Камал Джамал огли Алекперов (азерб. Kamal Camal oğlu Ələkbərov; 20 березня 1928, Карягіно — 21 травня 2009, Баку) — азербайджанський і радянський скульптор, заслужений художник Азербайджану, народний художник Азербайджану (2002).
Алекперов Камал Джамал огли | ||||
---|---|---|---|---|
азерб. Kamal Camal oğlu Ələkbərov | ||||
Народження | 20 березня 1928 Фізулі, d, Азербайджанська РСР, Закавказька РФСР, СРСР | |||
Смерть | 21 травня 2009 (81 рік) | |||
Баку, Азербайджан | ||||
Країна | СРСР Азербайджан | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | d (1948) і Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова (1954) | |||
Діяльність | художник, скульптор | |||
Діти | Q124596493? | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Життя і творчість
Камал Алекперов народився 20 березня 1928 року в місті Карягіно Азербайджанської РСР. Предки Алекперова зазнали репресій і сім'я жила в злиднях. Ночами Камал заробляв на хліб розвантаженням пульманівських вагонів, щоб потім вчитися у найзнаменитіших майстрів ц найпрестижнішом зво. 1948 року Алекперов закінчив Азербайджанське художнє училище. Тут Алекперову викладав народний художник СРСР Пінхос Сабсай. Від 1948 до 1954 року навчався в Московському державному художньому інституті імені Василя Сурікова у Матвія Манізера і Миколи Томського. Дипломною роботою Алекперова був барельєф «За мир».
Від 1953 року Камал Алекперов був учасником виставок. Серед виконаних ним скульптурних портретів є «Нафтовик» (гіпс, 1954), портрет архітектора XII століття [en] (гіпс, 1955, Національний музей мистецтв Азербайджану; мармур, 1958-59), «Дівчинка» (мармур, 1956, там само), «Партизан М. Сеїдов» (бронза, 1960), «Дівчина» (дерево, 1961), а також композиція «Підкорювачі вершин» (гіпс), «Рибальська пісня» (гіпс, 1962) та інші. Також Алекперов виконав пам'ятники Героям Соціалістичної Праці Басті Багіровій у місті Фізулі і Шамамі Гасановій, педагогу початку XX століття [ru] в місті Марази, скульптурні портрети Джафара Джаббарли і народного письменника [ru], народних артистів Мірза-Аги Алієва, [ru], Аріфа Мелікова, народного художника Лятіфа Керімова. Камал Алекперов є також автором монументальних скульптур. Так, 1976 року в місті Нахічевань у зв'язку з 850-річним ювілеєм Аджемі Нахчівані було встановлено пам'ятник архітектора роботи Алекперова. Сам автор цього ж року в газеті «Література і мистецтво» говорив про героя свого твору:
Кажуть, що іноді існує різниця між особистостями і творами художників. Я зовсім не згоден з цією думкою. Я не можу повірити, що художник, який творить красивий, яскравий твір, має слабке серце та неповний характер. Особливо такий геніальний архітектор, як Аджамі Нахчівані! Оригінальний текст (азерб.) Deyirlər ki, bəzən sənətkarların şəxsiyyəti ilə əsərləri arasında fərq olur. Mən bu fikirlə qətiyyən razı deyiləm. İnana bilmirəm ki, gözəl, parlaq əsər yaradan sənətkar cılız ürəyin, natamam xarakterin sahibi olsun. Özü də Əcəmi Naxçıvani kimi dahi bir memar! |
Камалу Алекперову належить і встановлений перед будівлею кіностудії «Азербайджанфільм» пам'ятник азербайджанському поету і драматургу Джафару Джаббарлы. Крім образу самого драматурга, на постаменті пам'ятника скульптор створив барельєфні образи героїв його творів.
Встановлений колись на території парку в пам'ятник-бюст революціонеру та голові РНК Азербайджанської РСР Газанфару Мусабекову також був твором Камала Алекперова. 2008 року пам'ятник було демонтовано, а на його місці, після капітальної реконструкції парку, встановлено національний прапор.
У рідному місті скульптора, в Фізулі, було встановлено 18-метровий монумент у пам'ять про загиблих в ході боїв німецько-радянської війни 1941—1945 років. Під час Карабаської війни, частина території Фізулінського району і місто перейшли під контроль вірменських сил. Втрату пам'ятника ж Алекперов сприйняв як одну з найдраматичніших подій у своєму творчому житті. Скульптор потім повторив цей пам'ятник у гіпсовій копії висотою 2,5 метра, яка демонструвалася також на виставках у Москві і отримав низку нагород. В даний час[] ця скульптура зберігається в одному з музеїв Азербайджану
Указом президента Азербайджану Гейдара Алієва від 30 травня 2002 року Камалу Алекперову було присвоєно звання народного художника Азербайджану. Відповідно до розпорядження президента Азербайджану Ільхама Алієва від 23 грудня 2004 року Камал Алекперов став персональним президентським пенсіонером.
