Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Агнета Крістіна Плейєль Белавська народилася 26 лютого 1940 року в Стокгольмі шведська письменниця науковиця в питаннях

Агнета Плейєль

Агнета Плейєль

Агнета Крістіна Плейєль Белавська (народилася 26 лютого 1940 року в Стокгольмі) — шведська письменниця, науковиця в питаннях культури та історії літератури. Під іменем Агнети Плейєль вона опублікувала низку романів, поетичних збірок і драматичних творів. Вона виступала як культурний дебатер та очолювала Шведський ПЕН-клуб. З 1988 по 2015 рік вона належала до Товариства Де Ніо.

Агнета Плейєль
швед. Agneta Pleijel
image
Народилася26 лютого 1940(1940-02-26)[1] (84 роки)
Стокгольм, Швеція[2]
Країнаimage Швеція
Діяльністьписьменниця, журналістка, поетеса, літературний критик, викладачка університету, сценаристка
Сфера роботилітература[3] і журналістика[3]
Alma materГетеборзький університет
Жанрроман і поезія
ЧленствоТовариство Дев'яти (2015)[4]
Батькоd
Матиd
Брати, сестриd
У шлюбі зd
Дітиd
Нагороди
image Агнета Плейєль у Вікісховищі

У своїх книгах Плейєль представляла відомих людей в історії Стокгольма, зокрема Ларса Юртсберга, Альберта та Ісака Бергів. Вона одружена з журналістом Мацеєм Зарембою.

Життєпис

Навчання та праця в газетах

Агнета Плейєль — донька математика Оке Плейєля та авторки і музикантки Соні Берг, яка народилася на Яві. Вона також є сестрою телепродюсера Соні Плейєль. Кар'єра батька привела родину до міста Лунд у Швеції, а потім до еміграції в США. Згодом Агнета Плейєль повернулась на батьківщину до Стокгольма.

image
Агнета Плейєль на Гельсінській виставці книг 2009 року.

Вивчала етнографію, філософію та історію літератури в Гетеборзькому університеті У 1973 році Плейєль розпочала кар'єру літературного критика. Вона була членкинею культурної редакції Aftonbladet з 1968 по 1972 роки, а потім стала редакторкою видання Ord &Bild у 1972—1975 рр. У 1975 році вона повернулася в Афтонбладет, де чотири роки обіймала посаду завідувача відділу культури.

Плейєль очолювала шведський ПЕН-клуб у 1988—1990 рр., редагувала тексти Біблійної комісії з 1991 по 1999 роки, а також працювала в редколегії «Нового часу» з 1992 по 1999 роки. У 1992—1996 роках вона викладала основи драматургії у Шведському інституті театрального мистецтва.

Творчість

Плейєль дебютувала 1969 року, створивши разом із Ронні Амб'єрнссоном п'єсу «У Берліні панує порядок», У 1977-му вона написала драму «Коллонтай» про радянського посла в Швеції Олександру Коллонтай. Драма була надрукована у 1979 році і була поставлена у «Драматені» під керівництвом Альфа Шеберга. Головну роль зіграла Маргарета Крук.

Агнета Плейєль написала кілька драм, а також кіносценаріїв, зокрема фільму «Гора на зворотному боці Місяця» про жінку-математика Софію Ковалевську.

«Ангели, карлики» (1981) — її перша збірка віршів. За шість років вона опублікувала дебютний роман «Розвідник вітру» (Vindspejare), який містить автобіографічний матеріал і є історією про людей п'яти поколінь з корінням у Швеції та в голландській Ост-Індії .

Інші романи — «Собача зірка» (1989), «Гриби» (1993) та «Зима у Стокгольмі» (1997) — сучасний роман про кохання, що піддається суворим випробуванням. «Лорд Nevermore» (2000) описує стосунки в любовному трикутнику — двох чоловіків-інтелектуалів і жінки.

Тоді Плейєль знову працювала над драматургією. Збірку «„Тітоньки“ та інші вірші» номіновано на Августівську премію (Augustpriset) 2004 року.

