Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альфонсо Антоніо Ласаро Лопес Мікельсен (ісп. Alfonso Antonio Lázaro López Michelsen; 30 червня 1913 — 11 липня 2007) — колумбійський правник і політик, двадцять четвертий президент Колумбії.
| Альфонсо Лопес Мікельсен | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 7 серпня 1974 — 7 серпня 1978 року | |||
| Попередник: | Місаель Пастрана | ||
| Наступник: | Хуліо Сесар Турбай | ||
| Народження: | 30 червня 1913[1][2] Богота, Колумбія | ||
| Смерть: | 11 липня 2007[3][4][…](94 роки) Богота, Колумбія | ||
| Причина смерті: | інфаркт міокарда | ||
| Поховання: | d | ||
| Країна: | Колумбія | ||
| Релігія: | католицтво | ||
| Освіта: | d | ||
| Партія: | d | ||
| Батько: | Альфонсо Лопес Пумарехо | ||
| Мати: | d | ||
| Шлюб: | d | ||
| Діти: | d і d | ||
| Нагороди: |     d | ||
| | |||
Біографія
Народився 1913 року в Боготі в родині колишнього майбутнього президента Альфонсо Лопеса Пумарехо. Здобував освіту в Боготі, Парижі, Брюсселі, Лондоні й Сантьяго-де-Чилі. За президентства свого батька не брав участі в політичному житті країни, зосередившись на викладацькій діяльності в Університеті Росаріо.
1959 року його колишні студенти створили Революційний ліберальний рух, опозиційний до Національного фронту Ліберальної та Консервативної партій, який і очолив Лопес Мікельсен. За результатами виборів 1962 року він зайняв друге місце, поступившись Гільермо Леону Валенсії. 1966 року отримав місце в Сенаті, а наступного року його рух увійшов до складу Ліберальної партії. Того ж року Лопес отримав пост першого губернатора новоствореного департаменту Сесар.
Від серпня 1968 до серпня 1970 року очолював міністерство закордонних справ в адміністрації Карлоса Льєраса Рестрепо. 1974 року виграв президентські вибори.
За свого врядування Лопес Мікельсен оголосив надзвичайну ситуацію в економіці, що дозволило йому вдатись до низки регуляторних кроків, завдяки яким удалось виправити економічне становище країни. Також він запровадив податкову реформу, в результаті якої було збільшено обсяги державних інвестицій та експорту. Створив державні управління з підтримки сільського господарства. Кабінет Лопеса Мікельсена збільшив видатки на розвиток інфраструктури й електрифікації країни. Попри всі кроки його уряду, інфляція в країні за президентства Лопеса Мікельсена сягнула історичного піку та становила близько 32 %.
Протягом періоду президентства Лопеса Мікельсена профспілки, які його підтримували, розчарувались у його політиці, передусім через невиконання передвиборчих обіцянок. Зрештою невдоволення профспілок вилилось у загальнонаціональний страйк. Президент вирішив жорстко придушити виступи, погрожуючи арештами й забороною масових зібрань. Такі кроки тільки поглибили кризу, бо до виступів приєднались учителі, студенти, домогосподарки тощо, які вимагали підвищення заробітної платні, скорочення робочого дня, замороження цін на основні товари й комунальні послуги.
Таким чином страйк, що розпочався 14 вересня 1977 року переріс у Національний громадянський страйк та вийшов з-під контролю його організаторів. Основні шляхи було заблоковано, в столиці та інших містах почались сутички між страйкарями та силами поліції, почались грабежі та погроми. Мер Боготи запровадив комендантську годину, було заарештовано значну кількість мітингарів, яких зібрали на міському стадіоні та на арені для кориди. Наслідком стала загибель кількох десятків людей та сотень поранених. Зрештою уряду довелось піти на поступки, та, разом із тим, запровадити репресивні заходи.
Вийшов у відставку після завершення терміну повноважень, однак 1982 року знову брав участь у президентських виборах, поступившись Белісаріо Бетанкуру.
До початку 1990-их років брав активну участь у діяльності Ліберальної партії. Був постійним оглядачем газети «El Tiempo», в якій торкався важливих тем, за що його назвали «людиною, яка змусила країну думати». Помер у Боготі 2007 року.
Літературна діяльність
Альфонсо Лопес Мікельсен був автором роману «Обрані», за яким 1982 року Сергій Соловйов зняв однойменний фільм.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Munzinger Personen
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://elpais.com/diario/2007/07/13/agenda/1184277603_850215.html
- 40 años del Paro Cívico Nacional de 1977 [ 23 березня 2020 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Así fue el paro de 1977, el más grande (y violento) de la historia de Colombia [ 7 квітня 2020 у Wayback Machine.] (ісп.)
- . Архів оригіналу за 14 липня 2007. Процитовано 23 березня 2020.
Посилання
- (ісп.) . El Tiempo. 11 липня 2007. Архів оригіналу за 14 липня 2007. Процитовано 23 березня 2020.
