Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Акція Б (чеськ. Akce B) або Акція «Бандерівці» — військова операція чехословацьких армійських підрозділів і загонів Сбору Народні Безпечності (служби безпеки) проти УПА на теренах Чехословаччини. Проводили в період з 10 червня по 17 листопада 1947 року.
| Акція Б | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Холодна війна | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Чехословацька Республіка | Українська Повстанська Армія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Юліуш Носко Людвик Свобода | Володимир Щигельський | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 8044 солдата, 5458 членів SNB | УПА - 400-500 повстанців | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 49 партизан і членів SNB, 30 воєнних, 2 громадянських особи | УПА - 350 убитих і поранених | ||||||||
| Акція Б або Акція «Бандерівці» — військова операція чехословацьких армійських підрозділів і загонів Сбору Народні Безпечності проти УПА на теренах Чехословаччини. | |||||||||
Мета
Метою операції була протидія відділам УПА, які йшли з пропагандивним рейдом на захід (в Австрію та Західну Німеччину) через територію Чехословаччини. Керівником операції був генерал Юліуш Носко (чеськ. Július Nosko), який командував військовою частиною «Тепліце» (спеціально створеною для боротьби з УПА на території Чехословаччини), яка нараховувала 13 500 військових.
Перебіг операції
У другій половині червня 1947 року поляки, які переслідували повстанців, втратили контакти з сотнями Михайла Дуди-«Громенка» і Романа Гробельського-«Бродича» й куренем Володимира Щигельського-«Бурлаки», які перейшли польсько-чехословацький кордон 17 червня, 19 червня і 22 червня відповідно.
Загалом, на кінець червня на терени Словаччини перейшли: сотня «Ударники-4», об'єднана з сотнями «Ударники-6» та «Ударники-7», під командуванням Володимира Щигельського-«Бурлаки» — разом 97 осіб (з них 44 із сотні «Бурлаки» «Ударники-4», тоді як решта 53 бійці — з сотень «Ударники-6» і «Ударники-7»), сотня «Ударники-2» під командою Михайла Дуди-«Громенка» — 120 осіб та сотня «Ударники-1» під командою Романа Гробеського-«Бродича» — 80 осіб, що загалом становило 277 вояків УПА. Польські документи подають, очевидно, свідомо занижену кількість учасників рейду — 160 бійців, тоді як чеські джерела, навпаки, подають завищену цифру — 500 бійців.
Сотня «Громенка»
Першою на теренах Чехословаччини опинилась сотня Михайла Дуди-«Громенка», яка була досить добре озброєна. Незважаючи на те, що ще 13 червня 1947 року Міністерство внутрішніх справ ЧСР направило на терени Східної Словаччини близько 1000 службовців СНБ, повстанцям вдалося минати зустрічей з ними і непомітно для чехів просуватися все далі вглиб країни.
Але вже незабаром почалися бої із загонами СНБ та чеської армії. Міністерство оборони видало наказ про включення до спеціально створеної для боротьби з УПА частини «Тепліце» трьох батальйонів з випускників офіцерських шкіл у Кошицях, Брні і Клатові. Вони отримали, відповідно, назви «Тигр», «Рись» і «Лев». До них приєднано батальйон «Оцел», що разом становило 2000 солдатів.
Вже 4 липня кількість вояків, кинутих для боротьби з УПА, було збільшено до 4331 особи, з того 3271 солдат армії і 1060 членів СНБ. Крім цього було проведено реорганізацію частини «Тепліце», яку було перетворено на переслідувальну частину. До неї було включено, окрім батальйонів «Тигр», «Рись», «Лев» і «Оцел», спеціальний загін «Сокіл» з 14 чот, два батальйони («Явір» і «Осика») з полку «Словаччина», авіаційний відділ з 7 літаків «Кобра», разом — 6939 осіб.
Тим не менше, в кінці липня — на початку серпня сотні «Громенка» вдалось відв'язатись від переслідування. Відділ просувався все далі на захід і 6 серпня біля села Лядце Швожа перейшов ріку Мораву, а 17 серпня вже квартирувався недалеко міста Брна, на околицях села Яструбіце. З метою дезорієнтації ворога вирішено обходити місто двома групами, одна, на чолі з сотенним, рушила на південь, інша — на північ. Місце зустрічі було призначене в Баварії на 9-11 вересня.
