Александра Ганноверська та Кумберлендська (нім. Alexandra von Hannover und Cumberland), повне ім'я Александра Луїза Марія Ольга Єлизавета Тереза Віра Ганноверська та Кумберлендська (нім. Alexandra Louise Marie Olga Elisabeth Therese Vera von Hannover und Cumberland, 29 вересня 1882 — 30 серпня 1963) — остання велика герцогиня Мекленбург-Шверіну, уроджена британська принцеса з Ганноверської династії, донька кронпринца Ганноверу та герцога Кумберленду й Тевіотдейлу Ернста Августа II та данської принцеси Тіри, дружина великого герцога Мекленбург-Шверіну Фрідріха Франца IV.
Александра Ганноверська та Кумберлендська | |
---|---|
нім. Alexandra von Hannover und Cumberland | |
Світлина Александри Ганноверської | |
6-а велика герцогиня Мекленбург-Шверіну | |
Початок правління: | 7 червня 1904 |
Кінець правління: | 14 листопада 1918 |
Попередник: | Анастасія Михайлівна Романова |
Наступник: | Барбара Прусська (титулярно) |
Дата народження: | 29 вересня 1882[1] |
Місце народження: | d |
Дата смерті: | 30 листопада 1963 (81 рік) або 30 серпня 1963[2] (80 років) |
Місце смерті: | d |
Чоловік: | Фрідріх Франц IV |
Діти: | Фрідріх Франц, Крістіан Луї, Ольга, Тіра, Анастасія |
Династія: | Ганноверська династія, Мекленбурги |
Батько: | Ернст Август II |
Мати: | Тіра Данська |
Александра Ганноверська та Кумберлендська у Вікісховищі |
Біографія
Александра народилась 29 вересня 1882 року у Гмундені в замку Орт, який належав ерцгерцогу Йоганну Сальватору Австрійському. Була третьою дитиною та другою донькою в родині кронпринца Ганноверу Ернста Августа II та його дружини Тіри Данської. Мала старшого брата Георга Вільгельма та сестру Марію Луїзу. Згодом у неї з'явилися двоє молодших братів та сестра. Їхній дід з материнського боку Крістіан IX в той час був королем Данії.
Мешкала родина на віллі Редтенбахер у Гмундені, куди Ганноверське сімейство переїхало після анексії королівства Пруссією у 1866 році. Також мали квартиру у Відні. Жили на кошти, які король Георг V, дід Александри, встиг у свій час розмістити в банках Англії. Батько, який близько товаришував з імператором Францом Йосифом I, носив титул кронпринца Ганноверу, однак фактично був титулярним королем та мав власний невеликий двір (до 200 осіб).
У 1886 році родина переселилася до новозбудованого Кумберлендського замку. Батько був домосідом, займався вивченням давного мистецтва та полюбляв бавитися з дітьми. Матір, уроджена данська принцеса, зрідка відвідувала сімейні зібрання данської родини у Фреденсборгу в Копенгагені та періодично брала малечу разом із собою. Кілька разів їх у Гмундені навідувала російська імператриця Марія Федорівна, частим гостем був імператор Франц Йосиф I. Загалом мешкало сімейство досить усамітнено. У 1892 році їхнє фінансове становище покращилося, коли Ернст Август отримав відсотки Вельфського фонду, який складався з конфіскованих активів королівства Ганновер.
Александра з сестрами мали великий посаг та були відомі як дуже вродливі дівчата. Вона стала першою кандидатурою на шлюб із кронпринцом Німецької імперії Вільгельмом, однак рішуче відмовила юнаку. Зрештою, в 21-річному віці взяла шлюб із 22-річним великим герцогом Мекленбург-Шверіну Фрідріхом Францом IV. Церемонія пройшла 7 червня 1904 року в Гмундені. Оселились молодята у Шверінському замку. Літньою резиденцією був палац Людвігслюст.
Александра виконувала представницькі обов'язки та займалася благодійністю. За п'ять років після весілля завагітніла та у квітні 1910 року народила сина. Всього у подружжя було п'ятеро дітей:
- Фрідріх Франц (1910—2001) — унтерштурмфюрер СС, був морганатично одружений із Карін Елізабет фон Шапер, дітей не мав;
- Крістіан Луї (1912—1996) — титулярний великий герцог Мекленбург-Шверіну у 1945—2001 роках, був одружений з принцесою , мав двох доньок;
- Ольга (1916—1917) — прожила півтора місяця;
- Тіра (1919—1981) — одружена не була, дітей не мала;
- Анастасія (1923—1979) — дружина принца Фрідріха Фердинанда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзького, мала четверо доньок.
