Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юрій Федорович Альошин (15 січня 1920, Лисичанськ, Донецька губернія, УСРР — 20 листопада 1998, Новобіла, Луганська область, Україна) — Герой Соціалістичної Праці, засновник і перший голова комітету спілки ветеранів війни Жовтневого району Маріуполя.
| Юрій Федорович Альошин | |
|---|---|
| 1-й голова комітету спілки ветеранів війни Жовтневого району Маріуполя | |
| 1988 — 1998 | |
| Попередник | посада заснована |
| Наступник | Алла Григорівна Литвинова |
| Народився | 15 січня 1920 Лисичанськ, Бахмутський повіт, Донецька губернія, Українська СРР |
| Помер | 20 листопада 1998 (78 років) Новобіла, Новопсковський район, Луганська область, Україна |
| Відомий як | голова |
| Громадянство |  СРСР → Україна |
| Професія | прокурор голова колгоспу |
| Звання |  майор |
| Нагороди |    |
Біографія
Юрій Федорович Альошин народився 15 січня 1920 року в м. Лисичанських школах, де працювала вчителькою його мама. А 10 клас закінчив у Кремінному, куди вона була направлена у 1939 році. В цьому ж році вступив до Рубіжанського хіміко — технологічного інституту на технологічний факультет.
На початку 1940 року молодому студенту прийшла повістка з'явитися у райвійськомат для відправлення у військову частину. Рядовим солдатом артилеристського полку був Юрій лише 8 днів, а потім в числі ще 100 чоловік направили на навчання в 1 — ше Київське артилерійське училище дивізіонної артилерії кінної тяги.
Невдовзі Юрій Федорович став командиром відділення, а згодом — помічником командира взводу: відповідав не тільки за себе, а й за учбовий взвод в кількості 30 чоловік.
У травні 1941 року весь курс направили у м. Горький в училище зенітної артилерії. Та навчатися тактиці стрільби Юрію довелося недовго. Почалася Велика Вітчизняна війна. У вересні 1941 року його було направлено в діючу армію Волковського, а потім Ленінградського фронту. Спочатку був командиром батареї. За відмінне виконання військових обов'язків Юрія Федоровича призначають начальником штабу дивізиону.
У боях за м. Ленінград неодноразово відмічався дивізіон, яким керував Юрій Федорович Альошин. За відмінні бойові дії за Ленінград Юрій Федорович нагороджений орденами та медалями. В серпні 1943 року нагороджений медаллю «За оборону Ленінграду», у січні 1944 — орденом «Отечественной войны 1ст.», в липні 1945 — медаллю «За отвагу», у травні 1945 — медаллю «За победу над Германией».
У травні 1945 року Юрій Федорович був направлений на навчання в Ленінград у вище офіцерське артилерійське училище, прискорений курс якого закінчив у вересні цього ж року. Відразу ж Альошина направили до Білоруського військового округу командиром дивізіону, де і служив до квітня 1948 року. У 1948 році майор Альошин Юрій Федорович демобілізувався. Закінчилася військова служба, військове життя на колесах. З травня 1948 року почалася трудова діяльність. Почав працювати керівником автотранспортного цеху Лисичанського хімічного комбінату. Заочно закінчив Харківський юридичний інститут і в грудні 1952 року за рішенням ЦК КПУ був направлений на роботу прокурором в Новосвітлівський район. На цій посаді працював до 1955 року. А потім в числі тридцяти тисячників був направлений головою колгоспу імені Леніна Новопсковського району, куди приїхав 30 липня 1955 року.
Колгосп був не най відсталим у районі, та вільних коштів не мав. Люди працюють непогано і з колгоспу не йдуть. І з цього часу починається трудова діяльність Юрія Федоровича в колгоспі імені Леніна.
Працювати доводилося з 4 години ранку і до півночі. Роботі віддався Юрій Федорович весь без остатку. Родину бачив рідко. Крім полів, ферм і колгоспників з їх турботами нічого не знав і працював без вихідних, без свят і без чергових відпусток. І так продовжувалося 10 років.
Доволі швидко входив голова в курс колгоспних справ і вже восени 1955 року міг легко розмовляти на рівних з бригадирами, завідуючими ферм, механізаторами. Спеціалістів сільського господарства в колгоспі тоді не було, крім агронома — практика Івана Никифоровича Рибалки.
