Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Акілле Лауро (італ. Achille Lauro; 16 червня 1887, П'яно-ді-Сорренто, провінція Неаполь, Кампанія — 15 листопада 1982, Неаполь) — італійський судновласник, спортивний функціонер і політик.
| Акілле Лауро | |
|---|---|
| італ. Achille Lauro | |
 | |
| Народився | 19 червня 1887[1][2] П'яно-ді-Сорренто, Провінція Неаполь, Кампанія, Італія[1][2] |
| Помер | 15 листопада 1982[1][2] (95 років) Неаполь, Італія[1][2] |
| Країна |  Італія Королівство Італія |
| Діяльність | судновласник, політик, редактор |
| Знання мов | італійська |
| Посада | d, сенатор Італії[d], d[3], член Палати депутатів Італії[d][3], член Палати депутатів Італії[d][3], член Палати депутатів Італії[d][3], член Палати депутатів Італії[d][3] і сенатор Італії[d][4] |
| Партія | d і Національна фашистська партія |
| Нагороди |  |
| |
Біографія
Ранні роки та підприємницька діяльність
Народився в П'яно-ді-Сорренто, син дрібного судновласника Джоакіно Лауро (Gioacchino Lauro) і Лаури Каф'єро (Laura Cafiero). Коли Акілле виповнилося тринадцять років, батько забрав його зі школи, і він рік плавав юнгою на вітрильнику, після чого продовжив навчання в морській школі імені Ніно Біксіо. У двадцятирічному віці після смерті батька успадкував його судноплавну компанію, але через її важке фінансове становище продав два з трьох суден. Згодом зумів виправити справи, але в ході Першої світової війни втратив і останнє з батьківського спадку. Деякий час використовував зафрахтовані судна, а в 1922 році придбав на аукціоні американський пароплав «Lloyd», затонулий в порту Неаполя, перейменував його в «Iris», і саме він став першим судном в компанії [it]. До 1936 році Акілле Лауро володів вже 23 суднами, а в 1939 — 55, загальною водотоннажністю 336 700 тонн. У 1933 році вступив в Національну фашистську партію, перебував у Палаті фасцій і корпорацій. 19 лютого 1942 року його прийняв особисто Муссоліні, і результатом цієї зустрічі стала загальнонаціональна угода між роботодавцями і робітниками, а також придбання Лауро 50 % акцій кількох газет, які опинилися під його управлінням. 9 листопада 1943 року був заарештований окупаційною владою союзних англо-американських військ і провів 22 місяці в ув'язненні і таборі для переміщених осіб. У вересні 1945 року був виправданий судом Неаполя, але його флот скоротився до цього часу з 57 одиниць у 1940 році до 5. Тим не менш, до початку 50-х років компанії Лауро належали вже 40 суден загальною водотоннажністю 650 000 тонн, що робило її найбільшоїю в Європі того часу.
«Наполі»
Розпорядженням секретаря міської організації Фашистської партії Неаполя від 26 квітня 1935 року Лауро був призначений віце-президентом футбольного клубу «Наполі», 15 березня 1936 року став його президентом і зберігав цю посаду за собою до 15 червня 1940 року.
8 серпня 1951 року став почесним президентом, 29 квітня 1952 знову став повноважним президентом, але по закінченні чемпіонату 1953—1954 роки повернувся до почесного статусу. У 1953 і 1958 роках клуб займав четверте місце в дивізіоні «А» італійського чемпіонату, а в 1962 році — у Кубку Італії (той сезон став єдиним для «Наполі» в період президентства Лауро, який клуб провів в дивізіоні «B»). Найбільшим придбанням цього періоду став контракт з Гассе Єппсоном.
Політична діяльність
Вирішивши зайнятися політикою, Лауро спробував домовитися з Християнсько-демократичною партією, але цьому завадили його минулі зв'язки з фашистським режимом, і він прилучився до руху [it] [it]».
У жовтні 1947 року, коли Фронт збирався підтримати лівих, які виступали в парламенті за вотум недовіри уряду Де Гаспері, Лауро під впливом лідера ХДП Аттіліо Піччоні зумів запобігти цьому голосуванню і врятувати уряд. Зарекомендувавши себе сильним політиком, він перейшов в [it], став головою (друга за важливістю посаду після секретаря) і забезпечив фінансування.
