Нова Аквітанія (фр. Nouvelle-Aquitaine фр. вимова: [nuvɛl akitɛn] ( прослухати); окс. Nòva Aquitània або Novèla Aquitània ; баск. Akitania Berria; [en]Novéle-Aguiéne; ісп. Nueva Aquitania) — регіон на південному заході сучасної Франції. Столиця регіону — Бордо. Площа регіону 84 060 км².
Складається з департаментів Дордонь, Жиронда, Ланди (департамент), Лот і Гаронна, Атлантичні Піренеї, В'єнна, Де-Севр, Приморська Шаранта, Шаранта, Крез, Коррез, Верхня В'єнна.
Нова Аквітанія | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Nouvelle-Aquitaine | ||||||||||
| ||||||||||
Столиця | Бордо | |||||||||
Країна | Франція[1] | |||||||||
Регіон | Метрополія Франції | |||||||||
| ||||||||||
Департаменти | Дордонь Жиронда Ланди (департамент) Лот і Гаронна Атлантичні Піренеї В'єнна Де-Севр Приморська Шаранта Шаранта Крез Коррез Верхня В'єнна | |||||||||
Округи | 41 | |||||||||
Кантони | 258 | |||||||||
Населення | ||||||||||
- повне | 5 844 млн. (оцінка станом на 01.01.2013) 2 908 359 чол. (за переписом 08.03.1999) ((1-ше)) | |||||||||
- густота | 75/км² (2006) | |||||||||
Етнікон | фр. néo-aquitain | |||||||||
Площа | ||||||||||
- повна | 84,060 км² | |||||||||
Висота | ||||||||||
- максимальна | 2974±1 м (d) | |||||||||
Губернатор | d | |||||||||
Президент ради | ||||||||||
Код ISO 3166-2 | FR-NAQ | |||||||||
Карта Франції з позначенням регіону Нова Аквітанія | ||||||||||
|
Новий регіон створено відповідно до територіальної реформи французьких регіонів 2014 року у результаті об'єднання регіонів Аквітанія, Лімузен і Пуату-Шарант. Датою утворення нового регіону вважається 1 січня 2016 року.
Назва
У тексті закону визначено тимчасове найменування регіону, що складається зі сполучення назв існуючих історичних регіонів Аквітанія (фр. Aquitaine), Лімузен (фр. Limousin) та здвоєної назви регіону Пуату-Шарант (фр. Poitou-Charentes), розділених (у французькому та українському написанні) дефісами. Постійна назва та розташування регіональної столиці були визначені Регіональною радою — Нова Аквітанія та Бордо.
Географія
Регіон, загальною площею 84 061 км² є найбільшим у метропольній Франції. Він розташований на південному заході країни й межує з регіонами Пеї-де-ла-Луар та Центр — Долина Луари на півночі, Овернь-Рона-Альпи та Окситанія на сході, з Іспанією на півдні. Із заходу регіон омивається Атлантичним океаном.
Територією регіону протікають дві з п'яти Великих річок Франції: Гаронна та Луара, а також велика річка Дордонь. Зі сходу регіон обмежений височинами Центрального масиву, а з півдня — Піренеями.
Історія
1790 року історичні провінції Франції були переформовані в департаменти. Під час Третьої республіки в 1919 році [fr](англ.) було засновано «економічні регіони» та зроблено першу спробу економічного планування.
30 червня 1941 року уряд маршала Петена об'єднав департаменти під керівництвом регіонального перфекта. Вони проіснували до 1946 року й були знову створені 1960 року. Така структура залишалася незмінною до 2015 року.
Адміністративний поділ
Регіон покриває площу більш ніж 84 061 км² з чисельністю населення 5 844 177 осіб. Щільність населення становить (станом на 2013 рік) 69,52 осіб/км². Тимчасовим адміністративним центром є місто Бордо, рішення про остаточний адміністративний центр бути прийняте регіональною радою до кінця червня 2016 року.