2006 року Плейєль опублікувала першу частину «Родинної трилогії», серії романів, у якій ідеться про родичів — жителів давнього Стокгольма. У вступній книжці «Хірург королеви» головний герой — лікар XVIII століття. Наступна книжка «Королівський комедіант», що вийшла 2007 року, описує життя Ларса Юртсберга, сценічного артиста, який шестилітнім дебютує в Оперному театрі Густава III. У заключній книзі «Сестра і брат» (2009) йдеться про онуків Ларса Юртсберга — Альберта й Гелену.

Плейєль узяла сюжет для кількох своїх вигаданих творів із життя самої себе, своєї родини та історичних діячів, зокрема художника Альберта Берга та оперного співака Ісака Берга. Її романи часто виходять у перекладах. «Зиму в Стокгольмі» опубліковано щонайменше шістнадцятьма мовами.

Громадська діяльність

Плейєль, окрім іншого, регулярно бере участь у різних дискусіях на теми культури. 2005 року вона, разом із Чарлзом Вестіном та іншими увійшла до складу присяжних «Притулкового трибуналу», що його організував ПЕН-клуб. Ця організація гостро критикувала імміграційну політику Швеції і вважала, що Швеція повинна прийняти більше іммігрантів.

Нагороди, родина

У 1988 році вона була обрана до Товариства дев'яти під номером 6, а в 2015 році покинула товариство.

З багатьох інших нагород, отриманих Плейєль, виділяються Litteris et Artibus, Головна премія Дев'яти, Премія Доблоуга та Премія Шведського радіо за роман.

У 1982 році Плейєль одружилась з журналістом, що пише на теми культури, Мацеєм Зарембою. Їхня донька Ліна Плейєль — акторка і психотерапевтка.

Літературні твори

Бібліографія

  • 1970 — Ordning härskar i Berlin, частина
  • 1970 — Fredag
  • 1973 — Å Göteborg
  • 1979 — , частина
  • 1981 — Änglar, Dvärgar, поезії
  • 1981 — , сценарій 1981, фільм 1983
  • 1983 — , частина 1983, скрипт 1984, фільм 1986
  • 1984 — Ögon ur en dröm, поезії
  • 1987 — , TV-частина
  • 1987 — Vindspejare, роман
  • 1989 — Hundstjärnan, роман
  • 1991 — , TV-частина
  • 1993 — Fungi, роман, nominerad till 1993
  • 1997 — En vinter i Stockholm, роман
  • 2000 — Standard Selection, частина
  • 2000 — Lord Nevermore, роман
  • 2003 — Vid floden, частина
  • 2004 — Mostrarna och andra dikter, поезії, висунуто на 2004
  • Трилогія про родичів:
    • 2006 — Drottningens chirurg, роман
    • 2007 — Kungens komediant, роман
    • 2009 — Syster och bror, роман
  • 2012 — Litteratur för amatörer
  • 2015 — Spådomen: En flickas memoarer
  • 2017 — Doften av en man

Фільмографія (акторка)

1983 — Profitörerna (телевізійний серіал) 2006 — Revolutionens kvinnor

Нагороди та визнання

Посилання

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #124944981 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. http://www.samfundetdenio.se/
  5. . Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 6 вересня 2019.
  6. Författaren Agneta Pleijel får De Nios Stora pris. Sveriges Television. 23 травня 2017. оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 27 січня 2023. (швед.)
  7. . Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.

