Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абруццо (або Абруцці; італ. L'Abruzzo, gli Abruzzi) — регіон Італії. Розташований на півдні країни, на узбережжі Адріатичного моря. Складається із провінцій К'єті, Л'Аквіла, Пескара, Терамо. Адміністративний центр — Л'Аквіла. Площа — 10794 км². Населення 1 344 954(2012) осіб.
| Абруццо | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| італ. Abruzzo | |||||
| |||||
 | |||||
| Регіон Італії | |||||
| Адм. центр | Л'Аквіла | ||||
| Найбільше місто | Пескара | ||||
| Країна |  Італія | ||||
| Провінції | |||||
| |||||
| Комуни | 305 | ||||
| Офіційна мова | італійська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 1 344 954 (14) | ||||
| - густота | 122 особи/км² (14) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 10 763 км² (13) | ||||
| - ширина | 145 км | ||||
| - довжина | 135 км | ||||
| Висота | |||||
| - середня | 563 м | ||||
| - максимальна | 2912 м (гора Корно-Гранде) | ||||
| - мінімальна | 563 м | ||||
| Часовий пояс | і | ||||
| ВВП | 27.7 млрд. євро (16) | ||||
| - на душу населення | 22 927 євро | ||||
| Дата заснування | 1963 (Абруццо-е-Молізе розділено на Абруццо та Молізе) | ||||
| Президент | Лучіано Д'Альфонсо (демократи) з 26.05.2014 | ||||
| Вебсайт | www.regione.abruzzo.it | ||||
| - ISO 3166-2 | IT-65 | ||||
| - NUTS | ITF1 | ||||
| - ISTAT | 13 | ||||
| |||||
Географія
Найбільші річки: (145 км), (75 км), (60 км). Найвищі гори: Корно-Гранде (2912 м), Амаро (2793 м), (2487 м). Національний парк Абруццо, Лаціо й Молізе, Національний парк Гран-Сассо-е-Монті-делла-Лага, , регіональний природний парк Сіренте-Веліно. Пам'ятки історії й культури: , , (Л'Аквіла). Типова страва — (солодке шоколадне тістечко з мигдалем). Типові вина — Монтепульчано д'Абруццо, .
Гори
Більша частина території області вкрита горами й пагорбами. Гори вапнякового походження є складовою частиною гірського ланцюга Апеннін. Для них притаманні суворі скелясті верхівки, а схили вкриті густими лісовими хащами. Гори простягнулись трьома хребтами паралельно Адріатичному узбережжю. Перший ланцюг (найдальший від моря) є найнижчим та найменш щільним серед них. До нього входить група гір Сімбруйні, по яких прокладений кордон з областю Лаціо. Найвищими горами цього масиву є Вільйо (2156 м), Ґреко (2283 м), Ла Мета й Петрозо (обидві по 2249 м) та Корнакк'я (2003 м). Другий гірський ланцюг, центральний, здіймається своїми верхівками до більших висот: Веліно (2487 м), Сіренте (2349 м), Дженцана (2176 м). Нарешті, третій, східний, ближчий до моря хребет є найвражаючим. Він простягнувся від гір Монті делла Лага на північному кордоні з областями Лаціо й Марке, через масив Ґран Сассо з найвищим піком Апеннін Корно-Гранде (2914 м) до масиву Маєлла з вершиною Амаро (2795 м). Величний масив Гран-Сассо має широке плато, над яким здіймаються сірі й білі скелясті шпилі, гребені та стіни. В цьому ж масиві під горою Корно-Гранде розташований єдиний на Апеннінах льодовик Кальдероне (довжина понад 2 км). Він є решткою прадавніх льодовиків, що вкривали колись всі схили гірського масиву.
Ущелини, долини, улоговини
Між гірськими ланцюгами Апеннін пролягли численні перевали, вузькі ущелини та ширші долини й улоговини. Широкі улоговини, або басейни, що розташовані на міжгір'ях на висоті кількасот метрів над рівнем моря, завдяки багатим водним ресурсам, мають неабияке сільськогосподарське значення. Найважливішою є улоговина Фучіно, яка колись була широким й неглибоким озером льодовикового походження з болотистими берегами. Меліорація надала можливість вести на цих родючих землях інтенсивне землеробство.