- Ruiza, M., Fernández, T. y Tamaro, E. (2004). . [1] (ісп.) . Barcelona: Biografías y Vidas. La enciclopedia biográfica en línea. Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- . [2] (ісп.) . Colombia.com. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 23 березня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Lopes a druge materine prizvishe Mikelsen Alfonso Antonio Lasaro Lopes Mikelsen isp Alfonso Antonio Lazaro Lopez Michelsen 30 chervnya 1913 11 lipnya 2007 kolumbijskij pravnik i politik dvadcyat chetvertij prezident Kolumbiyi Alfonso Lopes MikelsenPrapor 24 j Prezident Kolumbiyi7 serpnya 1974 7 serpnya 1978 rokuPoperednik Misael PastranaNastupnik Hulio Sesar Turbaj Narodzhennya 30 chervnya 1913 1913 06 30 1 2 Bogota KolumbiyaSmert 11 lipnya 2007 2007 07 11 3 4 94 roki Bogota KolumbiyaPrichina smerti infarkt miokardaPohovannya dKrayina KolumbiyaReligiya katolictvoOsvita dPartiya dBatko Alfonso Lopes PumarehoMati dShlyub dDiti d i dNagorodi d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1913 roku v Bogoti v rodini kolishnogo majbutnogo prezidenta Alfonso Lopesa Pumareho Zdobuvav osvitu v Bogoti Parizhi Bryusseli Londoni j Santyago de Chili Za prezidentstva svogo batka ne brav uchasti v politichnomu zhitti krayini zoseredivshis na vikladackij diyalnosti v Universiteti Rosario 1959 roku jogo kolishni studenti stvorili Revolyucijnij liberalnij ruh opozicijnij do Nacionalnogo frontu Liberalnoyi ta Konservativnoyi partij yakij i ocholiv Lopes Mikelsen Za rezultatami viboriv 1962 roku vin zajnyav druge misce postupivshis Gilermo Leonu Valensiyi 1966 roku otrimav misce v Senati a nastupnogo roku jogo ruh uvijshov do skladu Liberalnoyi partiyi Togo zh roku Lopes otrimav post pershogo gubernatora novostvorenogo departamentu Sesar Vid serpnya 1968 do serpnya 1970 roku ocholyuvav ministerstvo zakordonnih sprav v administraciyi Karlosa Lyerasa Restrepo 1974 roku vigrav prezidentski vibori Za svogo vryaduvannya Lopes Mikelsen ogolosiv nadzvichajnu situaciyu v ekonomici sho dozvolilo jomu vdatis do nizki regulyatornih krokiv zavdyaki yakim udalos vipraviti ekonomichne stanovishe krayini Takozh vin zaprovadiv podatkovu reformu v rezultati yakoyi bulo zbilsheno obsyagi derzhavnih investicij ta eksportu Stvoriv derzhavni upravlinnya z pidtrimki silskogo gospodarstva Kabinet Lopesa Mikelsena zbilshiv vidatki na rozvitok infrastrukturi j elektrifikaciyi krayini Popri vsi kroki jogo uryadu inflyaciya v krayini za prezidentstva Lopesa Mikelsena syagnula istorichnogo piku ta stanovila blizko 32 Protyagom periodu prezidentstva Lopesa Mikelsena profspilki yaki jogo pidtrimuvali rozcharuvalis u jogo politici peredusim cherez nevikonannya peredviborchih obicyanok Zreshtoyu nevdovolennya profspilok vililos u zagalnonacionalnij strajk Prezident virishiv zhorstko pridushiti vistupi pogrozhuyuchi areshtami j zaboronoyu masovih zibran Taki kroki tilki poglibili krizu bo do vistupiv priyednalis uchiteli studenti domogospodarki tosho yaki vimagali pidvishennya zarobitnoyi platni skorochennya robochogo dnya zamorozhennya cin na osnovni tovari j komunalni poslugi Takim chinom strajk sho rozpochavsya 14 veresnya 1977 roku pereris u Nacionalnij gromadyanskij strajk ta vijshov z pid kontrolyu jogo organizatoriv Osnovni shlyahi bulo zablokovano v stolici ta inshih mistah pochalis sutichki mizh strajkaryami ta silami policiyi pochalis grabezhi ta pogromi Mer Bogoti zaprovadiv komendantsku godinu bulo zaareshtovano znachnu kilkist mitingariv yakih zibrali na miskomu stadioni ta na areni dlya koridi Naslidkom stala zagibel kilkoh desyatkiv lyudej ta soten poranenih Zreshtoyu uryadu dovelos piti na postupki ta razom iz tim zaprovaditi represivni zahodi Vijshov u vidstavku pislya zavershennya terminu povnovazhen odnak 1982 roku znovu brav uchast u prezidentskih viborah postupivshis Belisario Betankuru Do pochatku 1990 ih rokiv brav aktivnu uchast u diyalnosti Liberalnoyi partiyi Buv postijnim oglyadachem gazeti El Tiempo v yakij torkavsya vazhlivih tem za sho jogo nazvali lyudinoyu yaka zmusila krayinu dumati Pomer u Bogoti 2007 roku Literaturna diyalnistAlfonso Lopes Mikelsen buv avtorom romanu Obrani za yakim 1982 roku Sergij Solovjov znyav odnojmennij film PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Munzinger Personen d Track Q107343683 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https elpais com diario 2007 07 13 agenda 1184277603 850215 html 40 anos del Paro Civico Nacional de 1977 23 bereznya 2020 u Wayback Machine isp Asi fue el paro de 1977 el mas grande y violento de la historia de Colombia 7 kvitnya 2020 u Wayback Machine isp Arhiv originalu za 14 lipnya 2007 Procitovano 23 bereznya 2020 Posilannya isp El Tiempo 11 lipnya 2007 Arhiv originalu za 14 lipnya 2007 Procitovano 23 bereznya 2020 Ruiza M Fernandez T y Tamaro E 2004 1 isp Barcelona Biografias y Vidas La enciclopedia biografica en linea Arhiv originalu za 21 sichnya 2020 Procitovano 23 bereznya 2020 2 isp Colombia com Arhiv originalu za 2 veresnya 2019 Procitovano 23 bereznya 2020