Загальні джерела

  • Вебсайт Агнети Плейєль [ 28 вересня 2019 у Wayback Machine.],
  • Презентація автора у видавництві Norstedt [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Agneta Kristina Plejyel Belavska narodilasya 26 lyutogo 1940 roku v Stokgolmi shvedska pismennicya naukovicya v pitannyah kulturi ta istoriyi literaturi Pid imenem Agneti Plejyel vona opublikuvala nizku romaniv poetichnih zbirok i dramatichnih tvoriv Vona vistupala yak kulturnij debater ta ocholyuvala Shvedskij PEN klub Z 1988 po 2015 rik vona nalezhala do Tovaristva De Nio Agneta Plejyelshved Agneta PleijelNarodilasya26 lyutogo 1940 1940 02 26 1 84 roki Stokgolm Shveciya 2 Krayina ShveciyaDiyalnistpismennicya zhurnalistka poetesa literaturnij kritik vikladachka universitetu scenaristkaSfera robotiliteratura 3 i zhurnalistika 3 Alma materGeteborzkij universitetZhanrroman i poeziyaChlenstvoTovaristvo Dev yati 2015 4 BatkodMatidBrati sestridU shlyubi zdDitidNagorodipremiya Doblouga 1991 premiya Aniara 2001 Golovna premiya Dev yati 2017 d 2000 premiya Signe Ekblad Eld 2006 Skandinavska premiya Shvedskoyi akademiyi 2018 premiya Chellgrena 2012 Literaturna premiya Selmi Lagerlef 2001 d 1997 d 2015 d Q10511054 Agneta Plejyel u Vikishovishi U svoyih knigah Plejyel predstavlyala vidomih lyudej v istoriyi Stokgolma zokrema Larsa Yurtsberga Alberta ta Isaka Bergiv Vona odruzhena z zhurnalistom Maceyem Zaremboyu ZhittyepisNavchannya ta pracya v gazetah Agneta Plejyel donka matematika Oke Plejyelya ta avtorki i muzikantki Soni Berg yaka narodilasya na Yavi Vona takozh ye sestroyu teleprodyusera Soni Plejyel Kar yera batka privela rodinu do mista Lund u Shveciyi a potim do emigraciyi v SShA Zgodom Agneta Plejyel povernulas na batkivshinu do Stokgolma Agneta Plejyel na Gelsinskij vistavci knig 2009 roku Vivchala etnografiyu filosofiyu ta istoriyu literaturi v Geteborzkomu universiteti U 1973 roci Plejyel rozpochala kar yeru literaturnogo kritika Vona bula chlenkineyu kulturnoyi redakciyi Aftonbladet z 1968 po 1972 roki a potim stala redaktorkoyu vidannya Ord amp Bild u 1972 1975 rr U 1975 roci vona povernulasya v Aftonbladet de chotiri roki obijmala posadu zaviduvacha viddilu kulturi Plejyel ocholyuvala shvedskij PEN klub u 1988 1990 rr redaguvala teksti Biblijnoyi komisiyi z 1991 po 1999 roki a takozh pracyuvala v redkolegiyi Novogo chasu z 1992 po 1999 roki U 1992 1996 rokah vona vikladala osnovi dramaturgiyi u Shvedskomu instituti teatralnogo mistectva Tvorchist Plejyel debyutuvala 1969 roku stvorivshi razom iz Ronni Amb yernssonom p yesu U Berlini panuye poryadok U 1977 mu vona napisala dramu Kollontaj pro radyanskogo posla v Shveciyi Oleksandru Kollontaj Drama bula nadrukovana u 1979 roci i bula postavlena u Dramateni pid kerivnictvom Alfa Sheberga Golovnu rol zigrala Margareta Kruk Agneta Plejyel napisala kilka dram a takozh kinoscenariyiv zokrema filmu Gora na zvorotnomu boci Misyacya pro zhinku matematika Sofiyu Kovalevsku Angeli karliki 1981 yiyi persha zbirka virshiv Za shist rokiv vona opublikuvala debyutnij roman Rozvidnik vitru Vindspejare yakij mistit avtobiografichnij material i ye istoriyeyu pro lyudej p yati pokolin z korinnyam u Shveciyi ta v gollandskij Ost Indiyi Inshi romani Sobacha zirka 1989 Gribi 1993 ta Zima u Stokgolmi 1997 suchasnij roman pro kohannya sho piddayetsya suvorim viprobuvannyam Lord Nevermore 2000 opisuye stosunki v lyubovnomu trikutniku dvoh cholovikiv intelektualiv i zhinki Todi Plejyel znovu pracyuvala nad dramaturgiyeyu Zbirku