24 серпня відділ прибув під село Артолєц, недалеко міста Нова Бистриця. Звідси лишалось до чесько-австрійського кордону не більше 6 кілометрів. Тієї ж ночі відділ перейшов його, проте несподівано для себе виявили, що знаходяться в радянській зоні окупації. Було вирішено рухатися вздовж австрійсько-чеського кордону, лісистою та горбистою місцевістю, минаючи усі населенні пункти, крім маленьких сіл. Сотня йшла через Бадішен, Голенштайн, Райхенбах, Оберлірхен, Рорбах, Пільсткін і нарешті 10 вересня перейшла в американську зону окупації.
11 вересня о 8:30 ранку сотня «Ударники-2» у кількості 36 бійців урочисто здала зброю воякам 8-го Констабулярного загону окупаційних військ США. Сотня була першою з повстанських відділів, що пробилася за залізну завісу, і єдиною, якій вдалося зробити це організовано, не втративши цілісність бойової одиниці.
Сотня «Бурлаки»
Відділ Володимира Щигельського-«Бурлаки» перейшов на Словаччину на п'ять днів пізніше сотні «Громенка» в околицях села Телеповець. Перехід кордону відбувся без жодних сутичок.
До середини липня відділу вдавалося просуватися практично без жодних сутичок. Тим часом, 13 липня чехословацька влада відправила на боротьбу з повстанцями 5640 вояків, з них 1339 осіб — службовців СНБ. Уникати боїв стало неможливо, і 5-го серпня на Лупчанській Магурі відбувся найбільший в часі операції бій. Він став найбільшою невдачею чехословацьких частин, в результаті бою загинуло 6 курсантів офіцерської школи, тоді як повстанці вийшли без втрат.
У середині серпня 1947 року відділ «Бурлаки» вийшов у долину річки Ваг. Не маючи змоги перейти природну перешкоду він потрапив в оточення чехословацьких військ. Тим часом їхня кількість зросла до 15304 військових. Крім цього, після бою на Магурі Лупчі, командуючий генерал Юліуш Носко вирішив облишити переслідування сотні «Громенка» і зосередити усі сили на боротьбу з сотнею «Бурлаки».
За таких умов просування далі цілісним відділом стало просто неможливим. Саме тому, 16 серпня, він приймає рішення про поділ відділу, який на той час нараховував 68 осіб, на сім окремих груп.
Бої чеської армії та загонів СНБ із повстанськими відділами, яким вперше вдалося дістатися аж до теренів Чехії, викликав паніку в країні. Це питання почали обговорювати в уряді та парламенті Чехословаччини. Нагнітанням паніки особливо займалася Комуністична партія Чехословаччини, яка навіть звинуватила своїх опонентів з Демократичної партії у змові з повстанцями, з метою повалити наявний суспільний лад.
28 серпня командування військ оточення востаннє змінило їхню дислокацію, в результаті чого кільце оточення довкола сотні «Бурлаки» зменшилось до 40 кілометрів. У повстанців швидко закінчились продуктові запаси і можливостей поповнити їх не було жодних.
Ув'язнення «Бурлаки»
У ніч проти 4 вересня у хуторі Яношіково сотенний Володимир Щигельський-«Бурлака», разом із чотирма іншими членами своєї групи потрапив у полон. Оскільки довший час обставини захоплення сотенного в полон були невідомі, то ця подія обросла легендами. За найбільш вірогідною версією «Бурлака» був оточений у будинку, де він зупинився на постій, в очікуванні лісоруба Ільчука, який мав перевести повстанців на другу сторону річки Ваг. О 23:15 поручник чехословацького війська Викидал обсадив вибраними вояками вікна хати, а з іншими вдерся через двері до середини.
Захоплення у полон «Бурлаки» чехи вважали великою перемогою. Того ж дня командувач «Тепліце» Юліуш Носко привітав з успішним завершенням операції «всіх офіцерів, ротмістрів, курсантів, вояків, всіх службовців СНБ, підпорядкованих Тепліце, які в шеститижневих бойових умовах успішно завершили ліквідацію банди Бурлаки».
Одразу після арешту Володимира Щигельського в супроводі генерала Носка відвезли до Жиліни. Тут він зустрівся з міністром внутрішніх справ Чехословаччини. Розмова стосувалася тих українських повстанців, що ще пробували пробитись до Німеччини. Міністр запевнив, що вирватись з оточення у них немає шансів, а подальші спроби це зробити принесуть тільки непотрібні втрати з обох сторін. Він запропонував Щигельському написати звернення до вояків УПА із закликом здатися. Сотник висунув наступні умови: полонені повстанці будуть трактовані як військовополонені з усіма гарантованими цій категорії міжнародними угодами правами, і, що було дуже важливо для повстанців, їх не передадуть до Польщі. Міністр дав обіцянку дотриматися цих вимог, і 5 вересня 1947 року «Бурлака» написав звернення «До членів УПА на території Чехословаччини».