Пагорби
Між Апеннінами та узбережжям Адріатичного моря простягнулись пагорби, що складаються з рихлих глинистих ґрунтів. Дощова вода вимиває на схилах глибокі борозни. Часто трапляються небезпечні зсуви й обвали. Тому ця зона із давніх часів була мало заселена людьми.
Річки
Всі річки належать до басейну Адріатичного моря. Частина з них, такі як Тордіно, Вомано, Фіно досить короткі, народжуються в горах і течуть прямо до Адріатичного моря. Інші ж спочатку несуть свої стрімкі води по долинах проміж гірських хребтів, а потім повертають на схід до моря. Саме в такий спосіб тече найдовша абруційська річка Атерно-Пескара.
Озера
Після осушення басейну Фучіно, в області не залишилось великих за розміром озер. Найбільшим в сучасний період є штучне водосховище Кампотосто, що збудовано в басейні стародавнього природного озера.
Узбережжя
Береги Адріатичного моря в Абруццо майже прямолінійні, без заток або бухт. Вузька прибережна смуга складена з осаду й уламків, принесених з гір річками та потоками. Численні пляжі (пісок, галька). Через лінійність берегів в Абруццо відсутні великі порти. Але устя деяких річок штучно розширені в канали, в яких побудовані невеликі порти. Найбільший з них в місті Пескара.
Клімат
Абруццо — це одна з найгористіших областей Італії. У внутрішніх районах зими холодні й суворі, а на узбережжі моря — м'які та теплі. Східний гірський ланцюг, що складається з масивів Лага, Ґран Сассо й Маєлла, діє як величезна стіна, що перешкоджає рухові з узбережжя на захід теплих і вологих повітряних мас. Контакт теплого й вологого повітря з холодними гірськими вершинами викликає дощі. Однак на березі моря й в улоговинах влітку дощів мало, бувають посухи. Бризи, що дмуть з моря, приносять насолоду прибережним районам. Напроти, із гір в сторону берегів дмуть холодні вітри. Важливий вплив на регіональний клімат має сірокко — гарячий й вологий вітер з північної Африки, що приносить погіршення погоди.
Історія
Доісторія. Античність
Регіон був заселений ще в кам'яну добу. Залишки людських поселень тієї епохи знайдені вздовж долин річок Тронто, Вібрата й Сангро а також в улоговинах Сульмона й Фучіно. Однак більша частина археологічних знахідок відноситься до пізніших часів. Розкопки в зоні Конелле-Ортукк'йо басейну Фучіно принесли численні рештки матеріальної культури бронзової доби, а поблизу Атрі, Лорето, Апрутіно й Капестрано знайдені залишки культури залізної доби.
Між VIII та IV століттями до н. е. регіон заселяли пастухи з самнітських племен. Ці племена носили ймення: марсі, пеліньї, претуці, марручіні, вестіні, екві й мешкали в містечках, оточених мурами. В середині містечка, поза мурами, знаходився великий храм або святилище, де проходили зібрання жителів для прийняття важливих військових або політичних рішень. Археологічні дослідження доводять, що типовий вояк тодішніх часів був озброєний коротким мечем та списом й захищений двома металевими дисковими пластинами: одна на грудях, а друга на спині.
Після тривалого й жорстокого періоду так званих «самнітських війн» римляни в IV—III століттях до н. е. підкорили народи, що мешкали в регіоні. В 304 р. до н. е. територія увійшла до складу Римської держави під назвою «Провінція Валерія». Під час римського панування було збудовано велику кількість театрів, амфітеатрів, терм, храмів. Були також прокладені численні шляхи, що сполучали Абруццо з Римом й іншими частинами Імперії. В I сторіччі н. е. за правління імператора Клавдія в басейні Фучіно було здійснено грандіозний план будівництва осушувальних каналів для розширення площ під посіви. Тут працювало приблизно 30 000 рабів.
Середньовіччя
Після занепаду Римської Імперії, регіон зазнав жахливого вторгнення варварських народів. Спочатку тут запанували лангобарди, які поділили територію на 7 феодів, так званих «гастальдаті». Потім прийшли до влади франки, які заснували тут графство, назвали його «Марсія» й володіли ним до XII сторіччя. Саме в ці часи на узбережжя були здійснені жахливі напади сарацинських піратів. Після франків правління перейшло до норманів, які приєднали регіон, якому був наданий статус «юстіціерат» (намісництво) до Сицилійського Королівства, що займало тоді всю південну Італію.
