Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Авала (сербохорв. Авала/Avala від тур. Havale — перешкода, укриття) — невисока одинична гора в Центральній Сербії, розташована за 16,5 км на південний схід від столиці країни Белграда. В адміністративному сенсі розташована на стику трьох громад [sr] — переважно у [sr], східний край у [sr], а крайній південь у [sr]. Одне з традиційних місць відпочинку белградців та гостей міста.
| Авала | ||||
 | ||||
| 44°41′26″ пн. ш. 20°30′51″ сх. д. / 44.6905555555837779° пн. ш. 20.51416666669477706° сх. д.Координати: 44°41′26″ пн. ш. 20°30′51″ сх. д. / 44.6905555555837779° пн. ш. 20.51416666669477706° сх. д. | ||||
| Країна |  Сербія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | d | |||
| Тип | гора і d | |||
| матеріал | Серпентиніт, вапняк | |||
| Висота | 511 м | |||
  Авала Авала (Сербія) | ||||
 Авала у Вікісховищі | ||||
Природа
Висота гори 511 м, що всього на 11 метрів перевищує межу, що розділяє гору та пагорб. Однак Авала підноситься приблизно на 200 м над навколишньою горбистою місцевістю, завдяки чому з неї відкриваються мальовничі краєвиди на північну Шумадію і, власне, на Белград — що дозволило звести на цій горі Авальську телевежу.
Здебільшого вкрита густими листяними та змішаними лісами. Природний комплекс гори, що налічує близько 600 видів рослин, зокрема й рідкісних, перебуває під захистом держави від 1859 року. 1936 року тут засновано національний парк. Наприкінці XIX століття на Авалі виявлено (і названо за назвою гори) мінерал , збагачений хромом різновид ілліту.
Історія
Від античних часів на вершині Авали стояла фортеця (Жрнован), яка давала змогу контролювати шлях до Белграда. Після захоплення в XV столітті турками-османами вона відіграла значну роль у [en], проте вже в середині XVI століття Жрнов втратив своє стратегічне значення. До кінця XVIII століття від фортеці залишалися лише руїни, і 1934 року їх знесено для будівництва на їх місці 1938 року гранітного мавзолею в пам'ять про югославів, загиблих у ході Першої світової війни — [en].
За 180 м від вершини гори 1965 року споруджено ще один монумент — бронзовий [ru]. Він присвячений загиблій тут в [sr] делегації вищих радянських воєначальників на чолі з Героєм Радянського Союзу маршалом Сергієм Бірюзовим, яка летіла до Белграда на святкування 20-ї річниці звільнення міста від гітлерівців.
Примітки
- Avala / Enciklopedija Jugoslavije. — Beograd: Leksikografski zavod FNRJ, 1955. — с. 249.
- Авала — предео изузетних одлика [ 2015-09-24 у Wayback Machine.]. — Политика, 29 марта 2008 года.(сербо-хорв.)
- Srpska porodična enciklopedija, Vol. I. — Beograd: Narodna knjiga & Politika, 2006. —
- Споменик незнаном јунаку на Авали [ 2009-01-19 у Wayback Machine.]. — Споменици културе у Србиjи.
Посилання
- Marković, Jovan Đ. Enciklopedijski geografski leksikon Jugoslavije. — Sarajevo: «Svjetlost», 1990. —
- Turističko područje Beograda. — Beograd: «Geokarta», 2007. —
- (сербо-хорв.). Архів оригіналу за 9 червня 2013. . — Wannabe, 12 листопада 2011 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avala serbohorv Avala Avala vid tur Havale pereshkoda ukrittya nevisoka odinichna gora v Centralnij Serbiyi roztashovana za 16 5 km na pivdennij shid vid stolici krayini Belgrada V administrativnomu sensi roztashovana na stiku troh gromad sr perevazhno u sr shidnij kraj u sr a krajnij pivden u sr Odne z tradicijnih misc vidpochinku belgradciv ta gostej mista Avala44 41 26 pn sh 20 30 51 sh d 44 6905555555837779 pn sh 20 51416666669477706 sh d 44 6905555555837779 20 51416666669477706 Koordinati 44 41 26 pn sh 20 30 51 sh d 44 6905555555837779 pn sh 20 51416666669477706 sh d 44 6905555555837779 20 51416666669477706Krayina SerbiyaRegion dTip gora i dmaterial Serpentinit vapnyakVisota 511 mAvalaAvala Serbiya Avala u VikishovishiPrirodaVisota gori 511 m sho vsogo na 11 metriv perevishuye mezhu sho rozdilyaye goru ta pagorb Odnak Avala pidnositsya priblizno na 200 m nad navkolishnoyu gorbistoyu miscevistyu zavdyaki chomu z neyi vidkrivayutsya malovnichi krayevidi na pivnichnu Shumadiyu i vlasne na Belgrad sho dozvolilo zvesti na cij gori Avalsku televezhu Zdebilshogo vkrita gustimi listyanimi ta zmishanimi lisami Prirodnij kompleks gori sho nalichuye blizko 600 vidiv roslin zokrema j ridkisnih perebuvaye pid zahistom derzhavi vid 1859 roku 1936 roku tut zasnovano nacionalnij park Naprikinci XIX stolittya na Avali viyavleno i nazvano za nazvoyu gori mineral zbagachenij hromom riznovid illitu IstoriyaVid antichnih chasiv na vershini Avali stoyala fortecya Zhrnovan yaka davala zmogu kontrolyuvati shlyah do Belgrada Pislya zahoplennya v XV stolitti turkami osmanami vona vidigrala znachnu rol u en prote vzhe v seredini XVI stolittya Zhrnov vtrativ svoye strategichne znachennya Do kincya XVIII stolittya vid forteci zalishalisya lishe ruyini i 1934 roku yih zneseno dlya budivnictva na yih misci 1938 roku granitnogo mavzoleyu v pam yat pro yugoslaviv zagiblih u hodi Pershoyi svitovoyi vijni en Za 180 m vid vershini gori 1965 roku sporudzheno she odin monument bronzovij ru Vin prisvyachenij zagiblij tut v sr delegaciyi vishih radyanskih voyenachalnikiv na choli z Geroyem Radyanskogo Soyuzu marshalom Sergiyem Biryuzovim yaka letila do Belgrada na svyatkuvannya 20 yi richnici zvilnennya mista vid gitlerivciv PrimitkiAvala Enciklopedija Jugoslavije Beograd Leksikografski zavod FNRJ 1955 s 249 Avala predeo izuzetnih odlika 2015 09 24 u Wayback Machine Politika 29 marta 2008 goda serbo horv Srpska porodicna enciklopedija Vol I Beograd Narodna knjiga amp Politika 2006 ISBN 86 331 2730 X Spomenik neznanom јunaku na Avali 2009 01 19 u Wayback Machine Spomenici kulture u Srbiji PosilannyaMarkovic Jovan Đ Enciklopedijski geografski leksikon Jugoslavije Sarajevo Svjetlost 1990 ISBN 86 01 02651 6 Turisticko podrucje Beograda Beograd Geokarta 2007 ISBN 86 459 0099 8 serbo horv Arhiv originalu za 9 chervnya 2013 Wannabe 12 listopada 2011 roku