faso a vid 1932 do 1942 roku v Bamako U 1933 roci vin vzyav shestimisyachnu vidpustku shob vidvidati Tiyerno Bokara svogo duhovnogo lidera U 1942 roci vin buv priznachenij u Francuzkij institut Chornoyi Afriki Institut Francais d Afrique Noire skorocheno IFAN u Dakari zavdyaki spriyannyu jogo direktora Teodora Mono V IFAN zdijsnyuvav etnologichni doslidzhennya j zbirav folklor Pivtora desyatka rokiv svogo zhittya prisvyativ naukovim rozvidkam rezultatom yakih stala publikaciya praci Imperiya Fula Masina L Empire peul de Macina U 1951 roci A Ampate Ba otrimav grant YuNESKO yakij dozvoliv jomu poyihati do Parizha ta zustritisya z vidomimi afrikanskimi intelektualami zokrema z Marselem Griolem Pislya progoloshennya Mali nezalezhnosti 1960 Ba zasnuvav Institut nauk pro lyudinu v Bamako ta predstavlyav svoyu krayinu na generalnih konferenciyah YuNESKO U 1962 roci vin buv obranij do vikonavchoyi radi YuNESKO i v 1966 roci dopomig stvoriti yedinu sistemu transkripciyi afrikanskih mov Termin jogo povnovazhen u vikonavchij radi YuNESKO zakinchivsya v 1970 roci i reshtu svogo zhittya vin prisvyativ nauci j pismennictvu U 1971 roci vin pereyihav do peredmistya Abidzhana Markori Kot d Ivuar 13 j pracyuvav nad uporyadkuvannyam arhiviv zahidnoafrikanskoyi usnoyi tradiciyi yaki nakopichiv protyagom svogo zhittya a takozh pisav svoyi memuari Amkoullel l enfant peul i Oui mon commandant obidva opublikovani posmertno Pomer v Abidzhani v 1991 roci Vibrana bibliografiyared Naukovi i hudozhni pracired L Empire peul du Macina 1955 Vie en enseignement de Tierno Bokar le sage de Bandiagara 1957 perepisano v 1980 Kaidara recit initiatique peul 1969 L etrange destin du Wangrin 1973 nagorodzhenij Grand prix de litterature d Afrique noire 1974 L Eclat de la grande etoile 1974 Jesus vu par un musulman 1976 Petit Bodiel conte peul et version en prose de Kaidara 1977 Njeddo Dewal mere de la calamite 1985 La poignee de poussiere contes et recits du Mali 1987 Kaidara 1988 Memuarired Amkoullel l enfant peul 1991 Oui mon commandant 1994 opublikovano posmertno Primitkired a b v Deutsche Nationalbibliothek Record 119118556 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b https dicocitations lemonde fr biographie 780 Amadou Hampate Ba php a b v g http www presenceafricaine com 73 hampate ba amadou Bibliotheque nationale de France Record 11889752p BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Dictionary of African Biography E K Akyeampong Henry Louis Gates Jr NYC OUP 2012 d Track Q217595d Track Q60d Track Q561458d Track Q46002746d Track Q18353479 a b v Encyclopaedia Universalis Encyclopaedia Britannica 1968 d Track Q2743906d Track Q1340194 https www fratmat info index php culture commemoration amadou hampate ba 28 ans que la grande bibliotheque a brule Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www littafcar org auteurs 75 ba amadou hampate https www onelittleangel com sagesse citations amadou hampate ba asp aflit d Track Q115495140 Jolly Margaretta 2013 Encyclopedia of Life Writing Autobiographical and Biographical Forms angl Routledge ISBN 9781136787447 Hawkins Peter Amadou Hampate Ba French Literature Companion Answers com Procitovano 2 kvitnya 2009 Dzherela ta posilannyared Kasse Magueye 2020 Le maitre de la parole Vie et œuvre d Amadou Hampate Ba u BEROSE Mizhnarodna enciklopediya istoriyi antropologiyi Parizh Dielika Diallo Hampate Ba the great conciliator Kur yer YuNESKO sichen 1992 r Biografiya ta putivnik po zibrannyu tvoriv Centr afrikanskih doslidzhen Lejden Ministerstvo kulturi Mali dosye do sotoyi richnici vid dnya narodzhennya Amadu Ampate Ba francuzkoyu movoyu Sajt vidavnictva Resursi pov yazani z doslidzhennyami BEROSE Mizhnarodna enciklopediya istoriyi antropologiyi Ba Amadu Ampate 1901 1991 Parizh 2020 ISSN 2648 2770 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Amadu Ampate Ba amp oldid 38477453