В XIII сторіччі норманську династію на троні Сицилійського Королівства змінила німецька. Королем став Фрідріх II Гогенштауфен, який розпочав об'єднання території, що була розподілена між потужними феодалами. Він заснував місто Л'Аквіла, як столицю намісництва. Після цього до влади прийшла Анжуйська династія, що правила до початку XV сторіччя. Потім були конфлікти між анжуйцями й арагонцями, що привели до іспанського панування. Це був один з найгірших періодів в історії регіону з часів після варварської навали. Іспанці розглядали Абруццо тільки як прикордонну провінцію й не опікувались її розвитком. Л'Аквіла, що була дуже красивим квітучим містом, втратила своє значення й перетворилась на звичайну прикордонну фортецю. На землю прийшло запустіння, в горах панували розбійники. Тільки міста на узбережжі не зазнали занепаду завдяки комерційним відносинам з Венецією та іншими морськими державами.
Новий час
В XVIII—XIX сторіччях територія Абруццо входила до складу Неаполітанського Королівства під владою Бурбонів. Тоді ж почалось економічне відродження регіону — були збудовані нові шляхи сполучень, держава почала заохочувати підприємництво, а в 1852 р. завдяки ініціативі герцога Алессандро Торлонія набула розвитку меліорація басейну Фучіно. Але в ці ж часи набирав сили рух за об'єднання Італії. В 1821, 1841 й 1848 рр. в регіоні спалахували антибурбонські повстання. Нарешті, в 1860 р. Абруццо стає частиною новоствореного Королівства Італія. Спочатку існувала область «Абруцці й Молізе», яка була в 1963 р. розділена на сучасні області Абруццо та Молізе.
Шляхи сполучень
Автотранспорт
Територію області перетинають три швидкісні автостради:
- А14 «Адріатика» (Болонья — Таранто)
- А24 (Рим — Л'Аквіла — Терамо)
- А25 (Торано — Пескара)
Автострада А14 проходить уздовж берегів Адріатичного моря, а дві інші з'єднують узбережжя із Римом. Особливе значення для економіки краю мало спорудження автостради А24 з грандіозним тунелем завдовжки понад 10 км під масивом Гран-Сассо. Будівництво тунелю зайняло 15 років й було закінчене в 1984 р. В 1988 р. в середині тунелю була відкрита Національна Лабораторія Гран-Сассо Інституту ядерної фізики. В ній працюють більше 300 дослідників з Італії та інших країн. Для експериментів, що здійснюються в лабораторії, потрібне ізольоване від зовнішніх впливів середовище.
Залізниці
Загальна довжина залізничних ліній 514 км. З них електрифіковано більше ніж 60 %. Через територію області уздовж берега Адріатичного моря проходить лінія швидкісних потягів «Євростар» сполученням Болонья (Емілія-Романья) — Барі (Апулія).
Найважливіші станції: Пескара, Сульмона, Авеццано.
Лінії пасажирських сполучень:
- Анкона (Марке) — Пескара
- Авеццано — Сора (Лаціо) — Роккасекка (Лаціо)
- Кастель-ді-Санґро — Карпіноне (Молізе) — Кампобассо (Молізе)
- К'єті — Пескара — Джуліянова — Терамо
- Пескара — Рим (Лаціо)
- Пескара — Термолі (Молізе)
- Сульмона — Кастель-ді-Санґро
- Сульмона — Л'Аквіла — Терні (Умбрія)
- Рим (Лаціо) — Авеццано
Мореплавство
Важливі порти на Адріатичному морі: Пескара, Ортона, Васто. Працюють поромні лінії, що з'єднують регіон з Балканськими країнами й островами Треміті. Незначний обсяг комерційних вантажних перевезень.
Повітряний транспорт
Один великий аеропорт — Міжнародний Аеропорт Абруццо (Пескара). Два аеродрому місцевого й туристичного значення з твердим покриттям злітно-посадочної смуги — Л'Аквіла та Челано. Декілька аеродромів з трав'яною смугою.