Камал Алекперов вів викладацьку діяльність. Серед його учнів — скульптори Фахраддін Алієв, Сахіб Кулієв, Азад Зейналов, Наріман Мамедов, Тельман Керімов, Зейнал Аскеров та інші.
Помер скульптор 2009 року.
Родина
Камал Алекперов був одружений з відомою в Азербайджані педіатринею Гюлі ханум Алекперовою-Агаєвою. Їх сини Джамал і Фарід також, як і їх батько, стали художниками. Джамал, чиї успіхи пов'язані переважно з комп'ютерною графікою, працює в багатьох формах і жанрах. Фарід володіє технікою створення полотен неоновим розписом[].
Примітки
- Gülcahan Mirməmməd. Abidələrdə davam edən ömür : ( )[азерб.] // газета : Mədəniyyət. — 2010. — 2 aprel. — С. 14.
- Алекперов, Камал Джамал оглы // Художники народов СССР. — М. : , 1970. — Т. I. — С. 87.
- Микеладзе Г. Сотворивший вечную память достойным // 1news.az. — 2013. — 28 березня.
- Бюст Мусабекова в сквере в Ясамальском районе заменен национальным флагом // sputnik.az. — 2008. — 6 жовтня.
- (азерб.). e-qanun.az. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 травня 2016.
- (азерб.). e-qanun.az. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 17 травня 2016.
- Потери азербайджанской и мировой культуры в 2009 году : [ 31 травня 2016] // apa.az. — 2009. — 29 грудня.
Література
- Mirməmməd G. Abidələrdə davam edən ömür : ( )[азерб.] // газета : Mədəniyyət. — 2010. — 2 aprel. — С. 14.(азерб.)
- Алекперов, Камал Джамал оглы // Художники народов СССР. — М. : , 1970. — Т. I. — С. 87.(рос.)
- Микеладзе Г. Сотворивший вечную память достойным // 1news.az. — 2013. — 28 березня.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Alekperov Kamal Dzhamal ogli Alekperov azerb Kamal Camal oglu Elekberov 20 bereznya 1928 Karyagino 21 travnya 2009 Baku azerbajdzhanskij i radyanskij skulptor zasluzhenij hudozhnik Azerbajdzhanu narodnij hudozhnik Azerbajdzhanu 2002 Alekperov Kamal Dzhamal ogliazerb Kamal Camal oglu ElekberovNarodzhennya20 bereznya 1928 1928 03 20 Fizuli d Azerbajdzhanska RSR Zakavkazka RFSR SRSRSmert21 travnya 2009 2009 05 21 81 rik Baku AzerbajdzhanKrayina SRSR AzerbajdzhanZhanrportretNavchannyad 1948 i Moskovskij derzhavnij akademichnij hudozhnij institut imeni V I Surikova 1954 Diyalnisthudozhnik skulptorDitiQ124596493 NagorodiZhittya i tvorchistKamal Alekperov narodivsya 20 bereznya 1928 roku v misti Karyagino Azerbajdzhanskoyi RSR Predki Alekperova zaznali represij i sim ya zhila v zlidnyah Nochami Kamal zaroblyav na hlib rozvantazhennyam pulmanivskih vagoniv shob potim vchitisya u najznamenitishih majstriv c najprestizhnishom zvo 1948 roku Alekperov zakinchiv Azerbajdzhanske hudozhnye uchilishe Tut Alekperovu vikladav narodnij hudozhnik SRSR Pinhos Sabsaj Vid 1948 do 1954 roku navchavsya v Moskovskomu derzhavnomu hudozhnomu instituti imeni Vasilya Surikova u Matviya Manizera i Mikoli Tomskogo Diplomnoyu robotoyu Alekperova buv barelyef Za mir Vid 1953 roku Kamal Alekperov buv uchasnikom vistavok Sered vikonanih nim skulpturnih portretiv ye Naftovik gips 1954 portret arhitektora XII stolittya en gips 1955 Nacionalnij muzej mistectv Azerbajdzhanu marmur 1958 59 Divchinka marmur 1956 tam samo Partizan M Seyidov bronza 1960 Divchina derevo 1961 a takozh kompoziciya Pidkoryuvachi vershin gips Ribalska pisnya gips 1962 ta inshi Takozh Alekperov vikonav pam yatniki Geroyam Socialistichnoyi Praci Basti Bagirovij u misti Fizuli i Shamami Gasanovij pedagogu pochatku XX stolittya ru v misti Marazi skulpturni portreti Dzhafara Dzhabbarli i narodnogo pismennika ru narodnih artistiv Mirza Agi Aliyeva ru Arifa Melikova narodnogo hudozhnika Lyatifa Kerimova Kamal Alekperov ye takozh avtorom monumentalnih skulptur Tak 1976 roku v misti