Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аксакатасай Аксаката або Аксагатасай узб Oqsoqotasoy Оқсоқотасой гірська річка сай у Ташкентському вілояті найбільша лів

Аксакатасай

Аксакатасай

Аксакатасай, Аксаката або Аксагатасай (узб. Oqsoqotasoy, Оқсоқотасой)  — гірська річка (сай) у Ташкентському вілояті, найбільша ліва притока річки Чирчик.

Аксакатасай
image
Аксакатасай в травні (біля селища Шулдак)
41°20′22″ пн. ш. 70°05′04″ сх. д. / 41.33952777780577748° пн. ш. 70.084527777805789128° сх. д. / 41.33952777780577748; 70.084527777805789128
Витік
• координати41°20′ пн. ш. 33°45′ сх. д. / 41.333° пн. ш. 33.750° сх. д. / 41.333; 33.750
• висота, м2200 м
ГирлоЧирчик
• координати41°34′ пн. ш. 69°44′ сх. д. / 41.567° пн. ш. 69.733° сх. д. / 41.567; 69.733
Країни:image Узбекистан
Довжина48 км
Площа басейну:453 км²
Середньорічний стік6,14 м³/с
Притоки:Нурекатасай і d
image Медіафайли у Вікісховищі

Етимологія назви

Назва сая походить від переказів про Аксакате — дослівно, «кульгавого батька». Під цим ім'ям відомий шанований в цьому місці святий, завдяки якому нібито дивовижним чином виникла річка.

image
Аксакатасай в серпні (поблизу гирла)
image
Долина Аксакатасая

Гідрологічна характеристика

Довжина Аксакатасая становить 48 км, площа басейну, згідно з Національною енциклопедією Узбекистану, дорівнює 453 км², у своїй роботі В. Є. Чуб повідомляє, що площа водозбору вище селища Карамазар в низов'ї дорівнює 456 км² . Середня висота водозбору від селища Карамазар становить 1 840 м. Живлення річки переважно снігове й дощове, через що рівень води зазнає різких сезонних коливань. Річка багатоводна з квітня по червень (особливо в травні), коли витрата води досягає 72,1 м³/с, і маловодна від липня до жовтня, коли вона зменшується аж до 1,1 м³/с. Середньорічна витрата води поблизу селища Карамазар дорівнює 6,14 м³/с, об'єм стоку за рік — 193 млн м³, середній модуль стоку  — 13,6 л/с·км², шар стоку — 427 мм/рік, за даними 18-річних спостережень (у 1941–1987 роках) коефіцієнт мінливості стоку становить 0,380. Аксакатасай (ліва) і (права) є двома найбільшими притоками Чирчика і єдиними притоками, що не пересихають протягом усього року.

Течія річки

Аксакатасай починається від злиття водотоків джерельного походження в південно-західній частині поблизу гори Текташ. Вододілом витоків Аксакати й річки Реваште є горбисте плато зі степовою рослинністю — урочище Актахта. У верхів'ї являє собою струмок, що проходить у вузькій і глибокій тіснині. Спочатку тече на захід, а за горою Чарктау поступово повертає на північний захід. У пониззі, перед впаданням у Чирчик, утворює широку долину з кам'янисто-галечниковим руслом.

У районі міста Газалкент перетинається з . Впадає в Чирчик на нижньому б'єфі (неподалік, на правому березі Чирчика, розташована залізнична станція ). В конусі виносу Аксакатасая ведеться розробка і видобуток інертних (нерудних) матеріалів.

На берегах річки розташовані населені пункти Тутомгали, Конурдек, Шулдак, Алчали, Учбау, Гіджал, Чехчім, Карамазар. На передгірній рівнині в межиріччі і Аксакатасая побудоване місто Газалкент.

Благоустрій

2010 року в рамках боротьби з селями й руйнівними паводками проведено роботи з укріплення берегів Аксакатасая, використовуючи фрагменти бетону і каменю. Також проводився ремонт мостів через річку.

Археологічні пам'ятки

У середньовіччі в гирлі Аксакатасая, на місці сучасного Газалкента, було велике місто, що мало чітко виділену цитадель, Шахрістан (центральну укріплену частину) і рабад (передмістя). Історичні джерела X століття згадують його під назвою Газак або Газал.

image
Нуреката впадає в Аксакатасай

Палеонтологічна знахідка

2013 року в неогенових відкладеннях правого берега Аксакатасая виявлено зуби акули (в період неогену ця теорія була затоплена морськими водами). Знахідку зробили студенти факультету геології Національного університету Узбекистану.

Притоки Аксакатасая

Деякі притоки Аксакатасая (вказані в послідовності їх впадання): Карангур (права), Текелі (права), Арпатакти (права), Кашкасу (ліва), Коспа (ліва), Кизилбастау (ліва), Нуреката (права), Архит (ліва), Казахсай (права), (права) , Опашаксай (права), Шимсасай (права), Симчасай (права), Посталісай (ліва). Найбільшими притоками є Бельдерсай і Нуреката (Нурекатасай).