Економіка
Землеробство
Вирощування сільськогосподарських рослин сконцентроване в рівнинах, що розташувались проміж гірських хребтів. На родючих землях басейну Фучіно культивують зернові, картоплю, моркву, буряк і тютюн. Крім того, деякі зони спеціалізуються на окремих культурах, наприклад, поблизу міста Л'Аквіла вирощують шафран, а біля містечка Атрі в провінції Терамо — солодковий корінь (лакрицю). В цілому ж землеробство не має великої продуктивності через гористий рельєф й досить посушливий клімат.
Тваринництво й рибальство
В минулі часи Абруццо вважалось землею овець та кіз. У певні сезони щороку чабани переганяли численні кошари на великі відстані до гірських пасовищ. Такі міграції називались «трансуманца» і являли собою захоплююче видовище. Сучасні ж господарники розводять овець та велику рогату худобу переважно на фермах.
Рибальство не грає значної ролі в економіці краю через відсутність великих портів з відповідним оснащенням.
Промисловість
Абруццо є найіндустріалізованішою областю центральної Італії. Промисловість (в тому числі заводи концернів ENI, Montedison, FIAT) сконцентрована переважно в прибережній зоні завдяки сучасній мережі залізничних та автомобільних сполучень. Багато спеціалізованих малих та середніх фірм виробляють продукти харчування, текстиль та меблі. Декілька заводів металомеханічної галузі працюють в провінціях К'єті та Пескара. В провінції Пескара є також гірничовидобувні та хімічні підприємства. На території області родовища нафти, метану й бокситів.
Примітки
- Демографічний баланс, червень 2012. ISTAT. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 лютого 2013.(італ.)
Бібліографія
- Fucinese, D.V. Arte e archeologia in Abruzzo. Roma: Officina Edizioni, 1978.
- Abruzzo Guida storico artistica, Pescara 2003
- Абруццо [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Абруццо
- Офіційний сайт [ 26 листопада 2004 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abrucco abo Abrucci ital L Abruzzo gli Abruzzi region Italiyi Roztashovanij na pivdni krayini na uzberezhzhi Adriatichnogo morya Skladayetsya iz provincij K yeti L Akvila Peskara Teramo Administrativnij centr L Akvila Plosha 10794 km Naselennya 1 344 954 2012 osib Abrucco ital Abruzzo Gerb Prapor Region Italiyi Adm centr L Akvila Najbilshe misto Peskara Krayina Italiya Provinciyi K yeti L Akvila Peskara Teramo Mezhuye z susidni adminodiniciMarke Lacio Molize Komuni 305 Oficijna mova italijska Naselennya povne 1 344 954 14 gustota 122 osobi km 14 Plosha povna 10 763 km 13 shirina 145 km dovzhina 135 km Visota serednya 563 m maksimalna 2912 m gora Korno Grande minimalna 563 m Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2 VVP 27 7 mlrd yevro 16 na dushu naselennya 22 927 yevro Data zasnuvannya 1963 Abrucco e Molize rozdileno na Abrucco ta Molize Prezident Luchiano D Alfonso demokrati z 26 05 2014 Vebsajt www regione abruzzo it ISO 3166 2 IT 65 NUTS ITF1 ISTAT 13 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AbruccoGeografiyaNajbilshi richki 145 km 75 km 60 km Najvishi gori Korno Grande 2912 m Amaro 2793 m 2487 m Nacionalnij park Abrucco Lacio j Molize Nacionalnij park Gran Sasso e Monti della Laga regionalnij prirodnij park Sirente Velino Pam yatki istoriyi j kulturi L Akvila Tipova strava solodke shokoladne tistechko z migdalem Tipovi vina Montepulchano d Abrucco Gori Bilsha chastina teritoriyi oblasti vkrita gorami j pagorbami Gori vapnyakovogo pohodzhennya ye skladovoyu chastinoyu