Першим місцем ув'язнення Володимира Щигельського була тюрма Брезно над Гроном. Саме тут 7 і 14 вересня відбулися допити «Бурлаки». Під час їх проведення він, розповідаючи про себе та український визвольний рух, намагався пояснити тюремникам, чим насправді була УПА, за що і роти кого вона бореться. Після допитів його перевезли до Жиліни, а потім і до Кошиць, де помістили у так званих Штефанкових казармах.
Приязне ставлення до українських повстанців з боку тюремників різко змінилося із приходом до влади в Чехословаччині у лютому 1948 року комуністів. Вже незабаром «Бурлаку» було переведено з казарми до тюрми військового суду в Кошицях, де він сидів у IV-му відділенні, в камері № 4.
Сотня «Бродича»
З ув'язненням Володимира Щигельського акція зачищення території ще більше посилилася. 22 вересня до неї залучено партизанські загони чисельністю 3630 вояків. Незважаючи на це, частині стрільців з сотні «Бурлаки» вдалося поодиноко чи дрібними групами перейти до американської зони окупації Німеччини. Серед цих повстанців була й група бунчужного «Буркуна», що принесла з собою на Захід хроніку своєї сотні та інші цінні документи і світлини.
Найменше інформації є про рейд сотні Романа Гробельського-«Бродича». Наказ про відхід цієї сотні на Захід був виданий ще у травні 1947 року, проте через відсутність зв'язку сотник отримав його щойно у серпні цього ж року. Деякий час Роман Гробельський намагався зв'язатись з другою чотою «Урала» своєї сотні, щоб передати їй наказ, проте йому це не вдалося, і він змушений був вирушати у рейд.
Рухатись «Бродич» вирішив іншим, ніж його попередники, шляхом, а саме через терени Польщі по північних схилах Бескиду аж до рік Орава і , а потім перейти кордон на Моравію. Причиною цього був такий великий розмах протиповстанської акції у Чехословаччині, що про неї було відомо навіть українським повстанцям Лемківщини.
Вирушив відділ 2 вересня і рухався польською територією два тижні. Зважаючи на велику насиченість терену ворожими військовими, було вирішено розділитися на дві групи, що було проведено неподалік від прикордонного містечка Вісла. Окремі відділи перейшли кордон біля Яблункового і Мостів, сталося це в ніч з 26 на 27 вересня. Довгий час повстанці не зустрічали військ і спокійно переправились через Мораву. Лише при Моравській Требовій сталася невеличка сутичка, з якої, однак, вдалося вибратися без втрат. Але подальше просування було ускладнене негативним ставленням до повстанців прокомуністично настроєних чехів. Окремим членам сотні «Бродича» вдалося дійти до Німеччини, але командир 30 жовтня 1947 року був захоплений у полон в селі Коругев біля Полічки.
Чота «Урала» у кількості 40 бійців, що на цей час ще залишалася на Закерзонні після відходу «Бродича», десь на початку вересня отримала також наказ про рейд на Захід. Для полегшення проходження маршруту вона з самого початку рейду розділилася на 5 груп, що проходили його самостійно. Перша група: політвиховники «Бойко» і «Зенон», «Круча», підстаршина «Калина», кулеметник «Верба», стрільці «Крампа», «Щур», «Чува», «Колос», «Шабля» і три члени боївки ОУН; друга — чотовий «Урал», кулеметник «Грізний», стрільці «Корчик», «Граната», «Борис», «Недобитий», «Білий» і боївкар «Іскра»; третя група — ройовий «Зелений», кулеметник «Топір», санітари «Орленко» і «Веселий», стрільці «Зарічний», «Куропатва», «Барон» і «Славко»; четверта — ройовий «Райтер», кулеметник «Музика», ланковий «Смерека», стрільці «Степовий», «Вишня», «Драгомир», «Лис» (псевдо Івана Дмитрика) і боївкар «Жук»; п'ята — підстаршина «Семенко», санітар «Пасічник», стрільці «Славко» і «Голуб». За даними Івана Дмитрика, з усієї сотні «Бродича» пробитись на Захід до травня 1948 року змогло 48 повстанців. Сотня «Ударники-1» була останньою, що, згідно з наказом Генерального Командувача УПА, пробилася до Західної Німеччини.
