Алан Лаверн Бін (15 березня 1932, Вілер, Техас — 26 травня 2018, Г’юстон, Техас) — колишній астронавт НАСА, художник. У 1963 році став космонавтом НАСА під час .
Алан Бін Alan Bean | |
---|---|
Алан Бін | |
Дата народження | 15 березня 1932 |
Місце народження | Віллер, штат Техас |
Дата смерті | 26 травня 2018 (86 років) |
Місце смерті | Г’юстон, Техас, США[1][2] |
Alma mater: | Техаський університет, d і d |
Військове звання: | капітан 1-го рангу |
Місії: | Аполлон-12, Скайлеб-3 |
Нагороди: |
У віці тридцяти семи років у листопаді 1969 здійснив перший політ у космос на борту Аполлона-12 як пілот місячного модуля, під час другого пілотованого польоту з посадкою на Місяць. Під час польоту Бін став четвертою людиною, яка ступила на поверхню Місяця.
Другий і останній політ у космос здійснив 1973 року на Скайлеб-3 — другий пілотований політ на орбітальну станцію Скайлаб.
Після звільнення з ВМС США (1975) і з НАСА (1981), Бін захопився живописом, зображуючи різні пов'язані з космосом сцени і власний досвід у космосі, а також, космонавтів-колег програми Аполлон.
Життєпис
Алан Бін народився у Вілері, округу Вілер штату Техас. Він мав шотландське походження. У дитинстві жив у Міндені, округу Вебстер на північному заході Луїзіани, де його батько працював у Службі охорони природних ресурсів.
У 1950 році Бін закінчив середню школу імені Пешела в Форт-Верті, Техас.
У 1955 році отримав ступінь бакалавра з авіаційної техніки в Техаському університеті в Остіні.
Після чотирьох років навчання на льотчика-винищувача призначений до ескадрильї реактивних винищувачів у Джексонвіллі, штат Флорида, згодом став навчатись у [en], де його інструктором був його майбутній командир екіпажу в польоті на Аполлоні-12 Піт Конрад. Потім Бін літав як льотчик-випробувач на кількох типах літаків морської авіації.
У 1972 році Біну присуджено ступінь почесного доктора наук (Honoris causa) [en].
У 1974 році Біну присуджено ступінь почесного доктора технічних наук [en] (Огайо).
Робота в НАСА
У 1962 році Алан спробував потрапити до , але зазнав невдачі.
У 1963 року Бін був відібраний НАСА в рамках . Він був обраний як дублерний пілот , але зазнав невдачі у спробах стати членом екіпажу перших польотів «Аполлона».
Тимчасово Бін став учасником [en]. За цією програмою У він став першим американським космонавтом, що пірнав у симуляторі нейтральної плавучості, і чемпіон процесу підготовки космонавтів. Коли кандидат у космонавти загинув у авіакатастрофі, звільнилося місце в дублерному екіпажі Аполлона-9. Командир «Аполлона-12» Конрад, що був інструктором Біна у військово-морській льотній школі за шість років до того, особисто просив Біна замінити Вільямса.
Аполлон
Незважаючи на несприятливі погодні умови (дощ, низька хмарність, гроза) — запуск вирішили не скасовувати, оскільки перенесення запуску на іншу дату могло перешкодити посадці в районі апарата «Сервеєр-3».
«Аполлон-12» стартував 14 листопада 1969 о 16:22 GMT на 670 мск. пізніше розрахункового часу.
На першій хвилині польоту виникла аварійна ситуація внаслідок грози (на 37-й і 53-й секундах польоту). Розряди викликали аварійне відключення паливних елементів корабля (Бін знову увімкнув їх вручну на другій хвилині польоту) і вивели з ладу деякі датчики корабля. Другий розряд призвів до того, що гіроскопи системи наведення і навігації корабля стали на упори. Гіроплатформа системи наведення і навігації була в подальшому настроєна за даними спостереження за зірками. На інші системи корабля гроза не вплинула і корабель було виведено на геоцентричну орбіту, близьку до розрахункової.
Після виходу останнього ступеня ракети-носія на геоцентричну орбіту екіпаж близько двох годин перевіряв бортові системи, звертаючи особливу увагу на можливі пошкодження від блискавки. Перевірка не виявила суттєвих несправностей.
