Валерій Вікторович А́лбул (3 липня 1955, с. Старокозаче, Білгород-Дністровський район, Одеська обл. — 31 березня 2018, м. Одеса) — скульптор-фарфорист, кераміст. Член Національної спілки художників України (1993). Чоловік , батько .
Албул Валерій Вікторович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 3 липня 1955 Старокозаче, Одеська область, Українська РСР, СРСР | |||
Смерть | 31 березня 2018 (62 роки) | |||
Одеса, Україна | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Навчання | Одеське художнє училище (1980) | |||
Діяльність | скульптор, кераміст | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
| ||||
Біографія
Закінчив керамічне відділення Одеського художнього училища (1980; викладачі Н. Федорова, Л. Фудригайло, О. Нирковська), відтоді працював художником на Городницькому порцеляновому заводі (Житомирська обл.)
У 1984—1990 рр. — скульптор на (Хмельницька обл.).
Продовжив творчу діяльність як художник-кераміст в Одесі: у 1990—1993 рр. працював в керамічному цеху при Художньому фонді, згодом — у власній майстерні-студії.
Від 1982 р. брав участь в обласних і всеукраїнських мистецьких виставках. Персональні виставки — в Одесі (1996), Барселоні (Іспанія, 1998), Мадриді (1999; усі — спільно з дружиною).
Скульптурні композиції митця неодноразово відзначалися художньою радою Міністерства легкої промисловості УРСР і на виставках.
Твори художника зберігаються в зібранні Міністерства культури України (Київ), Музеї історичної спадщини, музеї виробів Городницького фарфорового заводу, Донецькому обласному художньому музеї, Полонському історичному музеї, Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї.
Трагічно загинув 31 березня 2018 року під час урагану на подвір'ї власного будинку в селі Холодна Балка, похований в Одесі.
Творчість
Майстер фарфорової пластики, яку створював переважно на Полонському заводі художньої кераміки (саме з його скульптурними творами асоціюється стилістика виробів підприємства 1980-х рр.). Проекти розписів на майже всі його моделі робила дружина Наталія Албул. Основна тематика творів — світова («Барон Мюнхаузен», 1982; «Мауглі», 1988) та українська («Вакула», «У гостях у Солохи»; обидва — 1985) літератури, українська етнографія, казки та фольклор. Створив серію художніх композицій за мотивами жартівливих українських приказок та пісень («А п'яницю хоч в криницю», 1987).
Автор інтер'єрних та екстер'єрних скульптурних композицій, пластів, ваз та світильників з шамоту, теракоти й майоліки. Поверхні керамічних пластів і сервізів часто служили тлом для пейзажних живописних композицій.
2011 р. у співавторстві з дружиною Наталією виконав майолікові панно для Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря в Одесі.
Вибрані твори
Скульптура — «Легенда» (1982), «Українські народні приказки» (1983), «Весілля», «Ми на човнику катались», «Тривога» (усі — 1984), «Побачення», «Катюша», «На роздоріжжі», «Джаз» (усі — 1985), «Рибак», «Ніченька» (обидві — 1986), «Рушничок», «Зимове подвір'я», «Наречена», «Котигорошко», «На риболовлі», «Дівчина зі снігуром», «А мій милий чорнобривий», «У скупого чоловіка жінка наймичка», «І не курить, і не п'є, тільки жінку крепко б'є», «Труд» (усі — 1987), «Нарцис», «Бик» (обидві — 1988), «Циганка» (1989), «Єгер» (1992), «Хаджибей» (1993), «Цигани» (2008); сервіз «Море» (1984); вази — «Лотос» (1985), «Травень» (1988), «Нарцис» (1989); комплекти ваз — «Сутінки», «Літо» (обидва — 1988); пласти із шамоту — «Клоун» (1992), «Оголена» (2013), «Вечір» (2014).
Родина
Дружина Наталія Анатоліївна Албул (1959 р. н.) — художниця-фарфористка, керамістка. Син Роман (1984 р. н.) — скульптор, кераміст.
Примітки
- Умер настоящий художник. Одеське життя (рос.) . 2 квітня 2018. Процитовано 31 березня 2024.
- Карпінська - Романюк, Людмила (5 лютого 2021). Валерій Албул. Глина в його руках оживала. Одеса — Городниця — Полонне — Одеса. Процитовано 4 квітня 2024.
Джерела
- Басанець Т. Майстри керамічного мистецтва [подружжя Валерій та Наталія Албули] / Тетяна Басанець // Образотворче мистецтво. — 2009. — № 1. — С. 127—129 : іл.
- Карпинская-Романюк Л. Полонский завод художественной керамики. Украинский советский фарфор: история, каталог, биографии, марочник / Людмила Карпинская-Романюк. — Хмельницкий: Агентство Рекламист, 2013. — 408 с. : цв. фот. — (рос.)