У грудні 1912 році у Шверінському палаці сталася пожежа, внаслідок якої було зруйновано близько третини будівлі. Були знищені головні сходи та відомий Золотий зал, втрачені численні витвори мистецтва. Збитки складали 750 000 доларів.
У лютому 1918 року Фрідріх Франц став також регентом великого герцогства Мекленбург-Штреліц. Був головою мекленбурзьких герцогств до Листопадової революції.
Після повалення монархії родина виїхала до Данії, королем якої був кузен Александри Крістіан X, а королевою-консортом — сестра Фрідріха Франца Александріна. Два роки сімейство провело у їхній літній резиденції Сорґенфрі. Майно великого герцога в Німеччині було націоналізоване. У 1919 році, як компенсацію, їм повернули мисливський будинок Гельбензанде, і родина вернулася до Німеччини. У 1921 році вони перебралися до палацу Людвігслюст, де мешкали майже до закінчення Другої світової війни. Також їм належав Віліградський замок. У вересні 1932 року вони запросили жіночу частину Мекленбурзького автомобільного клубу відвідати Гельбензанде. У гості прибули 28 дам на 12 автівках.
У 1945 році сімейство мало втікати до Фленсбургу від радянської армії. Там у листопаді 1945 року Фрідріх Франц IV помер. Александра надалі мешкала у Глюксбурзькому замку поблизу Фленсбурга. Її другий син, проголошений головою династії, мав намір впорядкувати справи із палацом Людвігслюст, однак потрапив у радянський полон і повернувся додому лише після втручання Конрада Аденауера, в кінці 1953 року.
Померла 30 серпня 1963 року у Глюксбурзькому замку. Похована поруч із чоловіком на Мекленбурзькій стороні Нового цвинтаря Глюксбургу.
Генеалогія
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- Find a Grave — 1996.
- Кумберлендський замок [1] [ 11 липня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- Історія Кумберлендського замку [2] [ 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- Федорченко В. І. Дім Романових. Енциклопедія біографій. ОЛМА Медіа Групп, 2003. 382 стор. — стор. 247 [3] [ 13 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Стаття у «The New York Times» від 10 червня 1904 року [4] (англ.)
- На її весіллі кронпринц Вільгельм познайомився з молодшою сестрою нареченого, Цецилією, яка за рік стала його дружиною.
- Шверінський замок [5] (нім.)
- Стаття «Der Goldene Saal — das Prachtstück des Schlosses» у газеті «Schweriner Volkszeitung» від 19 грудня 2013 року [6] [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Віліградський замок [7] (нім.)
- Automobilklub von Deutschland (Hrsg.): Allgemeine Automobil-Zeitung. Band 32. Verlag Delius-Klasing, Berlin 1932, стор. 20, стор. 59.
- Новий цвинтар Глюксбургу [8] [ 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Alison Weir: Britain's Royal Family: A Complete Genealogy. The Bodley Head, London, 1999.
- Bernd Kasten: Der letzte Großherzog — Friedrich Franz IV. von Mecklenburg-Schwerin (1882—1945). In: Mecklenburgische Jahrbücher. Band 122, 2007, стор. 253–285.
- Harald Jenner: Innere Mission und Diakonie in Mecklenburg, Band 1, Wittig 1998, стор. 122.
Посилання
- (англ.)
