Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Акторка Антонія Сарате» ( англ. Portrait of Doña Antonia Zárate (1805)) — портрет театральної акторки Антонії Сарате. котрий створив іспанський художник Франсіско Гойя (1746-1828).
| англ. Portrait of Doña Antonia Zárate (1805) | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Франсиско Гойя |
| Час створення: | 1805 |
| Висота: | 103,5 см |
| Ширина: | 82 см |
| Матеріал: | полотно |
| Техніка: | Олійні фарби |
| Жанр: | портрет |
| Зберігається: | Дублін |
| Музей: | Національна галерея Ірландії |
 Акторка Антонія Сарате у Вікісховищі | |
Неповні свідоцтва про акторку
Про Антонію Сарате збережені неповні свідоцтва. Вона народилась у місті Барселона 1775 року. Її батько (Педро Сарате Вальдес) сам був актором, антрепренером та керівником мандрівних театральних груп.
У Антонії була сестра Марія, котра стала актрисою і виступала на сцені відомого у Мадриді театру де Принсипе. Логічно, що і Антонія, молода і приваблива зовнішньо, спробувала власні сили на сцені. За припущеннями у Мадрид вона прибула з міста Кадіс, що розташований на південному заході Іспанії. З Антонією пошлюбився Бернардо Хіль (1772—1832), котрий був співаком та комічним актором. У подружжя був єдиний син Антоніо Хіль і Сарате, котрий став літератором. Малого за віком сина родина віддала на виховання у пансіон в Парижі, позаяк в іспанському (переважно заможному) суспільстві посилювалась мода на все французьке. Це, однак, не уберегло Іспанську монархію від війни з Наполеоном та соціальними потрясіннями, пов'язаними з війнами. Антонія Сарате хворіла на туберкульоз і померла у 1811 році. Вона встигла створити заповіт, де єдиним виконавцем її волі був названий Мануэль Гарсиа де ла Прада (1776-1839), заможний бізнесмен і знайомець художника Франсіско Гойї.
Життєві шляхи і акторки Антонії Сарате декілька разів перехрещувались. 1790 року актор батько (з доньками?) виступав у Арагоні, на батьківщині Франсіско Гойї.
Вона виступала в Кадісі, а Гойя мешкав в тому ж південному місті 1792 року. Вони могли бачитися в Мадриді, де в театрі де Принсипе виступали сама Антонія, її чоловік та її батько. В пізній період Мануэль Гарсиа де ла Прада, названий у заповіті акторки, міг бути замовником портретів акторки. Він також мав декілька картин роботи Гойї у власній збірці, майже антиклерикального, доволі сміливого спрямування, що розцінили як просвітницький лібералізм володаря.
Опис портрету
Франсіско Гойя створив чимало жіночих портретів. Вони дозволяли показати майстерність художника у відтворенні різноманітних тонких і коштовних тканин, не заглиблюючись у психологію. Протокольність в портреті притаманна навіть при зображенні власної жінки Хосефи. Впливи доби рококо надали жіночим портретам роботи Гойї ляльковості і декотрої скутості в позах і жестах. Про це доволі точно висловився мистецтвознавець Ліонелло Вентурі, назвавши низку жіночих портретів Гойї доби іспанського рококо «ляльковими».
Нові моди і зростання майстерності художника відбилося у прагненні створювати в портретах не тільки умовні пейзажі, а й інтер'єри та його деталі. Збільшились і пошуки в колориті. Він ставав стриманим, але багатим на нюансами та відтінками.
Всі кращі риси пізньої манери Гойї притаманні і портрету акторки Антонії Сарате. Він подав її на жовтуватому дивані. Сеньйора сидить у чудово зшитій чорній сукні по моді ампір з високо піднятою талією. Національні риси в портреті, однак, переважають. Пані в чорній мережевій мантильї і з традиційним віялом в руках. Ніщо не кричить в стриманій колористичній гамі портрета, що зберіг риси парадного портрета і портрета інтимного. Сеньйора сидить наче при офіційному візиті, гордовито випроставши стан. Водночас її обличчя не несе офіційної маски світської люб'язності, в ньому складна почуттєва гама вже пожившої жінки з втратами і розчаруваннями. Точної дати створення портрета не збережено. Традиційно його датують 1805 роком, хоча він міг бути створеним і дещо пізніше.
