Агнеса Австрійська (18 травня 1281 — 10 червня 1364) — королева Угорщини як дружина Андрія III.
Агнеса Австрійська | |
---|---|
Біографічні дані | |
Релігія | католицтво |
Народження | 18 травня 1281[1][2][3] Відень, Герцогство Австрія |
Смерть | 10 червня 1364[1][3] (83 роки) d, Віндіш, Бругг, Ааргау, Швейцарія |
Поховання | d |
У шлюбі з | Андрій III |
Династія | Габсбурги |
Батько | Альбрехт I |
Мати | Єлизавета Каринтійська |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Агнеса була дочкою Альбрехта I і Єлизавети Каринтійської. 13 лютого 1296 року у Відні вона вийшла заміж за короля Угорщини Андрія III. Завдяки підтримці свого тестя Андрій зумів придушити повстання та Матуша Чака і зайняти замки Кесег і Пожонь. В 1298 році Андрій підтримав військами свого тестя в його бунті проти короля Адольфа.
Агнесі не подобалися турніри, але подобалися проповіді. Відомо, що вона була невисокого зросту і воліла скромні шати.
Смерть Андрія III 14 січня 1301 року у Буді припинила чоловічу лінію династії Арпадів. Агнеса залишилася бездітною вдовою. Однак їй було всього 19 років, тому вона ще була здатна знову вийти заміж і мати дітей, але так цього і не зробила. Вона стала покровителькою монастиря у графстві Тіроль (зараз кантон Ааргау), який був заснований її матір'ю на згадку про покійного чоловіка. Агнеса взяла з собою падчерку Єлизавету Тес і оселилася з нею в маленькому будиночку неподалік монастиря. Єлизавета, як очікувалося, мала вийти заміж за Вацлава III і стати королевою Угорщини, але весілля так і не відбулося, оскільки Вацлав вважав за краще одружитися з Віолою Цешинською. У результаті Єлизавета стала домініканською черницею в сусідньому монастирі, де вона здобула репутацію святої.
Агнеса була зображена в хроніках як благочестива жінка. З іншого боку, згідно з хронікою XVI століття Chronicon helveticum Егідія Чуді, вона помстилася за вбивство свого батька, організувавши страти й вигнання 1000 осіб (сімей і послідовників його вбивць), але ці відомості могли бути частиною антигабсбурзької пропаганди. Завдяки своєму авторитету, Агнесі було запропоновано кілька разів виступити посередником у суперечках. В 1333 році вона організувала угоду між Австрією і низкою швейцарських міст і регіонів. В 1351 році вона вирішила суперечку між Базелем і Бременом і суперечку між Альбрехтом II, герцогом Австрії, і Швейцарською Конфедерацією. Її брати часто приїжджали в Кенігсфельден за її порадою.
Агнеса померла 10 червня 1364 року у Кенігсфельдені та була похована на кладовищі черниць монастиря.
Предок
Примітки
- http://genealogy.euweb.cz/arpad/arpad2.html#A3
- FemBio database
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 18 листопада 2021.
- Duggan, Anne. Queens and Queenship in Medieval Europe. — Woodbridge : [en], 1997. — С. 112.
- Honemann, Volker 'A Medieval Queen and her Stepdaughter', p. 112.
- Duggan, Anne (1997). p. 114.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Agnesa Avstrijska Agnesa Avstrijska 18 travnya 1281 12810518 10 chervnya 1364 koroleva Ugorshini yak druzhina Andriya III Agnesa AvstrijskaBiografichni daniReligiyakatolictvoNarodzhennya18 travnya 1281 1281 05 18 1 2 3 Viden Gercogstvo AvstriyaSmert10 chervnya 1364 1364 06 10 1 3 83 roki d Vindish Brugg Aargau ShvejcariyaPohovannyadU shlyubi zAndrij IIIDinastiyaGabsburgiBatkoAlbreht IMatiYelizaveta Karintijska Mediafajli u VikishovishiZhittyepisAgnesa bula dochkoyu Albrehta I i Yelizaveti Karintijskoyi 13 lyutogo 1296 roku u Vidni vona vijshla zamizh za korolya Ugorshini Andriya III Zavdyaki pidtrimci svogo testya Andrij zumiv pridushiti povstannya ta Matusha Chaka i zajnyati zamki Keseg i Pozhon V 1298 roci Andrij pidtrimav vijskami svogo testya v jogo bunti proti korolya Adolfa Agnesi ne podobalisya turniri ale podobalisya propovidi Vidomo sho vona bula nevisokogo zrostu i volila skromni shati Smert Andriya III 14 sichnya 1301 roku u Budi pripinila cholovichu liniyu dinastiyi Arpadiv Agnesa zalishilasya bezditnoyu vdovoyu Odnak yij bulo vsogo 19 rokiv tomu vona she bula zdatna znovu vijti zamizh i mati ditej ale tak cogo i ne zrobila Vona stala pokrovitelkoyu monastirya u grafstvi Tirol zaraz kanton Aargau yakij buv zasnovanij yiyi matir yu na zgadku pro pokijnogo cholovika Agnesa vzyala z soboyu padcherku Yelizavetu Tes i oselilasya z neyu v malenkomu budinochku nepodalik monastirya Yelizaveta yak ochikuvalosya mala vijti zamizh za Vaclava III i stati korolevoyu Ugorshini ale vesillya tak i ne vidbulosya oskilki Vaclav vvazhav za krashe odruzhitisya z Violoyu Ceshinskoyu U rezultati Yelizaveta stala dominikanskoyu cherniceyu v susidnomu monastiri de vona zdobula reputaciyu svyatoyi Agnesa bula zobrazhena v hronikah yak blagochestiva zhinka Z inshogo boku zgidno z hronikoyu XVI stolittya Chronicon helveticum Egidiya Chudi vona pomstilasya za vbivstvo svogo batka organizuvavshi strati j vignannya 1000 osib simej i poslidovnikiv jogo vbivc ale ci vidomosti mogli buti chastinoyu antigabsburzkoyi propagandi Zavdyaki svoyemu avtoritetu Agnesi bulo zaproponovano kilka raziv vistupiti poserednikom u superechkah V 1333 roci vona organizuvala ugodu mizh Avstriyeyu i nizkoyu shvejcarskih mist i regioniv V 1351 roci vona virishila superechku mizh Bazelem i Bremenom i superechku mizh Albrehtom II gercogom Avstriyi i Shvejcarskoyu Konfederaciyeyu Yiyi brati chasto priyizhdzhali v Kenigsfelden za yiyi poradoyu Agnesa pomerla 10 chervnya 1364 roku u Kenigsfeldeni ta bula pohovana na kladovishi chernic monastirya PredokPrimitkihttp genealogy euweb cz arpad arpad2 html A3 FemBio database d Track Q61356138 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Arhiv originalu za 6 veresnya 2019 Procitovano 18 listopada 2021 Duggan Anne Queens and Queenship in Medieval Europe Woodbridge en 1997 S 112 Honemann Volker A Medieval Queen and her Stepdaughter p 112 Duggan Anne 1997 p 114