Nahichevan u zv yazku z 850 richnim yuvileyem Adzhemi Nahchivani bulo vstanovleno pam yatnik arhitektora roboti Alekperova Sam avtor cogo zh roku v gazeti Literatura i mistectvo govoriv pro geroya svogo tvoru Kazhut sho inodi isnuye riznicya mizh osobistostyami i tvorami hudozhnikiv Ya zovsim ne zgoden z ciyeyu dumkoyu Ya ne mozhu poviriti sho hudozhnik yakij tvorit krasivij yaskravij tvir maye slabke serce ta nepovnij harakter Osoblivo takij genialnij arhitektor yak Adzhami Nahchivani Originalnij tekst azerb Deyirler ki bezen senetkarlarin sexsiyyeti ile eserleri arasinda ferq olur Men bu fikirle qetiyyen razi deyilem Inana bilmirem ki gozel parlaq eser yaradan senetkar ciliz ureyin natamam xarakterin sahibi olsun Ozu de Ecemi Naxcivani kimi dahi bir memar Kamalu Alekperovu nalezhit i vstanovlenij pered budivleyu kinostudiyi Azerbajdzhanfilm pam yatnik azerbajdzhanskomu poetu i dramaturgu Dzhafaru Dzhabbarly Krim obrazu samogo dramaturga na postamenti pam yatnika skulptor stvoriv barelyefni obrazi geroyiv jogo tvoriv Vstanovlenij kolis na teritoriyi parku v pam yatnik byust revolyucioneru ta golovi RNK Azerbajdzhanskoyi RSR Gazanfaru Musabekovu takozh buv tvorom Kamala Alekperova 2008 roku pam yatnik bulo demontovano a na jogo misci pislya kapitalnoyi rekonstrukciyi parku vstanovleno nacionalnij prapor U ridnomu misti skulptora v Fizuli bulo vstanovleno 18 metrovij monument u pam yat pro zagiblih v hodi boyiv nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokiv Pid chas Karabaskoyi vijni chastina teritoriyi Fizulinskogo rajonu i misto perejshli pid kontrol virmenskih sil Vtratu pam yatnika zh Alekperov sprijnyav yak odnu z najdramatichnishih podij u svoyemu tvorchomu zhitti Skulptor potim povtoriv cej pam yatnik u gipsovij kopiyi visotoyu 2 5 metra yaka demonstruvalasya takozh na vistavkah u Moskvi i otrimav nizku nagorod V danij chas koli cya skulptura zberigayetsya v odnomu z muzeyiv Azerbajdzhanu Ukazom prezidenta Azerbajdzhanu Gejdara Aliyeva vid 30 travnya 2002 roku Kamalu Alekperovu bulo prisvoyeno zvannya narodnogo hudozhnika Azerbajdzhanu Vidpovidno do rozporyadzhennya prezidenta Azerbajdzhanu Ilhama Aliyeva vid 23 grudnya 2004 roku Kamal Alekperov stav personalnim prezidentskim pensionerom Kamal Alekperov viv vikladacku diyalnist Sered jogo uchniv skulptori Fahraddin Aliyev Sahib Kuliyev Azad Zejnalov Nariman Mamedov Telman Kerimov Zejnal Askerov ta inshi Pomer skulptor 2009 roku RodinaKamal Alekperov buv odruzhenij z vidomoyu v Azerbajdzhani pediatrineyu Gyuli hanum Alekperovoyu Agayevoyu Yih sini Dzhamal i Farid takozh yak i yih batko stali hudozhnikami Dzhamal chiyi uspihi pov yazani perevazhno z komp yuternoyu grafikoyu pracyuye v bagatoh formah i zhanrah Farid volodiye tehnikoyu stvorennya poloten neonovim rozpisom proyasniti PrimitkiGulcahan Mirmemmed Abidelerde davam eden omur azerb gazeta Medeniyyet 2010 2 aprel S 14 Alekperov Kamal Dzhamal ogly Hudozhniki narodov SSSR M 1970 T I S 87 Mikeladze G Sotvorivshij vechnuyu pamyat dostojnym 1news az 2013 28 bereznya Byust Musabekova v skvere v Yasamalskom rajone zamenen nacionalnym flagom sputnik az 2008 6 zhovtnya azerb e qanun az Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 17 travnya 2016 azerb e qanun az Arhiv originalu za 11 kvitnya 2020 Procitovano 17 travnya 2016 Poteri azerbajdzhanskoj i mirovoj kultury v 2009 godu 31 travnya 2016 apa az 2009 29 grudnya LiteraturaMirmemmed G Abidelerde davam eden omur azerb gazeta Medeniyyet 2010 2 aprel S 14 azerb Alekperov Kamal Dzhamal ogly Hudozhniki narodov SSSR M 1970 T I S 87 ros Mikeladze G Sotvorivshij vechnuyu pamyat dostojnym 1news az 2013 28 bereznya ros