Примітки

  1. GEOnet Names Server — 2018.
    d:Track:Q1194038
  2. Чаткальський заповідник: Кизилнура — Актахта. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Туризм в Узбекистані.(рос.)
  3. История новых социалистических городов Узбекистана, 1976, с. 169.
  4. Ешмірзаєва З. Газалкент. [ 26 липня 2012 у Wayback Machine.] Zoom Центральна Азія, № 4, 2007.
  5. Заріфа Ешмірзаєва. Скарбниця давнього Бастанлику. [ 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] , № 46, 10.06.2009.(рос.)
  6. Ўзбекистон Миллий Энциклопедияси, ст. «Оқсоқотасой» (узб.)
  7. Чуб, 2007, с. 92.
  8. Чуб, 2007, с. 93.
  9. Чуб, 2007, с. 91.
  10. Аркуш карти K-42-93. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1962 р. (рос.)
  11. Р. Н. Мекленбурцев, А. К. Сагитов, Д. Ю. Кашкаров, О. В. Митропольский, Э. Р. Фроттер, Г. П. Третьяков, М. М. Остапенко, А. П. Назаров. Птицы Узбекистана. Том 1. — Ташкент: Издательство «Фан» Узбекской ССР, 1987. С. 171.
  12. Аркуш карти K-42-92. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1978 р. Видання 1986 р. (рос.)
  13. Колбинцев, 1984, с. 9, 19.
  14. Ташкент. Энциклопедия / Главный редактор С. К. Зиядуллаев. — Ташкент: «Главная редакция УзСЭ», 1983. С. 60 (ст. «Бостанлыкский район»)
  15. Абулфайз Саидасқаров. Тезкорлик ва самарадорлик. [Архівовано 19 серпня 2014 у Archive.is] , № 18, 02.03.2011 (узб.)
  16. Абдулла Файзиев. Бўстонлиқда ўқув машқи. [ 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] , № 24, 27.03.2010 (узб.)
  17. Обид Қаноат. Баҳорлар ҳам маҳлиё маскан. [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] , № 61, 30.07.2014 (узб.)