На парламентських виборах 18 квітня 1948 року Лауро вирішив не висувати своєї кандидатури, але 9 липня 1952 року був обраний мером Неаполя. За підсумками парламентських виборів 7 червня 1953 року монархісти збільшили своє представництво в Палаті депутатів з 14 до 40 осіб, але Лауро, що вирішив блокуватися з неофашистами з Італійського соціального руху і лівими проти підтримки чергового уряду Де Гаспері, вступив у конфлікт з секретарем партії Альфредо Ковеллі. Це призвело до розколу, і 2 червня 1954 року Лауро зі своїми прихильниками заснував [it].
На тих же виборах 1953 року Лауро пройшов в Сенат другого скликання, але відмовився від посади на користь збереження за собою місця мера Неаполя.
У 1956 році був переобраний мером (залишив посаду 19 грудня 1957 року). У квітні 1959 року домігся об'єднання Національної та Народної монархічних партій, в силу чого виникла [it].
У грудні 1960 року знову був обраний мером Неаполя і займав посаду мера з 4 лютого по листопад 1961 року, коли через конфлікт з Християнсько-демократичною партією його змінив призначений [it] Фердінандо Д'Аюто (Ferdinando D Aiuto).
У 1958 році обраний за списками Народної монархічної партії в Палату депутатів третього скликання, до 1959 року очолював партійну фракцію, згодом входив у фракцію Італійської демократичної партії (11 квітня 1961 року прийнята його дострокова відставка). У 1963 році переобраний і зберігав мандат до 1968 року. У 1968 році обраний в Сенат п'ятого скликання, де входив у фракцію Італійського соціального руху і зберігав мандат весь термін повноважень до 24 травня 1972 року. У 1972 році обраний у Палату депутатів шостого скликання і увійшов у фракцію ІСД. У 1976 році переобраний в Палату сьомого скликання, 5 липня 1976 року увійшов у фракцію ІСД, з 21 грудня того ж року перебував у фракції об'єднання [it]. У 1979 році зробив останню спробу обрання за списками НД-УСП в Палату і Сенат, яка виявилася невдалою.
Останні роки життя
На початку 1970-х років флот Лауро опинився у важкому фінансовому становищі, в тому числі через нафтову кризу, і в 1982 році розпроданий з торгів.
Праці
- La mia vita. La mia battaglia, Napoli 1958
- Scritti e discorsi, Roma 1958
Примітки
- Sircana G. Dizionario Biografico degli Italiani — 2005. — Vol. 64.
- Munzinger Personen
- https://storia.camera.it/deputato/achille-lauro-18870619
- senato.it
- Giuseppe Sircana (2005). . Dizionario Biografico degli Italiani - Volume 64. . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2015.
- Massimo Corcione (2002). . Enciclopedia dello Sport. . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2015.
- . Enciclopedie on line. . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2015.
- Fabrizio Fogliato. Abel Ferrara: Un filmaker a passeggio tra i generi. — P. 403. — .
- . Enciclopedia Italiana - III Appendice. . 1961. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2015.
- Ulderico de Laurentis (9 вересня 2014). . Meridiana Magazine. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
- Achille Lauro. Gruppi parlamentari. Camera dei Deputati (Portale storico). Процитовано 15 листопада 2015.
- . Scheda di attività. Senato della Repubblica. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 22 листопада 2015.
- . Dizionario di Economia e Finanza. . 2012. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2015.
Посилання
- . Dizionario di Storia. . 2010. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2015.