Завершення операції
В наказі № 70 ВО «Тепліце» від 3 жовтня 1947 року вказано, що перехід сотень УПА на терени Словаччини врешті припинено. Через 17 днів було видано останній 82-й наказ цієї частини, що оголошував її цілковите розформування.
Проте, ще протягом довгого часу (аж до осені 1949 року) в Німеччину прибували групи українських повстанців, що втратили зв'язок з командуванням чи членами цивільної сітки ОУН, що приходили зі спеціальними завданнями для утримання зв'язку. Загалом, за інформацією Степана Бандери, протягом 1947—1949 років до Німеччини прибули близько 300 бійців УПА та членів цивільної мережі ОУН.
Примітки
- В'ятрович В. Рейди УПА теренами Чехословаччини / В. В'ятрович. — Львів: Літопис УПА, 2001. — с.105-106
- В'ятрович В. Рейди УПА теренами Чехословаччини / В. В'ятрович. — Львів: Літопис УПА, 2001. — с.106-111
- Сотенний «Бурлака» / За ред. В. В'ятровича. — Львів: Літопис, 2000
- https://www.youtube.com/watch?v=C_WreQIJzhU [ 1 грудня 2014 у Wayback Machine.] Володимир Щигельський-«Бурлака» на чеській кінохроніці після взяття в полон
- Chnoupek B. Banderovci. — Bratislava, 1989. — s.483
- Сотенний «Бурлака» / За ред. В. В'ятровича. — Львів: Літопис, 2000. — с.57-60
- В'ятрович В. Рейди УПА теренами Чехословаччини / В. В'ятрович. — Львів: Літопис УПА, 2001. — с.118-122
- Дмитрик І. Записки українського повстанця (В лісах Лемківщини). — Львів: Червона Калина, 1992. — с.140
- В'ятрович В. Рейди УПА теренами Чехословаччини / В. В'ятрович. — Львів: Літопис УПА, 2001. — с.122
Посилання
- Tomáš Řepa. Ukrajinští nacionalisté a komunistická propaganda. Zneužití tématu v Československu po roce 1945.
- В. В'ятрович (2001). . Львів: Літопис УПА.
- Дмитрик Іван. В лісах Лемківщини. Спомин вояка УПА. — Мюнхен: Сучасність, 1976 [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Див. також
Література
- Сотенний «Бурлака» / За ред. В. В'ятровича. — Львів: Літопис, 2000. — 152 с. — (Герої УПА)
- В'ятрович В. Рейди УПА теренами Чехословаччини / В. В'ятрович. — Львів: Літопис УПА, 2001. — 261 с. — (Бібліотека Літопису УПА)
- Дмитрик І. Записки українського повстанця (В лісах Лемківщини). — Львів: Червона Калина, 1992. — 160 с.
- Fiala J. Zprava o akci B. — Praha, 1994
- Chnoupek B. Banderovci. — Bratislava, 1989
- Slavik V. Prava tvar banderovcev. Akce B proti civil citi. — Praha, 1948
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akciya B chesk Akce B abo Akciya Banderivci vijskova operaciya chehoslovackih armijskih pidrozdiliv i zagoniv Sboru Narodni Bezpechnosti sluzhbi bezpeki proti UPA na terenah Chehoslovachchini Provodili v period z 10 chervnya po 17 listopada 1947 roku Akciya B Holodna vijna Data 10 chervnya 17 listopada 1947 roku Misce Chehoslovachchina Privid Rejdi UPA cherez teritoriyu Chehoslovachchini Rezultat Chastkovij uspih bilsha chastina ukrayinskih povstanciv bula znishena deyakim vdalosya prorvatisya Storoni Chehoslovacka Respublika Ukrayinska Povstanska Armiya Komanduvachi Yuliush Nosko Lyudvik Svoboda Volodimir Shigelskij Mihajlo Duda Roman Grobelskij Vijskovi sili 8044 soldata 5458 chleniv SNB UPA 400 500 povstanciv Vtrati 49 partizan i chleniv SNB 30 voyennih 2 gromadyanskih osobi UPA 350 ubitih i poranenih Akciya B abo Akciya Banderivci vijskova operaciya chehoslovackih armijskih pidrozdiliv i zagoniv Sboru Narodni Bezpechnosti proti UPA na terenah Chehoslovachchini MetaMetoyu operaciyi