Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаспері Альчіде де Гаспері італ Alcide de Gasperi 3 вересня 1881 19 се

Альчіде де Гаспері

Альчіде де Гаспері
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаспері.

Альчіде де Гаспері (італ. Alcide de Gasperi; 3 вересня 1881 — 19 серпня 1954) — італійський політик.

Альчіде де Гаспері
Alcide de Gasperi
італ. Alcide De Gasperi
image
Альчіде де Гаспері
Alcide de Gasperi
Тимчасовий президент Італійської Республіки
12 червня 1946 — 1 липня 1946
Наступник Енріко де Нікола
44-й голова Ради міністрів Королівства Італії та Італійської Республіки
10 грудня 1945 — 2 серпня 1953
Попередник Ферруччо Паррі
Наступник Джузеппе Пелла
Народився 3 квітня 1881(1881-04-03)[1][2][…]
П'єве-Тезіно, Графство Тіроль, Австро-Угорщина
Помер 19 серпня 1954(1954-08-19)[4][2][…] (73 роки)
Борго-Вальсугана, Провінція Тренто, Трентіно-Альто-Адідже, Італія
Похований Сан Лоренцо фуорі ле Мура
Відомий як політик, мовознавець, журналіст, дипломат
Країна Австро-Угорщина, Королівство Італія і Італія
Alma mater d і Віденський університет
Політична партія Християнсько-демократична партія
У шлюбі з d
Діти d і d
Релігія католицька церква
Нагороди
image
image

d

image
image Роботи у Вікіджерелах
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Тренто, який належав до 1919 Австро-Угорщині. Закінчив Віденський університет як фахівець з філософії та літератури, ставши журналістом, з 1911 р. — став членом австрійського рейхсрату. Після 1919 р. його рідний регіон перейшов до складу Італії, і де Гаспері став одним із засновників Італійської народної партії, згодом — її лідером і генеральним секретарем, з 1921 р. — членом парламенту. За виступи проти фашизму відбув 16-місячне тюремне ув'язнення у 1927—1928 рр., звільнений після втручання папи Пія XI. З 1931 р. працював у Ватиканській бібліотеці.

В 1943 р. заснував Християнсько-демократичну партію Італії, на той момент нелегальну, що базувалася на основі Народної партії. 12 грудня 1944 р. став міністром закордонних справ Італії в урядах Іваное Бономі та Ферруччо Паррі, з 10 грудня 1945 р. був прем'єр-міністром. Як лідер найбільшої політичної партії парламентської більшості в Італії, формував 8 коаліційних і однопартійних урядів поспіль, обіймаючи посаду прем'єр-міністра найдовший термін у повоєнній історії Італії. До 10 жовтня 1946 р. і з 26 липня 1951 р. по 2 серпня 1953 р. був також міністром закордонних справ, з 13 липня 1946 по 28 січня 1947 р. — міністром внутрішніх справ. 12 червня 1946 р., після зречення короля Умберто II, де Гаспері став регентом до 1 липня, коли була проголошена республіка й Енріко де Нікола став тимчасовим президентом.

У вересні 1946 р. уклав угоду з міністром закордонних справ Австрії Карлом Грубером про передачу Південного Тіролю Італії на умові надання йому автономії. В 1952 р. отримав в Аахені міжнародну премію Карла Великого (нім. Karlspreis). Разом з Робером Шуманом, Конрадом Аденауером та іншими вважається одним з батьків-засновників ЄС. Де Гаспері був прихильником федералістської концепції європейської інтеграції. В 1953 р. пішов у відставку. В 1954 р. був обраний другим головою Європейського парламенту, але помер у тому ж році. Похований в Римі.

Роль у Європейській інтеграції


Під час так званої «Ери Де Гаспері» Італія змогла змінитись завдяки створенню республіканської конституції, об'єднанню внутрішньої демократії і першим крокам на шляху до економічної перебудови. Де Гаспері був палким прихильником міжнародного співробітництва. Він, як найбільш відповідальна людина за зміни в Італії у післявоєнні роки, був переконаний, що країні потрібно повернути своє місце на міжнародній арені. Для досягнення цієї мети він створив Раду Європи, переконав зробити Італію частиною американського плану Маршала та вступити в НАТО. Досить цікаво, що його тісна співпраця з США збіглася у часі, коли Італія мала одну з найбільших комуністичних партій у Західній Європі.

