Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аскар Акайович Акаєв нар 10 листопада 1944 с Кизил Байрак Чуйська область Киргизька РСР СРСР киргизький державний та пол

Акаєв Аскар Акаєвич

Акаєв Аскар Акаєвич

Аскар Акайович Акаєв (нар. 10 листопада 1944, с. Кизил-Байрак, Чуйська область, Киргизька РСР, СРСР) — киргизький державний та політичний діяч, учений, доктор технічних наук (1980), професор, академік Академії наук Киргизької РСР (Киргизстану) (1984). У 1989–1990 президент Академії наук Киргизької РСР. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Народний депутат СРСР (1989—1991).

Акаєв Аскар Акайович
кирг. Аскар Акаев
image
image
Прапор
 1-й Президент Киргизстану
27 жовтня 1990 — 11 квітня 2005
Попередник: Посаду засновано
Наступник: Курманбек Бакієв
 
Народження: 10 листопада 1944(1944-11-10)[1][2][…] (79 років)
d, Кемінський район, Чуйська область, Киргизька РСР, СРСР
Національність: Киргиз
Країна: image СРСР→
image Киргизстан→
image Росія
Релігія: атеїзм
Освіта: Санкт-Петербурзький національний дослідницький університет інформаційних технологій, механіки та оптики
Ступінь: доктор фізико-математичних наук
Партія: незалежний політик
Шлюб: d
Діти: d і d
Автограф: image
Нагороди:
image image image image image

d

d (2002)

d

image Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Акаєв.
image
Поштова марка Киргизії, 2001

З 1990 по 2005 — президент Киргизької Республіки (до 1991 року — Киргизької РСР). Іноземний член Російської академії наук.

Біографія

Народився 10 листопада 1944 в с. Воронцовка (Кизил-Байрак) Кемінського району Киргизької РСР в сім'ї колгоспника Акая Токоєва.

У 1961 році закінчив середню школу із золотою медаллю. З 1961 року працював слюсарем заводу «Фрунземаш» у місті Фрунзе (Бішкек) Киргизької РСР.

У 1968 році закінчив з відзнакою Ленінградський інститут точної механіки та оптики. З 1968 року — старший лаборант, аспірант, інженер Ленінградського інституту точної механіки та оптики.

У 1972—1973 роках — асистент, старший викладач Фрунзенського політехнічного інституту Киргизької РСР.

У 1973—1976 роках — молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, старший викладач Ленінградського інституту точної механіки та оптики.

З 1976 року — старший викладач, доцент, завідувач кафедри Фрунзенського політехнічного інституту Киргизької РСР.

У 1980 році захистив докторську дисертацію в Московському інженерно-фізичному інституті. Член КПРС з 1981 року.

У 1984 році обраний членом-кореспондентом Академії наук Киргизької РСР, того ж року став академіком АН Киргизької РСР. Аскар Акаєв — професор, почесний доктор і іноземний член РАН, має близько 150 наукових робіт, 43 статті, 7 винаходів. Він підготував 20 кандидатів і 3 докторів наук. Сім його учнів стали лауреатами різних премій.

У 1986—1987 роках — завідувач відділу ЦК КП Киргизії.

У 1987—1989 роках — віцепрезидент Академії наук Киргизької РСР.

У 1989–1990 роках — президент Академії наук Киргизької РСР.

27 жовтня 1990 року обраний президентом Киргизької РСР.

У серпні 1991 різко засудив утворення і дії ДКНС, які були супроводжені кровопролиттям (видав ряд указів про бойкотування дій ДКНС на території Киргизької Республіки). Разом з Верховною Радою КР оголосив про проголошення незалежності КР.

21 грудня 1991 приїхав в Алма-Ату і взяв участь у створенні СНД разом з іншими президентами колишніх союзних республік; підписав ряд міжнародних договорів та угод для виходу з кризи.

2 березня 1992 присутній при голосуванні в штаб-квартирі ООН за прийняття Киргизстану в члени ООН. Спостерігав за підняттям прапора Киргизстану біля штаб-квартири ООН.

У жовтні 1991 (на виборах) і січні 1994 (на референдумі) — підтверджені президентські повноваження.

24 грудня 1995 — переобраний президентом на другий термін. Його підтримали понад 70 відсотків виборців.

5 квітня 2005 — в результаті гострої політичної кризи склав з себе повноваження президента.

11 квітня 2005 — де-юре парламент республіки (Жогорку Кенеш Киргизької Республіки) прийняв відставку. За даними киргизького МЗС, працює професором в Московського державного університету, займаючи там посаду головного наукового співробітника Інституту математичних досліджень складних систем.

Травень 2006 — обраний іноземним членом Російської академії наук за видатні дослідження в галузі оптичної обробки інформації.

2009 — координатор підпрограми «Комплексний системний аналіз і моделювання світової динаміки» Президії РАН.

Родина

Одружений. Дві дочки та два сини.

Нагороди

Див. також

Примітки

  1. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Prabook — 2018.
    d:Track:Q25328680

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Askar Akajovich Akayev nar 10 listopada 1944 s Kizil Bajrak Chujska oblast Kirgizka RSR SRSR kirgizkij derzhavnij ta politichnij diyach uchenij doktor tehnichnih nauk 1980 profesor akademik Akademiyi nauk Kirgizkoyi RSR Kirgizstanu 1984 U 1989 1990 prezident Akademiyi nauk Kirgizkoyi RSR Chlen CK KPRS u 1990 1991 rokah Narodnij deputat SRSR 1989 1991 Akayev Askar Akajovich kirg Askar Akaev Prapor 1 j Prezident Kirgizstanu 27 zhovtnya 1990 11 kvitnya 2005 Poperednik Posadu zasnovano Nastupnik Kurmanbek Bakiyev Narodzhennya 10 listopada 1944 1944 11 10 1 2 79 rokiv d Keminskij rajon Chujska oblast Kirgizka RSR SRSRNacionalnist KirgizKrayina SRSR Kirgizstan RosiyaReligiya ateyizmOsvita Sankt Peterburzkij nacionalnij doslidnickij universitet informacijnih tehnologij mehaniki ta optikiStupin doktor fiziko matematichnih naukPartiya nezalezhnij politikShlyub dDiti d i d Avtograf Nagorodi d d 2002 d Mediafajli b u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Akayev Poshtova marka Kirgiziyi 2001 Z 1990 po 2005 prezident Kirgizkoyi Respubliki do 1991 roku Kirgizkoyi RSR Inozemnij chlen Rosijskoyi akademiyi nauk BiografiyaNarodivsya 10 listopada 1944 v s Voroncovka Kizil Bajrak Keminskogo rajonu Kirgizkoyi RSR v sim yi kolgospnika Akaya Tokoyeva U 1961 roci zakinchiv serednyu shkolu iz zolotoyu medallyu Z 1961 roku pracyuvav slyusarem zavodu Frunzemash u misti Frunze Bishkek Kirgizkoyi RSR U 1968 roci zakinchiv z vidznakoyu Leningradskij institut tochnoyi mehaniki ta optiki Z 1968 roku starshij laborant aspirant inzhener Leningradskogo institutu tochnoyi mehaniki ta optiki U 1972 1973 rokah asistent starshij vikladach Frunzenskogo politehnichnogo institutu Kirgizkoyi RSR U 1973 1976 rokah molodshij naukovij spivrobitnik starshij naukovij spivrobitnik starshij vikladach Leningradskogo institutu tochnoyi mehaniki ta optiki Z 1976 roku starshij vikladach docent zaviduvach kafedri Frunzenskogo politehnichnogo institutu Kirgizkoyi RSR U 1980 roci zahistiv doktorsku disertaciyu v Moskovskomu inzhenerno fizichnomu instituti Chlen KPRS z 1981 roku U 1984 roci obranij chlenom korespondentom Akademiyi nauk Kirgizkoyi RSR togo zh roku stav akademikom AN Kirgizkoyi RSR Askar Akayev profesor pochesnij doktor i inozemnij chlen RAN maye blizko 150 naukovih robit 43 statti 7 vinahodiv Vin pidgotuvav 20 kandidativ i 3 doktoriv nauk Sim jogo uchniv stali laureatami riznih premij U 1986 1987 rokah zaviduvach viddilu CK KP Kirgiziyi U 1987 1989 rokah viceprezident Akademiyi nauk Kirgizkoyi RSR U 1989 1990 rokah prezident Akademiyi nauk Kirgizkoyi RSR 27 zhovtnya 1990 roku obranij prezidentom Kirgizkoyi RSR U serpni 1991 rizko zasudiv utvorennya i diyi DKNS yaki buli suprovodzheni krovoprolittyam vidav ryad ukaziv pro bojkotuvannya dij DKNS na teritoriyi Kirgizkoyi Respubliki Razom z Verhovnoyu Radoyu KR ogolosiv pro progoloshennya nezalezhnosti KR 21 grudnya 1991 priyihav v Alma Atu i vzyav uchast u stvorenni SND razom z inshimi prezidentami kolishnih soyuznih respublik pidpisav ryad mizhnarodnih dogovoriv ta ugod dlya vihodu z krizi 2 bereznya 1992 prisutnij pri golosuvanni v shtab kvartiri OON za prijnyattya Kirgizstanu v chleni OON Sposterigav za pidnyattyam prapora Kirgizstanu bilya shtab kvartiri OON U zhovtni 1991 na viborah i sichni 1994 na referendumi pidtverdzheni prezidentski povnovazhennya 24 grudnya 1995 pereobranij prezidentom na drugij termin Jogo pidtrimali ponad 70 vidsotkiv viborciv 5 kvitnya 2005 v rezultati gostroyi politichnoyi krizi sklav z sebe povnovazhennya prezidenta 11 kvitnya 2005 de yure parlament respubliki Zhogorku Kenesh Kirgizkoyi Respubliki prijnyav vidstavku Za danimi kirgizkogo MZS pracyuye profesorom v Moskovskogo derzhavnogo universitetu zajmayuchi tam posadu golovnogo naukovogo spivrobitnika Institutu matematichnih doslidzhen skladnih sistem Traven 2006 obranij inozemnim chlenom Rosijskoyi akademiyi nauk za vidatni doslidzhennya v galuzi optichnoyi obrobki informaciyi 2009 koordinator pidprogrami Kompleksnij sistemnij analiz i modelyuvannya svitovoyi dinamiki Prezidiyi RAN RodinaOdruzhenij Dvi dochki ta dva sini NagorodiOrden Znak Poshani 1981 Medal Pushkina 23 serpnya 1999 Rosiya za velikij vnesok u zberezhennya i poshirennya rosijskogo kulturnoyi spadshini v Kirgizkij Respublici Orden Dostik I stupenya Kazahstan 10 grudnya 2001 Orden Podvijnogo bilogo hresta I stupenya Slovachchina gruden 2003 Laureat Premiyi Leninskogo komsomolu Kirgiziyi 1977 za matematichne doslidzhennya problem nagrivannya EOM Laureat zolotoyi medali N D Kondratyeva 2012 roku za vidatnij vnesok u rozvitok suspilnih nauk Div takozhTyulpanova revolyuciyaPrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Prabook 2018 d Track Q25328680LiteraturaL V Guberskij Akayev Askar Akajovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 H M Doroshko Akayev Askar Akajovich Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 19 ISBN 978 966 611 818 2

Дата публікації:
Топ