Департаменти
Департамент | Герб | Площа | Населення | Щільність населення | Префектура | |
---|---|---|---|---|---|---|
16 | Шаранта | 5956 км² | 353 657 | 61,19 чол/км² | Ангулем | |
17 | Приморська Шаранта | 6864 км² | 628 733 | 93,36 чол/км² | Ла-Рошель | |
19 | Коррез | 5857 км² | 241 247 | 43,07 чол/км² | Тюль | |
23 | Крез | 5565 км² | 121 517 | 22,99 чол/км² | Гере | |
24 | Дордонь | 9060 км² | 416 384 | 47,09 чол/км² | Периге | |
33 | Жиронда | 10 725 км² | 1 483 712 | 137,93 чол/км² | Бордо | |
40 | Ланди | 9243 км² | 392 884 | 43,03 чол/км² | Мон-де-Марсан | |
47 | Лот і Гаронна | 5361 км² | 332 119 | 63,89 чол/км² | Ажен | |
64 | Атлантичні Піренеї | 7645 км² | 660 871 | 88,28 чол/км² | По | |
79 | Де-Севр | 5999 км² | 371 583 | 63,44 чол/км² | Ніор | |
86 | В'єнна | 6990 км² | 430 018 | 62,74 чол/км² | Пуатьє | |
87 | Верхня В'єнна | 5520 км² | 375 869 | 69,71 чол/км² | Лімож |
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Akitania Berria Euskadi Nafarroa Proiektu-deialdiaren jaurtiketa (баск.). Educación Navarra. Nafarroako Gobernua. 27 March 2013. Процитовано 17 November 2020.
- (фр.). Assemblée Nationale. 7 серпня 2015. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 1 січня 2016.
- (фр.). Le Monde. 17 грудня 2014. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 1 січня 2016.
- (фр.). Institut national de la statistique et des études économiques. Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 1 січня 2016.
Посилання
- Аквітанія — Лімузен — Пуату-Шаранта [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nova Akvitaniya fr Nouvelle Aquitaine fr vimova nuvɛl akitɛn prosluhati oks Nova Aquitania ˈnɔbɔ akiˈtanjɔ abo Novela Aquitania nuˈbɛlɔ akiˈtanjɔ bask Akitania Berria en Novele Aguiene isp Nueva Aquitania region na pivdennomu zahodi suchasnoyi Franciyi Stolicya regionu Bordo Plosha regionu 84 060 km Skladayetsya z departamentiv Dordon Zhironda Landi departament Lot i Garonna Atlantichni Pireneyi V yenna De Sevr Primorska Sharanta Sharanta Krez Korrez Verhnya V yenna Nova AkvitaniyaNouvelle AquitaineGerb PraporStolicya BordoKrayina Franciya 1 Region Metropoliya FranciyiMezhuye z susidni adminodinici Peyi de la Luar Centr Dolina LuariOvern Rona AlpiKrayina Baskiv Navarra Aragon OksitaniyaDepartamenti Dordon Zhironda Landi departament Lot i Garonna Atlantichni Pireneyi V yenna De Sevr Primorska Sharanta Sharanta Krez Korrez Verhnya V yennaOkrugi 41Kantoni 258Naselennya povne 5 844 mln ocinka stanom na 01 01 2013 2 908 359 chol za perepisom 08 03 1999 1 she gustota 75 km 2006 Etnikon fr neo aquitainPlosha povna 84 060 km Visota maksimalna 2974 1 m d Gubernator dPrezident radiKod ISO 3166 2 FR NAQKarta Franciyi z poznachennyam regionu Nova AkvitaniyaKarta Franciyi z poznachennyam regionu Nova AkvitaniyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nova Akvitaniya Novij region stvoreno vidpovidno do teritorialnoyi reformi francuzkih regioniv 2014 roku u rezultati ob yednannya regioniv Akvitaniya Limuzen i Puatu Sharant Datoyu utvorennya novogo regionu vvazhayetsya 1 sichnya 2016 roku NazvaU