На третій годині польоту двигун останнього ступеня було запущено повторно і він вивів корабель на траєкторію польоту до Місяця. Після цього третій ступінь відокремився.
Під час польоту до Місяця понадпланово перевірили місячний модуль, особливо щодо можливих пошкоджень від блискавки. Пошкоджень перевірка не виявила.
Після польоту у 400 000 км Алан Бін і Піт Конрад 19 листопада 1969 о 6:54:43 GMT приземлилися в місячному Океані Бур (лат. Oceanus Procellarum). Бортовий час посадки 110 годин 32 хв. 43 сек. Місячний модуль приземлився за 45 м від краю кратера на відстані близько 200 метрів від апарата «Сервеєр-3».
Космонавти досліджували місячну поверхню, здійснили кілька експериментів на місячній поверхні, і встановили перший атомний генератор на Місяці, щоб забезпечити живлення. Дік Гордон залишався на місячній орбіті, звідки фотографував посадкові майданчики для майбутніх місій.
Бін планував використати автоспуск фотокамери Hasselblad, щоб сфотографувати себе і Піта Конрада на поверхні Місяця поблизу космічного апарата Сервеєр-3. Бін сподівався не тільки отримати чудовий фотознімок, але і заплутати вчених на Землі після проявки фото. Проте ні він, ні Конрад не змогли знайти таймер у сумці з інструментами. Бін знайшов автоспуск наприкінці позакорабельної діяльності, коли було вже надто пізно, щоб скористатись ним — і в цей момент Бін кинув його так сильно, як тільки міг.
У серії картин Аполлона Бін намалював як могла б виглядати ця фотографія (під назвою «Казкова фотографія, що ми не отримали»), також він намалював одну з безплідних спроб пошуку таймера ().
Місячний скафандр Біна виставлений у Музеї науки та історії у Форт-Ворті, штат Техас.
Скайлеб
Бін був командиром корабля Скайлеб-3 під час другого пілотованого польоту на Скайлеб, з 29 липня 1973 по 25 вересня 1973 року. Разом з ним 59-добовий політ здійснили вчений-астронавт доктор Овен Герріот і Корпусу морської піхоти США Джек Лусма. У ході місії Бін випробував прототип пілотованого маневрового пристрою і здійснив один вихід у відкритий космос.
Після польотів
Під час наступного польоту Бін був дублером командира корабля льотного екіпажу США для спільного американо-радянського «Проекту Аполлон-Союз».
Бін пішов з флоту в жовтні 1975, у званні капітана, але продовжував працювати головою операцій з підготовки кандидатів у космонавти та групового навчання як цивільна особа.
Посилання
- https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2018/05/27/l-astronaute-americain-alan-bean-est-mort_5305250_3382.html
- https://www.telegraph.co.uk/news/2018/05/27/alan-bean-former-apollo-12-astronaut-fourth-person-walk-moon/
- . Архів оригіналу за 25 березня 2009. Процитовано 28 квітня 2014.
- . . . ISBN .
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 28 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 13 листопада 2014.
- Історичні космічні апарати. Скафандри [ 14 листопада 2014 у Wayback Machine.](англ.)
Джерела
- Алан Бін. Онлайн Галерея [ 11 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- НАСА(англ.)
