Аліція Дорабя́льська (14 жовтня 1897, Сосновець — 7 серпня 1975, Варшава) — польська вчена, фізико-хімік, професор Львівської, Варшавської та Лодзінської політехніки. Перша жінка — професор «Львівської політехніки».
Аліція Дорабяльська | |
---|---|
пол. Alicja Dorabialska | |
Народилася | 14 жовтня 1897[1] Сосновець |
Померла | 7 серпня 1975[1] (77 років) Варшава, Польська Народна Республіка |
Поховання | Повонзківський цвинтар |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | хімік |
Alma mater | Варшавський університет Московські вищі жіночі курси |
Галузь | фізична хімія |
Заклад | Варшавська політехніка Лодзька політехніка Національний університет «Львівська політехніка» |
Членство | Варшавське наукове товариство d Польське хімічне товариство |
Нагороди | |
Аліція Дорабяльська у Вікісховищі |
Біографія
Народилася 14 жовтня 1897 року в Сосновці, Привіслянський край в родині поштового службовця Томаша та Гелени, уродженої Камінської. У 1908—1913 роках відвідувала семикласну торговельну школу Юзефи Сівікової (нині 2-га середня школа Емілії Плятер) у Сосновці. Після переїзду до Варшави була одним із засновників таємного скаутингу в столиці. У 1914 році, закінчивши 7 класів семикласної комерційної школи Теодори Рачковської у Варшаві та отримавши атестат про закінчення середньої школи, розпочала навчання в Товаристві наукових курсів у Варшаві, а в 1915—1918 роках продовжувала навчання в Москві на фізико-хімічному факультеті Вищих жіночих курсів. У 1918—1922 роках була асистентом професора Войцеха Свєнтославського на кафедрі фізичної хімії Варшавського політехнічного університету. У 1922 році Дорабяльська здобула ступінь доктора філософії з хімії у Варшавському університеті, захистивши дисертацію «Термохімічні дослідження стереоізомерії кетоксимів», під керівництвом професора Віктора Лампе. У 1925—1926 роках продовжила стажування під керівництвом Марії Склодовської-Кюрі в Радієвому інституті в Парижі. Після повернення до Варшави в 1928 році вона здобула габілітацію у Варшавському політехнічному університеті в галузі фізичної хімії, а в 1934 році — вчене звання доцента й призначена завідувачем кафедри фізичної хімії Львівського технологічного університету. Таким чином вона стала першою жінкою — професором Львівського технологічного університету.
У травні 1940 року в межах угоди про переселення між Німеччиною та СРСР виїхала зі Львова до Варшави. Під час окупації читала лекції на таємних курсах у Варшаві. У 1945 році була призначена на повного професора й одночасно очолювала кафедру фізичної хімії на хімічному факультеті Лодзького технологічного університету. Була деканом хімічного факультету.
Займалася переважно проблемами радіаційного випромінювання радіоізотопів, мікрокалориметрії, алотропічних перетворень, корозії металів та історією хімії. Її науковий доробок включає 128 публікацій — переважно в галузі калориметрії, радіохімії та хемілюмінесценції, у тому числі 5 книг. У 1968 році вона отримала премію «Problemy» за досягнення в популяризації знань з фізичної хімії.
У 1972 році опублікувала мемуари під назвою «Інше життя».
Аліція Дорабяльська не мала дітей і ніколи не була заміжня. Померла в 1975 році, похована на Повонзківському цвинтарі у Варшаві (секція 107-6-6).