Європейське економічне співтовариство


Під час перших кроків на шляху до Європейської інтеграції Де Гаспері виступав посередником між Німеччиною та Францією. У останні роки свого життя він був причетним до створення Європейського економічного співтовариства. Він помер у серпні 1954 року і не встиг побачити появу співтовариства, однак його роль у підписанні римських договорів (1957 року) є усім відомою. Завдяки своїй освіті, досвіду життя у воєнний час та при фашизмі, Альчіде де Гаспері зрозумів, що Європейська спільнота була необхідною для приховання ран після двох світових війн та задля того, щоб минулі жорстокості більше ніколи не повторювались. Його надихало чітке бачення Союзу Європи, який не замінить окремі країни, але дозволить їм доповнювати одна одну.


Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118524305 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Де Гаспери Альчиде // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Da Berlinguer ad Almirante fino a Pannella:quei funerali capaci di riempire le piazze // Corriere della Sera — Milano: RCS MediaGroup, 2016. — ISSN 1120-4982; 1128-2568; 2499-2542
    d:Track:Q1327389d:Track:Q490d:Track:Q309135

Посилання

  • Глосарій термінів Європейського Союзу [ 18 квітня 2007 у Wayback Machine.]
  • Man from the Mountains[недоступне посилання з червня 2019], biography in Time Magazine, May 25, 1953
  • , Alcide De Gasperi Foundation
  • by Pier Luigi Ballini, Alcide De Gasperi in the history of Europe