- Алан Бін, Біографія [ 22 квітня 2021 у Wayback Machine.] Космічні факти(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alan Lavern Bin 15 bereznya 1932 1932 03 15 Viler Tehas 26 travnya 2018 2018 05 26 G yuston Tehas kolishnij astronavt NASA hudozhnik U 1963 roci stav kosmonavtom NASA pid chas Alan Bin Alan BeanAlan BinData narodzhennya15 bereznya 1932 1932 03 15 Misce narodzhennyaViller shtat TehasData smerti26 travnya 2018 2018 05 26 86 rokiv Misce smertiG yuston Tehas SShA 1 2 Alma mater Tehaskij universitet d i dVijskove zvannya kapitan 1 go ranguMisiyi Apollon 12 Skajleb 3Nagorodi d d d 1983 U vici tridcyati semi rokiv u listopadi 1969 zdijsniv pershij polit u kosmos na bortu Apollona 12 yak pilot misyachnogo modulya pid chas drugogo pilotovanogo polotu z posadkoyu na Misyac Pid chas polotu Bin stav chetvertoyu lyudinoyu yaka stupila na poverhnyu Misyacya Drugij i ostannij polit u kosmos zdijsniv 1973 roku na Skajleb 3 drugij pilotovanij polit na orbitalnu stanciyu Skajlab Pislya zvilnennya z VMS SShA 1975 i z NASA 1981 Bin zahopivsya zhivopisom zobrazhuyuchi rizni pov yazani z kosmosom sceni i vlasnij dosvid u kosmosi a takozh kosmonavtiv koleg programi Apollon ZhittyepisAlan Bin narodivsya u Vileri okrugu Viler shtatu Tehas Vin mav shotlandske pohodzhennya U ditinstvi zhiv u Mindeni okrugu Vebster na pivnichnomu zahodi Luyiziani de jogo batko pracyuvav u Sluzhbi ohoroni prirodnih resursiv U 1950 roci Bin zakinchiv serednyu shkolu imeni Peshela v Fort Verti Tehas U 1955 roci otrimav stupin bakalavra z aviacijnoyi tehniki v Tehaskomu universiteti v Ostini Pislya chotiroh rokiv navchannya na lotchika vinishuvacha priznachenij do eskadrilyi reaktivnih vinishuvachiv u Dzheksonvilli shtat Florida zgodom stav navchatis u en de jogo instruktorom buv jogo majbutnij komandir ekipazhu v poloti na Apolloni 12 Pit Konrad Potim Bin litav yak lotchik viprobuvach na kilkoh tipah litakiv morskoyi aviaciyi U 1972 roci Binu prisudzheno stupin pochesnogo doktora nauk Honoris causa en U 1974 roci Binu prisudzheno stupin pochesnogo doktora tehnichnih nauk en Ogajo Robota v NASAAlan Bin na Misyaci pid chas misiyi Apollona 12 U 1962 roci Alan sprobuvav potrapiti do ale zaznav nevdachi U 1963 roku Bin buv vidibranij NASA v ramkah Vin buv obranij yak dublernij pilot ale zaznav nevdachi u sprobah stati chlenom ekipazhu pershih polotiv Apollona Timchasovo Bin stav uchasnikom en Za ciyeyu programoyu U vin stav pershim amerikanskim kosmonavtom sho pirnav u simulyatori nejtralnoyi plavuchosti i chempion procesu pidgotovki kosmonavtiv Koli kandidat u kosmonavti zaginuv u aviakatastrofi zvilnilosya misce v dublernomu ekipazhi Apollona 9 Komandir Apollona 12 Konrad sho buv instruktorom Bina u vijskovo morskij lotnij shkoli za shist rokiv do togo osobisto prosiv Bina zaminiti Vilyamsa Apollon Nezvazhayuchi na nespriyatlivi pogodni umovi dosh nizka hmarnist groza zapusk virishili ne skasovuvati oskilki perenesennya zapusku na inshu datu moglo pereshkoditi posadci v rajoni aparata Serveyer 3 Apollon 12 startuvav 14 listopada 1969 o 16 22 GMT na 670 msk piznishe rozrahunkovogo chasu Na pershij hvilini polotu vinikla avarijna situaciya vnaslidok grozi na 37 j i 53 j sekundah polotu Rozryadi viklikali avarijne vidklyuchennya palivnih elementiv korablya Bin znovu uvimknuv yih vruchnu na drugij hvilini polotu i viveli z ladu deyaki datchiki korablya Drugij rozryad prizviv do togo sho giroskopi sistemi navedennya i navigaciyi korablya stali na upori Giroplatforma sistemi navedennya i navigaciyi bula v podalshomu nastroyena