Альфред Каменобродський, або Альфред Каменобродзький (пол. Alfred Kamienobrodzki; 10 березня 1844, Тарнів — 25 листопада 1922, Львів) — польський архітектор, живописець-аквареліст.
Альфред Каменобродський | |
---|---|
![]() | |
Народження | 10 березня 1844 |
Смерть | 25 листопада 1922 (78 років) |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Країна (підданство) | ![]() ![]() |
Навчання | Віденський технічний університет |
Діяльність | художник, архітектор |
Праця в містах | Львів |
Архітектурний стиль | історизм |
Членство | d |
|
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODFMelZoTHlWRU1DVTVSaVZFTUNWQ01DVkVNQ1ZDUXlVeU55VkVNU1U0UmlWRU1TVTRNaVZFTUNWQ1JDVkVNQ1ZDT0NWRU1DVkNRVjhsUkRBbFFrUWxSREFsUWpCZkpVUXdKVUpESlVRd0pVSkZKVVF3SlVJekpVUXdKVUk0SlVRd0pVSkNKVVF4SlRrMlh5VkVNQ1U1TUM1ZkpVUXdKVGxCSlVRd0pVSXdKVVF3SlVKREpVUXdKVUkxSlVRd0pVSkVKVVF3SlVJMUpVUXdKVUl4SlVReEpUZ3dKVVF3SlVKRkpVUXdKVUkwSlVReEpUZ3hKVVF4SlRoREpVUXdKVUpCSlVRd0pVSkZKVVF3SlVJekpVUXdKVUpGTGk1cWNHY3ZNakl3Y0hndEpVUXdKVGxHSlVRd0pVSXdKVVF3SlVKREpUSTNKVVF4SlRoR0pVUXhKVGd5SlVRd0pVSkVKVVF3SlVJNEpVUXdKVUpCWHlWRU1DVkNSQ1ZFTUNWQ01GOGxSREFsUWtNbFJEQWxRa1VsUkRBbFFqTWxSREFsUWpnbFJEQWxRa0lsUkRFbE9UWmZKVVF3SlRrd0xsOGxSREFsT1VFbFJEQWxRakFsUkRBbFFrTWxSREFsUWpVbFJEQWxRa1FsUkRBbFFqVWxSREFsUWpFbFJERWxPREFsUkRBbFFrVWxSREFsUWpRbFJERWxPREVsUkRFbE9FTWxSREFsUWtFbFJEQWxRa1VsUkRBbFFqTWxSREFsUWtVdUxtcHdadz09LmpwZw==.jpg)
Біографія
Народився в Тарнові (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія). Був сином Адольфа Каменобродського (1814—1864), службовця магістрату міста Тарнів і Олександри Домбровської.
Брав участь у повстанні 1863 року і в одній із перших битв отримав важке поранення. У Кракові навчався рисунку в Леона Дембовського, та ймовірно там же — у Школі образотворчого мистецтва. Навчався в Парижі у Школі мистецтв. Вивчав архітектуру у (Віденській політехніці) у 1870—1874 роках. Від 1877 року був членом Політехнічного товариства у Львові. У 1879 році входив до правління товариства. У 1880 році редагував Технічний календар, виданий товариством. Від 1885 року спільно з Мацеєм Вшелячинським та під редакцією др. Владислава Маєвського видавав журнал «Immobilaria», присвячений нерухомості. Брав участь в організації ювілейної виставки Політехнічного товариства 1902 року, як член виконавчого комітету, був також одним із журі. На цій же виставці в розділі польських винаходів представив Автоматичний пристрій для встановлення горизонтального або вертикального положення предмету на осі обертання. 1910 року експонував проєкти і акварелі на виставці польських архітекторів у Львові. Від 1920 року мав у Львові власну виставку проєктів, архітектурних макетів та акварелей. Належав до Куркового (Стрілецького) товариства і тричі був «Курковим королем». Член журі конкурсів на проєкт розширення дому «Сокола» на нинішній вулиці Дудаєва, 8 у Львові (1904), проєктів будівлі Акціонерного кооперативного банку у Львові (1909), проєктів будівлі казино у Львові (1910), дому Ремісничої палати у Львові (1912).
Під час перебування у Відні одружився з Юзефою Кортсмари, що походила з Угорщини. В родині народилося семеро дітей, зокрема сини (Адольф) та (Казимир) майбутні архітектори. Помер у Львові 25 листопада 1922 року, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 6.
Живопис
Як живописець працював переважно аквареллю. Сюжетами були пейзажі, інтер'єри, архітектура Львова, Кракова і околиць, а також Волині.
Був членом Товариства любителів мистецтва в Кракові і брав участь у виставках товариства. У 1881 році виставив у Кракові акварелі «Вірменська вежа у Львові» та «Осінь», 1887 року на Першій виставці польського мистецтва в Кракові — акварелі: «Вірменська вежа у Львові», «Флоріанські ворота», «Інтер'єр їдальні», «Мотив з львівських околиць», «Декоративний ескіз». Деякі рисунки Альфреда Каменобродського друкувалися у журналі «Tygodnik Ilustrowany».