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gasperi Alchide de Gasperi ital Alcide de Gasperi 3 veresnya 1881 19 serpnya 1954 italijskij politik Alchide de Gasperi Alcide de Gasperiital Alcide De GasperiAlchide de Gasperi Alcide de GasperiTimchasovij prezident Italijskoyi Respubliki12 chervnya 1946 1 lipnya 1946Nastupnik Enriko de Nikola44 j golova Radi ministriv Korolivstva Italiyi ta Italijskoyi Respubliki10 grudnya 1945 2 serpnya 1953Poperednik Ferruchcho ParriNastupnik Dzhuzeppe PellaNarodivsya 3 kvitnya 1881 1881 04 03 1 2 P yeve Tezino Grafstvo Tirol Avstro UgorshinaPomer 19 serpnya 1954 1954 08 19 4 2 73 roki Borgo Valsugana Provinciya Trento Trentino Alto Adidzhe ItaliyaPohovanij San Lorenco fuori le MuraVidomij yak politik movoznavec zhurnalist diplomatKrayina Avstro Ugorshina Korolivstvo Italiya i ItaliyaAlma mater d i Videnskij universitetPolitichna partiya Hristiyansko demokratichna partiyaU shlyubi z dDiti d i dReligiya katolicka cerkvaNagorodi d Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Trento yakij nalezhav do 1919 Avstro Ugorshini Zakinchiv Videnskij universitet yak fahivec z filosofiyi ta literaturi stavshi zhurnalistom z 1911 r stav chlenom avstrijskogo rejhsratu Pislya 1919 r jogo ridnij region perejshov do skladu Italiyi i de Gasperi stav odnim iz zasnovnikiv Italijskoyi narodnoyi partiyi zgodom yiyi liderom i generalnim sekretarem z 1921 r chlenom parlamentu Za vistupi proti fashizmu vidbuv 16 misyachne tyuremne uv yaznennya u 1927 1928 rr zvilnenij pislya vtruchannya papi Piya XI Z 1931 r pracyuvav u Vatikanskij biblioteci V 1943 r zasnuvav Hristiyansko demokratichnu partiyu Italiyi na toj moment nelegalnu sho bazuvalasya na osnovi Narodnoyi partiyi 12 grudnya 1944 r stav ministrom zakordonnih sprav Italiyi v uryadah Ivanoe Bonomi ta Ferruchcho Parri z 10 grudnya 1945 r buv prem yer ministrom Yak lider najbilshoyi politichnoyi partiyi parlamentskoyi bilshosti v Italiyi formuvav 8 koalicijnih i odnopartijnih uryadiv pospil obijmayuchi posadu prem yer ministra najdovshij termin u povoyennij istoriyi Italiyi Do 10 zhovtnya 1946 r i z 26 lipnya 1951 r po 2 serpnya 1953 r buv takozh ministrom zakordonnih sprav z 13 lipnya 1946 po 28 sichnya 1947 r ministrom vnutrishnih sprav 12 chervnya 1946 r pislya zrechennya korolya Umberto II de Gasperi stav regentom do 1 lipnya koli bula progoloshena respublika j Enriko de Nikola stav timchasovim prezidentom U veresni 1946 r uklav ugodu z ministrom zakordonnih sprav Avstriyi Karlom Gruberom pro peredachu Pivdennogo Tirolyu Italiyi na umovi nadannya jomu avtonomiyi V 1952 r otrimav v Aaheni mizhnarodnu premiyu Karla Velikogo nim Karlspreis Razom z Roberom Shumanom Konradom Adenauerom ta inshimi vvazhayetsya odnim z batkiv zasnovnikiv YeS De Gasperi buv prihilnikom federalistskoyi koncepciyi yevropejskoyi integraciyi V 1953 r pishov u vidstavku V 1954 r buv obranij drugim golovoyu Yevropejskogo parlamentu ale pomer u tomu zh roci Pohovanij v Rimi Rol u Yevropejskij integraciyi Pid chas tak zvanoyi Eri De Gasperi Italiya zmogla zminitis zavdyaki stvorennyu respublikanskoyi konstituciyi ob yednannyu vnutrishnoyi demokratiyi i pershim krokam na shlyahu do ekonomichnoyi perebudovi De Gasperi buv palkim prihilnikom mizhnarodnogo spivrobitnictva Vin yak najbilsh vidpovidalna lyudina za zmini v Italiyi u pislyavoyenni roki buv perekonanij sho krayini potribno povernuti svoye misce na mizhnarodnij areni Dlya dosyagnennya ciyeyi meti vin stvoriv Radu Yevropi perekonav zrobiti Italiyu chastinoyu amerikanskogo planu Marshala ta vstupiti v NATO Dosit cikavo sho jogo tisna spivpracya z SShA zbiglasya u chasi koli Italiya mala odnu z najbilshih komunistichnih partij u Zahidnij Yevropi Yevropejske ekonomichne spivtovaristvo Pid chas pershih krokiv na shlyahu do Yevropejskoyi integraciyi De Gasperi vistupav poserednikom mizh Nimechchinoyu ta Franciyeyu U ostanni roki svogo zhittya vin buv prichetnim do stvorennya Yevropejskogo ekonomichnogo spivtovaristva Vin pomer u serpni 1954 roku i ne vstig pobachiti poyavu spivtovaristva odnak jogo rol u pidpisanni rimskih dogovoriv 1957 roku ye usim vidomoyu Zavdyaki svoyij osviti dosvidu zhittya u voyennij chas ta pri fashizmi Alchide de Gasperi zrozumiv sho Yevropejska spilnota bula neobhidnoyu dlya prihovannya ran pislya dvoh svitovih vijn ta zadlya togo shob minuli zhorstokosti bilshe nikoli ne povtoryuvalis Jogo nadihalo chitke bachennya Soyuzu Yevropi yakij ne zaminit okremi krayini ale dozvolit yim dopovnyuvati odna odnu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118524305 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 De Gasperi Alchide Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Da Berlinguer ad Almirante fino a Pannella quei funerali capaci di riempire le piazze Corriere della Sera Milano RCS MediaGroup 2016 ISSN 1120 4982 1128 2568 2499 2542 d Track Q1327389d Track Q490d Track Q309135PosilannyaGlosarij terminiv Yevropejskogo Soyuzu 18 kvitnya 2007 u Wayback Machine Man from the Mountains nedostupne posilannya z chervnya 2019 biography in Time Magazine May 25 1953 Alcide De Gasperi Foundation by Pier Luigi Ballini Alcide De Gasperi in the history of Europe

Дата публікації:
Топ