Акосак (ісп. Acozac) — археологічна пам'ятка, розташована в муніципалітеті [en] (штат Мехіко, Мексика).
Акосак | |
---|---|
Історія
Акосак пов'язаний із місцем Тласаллан-Тлалланосток, згаданим у Кодексі Шолотль як резиденція онука [en] Техотлаллацина. Знахідки кераміки вказують на те, що заснування поселення почато, ймовірно, в першому періоді ацтеків (від 900 до 1200 року н. е.) і продовжено під час другого періоду ацтеків (від 1200 до 1430 року) за правління Техотлалацина. Нині видно будівлі третього періоду ацтеків (1430—1521 роки), Населяли Акосак як ацтеки, так і чичимеки, акольхуа і тепанеки.
Техотлаллацин, тлатоані Тескоко, помер 1406 року, його місце зайняв його син Іцкоатль, недосвідчений принц, який 1418 року внаслідок нападу на місто [en], тлатоані Ацкапоцалько, мусив утікати з міста зі своїм сином Несауалькойотлем на руках. Тепанеки переслідували його лісом, де йому вдалося сховати дитину, перш ніж вони його вбили. Пізніше Несауалькойотль зміг об'єднати під власним керівництвом армії таких могутніх міст, як Тлакопан, Тлателолько, Вешоцинго, Тлашкала і Чалько. Загалом його армія складалася з більш ніж 100 000 осіб. 1428 року за підтримки армії Теночтітлана Несауалькойотль розгромив тепанеків, зайняв престол тлатоані Тескоко і став правителем акольхуа ([en] — acolhuatekuhtli). Перемога над тепанеками започаткувала створення троїстого союзу міст Мехіко (Теночтітлана), Тескоко і Тлакопана.
Розташування
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Acozac o Ixtapaluca, Estado de México. Zona Arqueológica. |
Археологічна пам'ятка Акосак розташована на схилі пагорба Серро-де-Монтесума недалеко від траси CF150 між Мехіко (приблизно 32 км на північний захід) та Пуеблою (приблизно 100 км на південний схід); найближче місто — Істапалука (1,5 км на південний схід). Вулкани Істаксіватль та Попокатепетль розташовані на відстані приблизно 35 та 55 км (по прямій) на південний схід; обидві гори видно у ясний день.
Архітектура
Храмові піраміди та палацові будівлі, які все ще видно, відносять до третього періоду ацтеків (близько 1430—1521 років); вони, найпевніш, були вкриті ліпниною та пофарбовані. Загалом в Акосаку виявлено понад сотню будівель.
Велика кругла піраміда на задньому плані, ймовірно, присвячена богу вітру Еекатлю, втіленню бога Кетцалькоатля — подібна храмова піраміда є в Каліцтлаваці. Споруда в центрі нагадує палацову будівлю з двориками та кімнатами, але тут також виявлено два кам'яні вівтарі. Дві платформи на передньому плані могли бути основами храмів або палаців. Також виявлено залишки майданчика для гри в м'яч.
Примітки
- Акосак (Acozac) dostoyanieplaneti.ru. оригіналу за 20 лютого 2023. Процитовано 20 лютого 2023.
- (ісп.). Архів оригіналу за 21 серпня 2010. Процитовано 20 лютого 2023.
- . INAH (Spanish) . Archaeologist Raúl Ernesto García Chávez. Архів оригіналу за 10 вересня 2010. Процитовано 21 вересня 2010.
- . Arts & History (Spanish) . Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 21 вересня 2010.
- Несауалькойотль («Голодный Койот») Архівна копія на сайті Wayback Machine. (життєпис)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akosak isp Acozac arheologichna pam yatka roztashovana v municipaliteti en shtat Mehiko Meksika AkosakIstoriyaAkosak pov yazanij iz miscem Tlasallan Tlallanostok zgadanim u Kodeksi Sholotl yak rezidenciya onuka en Tehotlallacina Znahidki keramiki vkazuyut na te sho zasnuvannya poselennya pochato jmovirno v pershomu periodi actekiv vid 900 do 1200 roku n e i prodovzheno pid chas drugogo periodu actekiv vid 1200 do 1430 roku za pravlinnya Tehotlalacina Nini vidno budivli tretogo periodu actekiv 1430 1521 roki Naselyali Akosak yak acteki tak i chichimeki akolhua i tepaneki Tehotlallacin tlatoani Teskoko pomer 1406 roku jogo misce zajnyav jogo sin Ickoatl nedosvidchenij princ yakij 1418 roku vnaslidok napadu na misto en tlatoani Ackapocalko musiv utikati z mista zi svoyim sinom Nesaualkojotlem na rukah Tepaneki peresliduvali jogo lisom de jomu vdalosya shovati ditinu persh nizh voni jogo vbili Piznishe Nesaualkojotl zmig ob yednati pid vlasnim kerivnictvom armiyi takih mogutnih mist yak Tlakopan Tlatelolko Veshocingo Tlashkala i Chalko Zagalom jogo armiya skladalasya z bilsh nizh 100 000 osib 1428 roku za pidtrimki armiyi Tenochtitlana Nesaualkojotl rozgromiv tepanekiv zajnyav prestol tlatoani Teskoko i stav pravitelem akolhua en acolhuatekuhtli Peremoga nad tepanekami zapochatkuvala stvorennya troyistogo soyuzu mist Mehiko Tenochtitlana Teskoko i Tlakopana RoztashuvannyaZovnishni videofajliAcozac o Ixtapaluca Estado de Mexico Zona Arqueologica Arheologichna pam yatka Akosak roztashovana na shili pagorba Serro de Montesuma nedaleko vid trasi CF150 mizh Mehiko priblizno 32 km na pivnichnij zahid ta Puebloyu priblizno 100 km na pivdennij shid najblizhche misto Istapaluka 1 5 km na pivdennij shid Vulkani Istaksivatl ta Popokatepetl roztashovani na vidstani priblizno 35 ta 55 km po pryamij na pivdennij shid obidvi gori vidno u yasnij den ArhitekturaHramovi piramidi ta palacovi budivli yaki vse she vidno vidnosyat do tretogo periodu actekiv blizko 1430 1521 rokiv voni najpevnish buli vkriti lipninoyu ta pofarbovani Zagalom v Akosaku viyavleno ponad sotnyu budivel Velika krugla piramida na zadnomu plani jmovirno prisvyachena bogu vitru Eekatlyu vtilennyu boga Ketcalkoatlya podibna hramova piramida ye v Kalictlavaci Sporuda v centri nagaduye palacovu budivlyu z dvorikami ta kimnatami ale tut takozh viyavleno dva kam yani vivtari Dvi platformi na perednomu plani mogli buti osnovami hramiv abo palaciv Takozh viyavleno zalishki majdanchika dlya gri v m yach PrimitkiAkosak Acozac dostoyanieplaneti ru originalu za 20 lyutogo 2023 Procitovano 20 lyutogo 2023 isp Arhiv originalu za 21 serpnya 2010 Procitovano 20 lyutogo 2023 INAH Spanish Archaeologist Raul Ernesto Garcia Chavez Arhiv originalu za 10 veresnya 2010 Procitovano 21 veresnya 2010 Arts amp History Spanish Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 21 veresnya 2010 Nesaualkojotl Golodnyj Kojot Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine zhittyepis