bula protidiya viddilam UPA yaki jshli z propagandivnim rejdom na zahid v Avstriyu ta Zahidnu Nimechchinu cherez teritoriyu Chehoslovachchini Kerivnikom operaciyi buv general Yuliush Nosko chesk Julius Nosko yakij komanduvav vijskovoyu chastinoyu Teplice specialno stvorenoyu dlya borotbi z UPA na teritoriyi Chehoslovachchini yaka narahovuvala 13 500 vijskovih Perebig operaciyiU drugij polovini chervnya 1947 roku polyaki yaki peresliduvali povstanciv vtratili kontakti z sotnyami Mihajla Dudi Gromenka i Romana Grobelskogo Brodicha j kurenem Volodimira Shigelskogo Burlaki yaki perejshli polsko chehoslovackij kordon 17 chervnya 19 chervnya i 22 chervnya vidpovidno Zagalom na kinec chervnya na tereni Slovachchini perejshli sotnya Udarniki 4 ob yednana z sotnyami Udarniki 6 ta Udarniki 7 pid komanduvannyam Volodimira Shigelskogo Burlaki razom 97 osib z nih 44 iz sotni Burlaki Udarniki 4 todi yak reshta 53 bijci z soten Udarniki 6 i Udarniki 7 sotnya Udarniki 2 pid komandoyu Mihajla Dudi Gromenka 120 osib ta sotnya Udarniki 1 pid komandoyu Romana Grobeskogo Brodicha 80 osib sho zagalom stanovilo 277 voyakiv UPA Polski dokumenti podayut ochevidno svidomo zanizhenu kilkist uchasnikiv rejdu 160 bijciv todi yak cheski dzherela navpaki podayut zavishenu cifru 500 bijciv Sotnya Gromenka Pershoyu na terenah Chehoslovachchini opinilas sotnya Mihajla Dudi Gromenka yaka bula dosit dobre ozbroyena Nezvazhayuchi na te sho she 13 chervnya 1947 roku Ministerstvo vnutrishnih sprav ChSR napravilo na tereni Shidnoyi Slovachchini blizko 1000 sluzhbovciv SNB povstancyam vdalosya minati zustrichej z nimi i nepomitno dlya chehiv prosuvatisya vse dali vglib krayini Ale vzhe nezabarom pochalisya boyi iz zagonami SNB ta cheskoyi armiyi Ministerstvo oboroni vidalo nakaz pro vklyuchennya do specialno stvorenoyi dlya borotbi z UPA chastini Teplice troh bataljoniv z vipusknikiv oficerskih shkil u Koshicyah Brni i Klatovi Voni otrimali vidpovidno nazvi Tigr Ris i Lev Do nih priyednano bataljon Ocel sho razom stanovilo 2000 soldativ Vzhe 4 lipnya kilkist voyakiv kinutih dlya borotbi z UPA bulo zbilsheno do 4331 osobi z togo 3271 soldat armiyi i 1060 chleniv SNB Krim cogo bulo provedeno reorganizaciyu chastini Teplice yaku bulo peretvoreno na peresliduvalnu chastinu Do neyi bulo vklyucheno okrim bataljoniv Tigr Ris Lev i Ocel specialnij zagin Sokil z 14 chot dva bataljoni Yavir i Osika z polku Slovachchina aviacijnij viddil z 7 litakiv Kobra razom 6939 osib Tim ne menshe v kinci lipnya na pochatku serpnya sotni Gromenka vdalos vidv yazatis vid peresliduvannya Viddil prosuvavsya vse dali na zahid i 6 serpnya bilya sela Lyadce Shvozha perejshov riku Moravu a 17 serpnya vzhe kvartiruvavsya nedaleko mista Brna na okolicyah sela Yastrubice Z metoyu dezoriyentaciyi voroga virisheno obhoditi misto dvoma grupami odna na choli z sotennim rushila na pivden insha na pivnich Misce zustrichi bulo priznachene v Bavariyi na 9 11 veresnya 24 serpnya viddil pribuv pid selo Artolyec nedaleko mista Nova Bistricya Zvidsi lishalos do chesko avstrijskogo kordonu ne bilshe 6 kilometriv Tiyeyi zh nochi viddil perejshov jogo prote nespodivano dlya sebe viyavili sho znahodyatsya v radyanskij zoni okupaciyi Bulo virisheno ruhatisya vzdovzh avstrijsko cheskogo kordonu lisistoyu ta gorbistoyu miscevistyu minayuchi usi naselenni punkti krim malenkih sil Sotnya jshla cherez Badishen