Нині частина акварелей Альфреда Каменобродського перебувають у львівському історичному музеї, декілька — у (львівському музеї історії релігії). 1910 року він особисто подарував 20 робіт музеєві. Декілька акварелей — в Історичному музеї Тарнова, деякі роботи у власності родини.
Архітектура
Значний внесок Каменобродського як архітектора. У березні 1875 року одержав концесію на будівництво. Член Товариства уповноважених будівничих, а в 1897—1905 роках — голова товариства. Заступник голови Акціонерного товариства будівельних промисловців, так званого «Будівельного банку», що споруджував у 1874—1877 роках корпуси Львівської політехніки. У часописі «Dźwignia» («Важіль») опублікував статтю про будівництво корпусів «С» і «К». Один із перших у Львові створив комплексне архітектурно-будівельне бюро. Брав участь у конкурсах. Автор проєктів багатьох житлових, громадських, адміністративних та промислових споруд у Львові. До кінця XIX століття творив у різних напрямах історизму, пізніше — у модернізованих формах історичних стилів.
У 1892 році був членом Комітету будівельної виставки у Львові, на тій же виставці виступив із кількома проєктами:
- Конкурсний проєкт львівської ощадної каси;
- Конкурсний проєкт Промислового музею;
- Проєкт будівлі виставкового павільйону;
- Проєкт костелу та церкви в місті Сколе;
- Проєкт народної школи імені Тадеуша Чацького (нині (Львівський технологічний ліцей) на вул. Таманській, 11).
У 1894 році отримав на Загальній виставці краєвій золоту медаль за архітектурні роботи.
Реалізовані проєкти
- Триповерхова прибудова до будинку (№ 31) на вулиці Сикстуській (нині вулиця Дорошенка) (1890).
- Будинок № 7 на вулиці Сапіги (нині вулиця Бандери), збудований 1877 року в стилі неоренесансу.
- Будинок № 1а на вулиці Театинській (нині вул. Кривоноса) — колишній (шпиталь і притулок під опікою святого Вінсента де Поля), збудований 1880 року.
- Прибудова мурованої неоренесансної веранди до «Віденської кав'ярні» на (площі Підкови) у Львові. Проєкти 1874 і 1880 років.
- Власна вілла Альфреда Каменобродського на (вул. Технічній), 2 (інша адреса — вул. Матейка, 10), збудована у 1880—1881 роках.
- Будинок польського «Сокола», збудований у 1884—1887 роках на вул. Зіморовича, 8 (нині вул. Дудаєва) у співавторстві з архітектором (Владиславом Галицьким).
- Готель «У бюргера» у стилі історизму із елементами рококо та раннього французького класицизму; збудований 1888 року як вілла Зигмунта Дронговського. Розташована на нинішній вулиці Івана Франка, 73.
- 1889—1890 роки — вілла Яна Бромільського на вулиці Кшижовій, 5 (нині Чупринки).
- Неороманська огорожа Нового єврейського кладовища у Львові з боку вулиці Єрошенка (1890). Збереглася частково.
- Школа імені Тадеуша Чацького на вул. Котлярській 9, збудована 1891 року, нині (Львівський технологічний ліцей).
- Казарми кавалерії, збудовані до 1899 року на вул. Личаківській, 103 (співавтор — (Наполеон Лущкевич)).
- У 1890-х разом із архітектором Міхалом Лужецьким займався реконструкцією промислових будівель на вул. Газовій, 28. Нині це .
- 1892—1894 роки — реконструкція в неороманському стилі вілли, що отримала назву «Палатин» на вулиці Глібова, 12.
- 1893—1894 роки — електростанція і трамвайне депо на стику вулиць Героїв Майдану і Сахарова. Депо розбудовано у 1920-х роках сином архітектора — (Адольфом Каменобродським).
- Єврейський притулок для сиріт (нині (Львівська середня загальноосвітня школа № 33)) збудований 1894 року на вулиці Янівській, 34, а також житловий будинок з оранжереєю власника парового млина Л. Тома на вул. Янівській (нині Шевченка, 60).
- Житлові будинки № 1, 3, 11 збудовані у 1883—1896 роках на вул. Крашевського (нині (вул. Соломії Крушельницької)).
- Костел у селі Родатичі (нині Львівський район, Львівська область. Зведено у 1897—1898 роках коштом Марії Антонії Мірської, настоятельниці Згромадження сестер провіденціалісток ((Монастир Святої Терези) у Львові).
- 1898 рік — зведено житловий будинок на вул. Лисенка, 21, а через рік — наступний будинок під '№ 23 на цій вулиці.
- Вілла Брикчинського на вулиці Набеляка, 1 (нині Котляревського) у 1892—1893 роках.
- 1902—1903 роки — школа столярства і токарства у Станиславові (нині Івано-Франківськ) на вулиці Кілінського (нині вул. Лепкого).
- Житловий будинок на вулиці Коновальця, 28 у Львові (1904).
