Академія образотворчих мистецтв у Варшаві (пол. Akademia Sztuk Pięknych w Warszawie) — вищий мистецький навчальний заклад у Польщі.
Академія образотворчих мистецтв | |
---|---|
52°14′22″ пн. ш. 21°00′54″ сх. д. / 52.239444444472° пн. ш. 21.01500000002777924° сх. д.Координати: 52°14′22″ пн. ш. 21°00′54″ сх. д. / 52.239444444472° пн. ш. 21.01500000002777924° сх. д. | |
Тип | d |
Країна | Республіка Польща |
Засновано | 1816 |
Ректор | d[1] |
Студентів | 1500 |
Випускники | |
Штаб-квартира | Варшава |
Сайт | asp.waw.pl/menu.aspx?MENU_ID=6 |
Academy of Fine Arts in Warsaw у Вікісховищі |
Історія
Початок свого існування веде від відділу образотворчих мистецтв, створеного при Варшавському університеті 1816 року. Після розпаду університету в 1831 році, російська влада створила в 1844 році школу образотворчих мистецтв. Її учні брали активну участь у патріотичній демонстрації в часи польського повстання 1863 року, у результаті чого вона закрита в 1864 році.
У 1865 році відроджена як школа малювання. 1920 року школа перетворена в муніципальну школу декоративно-прикладного мистецтва. У 1904 році при ній заснувано Варшавську школу витончених мистецтв. Тоді серед її професорів були , , , першим директором був Казимир Стабровський. У 1909—1920 роках школу очолював Станіслав Ленц. У 1932 році школа перетворена в академію.
Після Другої світової війни в 1945 році заклад відновив роботу, а 1950 року об'єднаний з Коледжем образотворчих мистецтв, наступником традицій муніципальної школи декоративно-прикладного мистецтва та живопису.
Відомі випускники
- Марія Анто — польська художниця
- Марія Екіер — польська дизайнерка, ілюстраторка
- Іван Кейван
- Адольф Ришка - польський скульптор
Література
- Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 133. [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] .
- https://radon.nauka.gov.pl/dane/profil/ae7be1ba-27cb-4376-96c5-e98a2c040730
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akademiya obrazotvorchih mistectv u Varshavi pol Akademia Sztuk Pieknych w Warszawie vishij misteckij navchalnij zaklad u Polshi Akademiya obrazotvorchih mistectv52 14 22 pn sh 21 00 54 sh d 52 239444444472 pn sh 21 01500000002777924 sh d 52 239444444472 21 01500000002777924 Koordinati 52 14 22 pn sh 21 00 54 sh d 52 239444444472 pn sh 21 01500000002777924 sh d 52 239444444472 21 01500000002777924TipdKrayina Respublika PolshaZasnovano1816Rektord 1 Studentiv1500VipusknikiKategoriya Vipuskniki Varshavskoyi akademiyi mistectvShtab kvartiraVarshavaSajtasp waw pl menu aspx MENU ID 6 Academy of Fine Arts in Warsaw u VikishovishiIstoriyaPochatok svogo isnuvannya vede vid viddilu obrazotvorchih mistectv stvorenogo pri Varshavskomu universiteti 1816 roku Pislya rozpadu universitetu v 1831 roci rosijska vlada stvorila v 1844 roci shkolu obrazotvorchih mistectv Yiyi uchni brali aktivnu uchast u patriotichnij demonstraciyi v chasi polskogo povstannya 1863 roku u rezultati chogo vona zakrita v 1864 roci U 1865 roci vidrodzhena yak shkola malyuvannya 1920 roku shkola peretvorena v municipalnu shkolu dekorativno prikladnogo mistectva U 1904 roci pri nij zasnuvano Varshavsku shkolu vitonchenih mistectv Todi sered yiyi profesoriv buli pershim direktorom buv Kazimir Stabrovskij U 1909 1920 rokah shkolu ocholyuvav Stanislav Lenc U 1932 roci shkola peretvorena v akademiyu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v 1945 roci zaklad vidnoviv robotu a 1950 roku ob yednanij z Koledzhem obrazotvorchih mistectv nastupnikom tradicij municipalnoyi shkoli dekorativno prikladnogo mistectva ta zhivopisu Vidomi vipusknikiMariya Anto polska hudozhnicya Mariya Ekier polska dizajnerka ilyustratorka Ivan Kejvan Adolf Rishka polskij skulptorLiteraturaAndrejkanich A I Antologiya ukrayinskogo plakata pershoyi tretini HH stolittya Kosiv Vidavnichij dim Dovbush 2012 120 s il storinka 133 8 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ISBN 966 5467 23 4 https radon nauka gov pl dane profil ae7be1ba 27cb 4376 96c5 e98a2c040730