Golenshtajn Rajhenbah Oberlirhen Rorbah Pilstkin i nareshti 10 veresnya perejshla v amerikansku zonu okupaciyi 11 veresnya o 8 30 ranku sotnya Udarniki 2 u kilkosti 36 bijciv urochisto zdala zbroyu voyakam 8 go Konstabulyarnogo zagonu okupacijnih vijsk SShA Sotnya bula pershoyu z povstanskih viddiliv sho probilasya za zaliznu zavisu i yedinoyu yakij vdalosya zrobiti ce organizovano ne vtrativshi cilisnist bojovoyi odinici Sotnya Burlaki Viddil Volodimira Shigelskogo Burlaki perejshov na Slovachchinu na p yat dniv piznishe sotni Gromenka v okolicyah sela Telepovec Perehid kordonu vidbuvsya bez zhodnih sutichok Do seredini lipnya viddilu vdavalosya prosuvatisya praktichno bez zhodnih sutichok Tim chasom 13 lipnya chehoslovacka vlada vidpravila na borotbu z povstancyami 5640 voyakiv z nih 1339 osib sluzhbovciv SNB Unikati boyiv stalo nemozhlivo i 5 go serpnya na Lupchanskij Maguri vidbuvsya najbilshij v chasi operaciyi bij Vin stav najbilshoyu nevdacheyu chehoslovackih chastin v rezultati boyu zaginulo 6 kursantiv oficerskoyi shkoli todi yak povstanci vijshli bez vtrat U seredini serpnya 1947 roku viddil Burlaki vijshov u dolinu richki Vag Ne mayuchi zmogi perejti prirodnu pereshkodu vin potrapiv v otochennya chehoslovackih vijsk Tim chasom yihnya kilkist zrosla do 15304 vijskovih Krim cogo pislya boyu na Maguri Lupchi komanduyuchij general Yuliush Nosko virishiv oblishiti peresliduvannya sotni Gromenka i zoserediti usi sili na borotbu z sotneyu Burlaki Za takih umov prosuvannya dali cilisnim viddilom stalo prosto nemozhlivim Same tomu 16 serpnya vin prijmaye rishennya pro podil viddilu yakij na toj chas narahovuvav 68 osib na sim okremih grup Boyi cheskoyi armiyi ta zagoniv SNB iz povstanskimi viddilami yakim vpershe vdalosya distatisya azh do tereniv Chehiyi viklikav paniku v krayini Ce pitannya pochali obgovoryuvati v uryadi ta parlamenti Chehoslovachchini Nagnitannyam paniki osoblivo zajmalasya Komunistichna partiya Chehoslovachchini yaka navit zvinuvatila svoyih oponentiv z Demokratichnoyi partiyi u zmovi z povstancyami z metoyu povaliti nayavnij suspilnij lad 28 serpnya komanduvannya vijsk otochennya vostannye zminilo yihnyu dislokaciyu v rezultati chogo kilce otochennya dovkola sotni Burlaki zmenshilos do 40 kilometriv U povstanciv shvidko zakinchilis produktovi zapasi i mozhlivostej popovniti yih ne bulo zhodnih Uv yaznennya Burlaki U nich proti 4 veresnya u hutori Yanoshikovo sotennij Volodimir Shigelskij Burlaka razom iz chotirma inshimi chlenami svoyeyi grupi potrapiv u polon Oskilki dovshij chas obstavini zahoplennya sotennogo v polon buli nevidomi to cya podiya obrosla legendami Za najbilsh virogidnoyu versiyeyu Burlaka buv otochenij u budinku de vin zupinivsya na postij v ochikuvanni lisoruba Ilchuka yakij mav perevesti povstanciv na drugu storonu richki Vag O 23 15 poruchnik chehoslovackogo vijska Vikidal obsadiv vibranimi voyakami vikna hati a z inshimi vdersya cherez dveri do seredini Zahoplennya u polon Burlaki chehi vvazhali velikoyu peremogoyu Togo zh dnya komanduvach Teplice Yuliush Nosko privitav z uspishnim zavershennyam operaciyi vsih oficeriv rotmistriv kursantiv voyakiv vsih sluzhbovciv SNB pidporyadkovanih Teplice yaki v shestitizhnevih bojovih umovah uspishno zavershili likvidaciyu bandi Burlaki Odrazu pislya areshtu Volodimira Shigelskogo v suprovodi generala Noska vidvezli do Zhilini Tut vin