- Andrea Carli (4 лютого 2013). . il Sole 24 Ore. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro politika Pro korabel div Akille Lauro ital Achille Lauro 16 chervnya 1887 P yano di Sorrento provinciya Neapol Kampaniya 15 listopada 1982 Neapol italijskij sudnovlasnik sportivnij funkcioner i politik Akille Lauroital Achille LauroNarodivsya19 chervnya 1887 1887 06 19 1 2 P yano di Sorrento Provinciya Neapol Kampaniya Italiya 1 2 Pomer15 listopada 1982 1982 11 15 1 2 95 rokiv Neapol Italiya 1 2 Krayina Italiya Korolivstvo ItaliyaDiyalnistsudnovlasnik politik redaktorZnannya movitalijskaPosadad senator Italiyi d d 3 chlen Palati deputativ Italiyi d 3 chlen Palati deputativ Italiyi d 3 chlen Palati deputativ Italiyi d 3 chlen Palati deputativ Italiyi d 3 i senator Italiyi d 4 Partiyad i Nacionalna fashistska partiyaNagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki ta pidpriyemnicka diyalnist Narodivsya v P yano di Sorrento sin dribnogo sudnovlasnika Dzhoakino Lauro Gioacchino Lauro i Lauri Kaf yero Laura Cafiero Koli Akille vipovnilosya trinadcyat rokiv batko zabrav jogo zi shkoli i vin rik plavav yungoyu na vitrilniku pislya chogo prodovzhiv navchannya v morskij shkoli imeni Nino Biksio U dvadcyatirichnomu vici pislya smerti batka uspadkuvav jogo sudnoplavnu kompaniyu ale cherez yiyi vazhke finansove stanovishe prodav dva z troh suden Zgodom zumiv vipraviti spravi ale v hodi Pershoyi svitovoyi vijni vtrativ i ostannye z batkivskogo spadku Deyakij chas vikoristovuvav zafrahtovani sudna a v 1922 roci pridbav na aukcioni amerikanskij paroplav Lloyd zatonulij v portu Neapolya perejmenuvav jogo v Iris i same vin stav pershim sudnom v kompaniyi it Do 1936 roci Akille Lauro volodiv vzhe 23 sudnami a v 1939 55 zagalnoyu vodotonnazhnistyu 336 700 tonn U 1933 roci vstupiv v Nacionalnu fashistsku partiyu perebuvav u Palati fascij i korporacij 19 lyutogo 1942 roku jogo prijnyav osobisto Mussolini i rezultatom ciyeyi zustrichi stala zagalnonacionalna ugoda mizh robotodavcyami i robitnikami a takozh pridbannya Lauro 50 akcij kilkoh gazet yaki opinilisya pid jogo upravlinnyam 9 listopada 1943 roku buv zaareshtovanij okupacijnoyu vladoyu soyuznih anglo amerikanskih vijsk i proviv 22 misyaci v uv yaznenni i tabori dlya peremishenih osib U veresni 1945 roku buv vipravdanij sudom Neapolya ale jogo flot skorotivsya do cogo chasu z 57 odinic u 1940 roci do 5 Tim ne mensh do pochatku 50 h rokiv kompaniyi Lauro nalezhali vzhe 40 suden zagalnoyu vodotonnazhnistyu 650 000 tonn sho robilo yiyi najbilshoyiyu v Yevropi togo chasu Napoli Rozporyadzhennyam sekretarya miskoyi organizaciyi Fashistskoyi partiyi Neapolya vid 26 kvitnya 1935 roku Lauro buv priznachenij vice prezidentom futbolnogo klubu Napoli 15 bereznya 1936 roku stav jogo prezidentom i zberigav cyu posadu za soboyu do 15 chervnya 1940 roku 8 serpnya 1951 roku stav pochesnim prezidentom 29 kvitnya 1952 znovu stav povnovazhnim prezidentom ale po zakinchenni chempionatu 1953 1954 roki povernuvsya do pochesnogo statusu U 1953 i 1958 rokah klub zajmav chetverte misce v divizioni A italijskogo chempionatu a v 1962 roci u Kubku Italiyi toj sezon stav yedinim dlya Napoli v period prezidentstva Lauro yakij klub proviv v divizioni B Najbilshim pridbannyam cogo periodu stav kontrakt z Gasse Yeppsonom Politichna diyalnist Virishivshi zajnyatisya politikoyu Lauro sprobuvav domovitisya z Hristiyansko demokratichnoyu partiyeyu ale comu zavadili jogo minuli zv yazki z fashistskim rezhimom i vin priluchivsya do ruhu it it U zhovtni 1947 roku koli Front zbiravsya pidtrimati livih yaki vistupali v parlamenti za votum nedoviri uryadu De Gasperi Lauro pid vplivom lidera HDP Attilio Pichchoni zumiv zapobigti comu golosuvannyu i vryatuvati uryad Zarekomenduvavshi sebe