Членство
- Польське хімічне товариство (1957—1960 віце-президент, 1960—1963 президент правління, з 1965 почесний член)
- Польське товариство радіаційних досліджень Марії Склодовської-Кюрі (з 1969 р. почесний член Товариства)
- Варшавське наукове товариство (чл.-кор. з 1932, дійсний член з 1945)
- Лодзьке наукове товариство (з 1947 член, 1965—1969 віцепрезидент)
- Асоціація інженерів і техніків хімічної промисловості. Почесний член Асоціації
Ордени та нагороди
- Командорський хрест Ордена Відродження Польщі
- Хрест Незалежності (13.04.1931)
- Офіцерський хрест Ордена Відродження Польщі
- Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі
- Медаль 10-річчя ПНР (22.07.1955)
- Медаль десятої річниці відновлення незалежності
Публікації (вибірка)
- Badania termochemiczne nad oksymami, 1925
- Mikrokalorymetr adjabatyczny do badań radjologicznych, 1927
- O cieple promieniowania radjatoru, 1927
- Ciepło promieniowania polonu, 1930
- Mikrokalorymetryczne pomiary efektu cieplnego zmiennego w czasie, 1931
- Mikrokalorymetryczne pomiary okresu półtrwania polonu, 1931
- Badania nad nienormalnie wielkiemi efektami cieplnemi pewnych minerałów promieniotwórczych, 1932
- Badania termochemiczne nad korozją metali, 1937
- Znaczenie metody termochemicznej w badaniach nad korozją, 1937
- Badania fotograficzne w dziedzinie słabych promieniowań, 1938
- Tajemnice powietrza, 1938
- Zastosowanie metody Millikana do badania słabej promieniotwórczości, 1939
- Dwa doświadczenia z zakresu promieniotwórczości antymonu, 1946
- Promieniotwórczość naturalna pierwiastków chemicznych, 1952
- Prace Marii Skłodowskiej-Curie, 1954
- Maria Skłodowska-Curie, 1967
Виноски
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czy wiesz kto to jest? Uzupełnienia i sprostowania. Warszawa. 1939. с. 61.
- Dorabialska, Alicja (1972). Jeszcze jedno życie.
- Nowacki, 1996.
- [1], , "Czasopismo „Problemy” w polskim życiu intelektualnym po drugiej wojnie światowej"
- Wróblewski, Andrzej Kajetan. Baba z charakterem. Wiedza i Życie. POLITYKA Sp. z o.o. SKA. 2022 (8): 71. ISSN 0137-8929.
- Cmentarz Stare Powązki: DORABIALSCY, [w:] Warszawskie Zabytkowe Pomniki Nagrobne [dostęp 2021-07-14].
- M.P. z 1931 r. nr 87, poz. 137 «za pracę w dziele odzyskania niepodległości».
- M.P. z 1955 r. nr 125, poz. 1624 — Uchwała Rady Państwa z dnia 22 lipca 1955 r. nr 0/1363 — na wniosek Ministra Szkolnictwa Wyższego.
Бібліографія
- Dorabialska Alicja. Chemik.
- Profesorowie Politechniki Łódzkiej 1945–2005. Łódź: Wydawnictwo Politechniki Łódzkiej. 2006. с. 49.
- Nowacki (red.), Tadeusz W. (1996). ZET akademicki w latach 1918–1927. ZET w walce o niepodległość i budowę państwa − szkice i wspomnienia. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. ISBN .
- Nowacki (red.), Tadeusz W. (1996). W wirach wojny. ZET w walce o niepodległość i budowę państwa − szkice i wspomnienia. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. ISBN .
- Nowacki (red.), Tadeusz W. (1996). W II Rzeczypospolitej. ZET w walce o niepodległość i budowę państwa − szkice i wspomnienia. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. ISBN .