girskogo lancyuga Apennin Dlya nih pritamanni suvori skelyasti verhivki a shili vkriti gustimi lisovimi hashami Gori prostyagnulis troma hrebtami paralelno Adriatichnomu uzberezhzhyu Pershij lancyug najdalshij vid morya ye najnizhchim ta najmensh shilnim sered nih Do nogo vhodit grupa gir Simbrujni po yakih prokladenij kordon z oblastyu Lacio Najvishimi gorami cogo masivu ye Viljo 2156 m Greko 2283 m La Meta j Petrozo obidvi po 2249 m ta Kornakk ya 2003 m Drugij girskij lancyug centralnij zdijmayetsya svoyimi verhivkami do bilshih visot Velino 2487 m Sirente 2349 m Dzhencana 2176 m Nareshti tretij shidnij blizhchij do morya hrebet ye najvrazhayuchim Vin prostyagnuvsya vid gir Monti della Laga na pivnichnomu kordoni z oblastyami Lacio j Marke cherez masiv Gran Sasso z najvishim pikom Apennin Korno Grande 2914 m do masivu Mayella z vershinoyu Amaro 2795 m Velichnij masiv Gran Sasso maye shiroke plato nad yakim zdijmayutsya siri j bili skelyasti shpili grebeni ta stini V comu zh masivi pid goroyu Korno Grande roztashovanij yedinij na Apenninah lodovik Kalderone dovzhina ponad 2 km Vin ye reshtkoyu pradavnih lodovikiv sho vkrivali kolis vsi shili girskogo masivu Ushelini dolini ulogovini Mizh girskimi lancyugami Apennin prolyagli chislenni perevali vuzki ushelini ta shirshi dolini j ulogovini Shiroki ulogovini abo basejni sho roztashovani na mizhgir yah na visoti kilkasot metriv nad rivnem morya zavdyaki bagatim vodnim resursam mayut neabiyake silskogospodarske znachennya Najvazhlivishoyu ye ulogovina Fuchino yaka kolis bula shirokim j neglibokim ozerom lodovikovogo pohodzhennya z bolotistimi beregami Melioraciya nadala mozhlivist vesti na cih rodyuchih zemlyah intensivne zemlerobstvo Pagorbi Mizh Apenninami ta uzberezhzhyam Adriatichnogo morya prostyagnulis pagorbi sho skladayutsya z rihlih glinistih gruntiv Doshova voda vimivaye na shilah gliboki borozni Chasto traplyayutsya nebezpechni zsuvi j obvali Tomu cya zona iz davnih chasiv bula malo zaselena lyudmi Richki Vsi richki nalezhat do basejnu Adriatichnogo morya Chastina z nih taki yak Tordino Vomano Fino dosit korotki narodzhuyutsya v gorah i techut pryamo do Adriatichnogo morya Inshi zh spochatku nesut svoyi strimki vodi po dolinah promizh girskih hrebtiv a potim povertayut na shid do morya Same v takij sposib teche najdovsha abrucijska richka Aterno Peskara Ozera Pislya osushennya basejnu Fuchino v oblasti ne zalishilos velikih za rozmirom ozer Najbilshim v suchasnij period ye shtuchne vodoshovishe Kampotosto sho zbudovano v basejni starodavnogo prirodnogo ozera Uzberezhzhya Beregi Adriatichnogo morya v Abrucco majzhe pryamolinijni bez zatok abo buht Vuzka priberezhna smuga skladena z osadu j ulamkiv prinesenih z gir richkami ta potokami Chislenni plyazhi pisok galka Cherez linijnist beregiv v Abrucco vidsutni veliki porti Ale ustya deyakih richok shtuchno rozshireni v kanali v yakih pobudovani neveliki porti Najbilshij z nih v misti Peskara Klimat Abrucco ce odna z najgoristishih oblastej Italiyi U vnutrishnih rajonah zimi holodni j suvori a na uzberezhzhi morya m yaki ta tepli Shidnij girskij lancyug sho skladayetsya z masiviv Laga Gran Sasso j Mayella diye yak velichezna stina sho pereshkodzhaye ruhovi z uzberezhzhya na zahid teplih i vologih povitryanih mas Kontakt teplogo j vologogo povitrya z holodnimi girskimi vershinami viklikaye doshi Odnak na berezi morya j v ulogovinah vlitku doshiv malo buvayut posuhi Brizi sho dmut z