silnim politikom vin perejshov v it stav golovoyu druga za vazhlivistyu posadu pislya sekretarya i zabezpechiv finansuvannya Na parlamentskih viborah 18 kvitnya 1948 roku Lauro virishiv ne visuvati svoyeyi kandidaturi ale 9 lipnya 1952 roku buv obranij merom Neapolya Za pidsumkami parlamentskih viboriv 7 chervnya 1953 roku monarhisti zbilshili svoye predstavnictvo v Palati deputativ z 14 do 40 osib ale Lauro sho virishiv blokuvatisya z neofashistami z Italijskogo socialnogo ruhu i livimi proti pidtrimki chergovogo uryadu De Gasperi vstupiv u konflikt z sekretarem partiyi Alfredo Kovelli Ce prizvelo do rozkolu i 2 chervnya 1954 roku Lauro zi svoyimi prihilnikami zasnuvav it Na tih zhe viborah 1953 roku Lauro projshov v Senat drugogo sklikannya ale vidmovivsya vid posadi na korist zberezhennya za soboyu miscya mera Neapolya U 1956 roci buv pereobranij merom zalishiv posadu 19 grudnya 1957 roku U kvitni 1959 roku domigsya ob yednannya Nacionalnoyi ta Narodnoyi monarhichnih partij v silu chogo vinikla it U grudni 1960 roku znovu buv obranij merom Neapolya i zajmav posadu mera z 4 lyutogo po listopad 1961 roku koli cherez konflikt z Hristiyansko demokratichnoyu partiyeyu jogo zminiv priznachenij it Ferdinando D Ayuto Ferdinando D Aiuto U 1958 roci obranij za spiskami Narodnoyi monarhichnoyi partiyi v Palatu deputativ tretogo sklikannya do 1959 roku ocholyuvav partijnu frakciyu zgodom vhodiv u frakciyu Italijskoyi demokratichnoyi partiyi 11 kvitnya 1961 roku prijnyata jogo dostrokova vidstavka U 1963 roci pereobranij i zberigav mandat do 1968 roku U 1968 roci obranij v Senat p yatogo sklikannya de vhodiv u frakciyu Italijskogo socialnogo ruhu i zberigav mandat ves termin povnovazhen do 24 travnya 1972 roku U 1972 roci obranij u Palatu deputativ shostogo sklikannya i uvijshov u frakciyu ISD U 1976 roci pereobranij v Palatu somogo sklikannya 5 lipnya 1976 roku uvijshov u frakciyu ISD z 21 grudnya togo zh roku perebuvav u frakciyi ob yednannya it U 1979 roci zrobiv ostannyu sprobu obrannya za spiskami ND USP v Palatu i Senat yaka viyavilasya nevdaloyu Ostanni roki zhittya Na pochatku 1970 h rokiv flot Lauro opinivsya u vazhkomu finansovomu stanovishi v tomu chisli cherez naftovu krizu i v 1982 roci rozprodanij z torgiv PraciLa mia vita La mia battaglia Napoli 1958 Scritti e discorsi Roma 1958PrimitkiSircana G Dizionario Biografico degli Italiani 2005 Vol 64 d Track Q1128537 Munzinger Personen d Track Q107343683 https storia camera it deputato achille lauro 18870619 senato it d Track Q106874649 Giuseppe Sircana 2005 Dizionario Biografico degli Italiani Volume 64 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 15 listopada 2015 Massimo Corcione 2002 Enciclopedia dello Sport Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 15 listopada 2015 Enciclopedie on line Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 15 listopada 2015 Fabrizio Fogliato Abel Ferrara Un filmaker a passeggio tra i generi P 403 ISBN 978 88 6652 134 1 Enciclopedia Italiana III Appendice 1961 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 15 listopada 2015 Ulderico de Laurentis 9 veresnya 2014 Meridiana Magazine Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 3 grudnya 2015 Achille Lauro Gruppi parlamentari Camera dei Deputati Portale storico Procitovano 15 listopada 2015 Scheda di attivita Senato della Repubblica Arhiv originalu za 23 listopada 2016 Procitovano 22 listopada 2015 Dizionario di Economia e Finanza 2012 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 15 listopada 2015 Posilannya Dizionario di Storia 2010 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 15 listopada 2015 Andrea Carli 4 lyutogo 2013 il Sole 24 Ore Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 15 listopada 2015