zustrivsya z ministrom vnutrishnih sprav Chehoslovachchini Rozmova stosuvalasya tih ukrayinskih povstanciv sho she probuvali probitis do Nimechchini Ministr zapevniv sho virvatis z otochennya u nih nemaye shansiv a podalshi sprobi ce zrobiti prinesut tilki nepotribni vtrati z oboh storin Vin zaproponuvav Shigelskomu napisati zvernennya do voyakiv UPA iz zaklikom zdatisya Sotnik visunuv nastupni umovi poloneni povstanci budut traktovani yak vijskovopoloneni z usima garantovanimi cij kategoriyi mizhnarodnimi ugodami pravami i sho bulo duzhe vazhlivo dlya povstanciv yih ne peredadut do Polshi Ministr dav obicyanku dotrimatisya cih vimog i 5 veresnya 1947 roku Burlaka napisav zvernennya Do chleniv UPA na teritoriyi Chehoslovachchini Pershim miscem uv yaznennya Volodimira Shigelskogo bula tyurma Brezno nad Gronom Same tut 7 i 14 veresnya vidbulisya dopiti Burlaki Pid chas yih provedennya vin rozpovidayuchi pro sebe ta ukrayinskij vizvolnij ruh namagavsya poyasniti tyuremnikam chim naspravdi bula UPA za sho i roti kogo vona boretsya Pislya dopitiv jogo perevezli do Zhilini a potim i do Koshic de pomistili u tak zvanih Shtefankovih kazarmah Priyazne stavlennya do ukrayinskih povstanciv z boku tyuremnikiv rizko zminilosya iz prihodom do vladi v Chehoslovachchini u lyutomu 1948 roku komunistiv Vzhe nezabarom Burlaku bulo perevedeno z kazarmi do tyurmi vijskovogo sudu v Koshicyah de vin sidiv u IV mu viddilenni v kameri 4 Sotnya Brodicha Z uv yaznennyam Volodimira Shigelskogo akciya zachishennya teritoriyi she bilshe posililasya 22 veresnya do neyi zalucheno partizanski zagoni chiselnistyu 3630 voyakiv Nezvazhayuchi na ce chastini strilciv z sotni Burlaki vdalosya poodinoko chi dribnimi grupami perejti do amerikanskoyi zoni okupaciyi Nimechchini Sered cih povstanciv bula j grupa bunchuzhnogo Burkuna sho prinesla z soboyu na Zahid hroniku svoyeyi sotni ta inshi cinni dokumenti i svitlini Najmenshe informaciyi ye pro rejd sotni Romana Grobelskogo Brodicha Nakaz pro vidhid ciyeyi sotni na Zahid buv vidanij she u travni 1947 roku prote cherez vidsutnist zv yazku sotnik otrimav jogo shojno u serpni cogo zh roku Deyakij chas Roman Grobelskij namagavsya zv yazatis z drugoyu chotoyu Urala svoyeyi sotni shob peredati yij nakaz prote jomu ce ne vdalosya i vin zmushenij buv virushati u rejd Ruhatis Brodich virishiv inshim nizh jogo poperedniki shlyahom a same cherez tereni Polshi po pivnichnih shilah Beskidu azh do rik Orava i a potim perejti kordon na Moraviyu Prichinoyu cogo buv takij velikij rozmah protipovstanskoyi akciyi u Chehoslovachchini sho pro neyi bulo vidomo navit ukrayinskim povstancyam Lemkivshini Virushiv viddil 2 veresnya i ruhavsya polskoyu teritoriyeyu dva tizhni Zvazhayuchi na veliku nasichenist terenu vorozhimi vijskovimi bulo virisheno rozdilitisya na dvi grupi sho bulo provedeno nepodalik vid prikordonnogo mistechka Visla Okremi viddili perejshli kordon bilya Yablunkovogo i Mostiv stalosya ce v nich z 26 na 27 veresnya Dovgij chas povstanci ne zustrichali vijsk i spokijno perepravilis cherez Moravu Lishe pri Moravskij Trebovij stalasya nevelichka sutichka z yakoyi odnak vdalosya vibratisya bez vtrat Ale podalshe prosuvannya bulo uskladnene negativnim stavlennyam do povstanciv prokomunistichno nastroyenih chehiv Okremim chlenam sotni Brodicha vdalosya dijti do Nimechchini ale komandir 30 zhovtnya 1947 roku buv zahoplenij