Алгебраїчний вираз (англ. expression) — скінченна комбінація символів, граматично правильна щодо правил, застосовних в поточному контексті. Символи можуть позначати константи, змінні, операції, відношення, або можуть вводити пунктуацію чи інші сутності. Використання виразів може різнитися від простих арифметичних операцій подібних до
до складніших побудов, які можуть включати змінні, функції, факторіали, суми, похідні та інтеграли, наприклад
Однак побудови, які порушують синтаксичні правила подібні до
не є граматично вірними, і тому не є алгебраїчними виразами.
Алгебраїчний вираз може бути використаний для встановлення значення, яке може залежати від значень присвоєних змінним, які зустрічаються в виразі; визначення значення залежить від семантики приписуваній символам у виразі. Ці правила можуть визначити, що деякі вирази не повертають значення; кажуть, що такі вирази повертають невизначене значення, проте це граматично вірні вирази. Загалом, сутність виразу не обмежується визначенням значення; наприклад, вираз може визначати умову, або рівняння, яке має бути розв'язане, або може розглядатись як об'єкт, над яким можна проводити дії зумовно певних правил. Деякі вирази можуть визначати значення і одночасно виражати умову, яка припускається вірною.
Дивись формальні мови для загальних міркувань з приводу як будуються вирази, і формальну семантику для питань стосовно змісту приписуваному виразам.
Змінні
Багато математичних виразів включають букви звані змінними. Будь-яка змінна може бути класифікована як вільна змінна або .
На різних наборах вільних змінних вираз може бути як визначеним так і невизначеним. Таким чином алгебраїчний вираз це функція на вході якої значення вільних змінних, а на виході відповідне значення виразу.
Наприклад, вираз
обчислений для x = 10, y = 5, поверне 2; але невизначене для y = 0.
Обчислення виразу залежить від визначення математичних операторів і від системи значень, яка використовується в поточному контексті.
Два вирази називаються тотожними, якщо для кожної комбінації для вільних змінних, вони повертають однакові значення, тобто вони представляють одну функцію. Приклад: Вираз
має вільну змінну x, зв'язану змінну n, константи 1, 2, і 3, два неявних оператори добутку і оператор суми. Цей вираз тотожний виразу 12x.
Алгебраїчні вирази були формалізовані Алонсо Черчем та Стівеном Кліні in the 1930 в лямбда-численні. Лямбда-числення склало найбільший вплив на розробку сучасної математики і мови програмування.
Один з найцікавіших результатів лямбда-числення той, що задача тотожності двох виразів в деяких випадках нерозв'язна.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2006. Процитовано 28 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 29 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 26 жовтня 2008. Процитовано 29 квітня 2011.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 лютого 2009. Процитовано 29 квітня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Algebrayichnij viraz angl expression skinchenna kombinaciya simvoliv gramatichno pravilna shodo pravil zastosovnih v potochnomu konteksti Simvoli mozhut poznachati konstanti zminni operaciyi vidnoshennya abo mozhut vvoditi punktuaciyu chi inshi sutnosti Vikoristannya viraziv mozhe riznitisya vid prostih arifmetichnih operacij podibnih do 3 5 2 7 32 displaystyle 3 5 times left 2 7 frac 3 2 right do skladnishih pobudov yaki mozhut vklyuchati zminni funkciyi faktoriali sumi pohidni ta integrali napriklad f a k 1n1k dkdtk t 0f u t 01 1 t nn dn 1dtn 1f u t dt displaystyle f a sum k 1 n left frac 1 k frac d k dt k right t 0 f u t int 0 1 frac 1 t n n frac d n 1 dt n 1 f u t dt Odnak pobudovi yaki porushuyut sintaksichni pravila podibni do 4 x y displaystyle times 4 x y int partial ne ye gramatichno virnimi i tomu ne ye algebrayichnimi virazami Algebrayichnij viraz mozhe buti vikoristanij dlya vstanovlennya znachennya yake mozhe zalezhati vid znachen prisvoyenih zminnim yaki zustrichayutsya v virazi viznachennya znachennya zalezhit vid semantiki pripisuvanij simvolam u virazi Ci pravila mozhut viznachiti sho deyaki virazi ne povertayut znachennya kazhut sho taki virazi povertayut neviznachene znachennya prote ce gramatichno virni virazi Zagalom sutnist virazu ne obmezhuyetsya viznachennyam znachennya napriklad viraz mozhe viznachati umovu abo rivnyannya yake maye buti rozv yazane abo mozhe rozglyadatis yak ob yekt nad yakim mozhna provoditi diyi zumovno pevnih pravil Deyaki virazi mozhut viznachati znachennya i odnochasno virazhati umovu yaka pripuskayetsya virnoyu Divis formalni movi dlya zagalnih mirkuvan z privodu yak buduyutsya virazi i formalnu semantiku dlya pitan stosovno zmistu pripisuvanomu virazam ZminniBagato matematichnih viraziv vklyuchayut bukvi zvani zminnimi Bud yaka zminna mozhe buti klasifikovana yak vilna zminna abo Na riznih naborah vilnih zminnih viraz mozhe buti yak viznachenim tak i neviznachenim Takim chinom algebrayichnij viraz ce funkciya na vhodi yakoyi znachennya vilnih zminnih a na vihodi vidpovidne znachennya virazu Napriklad viraz x y displaystyle x y obchislenij dlya x 10 y 5 poverne 2 ale neviznachene dlya y 0 Obchislennya virazu zalezhit vid viznachennya matematichnih operatoriv i vid sistemi znachen yaka vikoristovuyetsya v potochnomu konteksti Dva virazi nazivayutsya totozhnimi yaksho dlya kozhnoyi kombinaciyi dlya vilnih zminnih voni povertayut odnakovi znachennya tobto voni predstavlyayut odnu funkciyu Priklad Viraz n 13 2nx displaystyle sum n 1 3 2nx maye vilnu zminnu x zv yazanu zminnu n konstanti 1 2 i 3 dva neyavnih operatori dobutku i operator sumi Cej viraz totozhnij virazu 12x Algebrayichni virazi buli formalizovani Alonso Cherchem ta Stivenom Klini in the 1930 v lyambda chislenni Lyambda chislennya sklalo najbilshij vpliv na rozrobku suchasnoyi matematiki i movi programuvannya Odin z najcikavishih rezultativ lyambda chislennya toj sho zadacha totozhnosti dvoh viraziv v deyakih vipadkah nerozv yazna Div takozhMatematichnij viraz Formula Formalni gramatiki Vkladeni radikaliPrimitki Arhiv originalu za 10 grudnya 2006 Procitovano 28 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 22 sichnya 2012 Procitovano 29 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2008 Procitovano 29 kvitnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 5 lyutogo 2009 Procitovano 29 kvitnya 2011