Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка (абх. Аҧснытәи Автономтә Советтә Социалисттә Республика; груз. აფხაზეთის ავტონომიური საბჭოთა სოციალისტური რესპუბლიკა; рос. Абхазская Автономная Советская Социалистическая Республика) — державне утворення, що входило до складу Грузинської РСР. Його було утворено в лютому 1931, коли Соціалістична Радянська Республіка Абхазія було перейменовано у Абхазьку АРСР. До її складу входили 5 районів.
| Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка Аҧснытәи Автономтә Советтә Социалисттә Республика აფხაზეთის ავტონომიური საბჭოთა სოციალისტური რესპუბლიკა Абхазская Автономная Советская Социалистическая Республика | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Сухумі | ||||
| Мови | російська, грузинська, абхазька | ||||
| Форма правління | Радянська республіка | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 19 лютого 1931 | ||||
| - Ліквідовано | 25 серпня 1990 | ||||
| Площа | |||||
| - 1989 | 8600 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1989 | 537 000 осіб | ||||
| Густота | 62,4 осіб/км² | ||||
| Валюта | карбованець | ||||
 | |||||
Нині її територія повністю відповідає Абхазькій Автономній Республіці у складі Грузії (де-юре). Де-факто на цій території існує самопроголошена Республіка Абхазія, яку визнали чотири суверенні держави.
Природа. Більша частина Абхазії лежить на пд. відрогах і передгір'ях Гол. Кавказького хр. (Гагринський, Бзибський, Кодорський, Абхазький хребти), менша — на низовинному узбережжі Чорного моря. Надра багаті на кам. вугілля (Ткварчельське і Бзибське родовища), буд. матеріали, мінеральні джерела (аудхарські, сухумські та ін.). Клімат в узбережній смузі А. і на схилах гір до 500—600 м субтропічний з м'якою зимою і помірно жарким літом; у горах до вис. 2000 м — помірно холодний, вище 2000 м — холодний. У примор. смузі пересічна т-ра січня від +4 до +7°, липня +23, +24°. Опадів 1200—1400 мм на рік. Ріки Бзиб, Кодорі, Гуміста, Галідзга та ін. мають гірський характер; оз.—Ріца, Амткелі, Бебесир. Ґрунти узбережжя і передгір'я—жовтоземи і червоноземи різного ступеня опідзолення та болотні ґрунти. Вище — бурі гірськолісові, перегнійно-карбонатні та гір-ськолучні ґрунти. Рослинність багата: понад 1500 видів рослин. Більша ч. А. вкрита лісами. Ліси багаті на цінні породи: самшит, смереку, дуб, колхідський бук, каштан, тис та ін. Велику господарську цінність мають субальпійські та альпійські луки. Значні ділянки займають культ. насадження евкаліптів та пальм. В лісах А. зустрічаються ведмідь, дика свиня, олень, сарна, дика кішка, рись, лісова куниця та ін.
Населення. В А. живуть абхази, грузини, росіяни, вірмени та ін. Міське нас. — 147 тис. чол., пересічна густота нас. — 46,5 чол. на 1 км² (1959). Нас. зосереджене переважно в узбережних р-нах і в передгір'ях. Міста: Сухумі, Ткварчелі, Гагра, Гудаута, Очамчіре, Галі і селище міськ. типу Новий Афон.