morya prinosyat nasolodu priberezhnim rajonam Naproti iz gir v storonu beregiv dmut holodni vitri Vazhlivij vpliv na regionalnij klimat maye sirokko garyachij j vologij viter z pivnichnoyi Afriki sho prinosit pogirshennya pogodi IstoriyaDoistoriya Antichnist Region buv zaselenij she v kam yanu dobu Zalishki lyudskih poselen tiyeyi epohi znajdeni vzdovzh dolin richok Tronto Vibrata j Sangro a takozh v ulogovinah Sulmona j Fuchino Odnak bilsha chastina arheologichnih znahidok vidnositsya do piznishih chasiv Rozkopki v zoni Konelle Ortukk jo basejnu Fuchino prinesli chislenni reshtki materialnoyi kulturi bronzovoyi dobi a poblizu Atri Loreto Aprutino j Kapestrano znajdeni zalishki kulturi zaliznoyi dobi Mizh VIII ta IV stolittyami do n e region zaselyali pastuhi z samnitskih plemen Ci plemena nosili jmennya marsi pelinyi pretuci marruchini vestini ekvi j meshkali v mistechkah otochenih murami V seredini mistechka poza murami znahodivsya velikij hram abo svyatilishe de prohodili zibrannya zhiteliv dlya prijnyattya vazhlivih vijskovih abo politichnih rishen Arheologichni doslidzhennya dovodyat sho tipovij voyak todishnih chasiv buv ozbroyenij korotkim mechem ta spisom j zahishenij dvoma metalevimi diskovimi plastinami odna na grudyah a druga na spini Pislya trivalogo j zhorstokogo periodu tak zvanih samnitskih vijn rimlyani v IV III stolittyah do n e pidkorili narodi sho meshkali v regioni V 304 r do n e teritoriya uvijshla do skladu Rimskoyi derzhavi pid nazvoyu Provinciya Valeriya Pid chas rimskogo panuvannya bulo zbudovano veliku kilkist teatriv amfiteatriv term hramiv Buli takozh prokladeni chislenni shlyahi sho spoluchali Abrucco z Rimom j inshimi chastinami Imperiyi V I storichchi n e za pravlinnya imperatora Klavdiya v basejni Fuchino bulo zdijsneno grandioznij plan budivnictva osushuvalnih kanaliv dlya rozshirennya plosh pid posivi Tut pracyuvalo priblizno 30 000 rabiv Serednovichchya Pislya zanepadu Rimskoyi Imperiyi region zaznav zhahlivogo vtorgnennya varvarskih narodiv Spochatku tut zapanuvali langobardi yaki podilili teritoriyu na 7 feodiv tak zvanih gastaldati Potim prijshli do vladi franki yaki zasnuvali tut grafstvo nazvali jogo Marsiya j volodili nim do XII storichchya Same v ci chasi na uzberezhzhya buli zdijsneni zhahlivi napadi saracinskih pirativ Pislya frankiv pravlinnya perejshlo do normaniv yaki priyednali region yakomu buv nadanij status yusticierat namisnictvo do Sicilijskogo Korolivstva sho zajmalo todi vsyu pivdennu Italiyu V XIII storichchi normansku dinastiyu na troni Sicilijskogo Korolivstva zminila nimecka Korolem stav Fridrih II Gogenshtaufen yakij rozpochav ob yednannya teritoriyi sho bula rozpodilena mizh potuzhnimi feodalami Vin zasnuvav misto L Akvila yak stolicyu namisnictva Pislya cogo do vladi prijshla Anzhujska dinastiya sho pravila do pochatku XV storichchya Potim buli konflikti mizh anzhujcyami j aragoncyami sho priveli do ispanskogo panuvannya Ce buv odin z najgirshih periodiv v istoriyi regionu z chasiv pislya varvarskoyi navali Ispanci rozglyadali Abrucco tilki yak prikordonnu provinciyu j ne opikuvalis yiyi rozvitkom L Akvila sho bula duzhe krasivim kvituchim mistom vtratila svoye znachennya j peretvorilas na zvichajnu prikordonnu fortecyu Na zemlyu prijshlo zapustinnya v gorah panuvali rozbijniki Tilki mista na uzberezhzhi ne zaznali zanepadu zavdyaki komercijnim vidnosinam z Veneciyeyu ta inshimi morskimi derzhavami Novij chas V XVIII XIX