Посилання
- Фрагмент спогадів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aliciya Dorabya lska 14 zhovtnya 1897 Sosnovec 7 serpnya 1975 Varshava polska vchena fiziko himik profesor Lvivskoyi Varshavskoyi ta Lodzinskoyi politehniki Persha zhinka profesor Lvivskoyi politehniki Aliciya Dorabyalskapol Alicja DorabialskaNarodilasya14 zhovtnya 1897 1897 10 14 1 SosnovecPomerla7 serpnya 1975 1975 08 07 1 77 rokiv Varshava Polska Narodna RespublikaPohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayina Respublika PolshaDiyalnisthimikAlma materVarshavskij universitet Moskovski vishi zhinochi kursiGaluzfizichna himiyaZakladVarshavska politehnika Lodzka politehnika Nacionalnij universitet Lvivska politehnika ChlenstvoVarshavske naukove tovaristvo d Polske himichne tovaristvoNagorodid Aliciya Dorabyalska u Vikishovishi Pam yatna doshka prof Aliciyi Dorabyalskoyi na himichnomu fakulteti Lodzkogo tehnologichnogo universitetu Mogila Aliciyi Dorabyalskoyi ta pianistki Yuliyi Geleni Dorabyalskoyi na Povonzkivskomu cvintari u VarshaviBiografiyaNarodilasya 14 zhovtnya 1897 roku v Sosnovci Privislyanskij kraj v rodini poshtovogo sluzhbovcya Tomasha ta Geleni urodzhenoyi Kaminskoyi U 1908 1913 rokah vidviduvala semiklasnu torgovelnu shkolu Yuzefi Sivikovoyi nini 2 ga serednya shkola Emiliyi Plyater u Sosnovci Pislya pereyizdu do Varshavi bula odnim iz zasnovnikiv tayemnogo skautingu v stolici U 1914 roci zakinchivshi 7 klasiv semiklasnoyi komercijnoyi shkoli Teodori Rachkovskoyi u Varshavi ta otrimavshi atestat pro zakinchennya serednoyi shkoli rozpochala navchannya v Tovaristvi naukovih kursiv u Varshavi a v 1915 1918 rokah prodovzhuvala navchannya v Moskvi na fiziko himichnomu fakulteti Vishih zhinochih kursiv U 1918 1922 rokah bula asistentom profesora Vojceha Svyentoslavskogo na kafedri fizichnoyi himiyi Varshavskogo politehnichnogo universitetu U 1922 roci Dorabyalska zdobula stupin doktora filosofiyi z himiyi u Varshavskomu universiteti zahistivshi disertaciyu Termohimichni doslidzhennya stereoizomeriyi ketoksimiv pid kerivnictvom profesora Viktora Lampe U 1925 1926 rokah prodovzhila stazhuvannya pid kerivnictvom Mariyi Sklodovskoyi Kyuri v Radiyevomu instituti v Parizhi Pislya povernennya do Varshavi v 1928 roci vona zdobula gabilitaciyu u Varshavskomu politehnichnomu universiteti v galuzi fizichnoyi himiyi a v 1934 roci vchene zvannya docenta j priznachena zaviduvachem kafedri fizichnoyi himiyi Lvivskogo tehnologichnogo universitetu Takim chinom vona stala pershoyu zhinkoyu profesorom Lvivskogo tehnologichnogo universitetu U travni 1940 roku v mezhah ugodi pro pereselennya mizh Nimechchinoyu ta SRSR viyihala zi Lvova do Varshavi Pid chas okupaciyi chitala lekciyi na tayemnih kursah u Varshavi U 1945 roci bula priznachena na povnogo profesora j odnochasno ocholyuvala kafedru fizichnoyi himiyi na himichnomu fakulteti Lodzkogo tehnologichnogo universitetu Bula dekanom himichnogo fakultetu Zajmalasya perevazhno problemami radiacijnogo viprominyuvannya radioizotopiv mikrokalorimetriyi alotropichnih peretvoren koroziyi metaliv ta istoriyeyu himiyi Yiyi naukovij dorobok vklyuchaye 128 publikacij perevazhno v galuzi kalorimetriyi radiohimiyi ta hemilyuminescenciyi u tomu chisli 5 knig U 1968 roci vona