Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алтанбулаг (монг. Алтанбулаг, «золоте джерело») — сомон та місто Селенгійського аймаку, Монголія. Територія 2,1 км², населення 3,3 тис. Центр сомону розташований на відстані 335 км від Улан-Батору, та 24 км від міста Сухе-Батор. Розташований на відстані 1 км від міста Кяхта Російської Федерації. У XVIII-XIX століттях був великим торговельним центром.
| Алтанбулаг | |||
|---|---|---|---|
| монг. Алтанбулаг | |||
| | |||
| Адм. центр | |||
| Країна |  Монголія | ||
| Регіон | Північна Монголія | ||
| Офіційна мова | монгольська | ||
| Населення | |||
| - повне | 3,3 тис. | ||
| Площа | |||
| - повна | 2,1 тис. км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 698 м | ||
| - мінімальна | 698 м | ||
| Часовий пояс | |||
 | |||
| |||
Назва
Сьогодні місто відоме як Алтанбулаг як монгольською, так і бурятською мовами.
За часів династії Цін місто було відоме як [en] (монг. Наймаа хот (Худалдаачин), Naimaa khot, Наймаачин (Худалдаачин), Naimaachin, Маймаа хот, imaa khot, Маймаачин, Maimaachin, тощо.; Маймачен російською), Місто купівлі та продажу українською) що походить від китайської назви Mǎimàichéng. Монгольською він був відомий як Өвөр Хиагт (Південна Кяхта).
Історія
Алтанбулаг з'явився як торговий форпост через річку Кяхту від російського міста Кяхта під час правління Цін в 1730 році. Назва цього міста спочатку називалось Маймачен (монгольська: Худалдаачин, українська: Місто купівлі та продажу), а згодом перейменовано на Кяхту (монгольська: Хиагт). Також люди вживали інші назви, такі як «Монгольська Кяхта» та «Південна Кяхта».
Відповідно до Кяхтинського договору 1727 року кожна сторона побудувала торговий пункт на своєму боці кордону. Будівництво розпочалось у 1730 році. Це було приблизно від 500 до 700 футів на південь від Кяхти, вище за течією на невеликій річці Кяхта. Місто було квадратним, з дерев'яними стінами та, після 1756 року, ровом шириною в три фути. У кожної стіни були ворота, які вели до двох великих вулиць, що перетиналися в центрі. У кожних воріт була 25-футова сторожова вежа, на якій стояли члени монгольського гарнізону. Головні проспекти були близько 25 футів шириною, але інші вулиці та провулки були вузькими. У великих будинків були внутрішні двори, де велася торгівля. Ці двори в цілому утримувались в кращому стані, ніж громадські місця. Південно-західний квартал міста займали [en]», як росіяни називали торговців із Середньої Азії. Жінкам було заборонено жити в місті, очевидно, щоб китайські торговці не стали постійними жителями. Це правило порушувалося, але воно все ще діяло в 1908 році. Посадою керував «джаргучей», який кожні два роки замінювався [en]. Для деяких цілей джаргучей мав справу з тушету-ханом в Урзі, який був частково під наглядом маньчжурського [en].
13 березня 1921 року в Алтанбулазі було створено прорадянський Тимчасовий народний уряд Монголії. Цей уряд скинув уряд Романа Унгерна фон Штернберга, а потім в 1924 році утворив Монгольську Народну Республіку.
Економіка
Алтанбулаг — місцезнаходження зони вільної торгівлі Алтанбулаг (Алтанбулаг худалдааны чөлөөт бүс).
Культура
Численні історичні пам'ятки, музей.
Соціальна сфера
Є школа, лікарня, культурний та торгово-обслуговуючий центр.
Примітки
- [selenge.gov.mn] Сэлэнгэ аймгийн цахим газар — Сэлэнгэ аймгийн сумд [ 28 березня 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.) Селенгинський аймак [ 11 липня 2015 у Wayback Machine.] — Все о Монголии. Регионы Монголии.
