Альбрехт II Зуербер (нім. Albert II. Suerbeer; бл. 1200—1272/1273) — 1-й архієпископ Ризький в 1255—1273 роках.
Альбрехт Зуербер | |
---|---|
нім. Albert II Suerbeer | |
Народився | 1200 Кельн, d, Священна Римська імперія[1] |
Помер | 1273 Рига, Лівонська конфедерація[1] |
Країна | Латвія |
Діяльність | католицький священник |
Alma mater | Паризький університет[d] |
Посада | d, d, d, апостольський адміністратор[d], Адміністратор (католицизм) і архієпископ |
Конфесія | католицька церква[2] |
|
Життєпис
Народився близько 1200 року в Кельні. Здобув освіту у французькому університеті Сорбонна, де отримав ступінь магістра. Вступив до домініканського ордену. Після смерті ризького єпископа Альбрехта I фон Буксгевдена 1229 року Герхард Ольденбурзький, архієпископ Бременський, призначив Альбрехта Зуербера єпископом Ризьким. Втім тамтешній клір це призначення не визнав і обрав свого кандидата . Втім головною причиною стало скептичне ставлення Зуербера до Ордену мечоносців.
Для вирішення суперечки сторони звернулися до папи римського Григорія IX, який спрямував до Риги свого легата Балдуїна Альнського. У липні 1230 року той прибув до Риги і, розібравшись з аргументами капітулу, зробив вибір на користь фон Науена. У 1231 році папа римський затвердив останнього єпископом Риги. З 1231 року був каноніком Бременського собору. У 1233 року стає каноніном Кельнського собору.
У 1240 році Зуербер призначається архієпископом Арми і примасом Ірландії. Проте вступив у конфлікт з єпископами Дубліну, Кашема і Туаму.
На Першому Ліонському соборі в 1245 році виявив себе прихильником папи римського Інокентія IV. Невдовзі після цього за наказом Папського престолу повертається до Німеччини, де повинен був організувати спротив імператорові Фрідріху II Гогенштауфену. Його призначають архієпископом Пруссії, Лівонії та Естонії, а дещо пізніше — папським легатом на Готланді, в Гольштейні, Рюген. У 1246 році він також отримав посади єпископа Любекського і адміністратора єпископства Кімзеє в Баварії.
Після смерті ризького єпископа Ніколауса фон Науена 1253 року призначено єпископом Ризьким. Доручено було хрестити племена воді та карелів, отримавши титул єпископа Інгрії і Карелії. 1255 року підвищено до архієпископа з підпорядкуванням його владі єпископств Курляндського, Дерптського, Самбійського, Ерландського, Помезанського, Кульмського, Езель-Віцького. Продовжив розбудову Ризького собору.
Втім поступово його стосунки з Лівонським орденом, що підпорядковувався Тевтонському ордену, погіршувалися. 1267 року отримав допомогу від Гунцеліна III, графа Шверіна. Обидві сторони стали готуватися до відкритого протистояння. Тому було застосовано заходи для збору найманців та зведення фортець у володіннях архієпископа Альбрехта II. Але 1269 року його було захоплено в полон лівонськими лицарями, які тримали Зуербера під вартою до 1271 року, поки він не погодився визнати зверхність Ордену над Ризьким архієпископством. Помер наприкінці 1272 або на початку 1273 року.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #129597813 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Джерела
- Bernhart Jähnig: Albert Suerbeer (OP) († 1272/73). In: Erwin Gatz (Hrsg.): Die Bischöfe des Heiligen Römischen Reiches 1198 bis 1448. Bd. 1, S. 647—648.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Albreht II Zuerber nim Albert II Suerbeer bl 1200 1272 1273 1 j arhiyepiskop Rizkij v 1255 1273 rokah Albreht Zuerbernim Albert II SuerbeerNarodivsya1200 Keln d Svyashenna Rimska imperiya 1 Pomer1273 Riga Livonska konfederaciya 1 Krayina LatviyaDiyalnistkatolickij svyashennikAlma materParizkij universitet d Posadad d d apostolskij administrator d Administrator katolicizm i arhiyepiskopKonfesiyakatolicka cerkva 2 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya blizko 1200 roku v Kelni Zdobuv osvitu u francuzkomu universiteti Sorbonna de otrimav stupin magistra Vstupiv do dominikanskogo ordenu Pislya smerti rizkogo yepiskopa Albrehta I fon Buksgevdena 1229 roku Gerhard Oldenburzkij arhiyepiskop Bremenskij priznachiv Albrehta Zuerbera yepiskopom Rizkim Vtim tamteshnij klir ce priznachennya ne viznav i obrav svogo kandidata Vtim golovnoyu prichinoyu stalo skeptichne stavlennya Zuerbera do Ordenu mechonosciv Dlya virishennya superechki storoni zvernulisya do papi rimskogo Grigoriya IX yakij spryamuvav do Rigi svogo legata Balduyina Alnskogo U lipni 1230 roku toj pribuv do Rigi i rozibravshis z argumentami kapitulu zrobiv vibir na korist fon Nauena U 1231 roci papa rimskij zatverdiv ostannogo yepiskopom Rigi Z 1231 roku buv kanonikom Bremenskogo soboru U 1233 roku staye kanoninom Kelnskogo soboru U 1240 roci Zuerber priznachayetsya arhiyepiskopom Armi i primasom Irlandiyi Prote vstupiv u konflikt z yepiskopami Dublinu Kashema i Tuamu Na Pershomu Lionskomu sobori v 1245 roci viyaviv sebe prihilnikom papi rimskogo Inokentiya IV Nevdovzi pislya cogo za nakazom Papskogo prestolu povertayetsya do Nimechchini de povinen buv organizuvati sprotiv imperatorovi Fridrihu II Gogenshtaufenu Jogo priznachayut arhiyepiskopom Prussiyi Livoniyi ta Estoniyi a desho piznishe papskim legatom na Gotlandi v Golshtejni Ryugen U 1246 roci vin takozh otrimav posadi yepiskopa Lyubekskogo i administratora yepiskopstva Kimzeye v Bavariyi Pislya smerti rizkogo yepiskopa Nikolausa fon Nauena 1253 roku priznacheno yepiskopom Rizkim Dorucheno bulo hrestiti plemena vodi ta kareliv otrimavshi titul yepiskopa Ingriyi i Kareliyi 1255 roku pidvisheno do arhiyepiskopa z pidporyadkuvannyam jogo vladi yepiskopstv Kurlyandskogo Derptskogo Sambijskogo Erlandskogo Pomezanskogo Kulmskogo Ezel Vickogo Prodovzhiv rozbudovu Rizkogo soboru Vtim postupovo jogo stosunki z Livonskim ordenom sho pidporyadkovuvavsya Tevtonskomu ordenu pogirshuvalisya 1267 roku otrimav dopomogu vid Guncelina III grafa Shverina Obidvi storoni stali gotuvatisya do vidkritogo protistoyannya Tomu bulo zastosovano zahodi dlya zboru najmanciv ta zvedennya fortec u volodinnyah arhiyepiskopa Albrehta II Ale 1269 roku jogo bulo zahopleno v polon livonskimi licaryami yaki trimali Zuerbera pid vartoyu do 1271 roku poki vin ne pogodivsya viznati zverhnist Ordenu nad Rizkim arhiyepiskopstvom Pomer naprikinci 1272 abo na pochatku 1273 roku PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 129597813 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772DzherelaBernhart Jahnig Albert Suerbeer OP 1272 73 In Erwin Gatz Hrsg Die Bischofe des Heiligen Romischen Reiches 1198 bis 1448 Bd 1 S 647 648