za danimi sposterezhennya za zirkami Na inshi sistemi korablya groza ne vplinula i korabel bulo vivedeno na geocentrichnu orbitu blizku do rozrahunkovoyi Pislya vihodu ostannogo stupenya raketi nosiya na geocentrichnu orbitu ekipazh blizko dvoh godin pereviryav bortovi sistemi zvertayuchi osoblivu uvagu na mozhlivi poshkodzhennya vid bliskavki Perevirka ne viyavila suttyevih nespravnostej Na tretij godini polotu dvigun ostannogo stupenya bulo zapusheno povtorno i vin viviv korabel na trayektoriyu polotu do Misyacya Pislya cogo tretij stupin vidokremivsya Pid chas polotu do Misyacya ponadplanovo perevirili misyachnij modul osoblivo shodo mozhlivih poshkodzhen vid bliskavki Poshkodzhen perevirka ne viyavila Pislya polotu u 400 000 km Alan Bin i Pit Konrad 19 listopada 1969 o 6 54 43 GMT prizemlilisya v misyachnomu Okeani Bur lat Oceanus Procellarum Bortovij chas posadki 110 godin 32 hv 43 sek Misyachnij modul prizemlivsya za 45 m vid krayu kratera na vidstani blizko 200 metriv vid aparata Serveyer 3 Kosmonavti doslidzhuvali misyachnu poverhnyu zdijsnili kilka eksperimentiv na misyachnij poverhni i vstanovili pershij atomnij generator na Misyaci shob zabezpechiti zhivlennya Dik Gordon zalishavsya na misyachnij orbiti zvidki fotografuvav posadkovi majdanchiki dlya majbutnih misij Bin planuvav vikoristati avtospusk fotokameri Hasselblad shob sfotografuvati sebe i Pita Konrada na poverhni Misyacya poblizu kosmichnogo aparata Serveyer 3 Bin spodivavsya ne tilki otrimati chudovij fotoznimok ale i zaplutati vchenih na Zemli pislya proyavki foto Prote ni vin ni Konrad ne zmogli znajti tajmer u sumci z instrumentami Bin znajshov avtospusk naprikinci pozakorabelnoyi diyalnosti koli bulo vzhe nadto pizno shob skoristatis nim i v cej moment Bin kinuv jogo tak silno yak tilki mig U seriyi kartin Apollona Bin namalyuvav yak mogla b viglyadati cya fotografiya pid nazvoyu Kazkova fotografiya sho mi ne otrimali takozh vin namalyuvav odnu z bezplidnih sprob poshuku tajmera Misyachnij skafandr Bina vistavlenij u Muzeyi nauki ta istoriyi u Fort Vorti shtat Tehas Skajleb Bin golitsya pid chas misiyi Skajleb 3 Bin buv komandirom korablya Skajleb 3 pid chas drugogo pilotovanogo polotu na Skajleb z 29 lipnya 1973 po 25 veresnya 1973 roku Razom z nim 59 dobovij polit zdijsnili vchenij astronavt doktor Oven Gerriot i Korpusu morskoyi pihoti SShA Dzhek Lusma U hodi misiyi Bin viprobuvav prototip pilotovanogo manevrovogo pristroyu i zdijsniv odin vihid u vidkritij kosmos Pislya polotiv Alan Bin lyutij 2009 Pid chas nastupnogo polotu Bin buv dublerom komandira korablya lotnogo ekipazhu SShA dlya spilnogo amerikano radyanskogo Proektu Apollon Soyuz Bin pishov z flotu v zhovtni 1975 u zvanni kapitana ale prodovzhuvav pracyuvati golovoyu operacij z pidgotovki kandidativ u kosmonavti ta grupovogo navchannya yak civilna osoba Posilannyahttps www lemonde fr disparitions article 2018 05 27 l astronaute americain alan bean est mort 5305250 3382 html https www telegraph co uk news 2018 05 27 alan bean former apollo 12 astronaut fourth person walk moon Arhiv originalu za 25 bereznya 2009 Procitovano 28 kvitnya 2014 ISBN 978 0 14 024146 4 Arhiv originalu za 15 grudnya 2010 Procitovano 28 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 3 travnya 2015 Procitovano 13 listopada 2014 Istorichni kosmichni aparati Skafandri 14 listopada 2014 u Wayback Machine angl DzherelaAlan Bin Onlajn Galereya 11 lyutogo 2022 u Wayback Machine angl NASA angl Alan Bin Biografiya 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine Kosmichni fakti angl