Джерела

  • Чуб В. Е. Изменение климата и его влияние на гидрометеорологические процессы, агроклиматические и водные ресурсы Республики Узбекистан. — Ташкент : «VORIS NASHRIYOT» MChJ, 2007. — 133 с. — .
  • История новых социалистических городов Узбекистана (Ташкентская область) / доктор исторических наук Г. Р. Рашидов. — Ташкент : Издательство «Фан» УзССР, 1976. — 256 с.
  • Колбинцев А. П. В горах Чимгана. — Ташкент : Узбекистан, 1984. — 55 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aksakatasaj Aksakata abo Aksagatasaj uzb Oqsoqotasoy Oksokotasoj girska richka saj u Tashkentskomu viloyati najbilsha liva pritoka richki Chirchik AksakatasajAksakatasaj v travni bilya selisha Shuldak 41 20 22 pn sh 70 05 04 sh d 41 33952777780577748 pn sh 70 084527777805789128 sh d 41 33952777780577748 70 084527777805789128Vitik koordinati41 20 pn sh 33 45 sh d 41 333 pn sh 33 750 sh d 41 333 33 750 visota m2200 mGirloChirchik koordinati41 34 pn sh 69 44 sh d 41 567 pn sh 69 733 sh d 41 567 69 733Krayini UzbekistanDovzhina48 kmPlosha basejnu 453 km Serednorichnij stik6 14 m sPritoki Nurekatasaj i d Mediafajli u VikishovishiEtimologiya nazviNazva saya pohodit vid perekaziv pro Aksakate doslivno kulgavogo batka Pid cim im yam vidomij shanovanij v comu misci svyatij zavdyaki yakomu nibito divovizhnim chinom vinikla richka Aksakatasaj v serpni poblizu girla Dolina AksakatasayaGidrologichna harakteristikaDovzhina Aksakatasaya stanovit 48 km plosha basejnu zgidno z Nacionalnoyu enciklopediyeyu Uzbekistanu dorivnyuye 453 km u svoyij roboti V Ye Chub povidomlyaye sho plosha vodozboru vishe selisha Karamazar v nizov yi dorivnyuye 456 km Serednya visota vodozboru vid selisha Karamazar stanovit 1 840 m Zhivlennya richki perevazhno snigove j doshove cherez sho riven vodi zaznaye rizkih sezonnih kolivan Richka bagatovodna z kvitnya po cherven osoblivo v travni koli vitrata vodi dosyagaye 72 1 m s i malovodna vid lipnya do zhovtnya koli vona zmenshuyetsya azh do 1 1 m s Serednorichna vitrata vodi poblizu selisha Karamazar dorivnyuye 6 14 m s ob yem stoku za rik 193 mln m serednij modul stoku 13 6 l s km shar stoku 427 mm rik za danimi 18 richnih sposterezhen u 1941 1987 rokah koeficiyent minlivosti stoku stanovit 0 380 Aksakatasaj liva i prava ye dvoma najbilshimi pritokami Chirchika i yedinimi pritokami sho ne peresihayut protyagom usogo roku Techiya richkiAksakatasaj pochinayetsya vid zlittya vodotokiv dzherelnogo pohodzhennya v pivdenno zahidnij chastini poblizu gori Tektash Vododilom vitokiv Aksakati j richki Revashte ye gorbiste plato zi stepovoyu roslinnistyu urochishe Aktahta U verhiv yi yavlyaye soboyu strumok sho prohodit u vuzkij i glibokij tisnini Spochatku teche na zahid a za goroyu Charktau postupovo povertaye na pivnichnij zahid U ponizzi pered vpadannyam u Chirchik utvoryuye shiroku dolinu z kam yanisto galechnikovim ruslom U rajoni mista Gazalkent peretinayetsya z Vpadaye v Chirchik na nizhnomu b yefi nepodalik na pravomu berezi Chirchika roztashovana zaliznichna stanciya V konusi vinosu Aksakatasaya vedetsya rozrobka i vidobutok inertnih nerudnih materialiv Na beregah richki roztashovani naseleni punkti Tutomgali Konurdek Shuldak Alchali Uchbau Gidzhal Chehchim Karamazar Na peredgirnij rivnini v mezhirichchi i Aksakatasaya pobudovane misto Gazalkent Blagoustrij2010 roku v ramkah borotbi z selyami j rujnivnimi pavodkami provedeno roboti z ukriplennya beregiv Aksakatasaya vikoristovuyuchi fragmenti betonu i kamenyu Takozh provodivsya remont mostiv cherez richku Arheologichni pam yatkiU serednovichchi v girli Aksakatasaya na misci suchasnogo Gazalkenta bulo velike misto sho malo chitko vidilenu citadel Shahristan centralnu ukriplenu chastinu i rabad peredmistya Istorichni dzherela X stolittya zgaduyut jogo pid nazvoyu Gazak abo Gazal Nurekata vpadaye v AksakatasajPaleontologichna znahidka2013 roku v neogenovih vidkladennyah pravogo berega Aksakatasaya viyavleno zubi akuli v period neogenu cya teoriya bula zatoplena morskimi vodami Znahidku zrobili studenti fakultetu geologiyi Nacionalnogo universitetu Uzbekistanu Pritoki AksakatasayaDeyaki pritoki Aksakatasaya vkazani v poslidovnosti yih vpadannya Karangur prava Tekeli prava Arpatakti prava Kashkasu liva Kospa liva Kizilbastau liva Nurekata prava Arhit liva Kazahsaj prava prava Opashaksaj prava Shimsasaj prava Simchasaj prava Postalisaj liva Najbilshimi pritokami ye Beldersaj i Nurekata Nurekatasaj PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Chatkalskij zapovidnik Kizilnura Aktahta 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Turizm v Uzbekistani ros Istoriya novyh socialisticheskih gorodov Uzbekistana 1976 s 169 Eshmirzayeva Z Gazalkent 26 lipnya 2012 u Wayback Machine Zoom Centralna Aziya 4 2007 Zarifa Eshmirzayeva Skarbnicya davnogo Bastanliku 13 serpnya 2014 u Wayback Machine 46 10 06 2009 ros Ўzbekiston Millij Enciklopediyasi st Oksokotasoj uzb Chub 2007 s 92 Chub 2007 s 93 Chub 2007 s 91 Arkush karti K 42 93 Masshtab 1 100 000 Vidannya 1962 r ros R N Meklenburcev A K Sagitov D Yu Kashkarov O V Mitropolskij E R Frotter G P Tretyakov M M Ostapenko A P Nazarov Pticy Uzbekistana Tom 1 Tashkent Izdatelstvo Fan Uzbekskoj SSR 1987 S 171 Arkush karti K 42 92 Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1978 r Vidannya 1986 r ros Kolbincev 1984 s 9 19 Tashkent Enciklopediya Glavnyj redaktor S K Ziyadullaev Tashkent Glavnaya redakciya UzSE 1983 S 60 st Bostanlykskij rajon Abulfajz Saidaskarov Tezkorlik va samaradorlik Arhivovano 19 serpnya 2014 u Archive is 18 02 03 2011 uzb Abdulla Fajziev Bystonlikda ykuv mashki 13 serpnya 2014 u Wayback Machine 24 27 03 2010 uzb Obid Қanoat Baҳorlar ҳam maҳliyo maskan 17 listopada 2015 u Wayback Machine 61 30 07 2014 uzb DzherelaChub V E Izmenenie klimata i ego vliyanie na gidrometeorologicheskie processy agroklimaticheskie i vodnye resursy Respubliki Uzbekistan Tashkent VORIS NASHRIYOT MChJ 2007 133 s ISBN 978 9943 304 23 9 Istoriya novyh socialisticheskih gorodov Uzbekistana Tashkentskaya oblast doktor istoricheskih nauk G R Rashidov Tashkent Izdatelstvo Fan UzSSR 1976 256 s Kolbincev A P V gorah Chimgana Tashkent Uzbekistan 1984 55 s

Дата публікації:
Топ