У колгоспі було приблизно 300 коней і більш як 200 робочих волів, 3900 га розпашних земель, 675 корів, більше 3000 свиней, більше 2000 овець і багато різної птиці, а також 3 польових, 4 тракторних, 21 тваринницьких ферми.
1956—1957 роки були роками закріплення економіки колгоспу на базі підвищення вражою в полі і продуктивності тварин. Багато дрібних ферм, польових і тракторних бригад було об'єднано у великі. У тваринництві все робилося вручну і переважно жінками. У рослинництві деякі важкі процеси можна було перекласти на плечі машин, які почали з'являтися, та купити було нізащо.
Колгоспники дивилися на Юрія Федоровича як на посланця партії, який може і повинен вирішити питання економіки колгоспу. І доводилося розраховувати лише на свої сили, доводилося ризикувати.
1958 рік увійшов в історію колгоспу імені Леніна, як стартовий рік подальшого економічного, соціального та культурно — побутового росту колгоспу. У березні цього ж року Альошин Ю. Ф. отримав орден «Знак почета». У 1962 році на території села Новобіла залишився лише один колгосп з шести існуючих — це колгосп імені Леніна, головою якого і був Юрій Федорович. За цей час у колгоспі було вже 13600 га всієї землі, в тому числі приблизно 9000 пахотної, 1500 колгоспників, з яких 100 працездатних.
1966 рік, і особисто для Юрія Федоровича залишився в пам'яті на все життя. Указом президії Верховної Ради СРСР за успіхи, досягненні у збільшенні виробництва і заготівлі зернових, кормових культур, заочному збільшенні виробництва і заготівлі зернових, кормових культур, заочному збільшенні росту продуктивності тваринництва, а також підвищенні економіки колгоспу, йому було присвоєне високе звання Героя Соціалістичної Праці і вручена медаль Золота Зірка «Серп і Молот».
Багато довелося виїздити Юрію Федоровичу у відділ культури, в обласне музичне училище, придбати інструменти для колгоспної музичної школи, яка почала працювати у 1975 році.
Протягом всіх років роботи на посаді голови колгоспу Альошин Ю. Ф. обирався членом виконкому Новобілянської сільської Ради народних депутатів. Починаючи з 1963 року протягом 17 років Юрій Федорович був депутатом Ворошиловградської обласної Ради народних депутатів. З 1965 до 1969 року обирався членом обласної Ради професійних Союзів. Довгі роки був членом районного комітету партії і членом бюро, депутатом районної Ради народних депутатів і членом виконкому. Постійно виконував доручення як член обласної Ради світу.
У 1967 році Альошин Ю. Ф. був учасником ВДНХ СРСР і нагороджений серебряною медаллю за високі показники колгоспу. Йому також пощастило бути делегатом XXIII з'зду Компартії України і делегатом 111 всесоюзного з'зду колгоспників, який проводився в листопаді 1969 році в Москві в Кримлівському палаці з'здів.
Неспокійна робота на посаді голови колгоспу протягом більше 10 років без чергових відпусток і без відпочинку дали про себе знати, та й справи колгоспні дозволили один раз на рік використовувати законне право на відпочинок. Перші часи Юрія Федоровича з сім'єю виїздив на море, та частіше з дружиною лікувався в санаторіях. Але найбільше він любив мандрувати містами Радянського Союзу та за його межами. Побував Юрій Федорович у Болгарії, Чехословаччині, Польщі, Румунії, Угорщині, Італії, Індії, Австрії, Шрі Ланці, Кубі. Радянський Союз об'їздив від Петропавловська на півночі — до Батумі на півдні, від Бреста на заході — до Владивостоку на сході.
Наприкінці 1978 року Юрій Федорович відчув що здоров'я його вже не те, що було 20 років тому, коли тільки приїхав у село Новобіла. У 1979 році повноцінно працювати головою такого великого колгоспу, як був колгосп ім. Леніна, він вже не міг, тому він пішов на пенсію. Але нелегко було звикатися з тим, що не треба рано вставати на роботу, ніхто не йде зі своїми проблемами.