- Фарфорові заводи А. С. Бахмутського та А.-Л. Я. Брички, Полонський завод художньої кераміки, XIX—XXI століття / О. П. Корусь, М. І. Козак. — Київ : 7БЦ, 2023. — 256 с. : іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valerij Viktorovich A lbul 3 lipnya 1955 s Starokozache Bilgorod Dnistrovskij rajon Odeska obl 31 bereznya 2018 m Odesa skulptor farforist keramist Chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini 1993 Cholovik batko Albul Valerij ViktorovichNarodzhennya3 lipnya 1955 1955 07 03 Starokozache Odeska oblast Ukrayinska RSR SRSRSmert31 bereznya 2018 2018 03 31 62 roki Odesa UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaNavchannyaOdeske hudozhnye uchilishe 1980 Diyalnistskulptor keramistChlenNacionalna spilka hudozhnikiv Ukrayini U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Albul BiografiyaZakinchiv keramichne viddilennya Odeskogo hudozhnogo uchilisha 1980 vikladachi N Fedorova L Fudrigajlo O Nirkovska vidtodi pracyuvav hudozhnikom na Gorodnickomu porcelyanovomu zavodi Zhitomirska obl U 1984 1990 rr skulptor na Hmelnicka obl Prodovzhiv tvorchu diyalnist yak hudozhnik keramist v Odesi u 1990 1993 rr pracyuvav v keramichnomu cehu pri Hudozhnomu fondi zgodom u vlasnij majsterni studiyi Vid 1982 r brav uchast v oblasnih i vseukrayinskih misteckih vistavkah Personalni vistavki v Odesi 1996 Barseloni Ispaniya 1998 Madridi 1999 usi spilno z druzhinoyu Skulpturni kompoziciyi mitcya neodnorazovo vidznachalisya hudozhnoyu radoyu Ministerstva legkoyi promislovosti URSR i na vistavkah Tvori hudozhnika zberigayutsya v zibranni Ministerstva kulturi Ukrayini Kiyiv Muzeyi istorichnoyi spadshini muzeyi virobiv Gorodnickogo farforovogo zavodu Doneckomu oblasnomu hudozhnomu muzeyi Polonskomu istorichnomu muzeyi Hmelnickomu oblasnomu krayeznavchomu muzeyi Tragichno zaginuv 31 bereznya 2018 roku pid chas uraganu na podvir yi vlasnogo budinku v seli Holodna Balka pohovanij v Odesi TvorchistMajster farforovoyi plastiki yaku stvoryuvav perevazhno na Polonskomu zavodi hudozhnoyi keramiki same z jogo skulpturnimi tvorami asociyuyetsya stilistika virobiv pidpriyemstva 1980 h rr Proekti rozpisiv na majzhe vsi jogo modeli robila druzhina Nataliya Albul Osnovna tematika tvoriv svitova Baron Myunhauzen 1982 Maugli 1988 ta ukrayinska Vakula U gostyah u Solohi obidva 1985 literaturi ukrayinska etnografiya kazki ta folklor Stvoriv seriyu hudozhnih kompozicij za motivami zhartivlivih ukrayinskih prikazok ta pisen A p yanicyu hoch v krinicyu 1987 Avtor inter yernih ta ekster yernih skulpturnih kompozicij plastiv vaz ta svitilnikiv z shamotu terakoti j majoliki Poverhni keramichnih plastiv i serviziv chasto sluzhili tlom dlya pejzazhnih zhivopisnih kompozicij 2011 r u spivavtorstvi z druzhinoyu Nataliyeyu vikonav majolikovi panno dlya Svyato Arhangelo Mihajlivskogo zhinochogo monastirya v Odesi Vibrani tvoriSkulptura Legenda 1982 Ukrayinski narodni prikazki 1983 Vesillya Mi na chovniku katalis Trivoga usi 1984 Pobachennya Katyusha Na rozdorizhzhi Dzhaz usi 1985 Ribak Nichenka obidvi 1986 Rushnichok Zimove podvir ya Narechena Kotigoroshko Na ribolovli Divchina zi snigurom A mij milij chornobrivij U skupogo cholovika zhinka najmichka I ne kurit i ne p ye tilki zhinku krepko b ye Trud usi 1987 Narcis Bik obidvi 1988 Ciganka 1989 Yeger 1992 Hadzhibej 1993 Cigani 2008 serviz More 1984 vazi Lotos 1985 Traven 1988 Narcis 1989 komplekti vaz Sutinki Lito obidva 1988 plasti iz shamotu Kloun 1992 Ogolena 2013 Vechir 2014 RodinaDruzhina Nataliya Anatoliyivna Albul 1959 r n hudozhnicya farforistka keramistka Sin Roman 1984 r n skulptor keramist PrimitkiUmer nastoyashij hudozhnik Odeske zhittya ros 2 kvitnya 2018 Procitovano 31 bereznya 2024 Karpinska Romanyuk Lyudmila 5 lyutogo 2021 Valerij Albul Glina v jogo rukah ozhivala Odesa Gorodnicya Polonne Odesa Procitovano 4 kvitnya 2024 DzherelaBasanec T Majstri keramichnogo mistectva podruzhzhya Valerij ta Nataliya Albuli Tetyana Basanec Obrazotvorche mistectvo 2009 1 S 127 129 il Karpinskaya Romanyuk L Polonskij zavod hudozhestvennoj keramiki Ukrainskij sovetskij farfor istoriya katalog biografii marochnik Lyudmila Karpinskaya Romanyuk Hmelnickij Agentstvo Reklamist 2013 408 s cv fot ros Farforovi zavodi A S Bahmutskogo ta A L Ya Brichki Polonskij zavod hudozhnoyi keramiki XIX XXI stolittya O P Korus M I Kozak Kiyiv 7BC 2023 256 s il