otrimala premiyu Problemy za dosyagnennya v populyarizaciyi znan z fizichnoyi himiyi U 1972 roci opublikuvala memuari pid nazvoyu Inshe zhittya Aliciya Dorabyalska ne mala ditej i nikoli ne bula zamizhnya Pomerla v 1975 roci pohovana na Povonzkivskomu cvintari u Varshavi sekciya 107 6 6 ChlenstvoPolske himichne tovaristvo 1957 1960 vice prezident 1960 1963 prezident pravlinnya z 1965 pochesnij chlen Polske tovaristvo radiacijnih doslidzhen Mariyi Sklodovskoyi Kyuri z 1969 r pochesnij chlen Tovaristva Varshavske naukove tovaristvo chl kor z 1932 dijsnij chlen z 1945 Lodzke naukove tovaristvo z 1947 chlen 1965 1969 viceprezident Asociaciya inzheneriv i tehnikiv himichnoyi promislovosti Pochesnij chlen AsociaciyiOrdeni ta nagorodiKomandorskij hrest Ordena Vidrodzhennya Polshi Hrest Nezalezhnosti 13 04 1931 Oficerskij hrest Ordena Vidrodzhennya Polshi Licarskij hrest Ordena Vidrodzhennya Polshi Medal 10 richchya PNR 22 07 1955 Medal desyatoyi richnici vidnovlennya nezalezhnostiPublikaciyi vibirka Badania termochemiczne nad oksymami 1925 Mikrokalorymetr adjabatyczny do badan radjologicznych 1927 O cieple promieniowania radjatoru 1927 Cieplo promieniowania polonu 1930 Mikrokalorymetryczne pomiary efektu cieplnego zmiennego w czasie 1931 Mikrokalorymetryczne pomiary okresu poltrwania polonu 1931 Badania nad nienormalnie wielkiemi efektami cieplnemi pewnych mineralow promieniotworczych 1932 Badania termochemiczne nad korozja metali 1937 Znaczenie metody termochemicznej w badaniach nad korozja 1937 Badania fotograficzne w dziedzinie slabych promieniowan 1938 Tajemnice powietrza 1938 Zastosowanie metody Millikana do badania slabej promieniotworczosci 1939 Dwa doswiadczenia z zakresu promieniotworczosci antymonu 1946 Promieniotworczosc naturalna pierwiastkow chemicznych 1952 Prace Marii Sklodowskiej Curie 1954 Maria Sklodowska Curie 1967VinoskiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czy wiesz kto to jest Uzupelnienia i sprostowania Warszawa 1939 s 61 Dorabialska Alicja 1972 Jeszcze jedno zycie Nowacki 1996 1 Czasopismo Problemy w polskim zyciu intelektualnym po drugiej wojnie swiatowej Wroblewski Andrzej Kajetan Baba z charakterem Wiedza i Zycie POLITYKA Sp z o o SKA 2022 8 71 ISSN 0137 8929 Cmentarz Stare Powazki DORABIALSCY w Warszawskie Zabytkowe Pomniki Nagrobne dostep 2021 07 14 M P z 1931 r nr 87 poz 137 za prace w dziele odzyskania niepodleglosci M P z 1955 r nr 125 poz 1624 Uchwala Rady Panstwa z dnia 22 lipca 1955 r nr 0 1363 na wniosek Ministra Szkolnictwa Wyzszego BibliografiyaDorabialska Alicja Chemik Profesorowie Politechniki Lodzkiej 1945 2005 Lodz Wydawnictwo Politechniki Lodzkiej 2006 s 49 Nowacki red Tadeusz W 1996 ZET akademicki w latach 1918 1927 ZET w walce o niepodleglosc i budowe panstwa szkice i wspomnienia Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN ISBN 83 01 12142 4 Nowacki red Tadeusz W 1996 W wirach wojny ZET w walce o niepodleglosc i budowe panstwa szkice i wspomnienia Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN ISBN 83 01 12142 4 Nowacki red Tadeusz W 1996 W II Rzeczypospolitej ZET w walce o niepodleglosc i budowe panstwa szkice i wspomnienia Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN ISBN 83 01 12142 4 PosilannyaFragment spogadiv