- Профіль на Genealogics.org [ 6 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Генеалогія Александри Ганноверської та Кумберлендської [ 28 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фрідріха Франца IV [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aleksandra Gannoverska ta Kumberlendska nim Alexandra von Hannover und Cumberland povne im ya Aleksandra Luyiza Mariya Olga Yelizaveta Tereza Vira Gannoverska ta Kumberlendska nim Alexandra Louise Marie Olga Elisabeth Therese Vera von Hannover und Cumberland 29 veresnya 1882 30 serpnya 1963 ostannya velika gercoginya Meklenburg Shverinu urodzhena britanska princesa z Gannoverskoyi dinastiyi donka kronprinca Gannoveru ta gercoga Kumberlendu j Teviotdejlu Ernsta Avgusta II ta danskoyi princesi Tiri druzhina velikogo gercoga Meklenburg Shverinu Fridriha Franca IV Aleksandra Gannoverska ta Kumberlendskanim Alexandra von Hannover und CumberlandAleksandra Gannoverska ta KumberlendskaSvitlina Aleksandri Gannoverskoyi6 a velika gercoginya Meklenburg ShverinuPochatok pravlinnya 7 chervnya 1904Kinec pravlinnya 14 listopada 1918Poperednik Anastasiya Mihajlivna RomanovaNastupnik Barbara Prusska titulyarno Data narodzhennya 29 veresnya 1882 1882 09 29 1 Misce narodzhennya dData smerti 30 listopada 1963 1963 11 30 81 rik abo 30 serpnya 1963 1963 08 30 2 80 rokiv Misce smerti dCholovik Fridrih Franc IVDiti Fridrih Franc Kristian Luyi Olga Tira AnastasiyaDinastiya Gannoverska dinastiya MeklenburgiBatko Ernst Avgust IIMati Tira DanskaAleksandra Gannoverska ta Kumberlendska u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Princesa Oleksandra BiografiyaAleksandra narodilas 29 veresnya 1882 roku u Gmundeni v zamku Ort yakij nalezhav ercgercogu Jogannu Salvatoru Avstrijskomu Bula tretoyu ditinoyu ta drugoyu donkoyu v rodini kronprinca Gannoveru Ernsta Avgusta II ta jogo druzhini Tiri Danskoyi Mala starshogo brata Georga Vilgelma ta sestru Mariyu Luyizu Zgodom u neyi z yavilisya dvoye molodshih brativ ta sestra Yihnij did z materinskogo boku Kristian IX v toj chas buv korolem Daniyi Meshkala rodina na villi Redtenbaher u Gmundeni kudi Gannoverske simejstvo pereyihalo pislya aneksiyi korolivstva Prussiyeyu u 1866 roci Takozh mali kvartiru u Vidni Zhili na koshti yaki korol Georg V did Aleksandri vstig u svij chas rozmistiti v bankah Angliyi Batko yakij blizko tovarishuvav z imperatorom Francom Josifom I nosiv titul kronprinca Gannoveru odnak faktichno buv titulyarnim korolem ta mav vlasnij nevelikij dvir do 200 osib U 1886 roci rodina pereselilasya do novozbudovanogo Kumberlendskogo zamku Batko buv domosidom zajmavsya vivchennyam davnogo mistectva ta polyublyav bavitisya z ditmi Matir urodzhena danska princesa zridka vidviduvala simejni zibrannya danskoyi rodini u Fredensborgu v Kopengageni ta periodichno brala malechu razom iz soboyu Kilka raziv yih u Gmundeni naviduvala rosijska imperatricya Mariya Fedorivna chastim gostem buv imperator Franc Josif I Zagalom meshkalo simejstvo dosit usamitneno U 1892 roci yihnye finansove stanovishe pokrashilosya koli Ernst Avgust otrimav vidsotki Velfskogo fondu yakij skladavsya z konfiskovanih aktiviv korolivstva Gannover Vesillya Aleksandri ta Fridriha Franca Aleksandra z sestrami mali velikij posag ta buli vidomi yak duzhe vrodlivi divchata Vona stala pershoyu kandidaturoyu na shlyub iz kronprincom Nimeckoyi imperiyi Vilgelmom odnak rishuche vidmovila yunaku Zreshtoyu v 21 richnomu vici vzyala shlyub iz 22 richnim velikim gercogom Meklenburg Shverinu Fridrihom Francom IV Ceremoniya projshla 7 chervnya 1904 roku v Gmundeni Oselilis molodyata u Shverinskomu zamku Litnoyu rezidenciyeyu buv palac Lyudvigslyust Aleksandra vikonuvala predstavnicki obov yazki ta zajmalasya blagodijnistyu Za p yat rokiv pislya vesillya zavagitnila ta u kvitni 1910 roku narodila sina Vsogo u podruzhzhya bulo p yatero ditej Fridrih Franc 1910 2001 untershturmfyurer SS buv morganatichno