Історія
В серед. 1-го тис. до н. е. А. входила до складу Колхідського царства. З 6—5 ст. до н. е. на узбережжі А. з'явився ряд грец. колоній (Пітіунт, Діоскурія та ін.). В 65 до н. е. в А. утверджується влада римлян. У 4 ст. в Західній Грузії створилось Лазьке царство, до складу якого ввійшла і А. У 6 ст. А. підпала під вплив Візантії. В 523 було запроваджено християнство. У 8 ст. А. об'єднала навколо себе всю Зх. Грузію. Тоді ж посилилися культ.-політю. зв'язки з планами й адигейським населенням Пн. Кавказу, а також через Тмутаракань встановилися зв'язки з Київською Руссю. У 10 ст. А. ввійшла до складу об'єднаної Грузії. У 16 ст. А. захопили турки, що привело до її економіч. і культ. занепаду. В 1810 ввійшла до складу Росії, що, незважаючи на колоніальну політику царизму, прогресивно позначилося на розвитку економіки і культури А. З'явилися абхазька писемність, школи, художня л-ра. Перша с.-д. орг-ція в А. виникла 1902. Під час революції 1905—07 в А. широко розгорнувся революц. рух, одним з керівників якого був Г. К. Орджонікідзе. Після повалення самодержавства більшовицькі організації А. вели боротьбу за завоювання мас на сторону соціалістич. революції. В результаті збройного повстання трудящих у квітні 1918 майже в усій А. було проголошено Рад. владу
Восени 1918 при допомозі англ. військ владу знову захопили меншовики. У лютому 1921 організувався ревком А. (6. Ешба, Н. Лакоба, Н. Акіртава), який керував боротьбою за встановлення Рад. влади. На допомогу трудящим А. прийшла Червона Армія, в лавах якої були і сини укр. народу 4 бер. 1921 в А. встановлена Рад влада. 30 груд. 1922 А. в складі ЗСФРР ввійшла в СРСР. За роки соціалістичного будівництва А. досягла небаченого розквіту: ліквідовано економіч. і культ. відсталість, значно розвинулись пром-сть і соціалістич. сільське господарство.
Народне господарство
А. входить до складу Груз. економіч. адм. р-ну. За роки Рад. влади А. перетворилась у район розвинутого субтропічного г-ва, харч., лісооброб. і гірничодоб. промисловості. У 1957 валова продукція промисловості зросла в порівнянні з 1928 в 34 рази. Гол. галузь промисловості — харчова, яка працює на місцевій с.-г. сировині. Найбільші пром. підприємства: тютюново-ферментаційні заводи в Гантіаді, Гудауті, Сухумі, Очамчіре, тютюнова ф-ка в Сухумі, олійний завод в Очамчіре, плодоконсервний завод у Сухумі, 11 чайних ф-к (Галі, Очамчіре, Дранда, Гудаута), шкіряно-взуттєвий комбінат у Сухумі, мебльові ф-ки в Сухумі та Очамчіре, Кодорський лісопильний комбінат, Калдах-варський лісопильний завод. У горах — заготівля лісу, у Ткварчелі — видобування кам. вугілля. Електростанції: теплова в Ткварчелі і Сухумська ГЕС на р. Гумісті. На узбережжі розвинуто рибальство та рибоводство (рибоводний завод у Гудаутському р-ні).
Провідна роль у с. г. А. належить тютюну та субтропічним культурам. У 1958 заг. посівна пл. 51,9 тис. га, в т. ч. зайнято (в тис. га): під найкращими в СРСР сортами жовтого тютюну (самсун) 7,4, під чаєм — 9,4, під цитрусовими — 2,2, під тунгом — 2,6. Вирощують лавр, ефіроолійні культури та ін. Загальносоюзне значення мають садівництво та виноградарство. Посіви зернових мають допоміжний характер. По суті, єдиною зерновою культурою є кукурудза — 32,4 тис. га. В А. (на 1. І 1959) було (у тис. голів): великої рогатої худоби — 149; овець та кіз —62; свиней — 59; коней — 14. Розвинуті бджільництво і шовківництво. В А. 228 колгоспів, 14 радгоспів (1958).
Транспорт
електрифік. з-ця Туапсе — Самтредіа (з гілкою на Ткварчелі) і паралельно з нею автомобільна магістраль (з відгалуженням до оз. Ріца). Через Клухорський перевал проходить Воєнно-Сухумська дорога. Широко використовується морський транспорт. Гол. порт — Сухумі.
Охорона здоров'я
На 1 січ. 1959 в А. були 61 лік. заклад на 2565 ліжок, 10 диспансерів, 100 акушер.-фельдш. пунктів, 61 дитячі ясла на 2355 місць, 1071 лікар і 2889 чол. серед. мед. персоналу в системі Мін-ва охорони здоров'я. На території А. розташовані відомі курорти: Сухумі, Гудаута, Гагра, Новий Афон, де працює 20 санаторіїв на 4695 ліжок та 15 будинків відпочинку на 2435 місць.