Альошин Ю.Ф. залишився членом колгоспу і депутатом Новобілянської сільської Ради, та цього навантаження для нього було недостатньо. Він звернувся до правління колгоспу і районний комітет партії з проханням надати роботу, яка б відповідала стану здоров'я і така робота йому була надана. Юрій Федорович став працювати юристконсультантом. За довголітню і бездоганну працю Альошина Ю. Ф. було відзначено високою урядовою нагородою, медаллю «За доблестний труд». Це була вже 15 урядова нагорода.
Помер Юрій Федорович 1998 р. і похований на центральному кладовищі с Новобіла.
Нагороди
- Герой Соціалістичної Праці — Присвоєно 23 липня 1968 року за успіхи, досягнуті в збільшенні виробництва і заготівель пшениці, жита, гречки, проса, рису, кукурудзи, інших зернових і кормових культур.
- Орден Леніна
- Орден «Знак Пошани»
Джерела
- Рябченко Н. Н., Джувага В. П. Твоя, Мариуполь, слава!. — Мариуполь, 2004. — 42 с. (рос.)
- Папки — досьє Новобілянської сільської бібліотеки — філії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aloshin Yurij Fedorovich Aloshin 15 sichnya 1920 Lisichansk Donecka guberniya USRR 20 listopada 1998 Novobila Luganska oblast Ukrayina Geroj Socialistichnoyi Praci zasnovnik i pershij golova komitetu spilki veteraniv vijni Zhovtnevogo rajonu Mariupolya Yurij Fedorovich Aloshin1 j golova komitetu spilki veteraniv vijni Zhovtnevogo rajonu Mariupolya1988 1998Poperednikposada zasnovanaNastupnikAlla Grigorivna LitvinovaNarodivsya15 sichnya 1920 1920 01 15 Lisichansk Bahmutskij povit Donecka guberniya Ukrayinska SRRPomer20 listopada 1998 1998 11 20 78 rokiv Novobila Novopskovskij rajon Luganska oblast UkrayinaVidomij yakgolovaGromadyanstvo SRSR UkrayinaProfesiyaprokuror golova kolgospuZvannyamajorNagorodiBiografiyaYurij Fedorovich Aloshin narodivsya 15 sichnya 1920 roku v m Lisichanskih shkolah de pracyuvala vchitelkoyu jogo mama A 10 klas zakinchiv u Kreminnomu kudi vona bula napravlena u 1939 roci V comu zh roci vstupiv do Rubizhanskogo himiko tehnologichnogo institutu na tehnologichnij fakultet Na pochatku 1940 roku molodomu studentu prijshla povistka z yavitisya u rajvijskomat dlya vidpravlennya u vijskovu chastinu Ryadovim soldatom artileristskogo polku buv Yurij lishe 8 dniv a potim v chisli she 100 cholovik napravili na navchannya v 1 she Kiyivske artilerijske uchilishe divizionnoyi artileriyi kinnoyi tyagi Nevdovzi Yurij Fedorovich stav komandirom viddilennya a zgodom pomichnikom komandira vzvodu vidpovidav ne tilki za sebe a j za uchbovij vzvod v kilkosti 30 cholovik U travni 1941 roku ves kurs napravili u m Gorkij v uchilishe zenitnoyi artileriyi Ta navchatisya taktici strilbi Yuriyu dovelosya nedovgo Pochalasya Velika Vitchiznyana vijna U veresni 1941 roku jogo bulo napravleno v diyuchu armiyu Volkovskogo a potim Leningradskogo frontu Spochatku buv komandirom batareyi Za vidminne vikonannya vijskovih obov yazkiv Yuriya Fedorovicha priznachayut nachalnikom shtabu divizionu U boyah za m Leningrad neodnorazovo vidmichavsya divizion yakim keruvav Yurij Fedorovich Aloshin Za vidminni bojovi diyi za Leningrad Yurij Fedorovich nagorodzhenij ordenami ta medalyami V serpni 1943 roku nagorodzhenij medallyu Za oboronu Leningradu u sichni 1944 ordenom Otechestvennoj vojny 1st v lipni 1945 medallyu Za otvagu