Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Барон Людвіг Адольф Вільгельм фон Лютцов (нім. Ludwig Adolf Wilhelm Freiherr von Lützow, 18 травня 1782, Берлін — 6 грудня 1834) — німецький національний герой, барон, що очолив партизанську війну у тилу військ Наполеона, який окупував Німеччину.
| Адольф фон Лютцов | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Adolf von Lützow | ||||||||||
 | ||||||||||
| Ім'я при народженні | нім. Ludwig Adolf Wilhelm von Lützow | |||||||||
| Народився | 18 травня 1782[1][2] або 1782[3] Берлін, Королівство Пруссія[4] | |||||||||
| Помер | 6 грудня 1834[1][2] або 1834[3] Берлін, Німецький союз[4] | |||||||||
| Поховання | d | |||||||||
| Країна |  Королівство Пруссія | |||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | |||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||
| Учасник | Наполеонівські війни | |||||||||
| Роки активності | з 1795 | |||||||||
| Титул | барон | |||||||||
| Військове звання | генерал-лейтенант | |||||||||
| Батько | d | |||||||||
| У шлюбі з | d | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
| ||||||||||
Життя
Людвіг Вільгельм Адольф фон Лютцов народився 18 травня 1782 року. Походив з мекленбурзького шляхетського роду фон Лютцов. Його батько, Адольф Йоганн фон Лютцов (1748—1819), був пруським генерал-майором. Мати — Вільгельміна фон Цастров (1754—1815). Свою військову кар'єру Лютцов почав у прусській армії у віці тринадцяти років, коли був найнятий як приват-капрал до гренадерського батальйону в Потсдамі. 20 січня 1798 року він отримує звання лейтенанта, а вже 10 грудня 1800 року Лютцов отримує перше офіцерське звання молодшого лейтенанта. Будучи прихильником верхової їзди, Лютцов попросив про переведення до кавалерії. Прохання було задоволено: 31 грудня 1804 року Лютцова було переведено до кірасирського полку.
Під час битви під Єною та Ауерштедтом 14 жовтня 1806 року кірасирський полк було розбито. Його залишки серед котрих був поранений Лютцов втекли до фортеці Магдебург. Коли стало ясним, що фортеця Магдебург капітулює, Лютцов залишив фортецю та пробрався в обложений Кольберг, маючи на меті приєднатися до фрайкору Фердинанда фон Шилля. Після підписання мирного договору Лютцов був відзначений орденом «Pour le Mérite», званням штабс-капітана та командира ескадрону 2 Брандербурзького гусарського полку фон Шилля. Через поранення здоров'я Лютцова погіршується і він змушений взяти відставку у 1808 році.
Знаходячись у відставці Лютцов підтримує зв'язки з пруськими патріотами: головою суду Людвігом фон Вінком та радником бароном фон Штайн, що готували антифранцузьку змову. У 1809 році Лютцов разом зі свої братом Леопольдом бере участь в антифранцузькому повстанні майора Шилля. 5 травня 1809 року Лютцов був важко поранений у бою, а згодом представ перед пруським військовим трибуналом. Так як Лютцов жив на той час у Мекленбурзі та не перебував на пруській військовій службі, то трибунал не знайшов за ним провини.
20 березня 1810 року Лютцов одружується на Елізі Маргарет фон Алефельдт.
7 лютого 1811 року Лютцов відновлений на військовій службі в Пруссії. З 1 січня 1812 року Лютцову призначено фіксовану платню попри неучасть у військових діях. Гнейзенау планував, що у випадку загальнонімецького повстання Лютцов має очолити дії у Східній Фрисландії та частині Вестфалії. Це було підтверджено Шарнхорстом 9 лютого 1813 року в петиції до пруського короля, в котрій було підкреслено необхідність створення ландверу та призначення над ним здібних командирів.
Створений Лютцовим фрайкор став одним з найбільш відомих добровольчіх з'єднань часів Визвольної війни 1813—1814 років. Фрайкор Лютцова складався з понад 3000 добровольців, включав у свій склад піхоту, кавалерію та тірольських стрільців. Форма Фрайкору Лютцов — чорний мундир з червоним комірцем та золотими ґудзиками; в народі вояків Фрайкору Лютцов називали «чорними хмарами». Вояки Лютцова діяли переважно в тилу ворога. 17 червня 1813 року фрайкор Лютцова був атакований під Лейпцигом наполеонівською кіннотою. Лютцов та його помічник Теодор Кернер отримали важкі поранення і ледь відірвалися від перереслідування. Після 1813 року окремі частини фрайкору билися в Арденнах до 1814 року. На 23 березня 1815 року було утворено два полки з залишків Фрайкору Лютцова: полк піхоти Лютцов (1-й Рейнландський) та уланський полк під командуванням підполковника Лютцова . В кампанії 1815 року Лютцов вів кавалерійську бригаду, був поранений під час битви при Ліньї і потрапив у полон до французів. Хоча добровольчі з'єднання на думку Генріха фон Трейчке не мали у військовому плані великого значення, однак, вони сприяли підйому німецького народу проти Наполеона. За заслуги Лютцов отримав 3 жовтня 1815 року звання полковника та призначення командиром кавалерійської бригади в Мюнстері. 5 вересня 1818 року Лютцов став командиром 13-ї кавалерійської бригади в Торгау та звання генерал-майора 30 березня 1822 року.
Помер Лютцов 6 грудня 1834 року. Похований на Старому гарнізонному цвинтарі в Берліні.
Пам'ять
На честь Адольфа фон Лютцова в Німецькій імперії було названо лінійний крейсер «Лютцов» (1913), а в Третьому рейху його ім'я отримав важкий крейсер «Лютцов» (1931) та 37-ма добровольча кавалерійська дивізія СС «Лютцов».
Нагороди
- Орден Меча 2-го класу (Швеція)
- Медаль Ганзейського легіону
- Почесний громадянин міста Бремен (1816)
Пруссія
- Pour le Mérite з дубовим листям
- орден (1807)
- дубове листя (1815)
- Орден Червоного орла 2-го класу із зіркою і дубовим листям
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Пам'ятна військова медаль 1813/14
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Російська імперія
- Орден Святого Володимира 4-го і 3-го ступеня
- Орден Святої Анни 2-го ступеня
Див. також
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- https://www.dla-marbach.de/find/opac/id/PE00330270
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117301965 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- Ad. S. (d. i.: Adolph Schlüsser): Geschichte des Lützowschen Freikorps. Ein Beitrag zur Kriegsgeschichte der Jahre 1813 und 1814. Ernst Siegfried Mittler, Berlin u. a. 1826, urn: nbn: de: bvb:12-bsb10421999-2 [ 10 грудня 2015 у Wayback Machine.].
- Frank Bauer: Horrido Lützow! Geschichte und Tradition des Lützower Freikorps. Schild-Verlag, München 2000, .
- Allgemeine Militär-Zeitung. Band 19, Nr. 116, 26. September 1844, S. 923, Digitalisat [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Hans Körner. Lützow, Adolf Freiherr von. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1987, Band 15, S. 490–492 (Digitalisat).
- . Lützow, Adolf Freiherr von // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1884, Band 19, S. 720–722.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baron Lyudvig Adolf Vilgelm fon Lyutcov nim Ludwig Adolf Wilhelm Freiherr von Lutzow 18 travnya 1782 17820518 Berlin 6 grudnya 1834 nimeckij nacionalnij geroj baron sho ocholiv partizansku vijnu u tilu vijsk Napoleona yakij okupuvav Nimechchinu Adolf fon Lyutcovnim Adolf von LutzowIm ya pri narodzhenninim Ludwig Adolf Wilhelm von LutzowNarodivsya18 travnya 1782 1782 05 18 1 2 abo 1782 3 Berlin Korolivstvo Prussiya 4 Pomer6 grudnya 1834 1834 12 06 1 2 abo 1834 3 Berlin Nimeckij soyuz 4 PohovannyadKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movnimeckaUchasnikNapoleonivski vijniRoki aktivnostiz 1795TitulbaronVijskove zvannyageneral lejtenantBatkodU shlyubi zdNagorodiOrden Pour le Merite z dubovim listyam Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyutcov ZhittyaLyudvig Vilgelm Adolf fon Lyutcov narodivsya 18 travnya 1782 roku Pohodiv z meklenburzkogo shlyahetskogo rodu fon Lyutcov Jogo batko Adolf Jogann fon Lyutcov 1748 1819 buv pruskim general majorom Mati Vilgelmina fon Castrov 1754 1815 Svoyu vijskovu kar yeru Lyutcov pochav u prusskij armiyi u vici trinadcyati rokiv koli buv najnyatij yak privat kapral do grenaderskogo bataljonu v Potsdami 20 sichnya 1798 roku vin otrimuye zvannya lejtenanta a vzhe 10 grudnya 1800 roku Lyutcov otrimuye pershe oficerske zvannya molodshogo lejtenanta Buduchi prihilnikom verhovoyi yizdi Lyutcov poprosiv pro perevedennya do kavaleriyi Prohannya bulo zadovoleno 31 grudnya 1804 roku Lyutcova bulo perevedeno do kirasirskogo polku Pid chas bitvi pid Yenoyu ta Auershtedtom 14 zhovtnya 1806 roku kirasirskij polk bulo rozbito Jogo zalishki sered kotrih buv poranenij Lyutcov vtekli do forteci Magdeburg Koli stalo yasnim sho fortecya Magdeburg kapitulyuye Lyutcov zalishiv fortecyu ta probravsya v oblozhenij Kolberg mayuchi na meti priyednatisya do frajkoru Ferdinanda fon Shillya Pislya pidpisannya mirnogo dogovoru Lyutcov buv vidznachenij ordenom Pour le Merite zvannyam shtabs kapitana ta komandira eskadronu 2 Branderburzkogo gusarskogo polku fon Shillya Cherez poranennya zdorov ya Lyutcova pogirshuyetsya i vin zmushenij vzyati vidstavku u 1808 roci Znahodyachis u vidstavci Lyutcov pidtrimuye zv yazki z pruskimi patriotami golovoyu sudu Lyudvigom fon Vinkom ta radnikom baronom fon Shtajn sho gotuvali antifrancuzku zmovu U 1809 roci Lyutcov razom zi svoyi bratom Leopoldom bere uchast v antifrancuzkomu povstanni majora Shillya 5 travnya 1809 roku Lyutcov buv vazhko poranenij u boyu a zgodom predstav pered pruskim vijskovim tribunalom Tak yak Lyutcov zhiv na toj chas u Meklenburzi ta ne perebuvav na pruskij vijskovij sluzhbi to tribunal ne znajshov za nim provini 20 bereznya 1810 roku Lyutcov odruzhuyetsya na Elizi Margaret fon Alefeldt 7 lyutogo 1811 roku Lyutcov vidnovlenij na vijskovij sluzhbi v Prussiyi Z 1 sichnya 1812 roku Lyutcovu priznacheno fiksovanu platnyu popri neuchast u vijskovih diyah Gnejzenau planuvav sho u vipadku zagalnonimeckogo povstannya Lyutcov maye ocholiti diyi u Shidnij Frislandiyi ta chastini Vestfaliyi Ce bulo pidtverdzheno Sharnhorstom 9 lyutogo 1813 roku v peticiyi do pruskogo korolya v kotrij bulo pidkresleno neobhidnist stvorennya landveru ta priznachennya nad nim zdibnih komandiriv Stvorenij Lyutcovim frajkor stav odnim z najbilsh vidomih dobrovolchih z yednan chasiv Vizvolnoyi vijni 1813 1814 rokiv Frajkor Lyutcova skladavsya z ponad 3000 dobrovolciv vklyuchav u svij sklad pihotu kavaleriyu ta tirolskih strilciv Forma Frajkoru Lyutcov chornij mundir z chervonim komircem ta zolotimi gudzikami v narodi voyakiv Frajkoru Lyutcov nazivali chornimi hmarami Voyaki Lyutcova diyali perevazhno v tilu voroga 17 chervnya 1813 roku frajkor Lyutcova buv atakovanij pid Lejpcigom napoleonivskoyu kinnotoyu Lyutcov ta jogo pomichnik Teodor Kerner otrimali vazhki poranennya i led vidirvalisya vid pereresliduvannya Pislya 1813 roku okremi chastini frajkoru bilisya v Ardennah do 1814 roku Na 23 bereznya 1815 roku bulo utvoreno dva polki z zalishkiv Frajkoru Lyutcova polk pihoti Lyutcov 1 j Rejnlandskij ta ulanskij polk pid komanduvannyam pidpolkovnika Lyutcova V kampaniyi 1815 roku Lyutcov viv kavalerijsku brigadu buv poranenij pid chas bitvi pri Linyi i potrapiv u polon do francuziv Hocha dobrovolchi z yednannya na dumku Genriha fon Trejchke ne mali u vijskovomu plani velikogo znachennya odnak voni spriyali pidjomu nimeckogo narodu proti Napoleona Za zaslugi Lyutcov otrimav 3 zhovtnya 1815 roku zvannya polkovnika ta priznachennya komandirom kavalerijskoyi brigadi v Myunsteri 5 veresnya 1818 roku Lyutcov stav komandirom 13 yi kavalerijskoyi brigadi v Torgau ta zvannya general majora 30 bereznya 1822 roku Pomer Lyutcov 6 grudnya 1834 roku Pohovanij na Staromu garnizonnomu cvintari v Berlini Pam yatNa chest Adolfa fon Lyutcova v Nimeckij imperiyi bulo nazvano linijnij krejser Lyutcov 1913 a v Tretomu rejhu jogo im ya otrimav vazhkij krejser Lyutcov 1931 ta 37 ma dobrovolcha kavalerijska diviziya SS Lyutcov NagorodiOrden Mecha 2 go klasu Shveciya Medal Ganzejskogo legionu Pochesnij gromadyanin mista Bremen 1816 Prussiya Pour le Merite z dubovim listyam orden 1807 dubove listya 1815 Orden Chervonogo orla 2 go klasu iz zirkoyu i dubovim listyam Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Pam yatna vijskova medal 1813 14 Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Rosijska imperiya Orden Svyatogo Volodimira 4 go i 3 go stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenyaDiv takozhFrajkor Napoleonivski vijniPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 https www dla marbach de find opac id PE00330270 Deutsche Nationalbibliothek Record 117301965 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaAd S d i Adolph Schlusser Geschichte des Lutzowschen Freikorps Ein Beitrag zur Kriegsgeschichte der Jahre 1813 und 1814 Ernst Siegfried Mittler Berlin u a 1826 urn nbn de bvb 12 bsb10421999 2 10 grudnya 2015 u Wayback Machine Frank Bauer Horrido Lutzow Geschichte und Tradition des Lutzower Freikorps Schild Verlag Munchen 2000 ISBN 3 88014 122 3 Allgemeine Militar Zeitung Band 19 Nr 116 26 September 1844 S 923 Digitalisat 29 listopada 2014 u Wayback Machine Hans Korner Lutzow Adolf Freiherr von Neue Deutsche Biographie Berlin 1987 Band 15 S 490 492 Digitalisat Lutzow Adolf Freiherr von Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1884 Band 19 S 720 722