Titonki ta inshi virshi nominovano na Avgustivsku premiyu Augustpriset 2004 roku 2006 roku Plejyel opublikuvala pershu chastinu Rodinnoyi trilogiyi seriyi romaniv u yakij idetsya pro rodichiv zhiteliv davnogo Stokgolma U vstupnij knizhci Hirurg korolevi golovnij geroj likar XVIII stolittya Nastupna knizhka Korolivskij komediant sho vijshla 2007 roku opisuye zhittya Larsa Yurtsberga scenichnogo artista yakij shestilitnim debyutuye v Opernomu teatri Gustava III U zaklyuchnij knizi Sestra i brat 2009 jdetsya pro onukiv Larsa Yurtsberga Alberta j Gelenu Plejyel uzyala syuzhet dlya kilkoh svoyih vigadanih tvoriv iz zhittya samoyi sebe svoyeyi rodini ta istorichnih diyachiv zokrema hudozhnika Alberta Berga ta opernogo spivaka Isaka Berga Yiyi romani chasto vihodyat u perekladah Zimu v Stokgolmi opublikovano shonajmenshe shistnadcyatma movami Gromadska diyalnist Plejyel okrim inshogo regulyarno bere uchast u riznih diskusiyah na temi kulturi 2005 roku vona razom iz Charlzom Vestinom ta inshimi uvijshla do skladu prisyazhnih Pritulkovogo tribunalu sho jogo organizuvav PEN klub Cya organizaciya gostro kritikuvala immigracijnu politiku Shveciyi i vvazhala sho Shveciya povinna prijnyati bilshe immigrantiv Nagorodi rodina U 1988 roci vona bula obrana do Tovaristva dev yati pid nomerom 6 a v 2015 roci pokinula tovaristvo Z bagatoh inshih nagorod otrimanih Plejyel vidilyayutsya Litteris et Artibus Golovna premiya Dev yati Premiya Doblouga ta Premiya Shvedskogo radio za roman U 1982 roci Plejyel odruzhilas z zhurnalistom sho pishe na temi kulturi Maceyem Zaremboyu Yihnya donka Lina Plejyel aktorka i psihoterapevtka Literaturni tvoriBibliografiya 1970 Ordning harskar i Berlin chastina 1970 Fredag 1973 A Goteborg 1979 chastina 1981 Anglar Dvargar poeziyi 1981 scenarij 1981 film 1983 1983 chastina 1983 skript 1984 film 1986 1984 Ogon ur en drom poeziyi 1987 TV chastina 1987 Vindspejare roman 1989 Hundstjarnan roman 1991 TV chastina 1993 Fungi roman nominerad till 1993 1997 En vinter i Stockholm roman 2000 Standard Selection chastina 2000 Lord Nevermore roman 2003 Vid floden chastina 2004 Mostrarna och andra dikter poeziyi visunuto na 2004 Trilogiya pro rodichiv 2006 Drottningens chirurg roman 2007 Kungens komediant roman 2009 Syster och bror roman 2012 Litteratur for amatorer 2015 Spadomen En flickas memoarer 2017 Doften av en man Filmografiya aktorka 1983 Profitorerna televizijnij serial 2006 Revolutionens kvinnorNagorodi ta viznannya1985 1987 dlya Skaut 1987 Esselte priset dlya Skaut 1988 dlya Skaut 1989 stipendiet 1991 1993 Literaturna premiya gazeti Svenska dagbladet 1997 1997 1999 1999 Litteris et Artibus 2000 dlya Lord Nevermore 2000 2001 Premiya Aniara Asociaciyi bibliotek Shveciyi 2001 dlya Lord Nevermore 2001 Literaturna premiya Selmi Lagerlef 2002 2005 2006 Premiya Signe Ekblad Eld 2012 2015 2017 2018 PosilannyaPrimitki Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Deutsche Nationalbibliothek Record 124944981 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 http www samfundetdenio se Arhiv originalu za 5 lyutogo 2018 Procitovano 6 veresnya 2019 Forfattaren Agneta Pleijel far De Nios Stora pris Sveriges Television 23 travnya 2017 originalu za 22 travnya 2018 Procitovano 27 sichnya 2023 shved Arhiv originalu za 6 veresnya 2019 Procitovano 6 veresnya 2019 Zagalni dzherela Vebsajt Agneti Plejyel 28 veresnya 2019 u Wayback Machine Prezentaciya avtora u vidavnictvi Norstedt 28 serpnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