u travni 1945 medallyu Za pobedu nad Germaniej U travni 1945 roku Yurij Fedorovich buv napravlenij na navchannya v Leningrad u vishe oficerske artilerijske uchilishe priskorenij kurs yakogo zakinchiv u veresni cogo zh roku Vidrazu zh Aloshina napravili do Biloruskogo vijskovogo okrugu komandirom divizionu de i sluzhiv do kvitnya 1948 roku U 1948 roci major Aloshin Yurij Fedorovich demobilizuvavsya Zakinchilasya vijskova sluzhba vijskove zhittya na kolesah Z travnya 1948 roku pochalasya trudova diyalnist Pochav pracyuvati kerivnikom avtotransportnogo cehu Lisichanskogo himichnogo kombinatu Zaochno zakinchiv Harkivskij yuridichnij institut i v grudni 1952 roku za rishennyam CK KPU buv napravlenij na robotu prokurorom v Novosvitlivskij rajon Na cij posadi pracyuvav do 1955 roku A potim v chisli tridcyati tisyachnikiv buv napravlenij golovoyu kolgospu imeni Lenina Novopskovskogo rajonu kudi priyihav 30 lipnya 1955 roku Kolgosp buv ne naj vidstalim u rajoni ta vilnih koshtiv ne mav Lyudi pracyuyut nepogano i z kolgospu ne jdut I z cogo chasu pochinayetsya trudova diyalnist Yuriya Fedorovicha v kolgospi imeni Lenina Pracyuvati dovodilosya z 4 godini ranku i do pivnochi Roboti viddavsya Yurij Fedorovich ves bez ostatku Rodinu bachiv ridko Krim poliv ferm i kolgospnikiv z yih turbotami nichogo ne znav i pracyuvav bez vihidnih bez svyat i bez chergovih vidpustok I tak prodovzhuvalosya 10 rokiv Dovoli shvidko vhodiv golova v kurs kolgospnih sprav i vzhe voseni 1955 roku mig legko rozmovlyati na rivnih z brigadirami zaviduyuchimi ferm mehanizatorami Specialistiv silskogo gospodarstva v kolgospi todi ne bulo krim agronoma praktika Ivana Nikiforovicha Ribalki U kolgospi bulo priblizno 300 konej i bilsh yak 200 robochih voliv 3900 ga rozpashnih zemel 675 koriv bilshe 3000 svinej bilshe 2000 ovec i bagato riznoyi ptici a takozh 3 polovih 4 traktornih 21 tvarinnickih fermi 1956 1957 roki buli rokami zakriplennya ekonomiki kolgospu na bazi pidvishennya vrazhoyu v poli i produktivnosti tvarin Bagato dribnih ferm polovih i traktornih brigad bulo ob yednano u veliki U tvarinnictvi vse robilosya vruchnu i perevazhno zhinkami U roslinnictvi deyaki vazhki procesi mozhna bulo pereklasti na plechi mashin yaki pochali z yavlyatisya ta kupiti bulo nizasho Kolgospniki divilisya na Yuriya Fedorovicha yak na poslancya partiyi yakij mozhe i povinen virishiti pitannya ekonomiki kolgospu I dovodilosya rozrahovuvati lishe na svoyi sili dovodilosya rizikuvati 1958 rik uvijshov v istoriyu kolgospu imeni Lenina yak startovij rik podalshogo ekonomichnogo socialnogo ta kulturno pobutovogo rostu kolgospu U berezni cogo zh roku Aloshin Yu F otrimav orden Znak pocheta U 1962 roci na teritoriyi sela Novobila zalishivsya lishe odin kolgosp z shesti isnuyuchih ce kolgosp imeni Lenina golovoyu yakogo i buv Yurij Fedorovich Za cej chas u kolgospi bulo vzhe 13600 ga vsiyeyi zemli v tomu chisli priblizno 9000 pahotnoyi 1500 kolgospnikiv z yakih 100 pracezdatnih 1966 rik i osobisto dlya Yuriya Fedorovicha zalishivsya v pam yati na vse zhittya Ukazom prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR za uspihi dosyagnenni u zbilshenni virobnictva i zagotivli zernovih kormovih kultur zaochnomu zbilshenni virobnictva i zagotivli zernovih kormovih kultur