teksti zakonu viznacheno timchasove najmenuvannya regionu sho skladayetsya zi spoluchennya nazv isnuyuchih istorichnih regioniv Akvitaniya fr Aquitaine Limuzen fr Limousin ta zdvoyenoyi nazvi regionu Puatu Sharant fr Poitou Charentes rozdilenih u francuzkomu ta ukrayinskomu napisanni defisami Postijna nazva ta roztashuvannya regionalnoyi stolici buli viznacheni Regionalnoyu radoyu Nova Akvitaniya ta Bordo GeografiyaRegion zagalnoyu plosheyu 84 061 km ye najbilshim u metropolnij Franciyi Vin roztashovanij na pivdennomu zahodi krayini j mezhuye z regionami Peyi de la Luar ta Centr Dolina Luari na pivnochi Overn Rona Alpi ta Oksitaniya na shodi z Ispaniyeyu na pivdni Iz zahodu region omivayetsya Atlantichnim okeanom Teritoriyeyu regionu protikayut dvi z p yati Velikih richok Franciyi Garonna ta Luara a takozh velika richka Dordon Zi shodu region obmezhenij visochinami Centralnogo masivu a z pivdnya Pireneyami Istoriya1790 roku istorichni provinciyi Franciyi buli pereformovani v departamenti Pid chas Tretoyi respubliki v 1919 roci fr angl bulo zasnovano ekonomichni regioni ta zrobleno pershu sprobu ekonomichnogo planuvannya 30 chervnya 1941 roku uryad marshala Petena ob yednav departamenti pid kerivnictvom regionalnogo perfekta Voni proisnuvali do 1946 roku j buli znovu stvoreni 1960 roku Taka struktura zalishalasya nezminnoyu do 2015 roku Administrativnij podilRegion pokrivaye ploshu bilsh nizh 84 061 km z chiselnistyu naselennya 5 844 177 osib Shilnist naselennya stanovit stanom na 2013 rik 69 52 osib km Timchasovim administrativnim centrom ye misto Bordo rishennya pro ostatochnij administrativnij centr buti prijnyate regionalnoyu radoyu do kincya chervnya 2016 roku Departamenti Departament Gerb Plosha Naselennya Shilnist naselennya Prefektura16 Sharanta 5956 km 353 657 61 19 chol km Angulem17 Primorska Sharanta 6864 km 628 733 93 36 chol km La Roshel19 Korrez 5857 km 241 247 43 07 chol km Tyul23 Krez 5565 km 121 517 22 99 chol km Gere24 Dordon 9060 km 416 384 47 09 chol km Perige33 Zhironda 10 725 km 1 483 712 137 93 chol km Bordo40 Landi 9243 km 392 884 43 03 chol km Mon de Marsan47 Lot i Garonna 5361 km 332 119 63 89 chol km Azhen64 Atlantichni Pireneyi 7645 km 660 871 88 28 chol km Po79 De Sevr 5999 km 371 583 63 44 chol km Nior86 V yenna 6990 km 430 018 62 74 chol km Puatye87 Verhnya V yenna 5520 km 375 869 69 71 chol km LimozhPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Akitania Berria Euskadi Nafarroa Proiektu deialdiaren jaurtiketa bask Educacion Navarra Nafarroako Gobernua 27 March 2013 Procitovano 17 November 2020 fr Assemblee Nationale 7 serpnya 2015 Arhiv originalu za 24 grudnya 2015 Procitovano 1 sichnya 2016 fr Le Monde 17 grudnya 2014 Arhiv originalu za 15 travnya 2020 Procitovano 1 sichnya 2016 fr Institut national de la statistique et des etudes economiques Arhiv originalu za 22 lyutogo 2016 Procitovano 1 sichnya 2016 PosilannyaAkvitaniya Limuzen Puatu Sharanta 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Ce nezavershena stattya z geografiyi Franciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi