Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
А́дана (тур. Adana) — місто на півдні Туреччини. Адміністративний центр вілайєту Сейхан. 172,5 тис. жителів (1955); 1760,71 тис. жителів (2019). П'яте за величиною місто Туреччини. Центр важливого сільськогосподарського району країни (бавовна, цитрусові, зернові).
| Адана Adana | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 37°48′ пн. ш. 35°57′ сх. д. / 37.800° пн. ш. 35.950° сх. д. | ||||
| Країна | Туреччина | |||
| Регіон | Адана (Провінція) | |||
| Столиця для | d і Адана[1] | |||
| Площа | 13 844 км² | |||
| Населення | 1 760 000(2019) | |||
| Висота НРМ | 23 ± 1 м | |||
| Водойма | Сейхан[1] | |||
| Офіційна мова | турецька | |||
| Міста-побратими | ||||
| Телефонний код | 0322 | |||
| Часовий пояс | ||||
| Номери автомобілів | 01 | |||
| GeoNames | 325363 | |||
| OSM | r167216 ·R | |||
| Поштові індекси | 01000–01999 | |||
| Міська влада | ||||
| Мер міста | Huseyin Sozlu | |||
| Вебсайт | adana.gov.tr/?dil=en | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Адана у Вікісховищі | ||||
Історія
Місто в різні часи належало різним цивілізаціям та імперіям. У тому числі Великій Вірменії, Римській, Візантійській, Османській імперіям, Кілікійському вірменському царству
У 1080-ті місто захопили турки-сельджуки, у 1140-ві повернуте Візантією, через 4 десятиріччя його втратили. Пізніше до XIV століття входить до складу Кілікійського вірменського царства. З початку XVI ст. під владою Туреччини.
Мешканців на кінець XIX століття налічувалося близько 24 тисяч, головним чином вірмени, а також греки й турки, саме місто мало стратегічне значення як ключ до проходів Таврських гір, перебуваючи на шляху між Сирією та Малою Азією і вело значну торгівлю, чому сприяла глибина річки, по якій навантажені судна підходили до самого міста.
Промисловість
Бавовноочисна, текстильна, харчова.
Див. також
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
![image]()
Адана у Вікімандрах- Адана [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
 | Це незавершена стаття з географії Туреччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Адана • Большая российская энциклопедия - электронная версия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Словники України online - УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ. lcorp.ulif.org.ua. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 17 грудня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A dana tur Adana misto na pivdni Turechchini Administrativnij centr vilajyetu Sejhan 172 5 tis zhiteliv 1955 1760 71 tis zhiteliv 2019 P yate za velichinoyu misto Turechchini Centr vazhlivogo silskogospodarskogo rajonu krayini bavovna citrusovi zernovi Adana Adana Pam yatki mistaPam yatki mistaOsnovni dani37 48 pn sh 35 57 sh d 37 800 pn sh 35 950 sh d 37 800 35 950 Krayina TurechchinaRegion Adana Provinciya Stolicya dlya d i Adana 1 Plosha 13 844 km Naselennya 1 760 000 2019 Visota NRM 23 1 mVodojma Sejhan 1 Oficijna mova tureckaMista pobratimi Kordova Ispaniya Skop ye Pivnichna Makedoniya Ulan Bator Mongoliya Beer Sheva Izrayil Dzhidda Saudivska Araviya Shimkent Kazahstan Simferopol UkrayinaTelefonnij kod 0322Chasovij poyas UTC 3Nomeri avtomobiliv 01GeoNames 325363OSM r167216 RPoshtovi indeksi 01000 01999 Miska vlada Mer mista Huseyin SozluVebsajt adana gov tr dil en Mapa Adana u VikishovishiIstoriyaMisto Adana ta ozero Sejhan Centralna mechet Sabandzhi v Adani Misto v rizni chasi nalezhalo riznim civilizaciyam ta imperiyam U tomu chisli Velikij Virmeniyi Rimskij Vizantijskij Osmanskij imperiyam Kilikijskomu virmenskomu carstvu U 1080 ti misto zahopili turki seldzhuki u 1140 vi povernute Vizantiyeyu cherez 4 desyatirichchya jogo vtratili Piznishe do XIV stolittya vhodit do skladu Kilikijskogo virmenskogo carstva Z pochatku XVI st pid vladoyu Turechchini Meshkanciv na kinec XIX stolittya nalichuvalosya blizko 24 tisyach golovnim chinom virmeni a takozh greki j turki same misto malo strategichne znachennya yak klyuch do prohodiv Tavrskih gir perebuvayuchi na shlyahu mizh Siriyeyu ta Maloyu Aziyeyu i velo znachnu torgivlyu chomu spriyala glibina richki po yakij navantazheni sudna pidhodili do samogo mista PromislovistBavovnoochisna tekstilna harchova Div takozhAdanska konferenciyaDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaAdana u Vikimandrah Adana 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine VUE Ce nezavershena stattya z geografiyi Turechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Adana Bolshaya rossijskaya enciklopediya elektronnaya versiya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Slovniki Ukrayini online UKRAYiNSKIJ MOVNO INFORMACIJNIJ FOND NAN UKRAYiNI lcorp ulif org ua Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 17 grudnya 2020