Культура
У 1914 в А. було 156 шкіл, 8,7 тис. учнів. В 1958/59 навч. р. в 453 загальноосвітніх школах навчалось 65,3 тис. учнів. У 1958 було 3 пед. училища, 2 технікуми, пед. інститут, мед. і муз. училища. В республіці є 8 спорт. шкіл, 6 муз. шкіл, художня школа, культ.-осв. училище та інше. На кін. 1958 налічувалось 146 кіноустановок, 220 клубів, 278 масових б-к. Працюють Сухумський держ. драм. театр, філармонія, ансамбль пісні і танцю, Будинок народ. творчості, краєзнавчий музей. В А. є ряд н.-д. установ, в т. ч. Абхазький інститут мови, л-ри й історії АН Груз. РСР, Інститут експериментальної патології і терапії Академії мед. наук СРСР та ін. Видаються 3 обласні, 6 районних і 1 міська газети. Налічується понад 24,8 тис. радіоточок.
Перший абхазький буквар було видано 1865. У 1892 вийшла «Абхазька азбука» К. Мачаваріані і Д. Гуліа. Абх. література належить до молодих л-р Радянського Союзу. Основоположником і видатним діячем абх. л-ри є народ. поет Абхазії Д. І. Гуліа (н. 1874). Поряд з Д. Гуліа в розвитку абх. л-ри видатну роль відіграв письменник-драматург С. Я. Чанба (1886—1937). Значне місце в абх. рад. л-рі займають поети І. Когоніа, Л. Квіцініа, К. Агумаа, Ш. Цвіжба, Б. Шінкуба і прозаїки І.-Папаскірі, В. Агрба, М. Лакербай. Усна творчість абхазців, яка розвивалась протягом багатьох століть, дуже багата. її вивчення зосереджене в Абхазькому інституті мови, л-ри й історії АН Груз. РСР.
Див. також
Примітки
Посилання
- Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка у Великій Радянській Енциклопедії [ 25 березня 2008 у Wayback Machine.]
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
- ქართული საბჭოთა ენციკლოპედია, ტ. საქართველოს სსრ, გვ. 310, თბ., 1981 წელი.
- Анчабадзе, Ю. Д.; Аргун, Ю. Г. (2012), Абхазы, Москва: Наука
- Blauvelt, Timothy (May 2007), Abkhazia: Patronage and Power in the Stalin Era, Nationalities Papers, 35 (2): 203—232
- Broers, Laurence (June 2009), 'David and Goliath' and 'Georgians in the Kremlin': a post-colonial perspective on conflict in post-Soviet Georgia, Central Asian Survey, 28 (2): 99—118
- Hewitt, George, ред. (1998), The Abkhazians: A Handbook, New York City: St. Martin's Press
- Lakoba, Stanislav (1995), Abkhazia is Abkhazia, Central Asian Survey, 14 (1): 97—105
- Лакоба, Станислав (1990), Очерки Политической Истории Абхазии, Сухуми: Алашара
- Лакоба, Станислав (2001), Я Коба а ты Лакоба, у Искандер, Фазиль (ред.), Мое сердце в горах: очерки о современной Абхазии, Йошкар-Ола: Изд-во Марийского Полиграфкомбината
- Saparov, Arsène (2015), From Conflict to Autonomy in the Caucasus: The Soviet Union and the making of Abkhazia, South Ossetia and Nagorno Karabakh, New York City: Routledge
- Suny, Ronald Grigor (1994), The Making of the Georgian Nation (вид. Second), Bloomington, Indiana: Indiana University Press
- Zürcher, Christoph (2007), The Post-Soviet Wars: Rebellion, Ethnic Conflict, and Nationhood in the Caucasus, New York City: New York University Press
 | Це незавершена стаття про Абхазію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії Грузії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abhazka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika abh Aҧsnytәi Avtonomtә Sovettә Socialisttә Respublika gruz აფხაზეთის ავტონომიური საბჭოთა სოციალისტური რესპუბლიკა ros Abhazskaya Avtonomnaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika derzhavne utvorennya sho vhodilo do skladu Gruzinskoyi RSR Jogo bulo utvoreno v lyutomu 1931 koli Socialistichna Radyanska Respublika Abhaziya bulo perejmenovano u Abhazku ARSR Do yiyi skladu vhodili 5 rajoniv Abhazka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Aҧsnytәi Avtonomtә Sovettә Socialisttә Respublika აფხაზეთის ავტონომიური საბჭოთა სოციალისტური რესპუბლიკა Abhazskaya Avtonomnaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika1931 1990Prapor GerbAbhARSR istorichni kordoni na kartiStolicya SuhumiMovi rosijska gruzinska abhazkaForma pravlinnya Radyanska respublikaIstoriya Zasnovano 19 lyutogo 1931 Likvidovano 25 serpnya 1990Plosha 1989 8600 km2Naselennya 1989 537 000 osib Gustota 62 4 osib km Valyuta karbovanecU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Abhaziya znachennya Nini yiyi teritoriya povnistyu vidpovidaye Abhazkij Avtonomnij Respublici u skladi Gruziyi de yure De fakto na cij teritoriyi isnuye samoprogoloshena Respublika Abhaziya yaku viznali chotiri suverenni derzhavi Priroda Bilsha chastina Abhaziyi lezhit na pd vidrogah i peredgir yah Gol Kavkazkogo hr Gagrinskij Bzibskij Kodorskij Abhazkij hrebti mensha na nizovinnomu uzberezhzhi Chornogo morya Nadra bagati na kam vugillya Tkvarchelske i Bzibske rodovisha bud materiali mineralni dzherela audharski suhumski ta in Klimat v uzberezhnij smuzi A i na shilah gir do 500 600 m subtropichnij z m yakoyu zimoyu i pomirno zharkim litom u gorah do vis 2000 m pomirno holodnij vishe 2000 m holodnij U primor smuzi peresichna t ra sichnya vid 4 do 7 lipnya 23 24 Opadiv 1200 1400 mm na rik Riki Bzib Kodori Gumista Galidzga ta in mayut girskij harakter oz Rica Amtkeli Bebesir Grunti uzberezhzhya i peredgir ya zhovtozemi i chervonozemi riznogo stupenya opidzolennya ta bolotni grunti Vishe buri girskolisovi peregnijno karbonatni ta gir skoluchni grunti Roslinnist bagata ponad 1500 vidiv roslin Bilsha ch A vkrita lisami Lisi bagati na cinni porodi samshit smereku dub kolhidskij buk kashtan tis ta in Veliku gospodarsku cinnist mayut subalpijski ta alpijski luki Znachni dilyanki zajmayut kult nasadzhennya evkaliptiv ta palm V lisah A zustrichayutsya vedmid dika svinya olen sarna dika kishka ris lisova kunicya ta in Naselennya V A zhivut abhazi gruzini rosiyani virmeni ta in Miske nas 147 tis chol peresichna gustota nas 46 5 chol na 1 km 1959 Nas zoseredzhene perevazhno v uzberezhnih r nah i v peredgir yah Mista Suhumi Tkvarcheli Gagra Gudauta Ochamchire Gali i selishe misk tipu Novij Afon IstoriyaV sered 1 go tis do n e A vhodila do skladu Kolhidskogo carstva Z 6 5 st do n e na uzberezhzhi A z yavivsya ryad grec kolonij Pitiunt Dioskuriya ta in V 65 do n e v A utverdzhuyetsya vlada rimlyan U 4 st v Zahidnij Gruziyi stvorilos Lazke carstvo do skladu yakogo vvijshla i A U 6 st A pidpala pid vpliv Vizantiyi V 523 bulo zaprovadzheno hristiyanstvo U 8 st A ob yednala navkolo sebe vsyu Zh Gruziyu Todi zh posililisya kult polityu zv yazki z planami j adigejskim naselennyam Pn Kavkazu a takozh cherez Tmutarakan vstanovilisya zv yazki z Kiyivskoyu Russyu U 10 st A vvijshla do skladu ob yednanoyi Gruziyi U 16 st A zahopili turki sho privelo do yiyi ekonomich i kult zanepadu V 1810 vvijshla do skladu Rosiyi sho nezvazhayuchi na kolonialnu politiku carizmu progresivno poznachilosya na rozvitku ekonomiki i kulturi A Z yavilisya abhazka pisemnist shkoli hudozhnya l ra Persha s d org ciya v A vinikla 1902 Pid chas revolyuciyi 1905 07 v A shiroko rozgornuvsya revolyuc ruh odnim z kerivnikiv yakogo buv G K Ordzhonikidze Pislya povalennya samoderzhavstva bilshovicki organizaciyi A veli borotbu za zavoyuvannya mas na storonu socialistich revolyuciyi V rezultati zbrojnogo povstannya trudyashih u kvitni 1918 majzhe v usij A bulo progolosheno Rad vladu Voseni 1918 pri dopomozi angl vijsk vladu znovu zahopili menshoviki U lyutomu 1921 organizuvavsya revkom A 6 Eshba N Lakoba N Akirtava yakij keruvav borotboyu za vstanovlennya Rad vladi Na dopomogu trudyashim A prijshla Chervona Armiya v lavah yakoyi buli i sini ukr narodu 4 ber 1921 v A vstanovlena Rad vlada 30 grud 1922 A v skladi ZSFRR vvijshla v SRSR Za roki socialistichnogo budivnictva A dosyagla nebachenogo rozkvitu likvidovano ekonomich i kult vidstalist znachno rozvinulis prom st i socialistich silske gospodarstvo Narodne gospodarstvoA vhodit do skladu Gruz ekonomich adm r nu Za roki Rad vladi A peretvorilas u rajon rozvinutogo subtropichnogo g va harch lisoobrob i girnichodob promislovosti U 1957 valova produkciya promislovosti zrosla v porivnyanni z 1928 v 34 razi Gol galuz promislovosti harchova yaka pracyuye na miscevij s g sirovini Najbilshi prom pidpriyemstva tyutyunovo fermentacijni zavodi v Gantiadi Gudauti Suhumi Ochamchire tyutyunova f ka v Suhumi olijnij zavod v Ochamchire plodokonservnij zavod u Suhumi 11 chajnih f k Gali Ochamchire Dranda Gudauta shkiryano vzuttyevij kombinat u Suhumi meblovi f ki v Suhumi ta Ochamchire Kodorskij lisopilnij kombinat Kaldah varskij lisopilnij zavod U gorah zagotivlya lisu u Tkvarcheli vidobuvannya kam vugillya Elektrostanciyi teplova v Tkvarcheli i Suhumska GES na r Gumisti Na uzberezhzhi rozvinuto ribalstvo ta ribovodstvo ribovodnij zavod u Gudautskomu r ni Providna rol u s g A nalezhit tyutyunu ta subtropichnim kulturam U 1958 zag posivna pl 51 9 tis ga v t ch zajnyato v tis ga pid najkrashimi v SRSR sortami zhovtogo tyutyunu samsun 7 4 pid chayem 9 4 pid citrusovimi 2 2 pid tungom 2 6 Viroshuyut lavr efiroolijni kulturi ta in Zagalnosoyuzne znachennya mayut sadivnictvo ta vinogradarstvo Posivi zernovih mayut dopomizhnij harakter Po suti yedinoyu zernovoyu kulturoyu ye kukurudza 32 4 tis ga V A na 1 I 1959 bulo u tis goliv velikoyi rogatoyi hudobi 149 ovec ta kiz 62 svinej 59 konej 14 Rozvinuti bdzhilnictvo i shovkivnictvo V A 228 kolgospiv 14 radgospiv 1958 Transportelektrifik z cya Tuapse Samtredia z gilkoyu na Tkvarcheli i paralelno z neyu avtomobilna magistral z vidgaluzhennyam do oz Rica Cherez Kluhorskij pereval prohodit Voyenno Suhumska doroga Shiroko vikoristovuyetsya morskij transport Gol port Suhumi Ohorona zdorov yaNa 1 sich 1959 v A buli 61 lik zaklad na 2565 lizhok 10 dispanseriv 100 akusher feldsh punktiv 61 dityachi yasla na 2355 misc 1071 likar i 2889 chol sered med personalu v sistemi Min va ohoroni zdorov ya Na teritoriyi A roztashovani vidomi kurorti Suhumi Gudauta Gagra Novij Afon de pracyuye 20 sanatoriyiv na 4695 lizhok ta 15 budinkiv vidpochinku na 2435 misc KulturaU 1914 v A bulo 156 shkil 8 7 tis uchniv V 1958 59 navch r v 453 zagalnoosvitnih shkolah navchalos 65 3 tis uchniv U 1958 bulo 3 ped uchilisha 2 tehnikumi ped institut med i muz uchilisha V respublici ye 8 sport shkil 6 muz shkil hudozhnya shkola kult osv uchilishe ta inshe Na kin 1958 nalichuvalos 146 kinoustanovok 220 klubiv 278 masovih b k Pracyuyut Suhumskij derzh dram teatr filarmoniya ansambl pisni i tancyu Budinok narod tvorchosti krayeznavchij muzej V A ye ryad n d ustanov v t ch Abhazkij institut movi l ri j istoriyi AN Gruz RSR Institut eksperimentalnoyi patologiyi i terapiyi Akademiyi med nauk SRSR ta in Vidayutsya 3 oblasni 6 rajonnih i 1 miska gazeti Nalichuyetsya ponad 24 8 tis radiotochok Pershij abhazkij bukvar bulo vidano 1865 U 1892 vijshla Abhazka azbuka K Machavariani i D Gulia Abh literatura nalezhit do molodih l r Radyanskogo Soyuzu Osnovopolozhnikom i vidatnim diyachem abh l ri ye narod poet Abhaziyi D I Gulia n 1874 Poryad z D Gulia v rozvitku abh l ri vidatnu rol vidigrav pismennik dramaturg S Ya Chanba 1886 1937 Znachne misce v abh rad l ri zajmayut poeti I Kogonia L Kvicinia K Agumaa Sh Cvizhba B Shinkuba i prozayiki I Papaskiri V Agrba M Lakerbaj Usna tvorchist abhazciv yaka rozvivalas protyagom bagatoh stolit duzhe bagata yiyi vivchennya zoseredzhene v Abhazkomu instituti movi l ri j istoriyi AN Gruz RSR Div takozhRespublika Abhaziya Abhazka Avtonomna RespublikaPrimitkiPosilannyaAbhazka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika u Velikij Radyanskij Enciklopediyi 25 bereznya 2008 u Wayback Machine DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Literaturaქართული საბჭოთა ენციკლოპედია ტ საქართველოს სსრ გვ 310 თბ 1981 წელი Anchabadze Yu D Argun Yu G 2012 Abhazy Moskva Nauka Blauvelt Timothy May 2007 Abkhazia Patronage and Power in the Stalin Era Nationalities Papers 35 2 203 232 Broers Laurence June 2009 David and Goliath and Georgians in the Kremlin a post colonial perspective on conflict in post Soviet Georgia Central Asian Survey 28 2 99 118 Hewitt George red 1998 The Abkhazians A Handbook New York City St Martin s Press Lakoba Stanislav 1995 Abkhazia is Abkhazia Central Asian Survey 14 1 97 105 Lakoba Stanislav 1990 Ocherki Politicheskoj Istorii Abhazii Suhumi Alashara Lakoba Stanislav 2001 Ya Koba a ty Lakoba u Iskander Fazil red Moe serdce v gorah ocherki o sovremennoj Abhazii Joshkar Ola Izd vo Marijskogo Poligrafkombinata Saparov Arsene 2015 From Conflict to Autonomy in the Caucasus The Soviet Union and the making of Abkhazia South Ossetia and Nagorno Karabakh New York City Routledge Suny Ronald Grigor 1994 The Making of the Georgian Nation vid Second Bloomington Indiana Indiana University Press Zurcher Christoph 2007 The Post Soviet Wars Rebellion Ethnic Conflict and Nationhood in the Caucasus New York City New York University Press Ce nezavershena stattya pro Abhaziyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Gruziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Radyanskij Soyuz Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi