У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Акант Ака нт чи аканф Acanthus ст укр борщъ италийский рід трав яни

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Акант.

Ака́нт чи аканф (Acanthus; ст.-укр. борщъ италийский) — рід трав'янистих рослин родини акантових. Включає 29 видів (за даними The Plant List станом на 2015 рік). Це великі рослини, примітні гарним листям.

Акант


Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Акантові (Acanthaceae)
Підродина:	Acanthoideae
Триба:	Acantheae
Рід:	Акант (Acanthus) L.
Види
Acanthus mollis Acanthus spinosus низка інших
Вікісховище: Acanthus

У європейському середньовіччі акант асоціювався з терновим вінцем — символом страждань Христа і відзначав життя, біль, співчуття до ближнього і тому відзначався динамічністю побудови й натуралістичністю зображення.

У 1781 році російський історик і етнограф ^[ru] писав, що в Україні збирають коріння і листя аканту (Acanthus sativus), квасять разом із червоним буряком і «варять свій борщ або бураки». В Росії тим часом вживали в їжу сире стебло цієї трави.

Примітки

. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
acanthus // Лексикон латинський Є. Славинецького: Лексикон словено-латинський Є. Славинецького та А. Корецького-Сатановського / Підгот. до вид. В. В. Німчук; відп. ред.: К. К. Цілуйко; АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. – Київ: Наукова думка, 1973. – С. 64. – 541 с.: табл. – (Пам'ятки української мови XVII ст. Серія науковоï літератури)
. The Plant List. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2015.
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — .
Мейер А. Ботанической подробной словарь, или Травникъ [ 12 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Часть 1. — М.: В унив. тип., у Новикова, 1781. — С. 27. (рос. дореф.)

Див. також

Акант (архітектура)

Посилання

Акант (Acanthus) [ 4 квітня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Акантус // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Flora Europaea: Acanthus [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
(англ.)
"Acanthus" [ 18 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Germplasm Resources Information Network (GRIN). Agricultural Research Service (ARS), United States Department of Agriculture (USDA). (англ.)
"Acanthus L." [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Atlas of Living Australia. (англ.)
Gregorius Knapiusz. Barßcz proſty, náski. Barßcz niemiecki, Rodzieniec, Acanthus [ 9 січня 2021 у Wayback Machine.] // Thesaurus polono-latino-graecus seu promptuarium lingua Latinae et Graece [...]. T.1. - 1621. s. 15. [Ґжегож Кнапський. Словник польсько-латинсько-грецький]. (лат.)
Hugh Chisholm, ред. (1911). Acanthus . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. Cambridge University Press. (англ.)

Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 19 січня 2022.

[2] thus // Лексикон латинський Є. Славинецького: Лексикон словено-латинський Є. Славинецького та А. Корецького-Сатановського / Підгот. до вид. В. В. Німчук; відп. ред.: К. К. Цілуйко; АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. – Київ: Наукова думка, 1973. – С. 64. – 541 с.: табл. – (Пам'ятки української мови XVII ст. Серія науковоï літератури)

[TPL-3] . The Plant List. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2015.

[4] Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — .

[5] Мейер А. Ботанической подробной словарь, или Травникъ [ 12 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Часть 1. — М.: В унив. тип., у Новикова, 1781. — С. 27. (рос. дореф.)