odruzhenij iz Karin Elizabet fon Shaper ditej ne mav Kristian Luyi 1912 1996 titulyarnij velikij gercog Meklenburg Shverinu u 1945 2001 rokah buv odruzhenij z princesoyu mav dvoh donok Olga 1916 1917 prozhila pivtora misyacya Tira 1919 1981 odruzhena ne bula ditej ne mala Anastasiya 1923 1979 druzhina princa Fridriha Ferdinanda Shlezvig Golshtejn Zonderburg Glyuksburzkogo mala chetvero donok Aleksandra druga sprava z danskoyu korolivskoyu rodinoyu v Gelbenzande U grudni 1912 roci u Shverinskomu palaci stalasya pozhezha vnaslidok yakoyi bulo zrujnovano blizko tretini budivli Buli znisheni golovni shodi ta vidomij Zolotij zal vtracheni chislenni vitvori mistectva Zbitki skladali 750 000 dolariv U lyutomu 1918 roku Fridrih Franc stav takozh regentom velikogo gercogstva Meklenburg Shtrelic Buv golovoyu meklenburzkih gercogstv do Listopadovoyi revolyuciyi Pislya povalennya monarhiyi rodina viyihala do Daniyi korolem yakoyi buv kuzen Aleksandri Kristian X a korolevoyu konsortom sestra Fridriha Franca Aleksandrina Dva roki simejstvo provelo u yihnij litnij rezidenciyi Sorgenfri Majno velikogo gercoga v Nimechchini bulo nacionalizovane U 1919 roci yak kompensaciyu yim povernuli mislivskij budinok Gelbenzande i rodina vernulasya do Nimechchini U 1921 roci voni perebralisya do palacu Lyudvigslyust de meshkali majzhe do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Takozh yim nalezhav Viligradskij zamok U veresni 1932 roku voni zaprosili zhinochu chastinu Meklenburzkogo avtomobilnogo klubu vidvidati Gelbenzande U gosti pribuli 28 dam na 12 avtivkah U 1945 roci simejstvo malo vtikati do Flensburgu vid radyanskoyi armiyi Tam u listopadi 1945 roku Fridrih Franc IV pomer Aleksandra nadali meshkala u Glyuksburzkomu zamku poblizu Flensburga Yiyi drugij sin progoloshenij golovoyu dinastiyi mav namir vporyadkuvati spravi iz palacom Lyudvigslyust odnak potrapiv u radyanskij polon i povernuvsya dodomu lishe pislya vtruchannya Konrada Adenauera v kinci 1953 roku Pomerla 30 serpnya 1963 roku u Glyuksburzkomu zamku Pohovana poruch iz cholovikom na Meklenburzkij storoni Novogo cvintarya Glyuksburgu GenealogiyaErnst Avgust II Frederika Meklenburg Strelicka Jozef Saksen Altenburzkij Ameliya Vyurtemberzka Fridrih Vilgelm Luyiza Karolina Gessen Kasselska Vilgelm Gessen Kasselskij Luyiza Sharlotta Danska Georg V Mariya Saksen Altenburzka Kristian IX Luyiza Gessen Kasselska Ernst Avgust II Tira Danska Aleksandra PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Kumberlendskij zamok 1 11 lipnya 2018 u Wayback Machine nim Istoriya Kumberlendskogo zamku 2 8 listopada 2017 u Wayback Machine nim Fedorchenko V I Dim Romanovih Enciklopediya biografij OLMA Media Grupp 2003 382 stor stor 247 3 13 bereznya 2018 u Wayback Machine ros Stattya u The New York Times vid 10 chervnya 1904 roku 4 angl Na yiyi vesilli kronprinc Vilgelm poznajomivsya z molodshoyu sestroyu narechenogo Ceciliyeyu yaka za rik stala jogo druzhinoyu Shverinskij zamok 5 nim Stattya Der Goldene Saal das Prachtstuck des Schlosses u gazeti Schweriner Volkszeitung vid 19 grudnya 2013 roku 6 30 lipnya 2017 u Wayback Machine Viligradskij zamok 7 nim Automobilklub von Deutschland Hrsg Allgemeine Automobil Zeitung Band 32 Verlag Delius Klasing Berlin 1932 stor 20 stor 59 Novij cvintar Glyuksburgu 8 3 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl LiteraturaAlison Weir Britain s Royal Family A Complete Genealogy The Bodley Head London 1999 Bernd Kasten Der letzte Grossherzog Friedrich Franz IV von Mecklenburg Schwerin 1882 1945 In Mecklenburgische Jahrbucher Band 122 2007 stor 253 285 Harald Jenner Innere Mission und Diakonie in Mecklenburg Band 1 Wittig 1998 stor 122 Posilannya angl Profil na Genealogics org 6 lipnya 2017 u Wayback Machine angl angl Genealogiya Aleksandri Gannoverskoyi ta Kumberlendskoyi 28 veresnya 2017 u Wayback Machine angl Genealogiya Fridriha Franca IV 19 veresnya 2020 u Wayback Machine angl