Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Азербайджанці в Ірані (Іранські азербайджанці; азерб. ایران آذربایجانلیلاری, İran azərbaycanlıları, перс. آذربایجانیهای ایران) — основна частина азербайджанського етносу, більша частина населення Іранського Азербайджану (провінції Західний, Східний Азербайджан і Ардебіль) і провінцій Зенджан, Казвін, Меркез і Хамадан. Загальна чисельність становить близько 15-30 мільйонів осіб (18-42 % населення Ірану). В основному — мусульмани-шиїти.
| Азербайджанці в Ірані (İran azərbaycanlıları; آذربایجانیهای ایران) | |
|---|---|
| Кількість | від15 до 30 мільйонів |
| Раса | Європеоїдна раса () |
| Близькі до: | Тюрки |
| Мова | Азербайджанська |
| Релігія | Більшість мусульмани-шиїти; меншість складають мусульмани-суніти. |
Розселення
Азербайджанці складають переважну більшість населення Північно-Західного Ірану, будучи після персів другою за чисельністю етнічною групою країни і найбільшою національною меншиною Ірану. Вони становлять більшість в провінціях Західний Азербайджан, Східний Азербайджан, Ардебіль і Зенджан. Проживають також у провінціях Гілян, Курдистан, Кум і Тегеран (близько 25 %). Великі азербайджанські громади є в містах Тегеран, Кередж, Мешхед.
Релігія
Традиційно більшість азербайджанців сповідує іслам шиїтського спрямування (джафарійський мазхаб). В Ірані у переважної частини азербайджанців поширене існаашарітський напрямок шиїзму. Серед азербайджанського населення остану Східний Азербайджан також є прихильники суфійського ордена накшбандийа; невелика частина азербайджанців-шиїтів також є прихильниками нечисленного шиїтського відгалуження цього ордена. Меншість азербайджанців Ірану складають багаї. Є невеликі групи мусульман-сунітів.
Мовна ситуація
Основні відомості
Азербайджанська мова в Ірані поширена в північно-західних регіонах країни. Нею також розмовляють кашкайські племена, що мешкають на півдні Ірану. На відміну від мови Кавказького Азербайджану, азербайджанська мова в Ірані залишалася менш вивченою. Станом на 1970 рік були тисяча чотириста сорок дві роботи, присвячені азербайджанській мові в Радянському Союзі, і тільки 18 досліджень про азербайджанську мову Ірану. В Ірані письмова азербайджанська мова заснована на південних діалектах і на відміну від мови кавказьких азербайджанців в ньому міститься значна кількість запозичень арабо-перського походження. Практично всі азербайджанці двомовні: крім рідної володіють також і перською мовою.
Азербайджанці представлені у всіх суспільно-політичних сферах життя. Але не дивлячись на це, забезпечення мовних прав залишається донині непростим аспектом взаємин між центральною владою і азербайджанським населенням.
Після Ісламської Революції
Після перемоги в 1979 році Ісламської революції, була прийнята нова Конституція, яка проголосила, що «місцеві національні мови можуть вільно використовуватися поряд з перською мовою в пресі та інших засобах масової інформації, а також для викладання національних літератур в школах» (ст. 15). Однак цим положенням суперечить інша стаття конституції (ст. 17), де вказується, що «колір шкіри, раса і мова і тому подібні відмінності не будуть служити причиною отримання привілеїв». Таким чином, Конституція надає можливість викладання рідної літератури і використання своєї мови в різних засобах масової інформації, але іншого національні меншини позбавлені: можливості навчання (крім арабської і власне перської) в школі і використання рідної мови в офіційних документах. Посол СРСР в Ірані Виноградов писав:
 | Шахський режим всіляко підтримував відсутність національних відмінностей серед населення Ірану. Людей посилено переконували, що всі вони іранці, все під заступництвом єдиного вождя - шаха. Однак друк і радіо будь-якою мовою, крім перської, заборонялося. Це був насильницький спосіб стирання національних відмінностей ... Потрібно сказати, що нинішнє «ісламське правління» Ірану заперечує навіть саму наявність декількох національностей в Ірані; згідно однієї з догм, існує лише єдина «мусульманська громада», члени якої розмовляють різними мовами. Так що в національному питанні ісламський режим веде ту ж політику, що вів шах. |  |
Період після проголошення незалежності Азербайджанської Республіки на півночі позначений появою відкритої і скоординованої політичної діяльності і створенням організацій, які об'єднали іранських азербайджанців. Право на використання азербайджанської мови в Ірані було головною темою політичної активності, яка почалася в той період. Навесні 1998 року група з шістдесяти лідерів інтелігенції Іранського Азербайджану надіслала відкритий лист до тодішнього президента Мохаммада Хатамі з вимогою свобод в галузі культури і мови. Вони вказали, що їх мова є тією ж, якою розмовляють в Азербайджанській Республіці і там, на відміну від Ірану, дозволяється друкувати азербайджанською мовою. Молодіжні студентські організації також вимагали створення двомовної освітньої системи. Станом на сьогодні в Ірані азербайджанською мовою видаються журнали, газети і т. д. Як повідомив в 2006 році посол Ірану в Азербайджані Афшар Сулеймані, в Ірані видаються більш 130 газет і журналів азербайджанською. На телеканалі Sohar і радіо «Голос Ісламської Республіки Іран» виходять програми азербайджанською.
Сучасне становище
Станом на сьогодні азербайджанці в Ірані вважаються етнічною групою, що становить невід'ємну частину іранської нації. Як писав в 1987 році в своїй статті «Від шаха до Хомейні» посол СРСР в Ірані Виноградов «завдяки своїй численності, економічній і культурній розвиненості, азербайджанці з плином часу органічно вросли в іранське суспільство і не стали там так званою "національною меншиною"; в Тегерані — центрі політичної, економічної і культурної активності — було близько півтора мільйона [en]».
Відомі азербайджанці Ірану
Примітки
- Tore Kjeilen. Azerbaijanis. Looklex Encyclopaedia. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 13 червня 2013.
- Boyle, Kevin and Juliet Sheen. Freedom of Religion and Belief [ 23 липня 2013 у Wayback Machine.]. Routledge, 1997. ; p. 273
- . 04.com.ua. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 8 січня 2020.
- . The Iranian (амер.). 17 листопада 2010. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 8 вересня 2019.
- . joshuaproject.net. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.
- . www.cia.gov. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 8 вересня 2019.
- . looklex.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2010. Процитовано 8 вересня 2019.
- Шпажніков, Г. А. (1976). Релігії країн Західної Азії: довідник (рос.) . с. 243—244.
- Брук С. І. (1986). Населення світу. Етнодемографічний довідник (рос.) . Наука. с. 362.
- Gammer, Moshe (25 червня 2004). (англ.). Taylor & Francis. ISBN . Архів оригіналу за 8 квітня 2012. Процитовано 8 вересня 2019.
- . Trend.Az (рос.). 21 липня 2006. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 8 вересня 2019.
- Рядянський Азербайджан: міфи та дійсність. Баку. 1987. с. 172.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azerbajdzhanci v Irani Iranski azerbajdzhanci azerb ایران آذربایجانلیلاری Iran azerbaycanlilari pers آذربایجانیهای ایران osnovna chastina azerbajdzhanskogo etnosu bilsha chastina naselennya Iranskogo Azerbajdzhanu provinciyi Zahidnij Shidnij Azerbajdzhan i Ardebil i provincij Zendzhan Kazvin Merkez i Hamadan Zagalna chiselnist stanovit blizko 15 30 miljoniv osib 18 42 naselennya Iranu V osnovnomu musulmani shiyiti Azerbajdzhanci v Irani Iran azerbaycanlilari آذربایجانیهای ایران Kilkistvid15 do 30 miljonivRasaYevropeoyidna rasa Blizki do TyurkiMovaAzerbajdzhanskaReligiyaBilshist musulmani shiyiti menshist skladayut musulmani suniti RozselennyaAzerbajdzhanci skladayut perevazhnu bilshist naselennya Pivnichno Zahidnogo Iranu buduchi pislya persiv drugoyu za chiselnistyu etnichnoyu grupoyu krayini i najbilshoyu nacionalnoyu menshinoyu Iranu Voni stanovlyat bilshist v provinciyah Zahidnij Azerbajdzhan Shidnij Azerbajdzhan Ardebil i Zendzhan Prozhivayut takozh u provinciyah Gilyan Kurdistan Kum i Tegeran blizko 25 Veliki azerbajdzhanski gromadi ye v mistah Tegeran Keredzh Meshhed ReligiyaTradicijno bilshist azerbajdzhanciv spoviduye islam shiyitskogo spryamuvannya dzhafarijskij mazhab V Irani u perevazhnoyi chastini azerbajdzhanciv poshirene isnaasharitskij napryamok shiyizmu Sered azerbajdzhanskogo naselennya ostanu Shidnij Azerbajdzhan takozh ye prihilniki sufijskogo ordena nakshbandija nevelika chastina azerbajdzhanciv shiyitiv takozh ye prihilnikami nechislennogo shiyitskogo vidgaluzhennya cogo ordena Menshist azerbajdzhanciv Iranu skladayut bagayi Ye neveliki grupi musulman sunitiv Movna situaciyaOsnovni vidomosti Dokladnishe Azerbajdzhanska mova Azerbajdzhanska mova v Irani poshirena v pivnichno zahidnih regionah krayini Neyu takozh rozmovlyayut kashkajski plemena sho meshkayut na pivdni Iranu Na vidminu vid movi Kavkazkogo Azerbajdzhanu azerbajdzhanska mova v Irani zalishalasya mensh vivchenoyu Stanom na 1970 rik buli tisyacha chotirista sorok dvi roboti prisvyacheni azerbajdzhanskij movi v Radyanskomu Soyuzi i tilki 18 doslidzhen pro azerbajdzhansku movu Iranu V Irani pismova azerbajdzhanska mova zasnovana na pivdennih dialektah i na vidminu vid movi kavkazkih azerbajdzhanciv v nomu mistitsya znachna kilkist zapozichen arabo perskogo pohodzhennya Praktichno vsi azerbajdzhanci dvomovni krim ridnoyi volodiyut takozh i perskoyu movoyu Azerbajdzhanci predstavleni u vsih suspilno politichnih sferah zhittya Ale ne divlyachis na ce zabezpechennya movnih prav zalishayetsya donini neprostim aspektom vzayemin mizh centralnoyu vladoyu i azerbajdzhanskim naselennyam Karta tyurkomovnih provincij Iranu Pislya Islamskoyi Revolyuciyi Pislya peremogi v 1979 roci Islamskoyi revolyuciyi bula prijnyata nova Konstituciya yaka progolosila sho miscevi nacionalni movi mozhut vilno vikoristovuvatisya poryad z perskoyu movoyu v presi ta inshih zasobah masovoyi informaciyi a takozh dlya vikladannya nacionalnih literatur v shkolah st 15 Odnak cim polozhennyam superechit insha stattya konstituciyi st 17 de vkazuyetsya sho kolir shkiri rasa i mova i tomu podibni vidminnosti ne budut sluzhiti prichinoyu otrimannya privileyiv Takim chinom Konstituciya nadaye mozhlivist vikladannya ridnoyi literaturi i vikoristannya svoyeyi movi v riznih zasobah masovoyi informaciyi ale inshogo nacionalni menshini pozbavleni mozhlivosti navchannya krim arabskoyi i vlasne perskoyi v shkoli i vikoristannya ridnoyi movi v oficijnih dokumentah Posol SRSR v Irani Vinogradov pisav Shahskij rezhim vsilyako pidtrimuvav vidsutnist nacionalnih vidminnostej sered naselennya Iranu Lyudej posileno perekonuvali sho vsi voni iranci vse pid zastupnictvom yedinogo vozhdya shaha Odnak druk i radio bud yakoyu movoyu krim perskoyi zaboronyalosya Ce buv nasilnickij sposib stirannya nacionalnih vidminnostej Potribno skazati sho ninishnye islamske pravlinnya Iranu zaperechuye navit samu nayavnist dekilkoh nacionalnostej v Irani zgidno odniyeyi z dogm isnuye lishe yedina musulmanska gromada chleni yakoyi rozmovlyayut riznimi movami Tak sho v nacionalnomu pitanni islamskij rezhim vede tu zh politiku sho viv shah Velikij ayatolla Period pislya progoloshennya nezalezhnosti Azerbajdzhanskoyi Respubliki na pivnochi poznachenij poyavoyu vidkritoyi i skoordinovanoyi politichnoyi diyalnosti i stvorennyam organizacij yaki ob yednali iranskih azerbajdzhanciv Pravo na vikoristannya azerbajdzhanskoyi movi v Irani bulo golovnoyu temoyu politichnoyi aktivnosti yaka pochalasya v toj period Navesni 1998 roku grupa z shistdesyati lideriv inteligenciyi Iranskogo Azerbajdzhanu nadislala vidkritij list do todishnogo prezidenta Mohammada Hatami z vimogoyu svobod v galuzi kulturi i movi Voni vkazali sho yih mova ye tiyeyu zh yakoyu rozmovlyayut v Azerbajdzhanskij Respublici i tam na vidminu vid Iranu dozvolyayetsya drukuvati azerbajdzhanskoyu movoyu Molodizhni studentski organizaciyi takozh vimagali stvorennya dvomovnoyi osvitnoyi sistemi Stanom na sogodni v Irani azerbajdzhanskoyu movoyu vidayutsya zhurnali gazeti i t d Yak povidomiv v 2006 roci posol Iranu v Azerbajdzhani Afshar Sulejmani v Irani vidayutsya bilsh 130 gazet i zhurnaliv azerbajdzhanskoyu Na telekanali Sohar i radio Golos Islamskoyi Respubliki Iran vihodyat programi azerbajdzhanskoyu Suchasne stanovisheStanom na sogodni azerbajdzhanci v Irani vvazhayutsya etnichnoyu grupoyu sho stanovit nevid yemnu chastinu iranskoyi naciyi Yak pisav v 1987 roci v svoyij statti Vid shaha do Homejni posol SRSR v Irani Vinogradov zavdyaki svoyij chislennosti ekonomichnij i kulturnij rozvinenosti azerbajdzhanci z plinom chasu organichno vrosli v iranske suspilstvo i ne stali tam tak zvanoyu nacionalnoyu menshinoyu v Tegerani centri politichnoyi ekonomichnoyi i kulturnoyi aktivnosti bulo blizko pivtora miljona en Vidomi azerbajdzhanci IranuDokladnishe en PrimitkiTore Kjeilen Azerbaijanis Looklex Encyclopaedia Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 13 chervnya 2013 Boyle Kevin and Juliet Sheen Freedom of Religion and Belief 23 lipnya 2013 u Wayback Machine Routledge 1997 ISBN 0 415 15978 4 p 273 04 com ua Arhiv originalu za 12 grudnya 2019 Procitovano 8 sichnya 2020 The Iranian amer 17 listopada 2010 Arhiv originalu za 13 travnya 2021 Procitovano 8 veresnya 2019 joshuaproject net Arhiv originalu za 30 lipnya 2019 Procitovano 8 veresnya 2019 www cia gov Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Procitovano 8 veresnya 2019 looklex com Arhiv originalu za 17 grudnya 2010 Procitovano 8 veresnya 2019 Shpazhnikov G A 1976 Religiyi krayin Zahidnoyi Aziyi dovidnik ros s 243 244 Bruk S I 1986 Naselennya svitu Etnodemografichnij dovidnik ros Nauka s 362 Gammer Moshe 25 chervnya 2004 angl Taylor amp Francis ISBN 9780203005118 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2012 Procitovano 8 veresnya 2019 Trend Az ros 21 lipnya 2006 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2022 Procitovano 8 veresnya 2019 Ryadyanskij Azerbajdzhan mifi ta dijsnist Baku 1987 s 172