- Проєкт поховальної каплиці для цвинтаря у Теребовлі (1905).
- Проєкт будинку Політехнічного товариства у Львові. На конкурсі 1905 року не здобув відзнак.
- Реконструкція прогресистської синагоги («Темпль») у 1906–1907 роках. Прибудовано кімнати рабинів і канторів при східній стіні. Синагога не збереглась — знищена німцями у 1942 році.
- 1906—1907 роки — надбудова четвертого поверху та розширення будинку Галицького сейму (нині — головний корпус Львівського національного університету імені І. Франка). Збудоване бічне крило від сучасної вул. Листопадового Чину у Львові.
- 1907 рік — новий будинок польського «Сокола» на вулиці Сокола, 11 (нині (вул. Ковжуна)).
- 1909 рік — зимові споруди Ковзанярського товариства на (спільно із архітектором (Каролем Ріхтманом)).
- 1912 рік — будинок на площі Галицькій, 12а (не зберігся).
- Колишні військові казарми — будинки № 22 і 24 на вул. Клепарівській у співавторстві з архітектором (Наполеоном Лущкевичем).
- Синагога Золота Роза у Львові (акварель, кінець XIX століття)
- Проєкт будинку на вулиці Крушельницької, 1
- Колишнє трамвайне депо на розі вулиць Героїв Майдану та Сахарова
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 171. —
- Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902… — S. 89.
- Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902… — S. 76. (пол.)
- Czasopismo Techniczne. — 1885. — № 4. — S. 56. (пол.)
- Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387. (пол.)
- Kronika bieżąca // Przegląd Techniczny. — 1904. — № 22. — S. 308; Z Sokoła // Wiek Nowy. — 28 maja 1904. — № 874. — S. 8. (пол.)
- Konkurs na dom Galicyjskiego Banku Związkowego // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 21. —S. 261.
- Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 98; Konkurs na gmach kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 1. — S. 20. (пол.)
- Konkurs na szkice domu Izby rękodzielniczej we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58. (пол.)
- Личаківський некрополь, 2006, с. 175.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Дорошенка, 31 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 6 червня 2022.
- Архітектура Львова, 2008, с. 342.
- Архітектура Львова, 2008, с. 330.
- Харчук Х. Від першої кав'ярні у Відні до «Віденської кав'ярні» у Львові // Будуємо інакше. — 2000. — № 1. — С. 47.
- Архітектура Львова, 2008, с. 314.
- Енциклопедія Львова, 2007, с. 154.
- Архітектура Львова, 2008, с. 356.
- Харчук Х. «Нове» єврейське кладовище у Львові (середина XIX—XX ст.) // Народознавчі зошити. — 2011. — № 6 (102). — С. 982. — ISSN 1028-5091
- Архітектура Львова, 2008, с. 285.
- Бірюльов Ю. Лущкевич Наполеон // Енциклопедія Львова: у 4-х т / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4: Л—М. — С. 249. — .
- Kulewski A., Włodek P. Lwów: Przewodnik. — Białystok : Rewasz, 2006. — С. 342. — .
- Архітектура Львова, 2008, с. 349.
- Архітектура Львова, 2008, с. 554.
- Архітектура Львова, 2008, с. 331.
- Ю. О. Бірюльов Каменобродський Альфред // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — .
- Архітектура Львова, 2008, с. 339.
- Архітектура Львова, 2008, с. 343.
- Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — С. 58. — . (пол.)
- Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — С. 179. — .
- Ігор Мельник. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вулиця Лисенка. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2010.
- Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 286—287. — .
- Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2008. — S. 351, 413. — . (пол.)
- Ґранкін П. Е. Сграфіто у Львові // Будуємо інакше. — 2000. — № 3. — С. 15—17.
- Projekt kaplicy grobowej w Trembowli // Czasopismo Techniczne. — 1905. — № 4. (пол.)
- W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 26. (пол.)
- Бойко О. Поступова синагога (Темпель) // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 142—153. — .
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Університетська, 1 — головний корпус ЛНУ ім. І. Франка. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 17 серпня 2022.
- Архітектура Львова, 2008, с. 450.
- Архітектура Львова, 2008, с. 425.
- Архітектура Львова, 2008, с. 278.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
- Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 154. — .
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. Путівник. — Львів, 2006. — С. 175. — .
- Семенюк Д. Львів на акварелях Альфреда Каменобродського у збірці Львівського історичного музею // Наукові записки. Львівський історичний музей. — Вип. 12, 2008. — С. 191—212. — .
- Бірюльов Ю. О. Каменобродські // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 49—51. — .
- Лінда С. Житлове будівництво Львова у другій половині XIX століття // Наукові записки НТШ. — Т. 241. — 16 серпня 2001. — С. 126—163.
- Jodłowska R. Kamienobrodzki Alfred // Polski Słownik Biograficzny. — Skład główny w księg, Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 11. — S. 522, 523. (пол.)
- Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 76, 89. (пол.)
Посилання
- . republika.pl (пол.). Архів оригіналу за 7 березня 2010. Процитовано 15 квітня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет