Азарапет

Азарапет (вірм. Հազարապետ, (hazarapet), «тисяцький», «тисячник»). Давньовірменський та давньоперський титул. Глава придворної спадкової служби, поширений у Великій Вірменії, де азарапетами називалися ті особи в державі, які відали фінансами та податками. У вірменському перекладі Нового завіту азарапет відповідає грецькому «οικονομος». Ця служба була прерогативою родів Гнуні та та передавалася у спадщину представникам цих родів.

Література

А. Манандян, Феодалізм у Стародавній Вірменії, Єреван, 1934, стр. 69 — 73.

Див. також

• Історія Вірменії