Джерело
- Clifford M. Foust, "Muscovite and Mandarin: Russia's Trade with China and its Setting, 1727—1805, 1969
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Altanbulag mong Altanbulag zolote dzherelo somon ta misto Selengijskogo ajmaku Mongoliya Teritoriya 2 1 km naselennya 3 3 tis Centr somonu roztashovanij na vidstani 335 km vid Ulan Batoru ta 24 km vid mista Suhe Bator Roztashovanij na vidstani 1 km vid mista Kyahta Rosijskoyi Federaciyi U XVIII XIX stolittyah buv velikim torgovelnim centrom Altanbulagmong AltanbulagAdm centrKrayina MongoliyaRegion Pivnichna MongoliyaOficijna mova mongolskaNaselennya povne 3 3 tis Plosha povna 2 1 tis km Visota maksimalna 698 m minimalna 698 mChasovij poyas UTC 8Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AltanbulagAltanbulag 1885 rikAltanbulag 1910 rikNazvaSogodni misto vidome yak Altanbulag yak mongolskoyu tak i buryatskoyu movami Za chasiv dinastiyi Cin misto bulo vidome yak en mong Najmaa hot Hudaldaachin Naimaa khot Najmaachin Hudaldaachin Naimaachin Majmaa hot imaa khot Majmaachin Maimaachin tosho Majmachen rosijskoyu Misto kupivli ta prodazhu ukrayinskoyu sho pohodit vid kitajskoyi nazvi Mǎimaicheng Mongolskoyu vin buv vidomij yak Өvor Hiagt Pivdenna Kyahta IstoriyaMista pobratimi Kyahtu i Majmachen mozhna pobachiti na cij karti 1851 roku na najkorotshomu shlyahu z Irkutska do Pekina Altanbulag z yavivsya yak torgovij forpost cherez richku Kyahtu vid rosijskogo mista Kyahta pid chas pravlinnya Cin v 1730 roci Nazva cogo mista spochatku nazivalos Majmachen mongolska Hudaldaachin ukrayinska Misto kupivli ta prodazhu a zgodom perejmenovano na Kyahtu mongolska Hiagt Takozh lyudi vzhivali inshi nazvi taki yak Mongolska Kyahta ta Pivdenna Kyahta Vidpovidno do Kyahtinskogo dogovoru 1727 roku kozhna storona pobuduvala torgovij punkt na svoyemu boci kordonu Budivnictvo rozpochalos u 1730 roci Ce bulo priblizno vid 500 do 700 futiv na pivden vid Kyahti vishe za techiyeyu na nevelikij richci Kyahta Misto bulo kvadratnim z derev yanimi stinami ta pislya 1756 roku rovom shirinoyu v tri futi U kozhnoyi stini buli vorota yaki veli do dvoh velikih vulic sho peretinalisya v centri U kozhnih vorit bula 25 futova storozhova vezha na yakij stoyali chleni mongolskogo garnizonu Golovni prospekti buli blizko 25 futiv shirinoyu ale inshi vulici ta provulki buli vuzkimi U velikih budinkiv buli vnutrishni dvori de velasya torgivlya Ci dvori v cilomu utrimuvalis v krashomu stani nizh gromadski miscya Pivdenno zahidnij kvartal mista zajmali en yak rosiyani nazivali torgovciv iz Serednoyi Aziyi Zhinkam bulo zaboroneno zhiti v misti ochevidno shob kitajski torgovci ne stali postijnimi zhitelyami Ce pravilo porushuvalosya ale vono vse she diyalo v 1908 roci Posadoyu keruvav dzharguchej yakij kozhni dva roki zaminyuvavsya en Dlya deyakih cilej dzharguchej mav spravu z tushetu hanom v Urzi yakij buv chastkovo pid naglyadom manchzhurskogo en 13 bereznya 1921 roku v Altanbulazi bulo stvoreno proradyanskij Timchasovij narodnij uryad Mongoliyi Cej uryad skinuv uryad Romana Ungerna fon Shternberga a potim v 1924 roci utvoriv Mongolsku Narodnu Respubliku EkonomikaAltanbulag misceznahodzhennya zoni vilnoyi torgivli Altanbulag Altanbulag hudaldaany choloot bүs KulturaChislenni istorichni pam yatki muzej Socialna sferaYe shkola likarnya kulturnij ta torgovo obslugovuyuchij centr Primitki selenge gov mn Selenge ajmgijn cahim gazar Selenge ajmgijn sumd 28 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Selenginskij ajmak 11 lipnya 2015 u Wayback Machine Vse o Mongolii Regiony Mongolii DzhereloClifford M Foust Muscovite and Mandarin Russia s Trade with China and its Setting 1727 1805 1969Posilannya