zaochnomu zbilshenni rostu produktivnosti tvarinnictva a takozh pidvishenni ekonomiki kolgospu jomu bulo prisvoyene visoke zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci i vruchena medal Zolota Zirka Serp i Molot Bagato dovelosya viyizditi Yuriyu Fedorovichu u viddil kulturi v oblasne muzichne uchilishe pridbati instrumenti dlya kolgospnoyi muzichnoyi shkoli yaka pochala pracyuvati u 1975 roci Protyagom vsih rokiv roboti na posadi golovi kolgospu Aloshin Yu F obiravsya chlenom vikonkomu Novobilyanskoyi silskoyi Radi narodnih deputativ Pochinayuchi z 1963 roku protyagom 17 rokiv Yurij Fedorovich buv deputatom Voroshilovgradskoyi oblasnoyi Radi narodnih deputativ Z 1965 do 1969 roku obiravsya chlenom oblasnoyi Radi profesijnih Soyuziv Dovgi roki buv chlenom rajonnogo komitetu partiyi i chlenom byuro deputatom rajonnoyi Radi narodnih deputativ i chlenom vikonkomu Postijno vikonuvav doruchennya yak chlen oblasnoyi Radi svitu U 1967 roci Aloshin Yu F buv uchasnikom VDNH SRSR i nagorodzhenij serebryanoyu medallyu za visoki pokazniki kolgospu Jomu takozh poshastilo buti delegatom XXIII z zdu Kompartiyi Ukrayini i delegatom 111 vsesoyuznogo z zdu kolgospnikiv yakij provodivsya v listopadi 1969 roci v Moskvi v Krimlivskomu palaci z zdiv Nespokijna robota na posadi golovi kolgospu protyagom bilshe 10 rokiv bez chergovih vidpustok i bez vidpochinku dali pro sebe znati ta j spravi kolgospni dozvolili odin raz na rik vikoristovuvati zakonne pravo na vidpochinok Pershi chasi Yuriya Fedorovicha z sim yeyu viyizdiv na more ta chastishe z druzhinoyu likuvavsya v sanatoriyah Ale najbilshe vin lyubiv mandruvati mistami Radyanskogo Soyuzu ta za jogo mezhami Pobuvav Yurij Fedorovich u Bolgariyi Chehoslovachchini Polshi Rumuniyi Ugorshini Italiyi Indiyi Avstriyi Shri Lanci Kubi Radyanskij Soyuz ob yizdiv vid Petropavlovska na pivnochi do Batumi na pivdni vid Bresta na zahodi do Vladivostoku na shodi Naprikinci 1978 roku Yurij Fedorovich vidchuv sho zdorov ya jogo vzhe ne te sho bulo 20 rokiv tomu koli tilki priyihav u selo Novobila U 1979 roci povnocinno pracyuvati golovoyu takogo velikogo kolgospu yak buv kolgosp im Lenina vin vzhe ne mig tomu vin pishov na pensiyu Ale nelegko bulo zvikatisya z tim sho ne treba rano vstavati na robotu nihto ne jde zi svoyimi problemami Aloshin Yu F zalishivsya chlenom kolgospu i deputatom Novobilyanskoyi silskoyi Radi ta cogo navantazhennya dlya nogo bulo nedostatno Vin zvernuvsya do pravlinnya kolgospu i rajonnij komitet partiyi z prohannyam nadati robotu yaka b vidpovidala stanu zdorov ya i taka robota jomu bula nadana Yurij Fedorovich stav pracyuvati yuristkonsultantom Za dovgolitnyu i bezdogannu pracyu Aloshina Yu F bulo vidznacheno visokoyu uryadovoyu nagorodoyu medallyu Za doblestnij trud Ce bula vzhe 15 uryadova nagoroda Pomer Yurij Fedorovich 1998 r i pohovanij na centralnomu kladovishi s Novobila NagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci Prisvoyeno 23 lipnya 1968 roku za uspihi dosyagnuti v zbilshenni virobnictva i zagotivel pshenici zhita grechki prosa risu kukurudzi inshih zernovih i kormovih kultur Orden Lenina Orden Znak Poshani DzherelaRyabchenko N N Dzhuvaga V P Tvoya Mariupol slava Mariupol 2004 42 s ros Papki dosye Novobilyanskoyi silskoyi biblioteki filiyi