Портрети жінок для порівняння
Див. також
Посилання
Джерела та рекомендована література
- El Libro de Los. CAPRICHOS. Francisco de Goya. Madrid. 1999. ;
- Mayer A., Francisco de Goya, Munch., 1923;
- Klingender F.D., Goya in the democratic tradition, L., 1948, 2 ed., N.Y., 1968;
- Sanches Canton F.J., Vida y obras de Goya, Madrid, 1951;
- Holland V., Goya. A pictorial biography, L., 1961;
- Harris T., Goya. Engravings and litographs, v. 1-2, Oxf., 1964;
- Wyndham Lewis D.B., The world of Goya, L., 1968;
- Gudiol J., Goya, L.-N.Y., 1969;
- Goya, Konigliche Gemaldegalerie «Mauritshuis». Katalog, Haag., 1970.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aktorka Antoniya Sarate angl Portrait of Dona Antonia Zarate 1805 portret teatralnoyi aktorki Antoniyi Sarate kotrij stvoriv ispanskij hudozhnik Fransisko Gojya 1746 1828 Aktorka Antoniya Sarateangl Portrait of Dona Antonia Zarate 1805 Tvorec Fransisko GojyaChas stvorennya 1805Visota 103 5 smShirina 82 smMaterial polotnoTehnika Olijni farbiZhanr portretZberigayetsya DublinMuzej Nacionalna galereya Irlandiyi Aktorka Antoniya Sarate u VikishovishiNepovni svidoctva pro aktorkuPro Antoniyu Sarate zberezheni nepovni svidoctva Vona narodilas u misti Barselona 1775 roku Yiyi batko Pedro Sarate Valdes sam buv aktorom antreprenerom ta kerivnikom mandrivnih teatralnih grup U Antoniyi bula sestra Mariya kotra stala aktrisoyu i vistupala na sceni vidomogo u Madridi teatru de Prinsipe Logichno sho i Antoniya moloda i privabliva zovnishno sprobuvala vlasni sili na sceni Za pripushennyami u Madrid vona pribula z mista Kadis sho roztashovanij na pivdennomu zahodi Ispaniyi Z Antoniyeyu poshlyubivsya Bernardo Hil 1772 1832 kotrij buv spivakom ta komichnim aktorom U podruzhzhya buv yedinij sin Antonio Hil i Sarate kotrij stav literatorom Malogo za vikom sina rodina viddala na vihovannya u pansion v Parizhi pozayak v ispanskomu perevazhno zamozhnomu suspilstvi posilyuvalas moda na vse francuzke Ce odnak ne ubereglo Ispansku monarhiyu vid vijni z Napoleonom ta socialnimi potryasinnyami pov yazanimi z vijnami Antoniya Sarate hvorila na tuberkuloz i pomerla u 1811 roci Vona vstigla stvoriti zapovit de yedinim vikonavcem yiyi voli buv nazvanij Manuel Garsia de la Prada 1776 1839 zamozhnij biznesmen i znajomec hudozhnika Fransisko Gojyi Zhittyevi shlyahi i aktorki Antoniyi Sarate dekilka raziv perehreshuvalis 1790 roku aktor batko z donkami vistupav u Aragoni na batkivshini Fransisko Gojyi Vona vistupala v Kadisi a Gojya meshkav v tomu zh pivdennomu misti 1792 roku Voni mogli bachitisya v Madridi de v teatri de Prinsipe vistupali sama Antoniya yiyi cholovik ta yiyi batko V piznij period Manuel Garsia de la Prada nazvanij u zapoviti aktorki mig buti zamovnikom portretiv aktorki Vin takozh mav dekilka kartin roboti Gojyi u vlasnij zbirci majzhe antiklerikalnogo dovoli smilivogo spryamuvannya sho rozcinili yak prosvitnickij liberalizm volodarya Opis portretuFranisko Gojya Markiza Alba v bilij sukni 1795 r Fransisko Gojya stvoriv chimalo zhinochih portretiv Voni dozvolyali pokazati majsternist hudozhnika u vidtvorenni riznomanitnih tonkih i koshtovnih tkanin ne zagliblyuyuchis u psihologiyu Protokolnist v portreti pritamanna navit pri zobrazhenni vlasnoyi zhinki Hosefi Vplivi dobi rokoko nadali zhinochim portretam roboti Gojyi lyalkovosti i dekotroyi skutosti v pozah i zhestah Pro ce dovoli tochno vislovivsya mistectvoznavec Lionello Venturi nazvavshi nizku zhinochih portretiv Gojyi dobi ispanskogo rokoko lyalkovimi Novi modi i zrostannya majsternosti hudozhnika vidbilosya u pragnenni stvoryuvati v portretah ne tilki umovni pejzazhi a j inter yeri ta jogo detali Zbilshilis i poshuki v koloriti Vin stavav strimanim ale bagatim na nyuansami ta vidtinkami Vsi krashi risi piznoyi maneri Gojyi pritamanni i portretu aktorki Antoniyi Sarate Vin podav yiyi na zhovtuvatomu divani Senjora sidit u chudovo zshitij chornij sukni po modi ampir z visoko pidnyatoyu taliyeyu Nacionalni risi v portreti odnak perevazhayut Pani v chornij merezhevij mantilyi i z tradicijnim viyalom v rukah Nisho ne krichit v strimanij koloristichnij gami portreta sho zberig risi paradnogo portreta i portreta intimnogo Senjora sidit nache pri oficijnomu viziti gordovito viprostavshi stan Vodnochas yiyi oblichchya ne nese oficijnoyi maski svitskoyi lyub yaznosti v nomu skladna pochuttyeva gama vzhe pozhivshoyi zhinki z vtratami i rozcharuvannyami Tochnoyi dati stvorennya portreta ne zberezheno Tradicijno jogo datuyut 1805 rokom hocha vin mig buti stvorenim i desho piznishe Portreti zhinok dlya porivnyannyaFransisko Gojya Amaliya Bonels 1803 r Fransisko Gojya Markiza de Kabalyero 1807 r Fransisko Gojya Markiza de Montehermoso 1810 r Fransisko Gojya Mariya Martines de Puga 1824 r Div takozhMistectvo Ispaniyi Rokoko Paradnij portret Liholittya vijniPosilannyaPortal Mistectvo Portal Zhivopis Dzherela ta rekomendovana literaturaEl Libro de Los CAPRICHOS Francisco de Goya Madrid 1999 ISBN 84 87317 82 0 Mayer A Francisco de Goya Munch 1923 Klingender F D Goya in the democratic tradition L 1948 2 ed N Y 1968 Sanches Canton F J Vida y obras de Goya Madrid 1951 Holland V Goya A pictorial biography L 1961 Harris T Goya Engravings and litographs v 1 2 Oxf 1964 Wyndham Lewis D B The world of Goya L 1968 Gudiol J Goya L N Y 1969 Goya Konigliche Gemaldegalerie Mauritshuis Katalog Haag 1970