Актива́ція — збудження чогось, наприклад, молекул, атомів; перехід молекули з неактивного стану в стан з енергією, достатньою для здійснення хімічної реакції, наприклад, механохімічна активація .
Приклади
- У фотохімії — перехід хімічної частинки на вищий енергетичний рівень.
- У теорії реактивності — послаблення одного або кількох хімічних зв'язків у ліганді утворюваної комплексної сполуки (пр., активація метану солями платини).
- У електрохімічній корозії — процес переходу від пасивного до активного стану системи внаслідок усунення пасивуючої плівки. Необхідною умовою активації є наявність негативного (відносно рівноважного потенціалу утворення пасивуючої плівки) електродного потенціалу (пр., при наявності катодного струму, відновників у суміжному розчині, контакту з провідником, який має відносно великий негативний корозійний потенціал.
- У хімічній термодинаміці — введення енергії в хімічну систему ззовні.
- У каталізі — введення речовини (активатора), яка збільшує швидкість каталітичної реакції. Якщо νo є швидкість каталітичної реакції у відсутності активатора, а ν її швидкість в його присутності, ступінь активації εa визначається так: εa = (ν — νo)/νo = (ν/νo) — 1.
- У хімічній кінетиці — надавання частини енергії, потрібної для перебігу реакції, іншою екзотермічною реакцією (хімічна активація), що відбувається в тому ж реакторі.
- У ядерній хімії — процес наведення радіоактивності шляхом опромінення.
- Оптична активація — генерування оптичної активності будь-яким способом. Загальним принципом усіх процесів оптичної активації є створення в тій чи іншій формі діастереомерних взаємодій.
Активація вугілля :
- Збільшення сорбційної здатності вугілля, тобто здатності поглинати і втримувати гази і пари. Розрізняють активацію вугілля штучну і природну. Природна активація вугілля пов'язана з видаленням при вуглефікації лет-ких речовин з кам'яного вугілля і значному збільшенні об'єму мікропор. Найбільшою сорбційною здатністю володіють антрацити (об'єм мікропор бл. 75 % від усіх пор речовини), найменшою — газове вугілля (об'єм мікропор 12-15 %, натомість макропор — 85-88 %).
- Обробка деревного вугілля та інших пористих тіл для збільшення їхньої здатності вбирати гази, рідини тощо.
Активація енергії (англ. Activation energy) — процес, який надає речовинам здатності вступати в хімічну реакцію. У неактивованому стані молекули речовин майже не реагують одна з одною. Щоб стати здатними до хімічних реакцій, вони повинні набути додаткової енергії, потрібної для послаблення внутрішніх зв'язків реагуючих молекул. Без цього неможливе перегрупування і зближення атомів, яке є необхідною умовою для утворення молекул продуктів реакції. Витрачається енергія також, якщо молекули взаємно відштовхуються. Активація енергії, якої повинні додатково набути реагуючі речовини, перш ніж вступити в хімічну взаємодію, того ж порядку, що й величина теплового ефекту реакції, тобто кілька десятків тисяч кал/моль. Кількість активних молекул N, енергія яких дорівнює або більша за енергію активації енергії, змінюється з т-рою за законом N = Noe^(-E/RT), де No — загальна кількість молекул, e — основа натурального логарифма, R — газова стала, T — абсолютна температура. В гомогенних газових реакціях активація зумовлюється особливо сприятливими зіткненнями молекул. Активація може бути викликана також поглиненням кванта світла при фотохімічних реакціях, електричним розрядом (наприклад, утворення озону з кисню при тихому розряді), ударами електронів, радіоактивним випромінюванням. Дуже поширеним методом активації є застосування каталізаторів.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Активація [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — .
- Активація // Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник [ 6 січня 2020 у Wayback Machine.]. — X.: Прапор, 2007. — 640 с. — С. 10. — .