u polon v seli Korugev bilya Polichki Chota Urala u kilkosti 40 bijciv sho na cej chas she zalishalasya na Zakerzonni pislya vidhodu Brodicha des na pochatku veresnya otrimala takozh nakaz pro rejd na Zahid Dlya polegshennya prohodzhennya marshrutu vona z samogo pochatku rejdu rozdililasya na 5 grup sho prohodili jogo samostijno Persha grupa politvihovniki Bojko i Zenon Krucha pidstarshina Kalina kulemetnik Verba strilci Krampa Shur Chuva Kolos Shablya i tri chleni boyivki OUN druga chotovij Ural kulemetnik Griznij strilci Korchik Granata Boris Nedobitij Bilij i boyivkar Iskra tretya grupa rojovij Zelenij kulemetnik Topir sanitari Orlenko i Veselij strilci Zarichnij Kuropatva Baron i Slavko chetverta rojovij Rajter kulemetnik Muzika lankovij Smereka strilci Stepovij Vishnya Dragomir Lis psevdo Ivana Dmitrika i boyivkar Zhuk p yata pidstarshina Semenko sanitar Pasichnik strilci Slavko i Golub Za danimi Ivana Dmitrika z usiyeyi sotni Brodicha probitis na Zahid do travnya 1948 roku zmoglo 48 povstanciv Sotnya Udarniki 1 bula ostannoyu sho zgidno z nakazom Generalnogo Komanduvacha UPA probilasya do Zahidnoyi Nimechchini Zavershennya operaciyiV nakazi 70 VO Teplice vid 3 zhovtnya 1947 roku vkazano sho perehid soten UPA na tereni Slovachchini vreshti pripineno Cherez 17 dniv bulo vidano ostannij 82 j nakaz ciyeyi chastini sho ogoloshuvav yiyi cilkovite rozformuvannya Prote she protyagom dovgogo chasu azh do oseni 1949 roku v Nimechchinu pribuvali grupi ukrayinskih povstanciv sho vtratili zv yazok z komanduvannyam chi chlenami civilnoyi sitki OUN sho prihodili zi specialnimi zavdannyami dlya utrimannya zv yazku Zagalom za informaciyeyu Stepana Banderi protyagom 1947 1949 rokiv do Nimechchini pribuli blizko 300 bijciv UPA ta chleniv civilnoyi merezhi OUN PrimitkiV yatrovich V Rejdi UPA terenami Chehoslovachchini V V yatrovich Lviv Litopis UPA 2001 s 105 106 V yatrovich V Rejdi UPA terenami Chehoslovachchini V V yatrovich Lviv Litopis UPA 2001 s 106 111 Sotennij Burlaka Za red V V yatrovicha Lviv Litopis 2000 https www youtube com watch v C WreQIJzhU 1 grudnya 2014 u Wayback Machine Volodimir Shigelskij Burlaka na cheskij kinohronici pislya vzyattya v polon Chnoupek B Banderovci Bratislava 1989 s 483 Sotennij Burlaka Za red V V yatrovicha Lviv Litopis 2000 s 57 60 V yatrovich V Rejdi UPA terenami Chehoslovachchini V V yatrovich Lviv Litopis UPA 2001 s 118 122 Dmitrik I Zapiski ukrayinskogo povstancya V lisah Lemkivshini Lviv Chervona Kalina 1992 s 140 V yatrovich V Rejdi UPA terenami Chehoslovachchini V V yatrovich Lviv Litopis UPA 2001 s 122PosilannyaTomas Repa Ukrajinsti nacionaliste a komunisticka propaganda Zneuziti tematu v Ceskoslovensku po roce 1945 V V yatrovich 2001 Lviv Litopis UPA Dmitrik Ivan V lisah Lemkivshini Spomin voyaka UPA Myunhen Suchasnist 1976 19 kvitnya 2014 u Wayback Machine Div takozhVolodimir Shigelskij Burlaka Mihajlo Duda Gromenko Roman Grobelskij Brodich Operaciya Visla LiteraturaSotennij Burlaka Za red V V yatrovicha Lviv Litopis 2000 152 s Geroyi UPA V yatrovich V Rejdi UPA terenami Chehoslovachchini V V yatrovich Lviv Litopis UPA 2001 261 s Biblioteka Litopisu UPA Dmitrik I Zapiski ukrayinskogo povstancya V lisah Lemkivshini Lviv Chervona Kalina 1992 160 s Fiala J Zprava o akci B Praha 1994 Chnoupek B Banderovci Bratislava 1989 Slavik V Prava tvar banderovcev Akce B proti civil citi Praha 1948