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aktiva ciya zbudzhennya chogos napriklad molekul atomiv perehid molekuli z neaktivnogo stanu v stan z energiyeyu dostatnoyu dlya zdijsnennya himichnoyi reakciyi napriklad mehanohimichna aktivaciya PrikladiU fotohimiyi perehid himichnoyi chastinki na vishij energetichnij riven U teoriyi reaktivnosti poslablennya odnogo abo kilkoh himichnih zv yazkiv u ligandi utvoryuvanoyi kompleksnoyi spoluki pr aktivaciya metanu solyami platini U elektrohimichnij koroziyi proces perehodu vid pasivnogo do aktivnogo stanu sistemi vnaslidok usunennya pasivuyuchoyi plivki Neobhidnoyu umovoyu aktivaciyi ye nayavnist negativnogo vidnosno rivnovazhnogo potencialu utvorennya pasivuyuchoyi plivki elektrodnogo potencialu pr pri nayavnosti katodnogo strumu vidnovnikiv u sumizhnomu rozchini kontaktu z providnikom yakij maye vidnosno velikij negativnij korozijnij potencial U himichnij termodinamici vvedennya energiyi v himichnu sistemu zzovni U katalizi vvedennya rechovini aktivatora yaka zbilshuye shvidkist katalitichnoyi reakciyi Yaksho no ye shvidkist katalitichnoyi reakciyi u vidsutnosti aktivatora a n yiyi shvidkist v jogo prisutnosti stupin aktivaciyi ea viznachayetsya tak ea n no no n no 1 U himichnij kinetici nadavannya chastini energiyi potribnoyi dlya perebigu reakciyi inshoyu ekzotermichnoyu reakciyeyu himichna aktivaciya sho vidbuvayetsya v tomu zh reaktori U yadernij himiyi proces navedennya radioaktivnosti shlyahom oprominennya Optichna aktivaciya generuvannya optichnoyi aktivnosti bud yakim sposobom Zagalnim principom usih procesiv optichnoyi aktivaciyi ye stvorennya v tij chi inshij formi diastereomernih vzayemodij Aktivaciya vugillya Zbilshennya sorbcijnoyi zdatnosti vugillya tobto zdatnosti poglinati i vtrimuvati gazi i pari Rozriznyayut aktivaciyu vugillya shtuchnu i prirodnu Prirodna aktivaciya vugillya pov yazana z vidalennyam pri vuglefikaciyi let kih rechovin z kam yanogo vugillya i znachnomu zbilshenni ob yemu mikropor Najbilshoyu sorbcijnoyu zdatnistyu volodiyut antraciti ob yem mikropor bl 75 vid usih por rechovini najmenshoyu gazove vugillya ob yem mikropor 12 15 natomist makropor 85 88 Obrobka derevnogo vugillya ta inshih poristih til dlya zbilshennya yihnoyi zdatnosti vbirati gazi ridini tosho Aktivaciya energiyi angl Activation energy proces yakij nadaye rechovinam zdatnosti vstupati v himichnu reakciyu U neaktivovanomu stani molekuli rechovin majzhe ne reaguyut odna z odnoyu Shob stati zdatnimi do himichnih reakcij voni povinni nabuti dodatkovoyi energiyi potribnoyi dlya poslablennya vnutrishnih zv yazkiv reaguyuchih molekul Bez cogo nemozhlive peregrupuvannya i zblizhennya atomiv yake ye neobhidnoyu umovoyu dlya utvorennya molekul produktiv reakciyi Vitrachayetsya energiya takozh yaksho molekuli vzayemno vidshtovhuyutsya Aktivaciya energiyi yakoyi povinni dodatkovo nabuti reaguyuchi rechovini persh nizh vstupiti v himichnu vzayemodiyu togo zh poryadku sho j velichina teplovogo efektu reakciyi tobto kilka desyatkiv tisyach kal mol Kilkist aktivnih molekul N energiya yakih dorivnyuye abo bilsha za energiyu aktivaciyi energiyi zminyuyetsya z t royu za zakonom N Noe E RT de No zagalna kilkist molekul e osnova naturalnogo logarifma R gazova stala T absolyutna temperatura V gomogennih gazovih reakciyah aktivaciya zumovlyuyetsya osoblivo spriyatlivimi zitknennyami molekul Aktivaciya mozhe buti viklikana takozh poglinennyam kvanta svitla pri fotohimichnih reakciyah elektrichnim rozryadom napriklad utvorennya ozonu z kisnyu pri tihomu rozryadi udarami elektroniv radioaktivnim viprominyuvannyam Duzhe poshirenim metodom aktivaciyi ye zastosuvannya katalizatoriv Div takozhAktivaciya ligandiv Mehanohimichna aktivaciya Himichna aktivaciyaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaAktivaciya 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in 2016 T 1 A Akc 592 s ISBN 978 617 7238 39 2 Aktivaciya Shapar V B Suchasnij tlumachnij psihologichnij slovnik 6 sichnya 2020 u Wayback Machine X Prapor 2007 640 s S 10 ISBN 966 7880 85 0 Div takozhOkislennya Vidnovlennya