storichchyah teritoriya Abrucco vhodila do skladu Neapolitanskogo Korolivstva pid vladoyu Burboniv Todi zh pochalos ekonomichne vidrodzhennya regionu buli zbudovani novi shlyahi spoluchen derzhava pochala zaohochuvati pidpriyemnictvo a v 1852 r zavdyaki iniciativi gercoga Alessandro Torloniya nabula rozvitku melioraciya basejnu Fuchino Ale v ci zh chasi nabirav sili ruh za ob yednannya Italiyi V 1821 1841 j 1848 rr v regioni spalahuvali antiburbonski povstannya Nareshti v 1860 r Abrucco staye chastinoyu novostvorenogo Korolivstva Italiya Spochatku isnuvala oblast Abrucci j Molize yaka bula v 1963 r rozdilena na suchasni oblasti Abrucco ta Molize Shlyahi spoluchenAvtotransport Teritoriyu oblasti peretinayut tri shvidkisni avtostradi A14 Adriatika Bolonya Taranto A24 Rim L Akvila Teramo A25 Torano Peskara Avtostrada A14 prohodit uzdovzh beregiv Adriatichnogo morya a dvi inshi z yednuyut uzberezhzhya iz Rimom Osoblive znachennya dlya ekonomiki krayu malo sporudzhennya avtostradi A24 z grandioznim tunelem zavdovzhki ponad 10 km pid masivom Gran Sasso Budivnictvo tunelyu zajnyalo 15 rokiv j bulo zakinchene v 1984 r V 1988 r v seredini tunelyu bula vidkrita Nacionalna Laboratoriya Gran Sasso Institutu yadernoyi fiziki V nij pracyuyut bilshe 300 doslidnikiv z Italiyi ta inshih krayin Dlya eksperimentiv sho zdijsnyuyutsya v laboratoriyi potribne izolovane vid zovnishnih vpliviv seredovishe Zaliznici Zagalna dovzhina zaliznichnih linij 514 km Z nih elektrifikovano bilshe nizh 60 Cherez teritoriyu oblasti uzdovzh berega Adriatichnogo morya prohodit liniya shvidkisnih potyagiv Yevrostar spoluchennyam Bolonya Emiliya Romanya Bari Apuliya Najvazhlivishi stanciyi Peskara Sulmona Aveccano Liniyi pasazhirskih spoluchen Ankona Marke Peskara Aveccano Sora Lacio Rokkasekka Lacio Kastel di Sangro Karpinone Molize Kampobasso Molize K yeti Peskara Dzhuliyanova Teramo Peskara Rim Lacio Peskara Termoli Molize Sulmona Kastel di Sangro Sulmona L Akvila Terni Umbriya Rim Lacio Aveccano Moreplavstvo Vazhlivi porti na Adriatichnomu mori Peskara Ortona Vasto Pracyuyut poromni liniyi sho z yednuyut region z Balkanskimi krayinami j ostrovami Tremiti Neznachnij obsyag komercijnih vantazhnih perevezen Povitryanij transport Odin velikij aeroport Mizhnarodnij Aeroport Abrucco Peskara Dva aerodromu miscevogo j turistichnogo znachennya z tverdim pokrittyam zlitno posadochnoyi smugi L Akvila ta Chelano Dekilka aerodromiv z trav yanoyu smugoyu EkonomikaZemlerobstvo Viroshuvannya silskogospodarskih roslin skoncentrovane v rivninah sho roztashuvalis promizh girskih hrebtiv Na rodyuchih zemlyah basejnu Fuchino kultivuyut zernovi kartoplyu morkvu buryak i tyutyun Krim togo deyaki zoni specializuyutsya na okremih kulturah napriklad poblizu mista L Akvila viroshuyut shafran a bilya mistechka Atri v provinciyi Teramo solodkovij korin lakricyu V cilomu zh zemlerobstvo ne maye velikoyi produktivnosti cherez goristij relyef j dosit posushlivij klimat Tvarinnictvo j ribalstvo V minuli chasi Abrucco vvazhalos zemleyu ovec ta kiz U pevni sezoni shoroku chabani pereganyali chislenni koshari na veliki vidstani do girskih pasovish Taki migraciyi nazivalis transumanca i yavlyali soboyu zahoplyuyuche vidovishe Suchasni zh gospodarniki rozvodyat ovec ta veliku rogatu hudobu perevazhno na fermah Ribalstvo ne graye znachnoyi roli v ekonomici krayu cherez vidsutnist velikih portiv z vidpovidnim osnashennyam Promislovist Abrucco ye najindustrializovanishoyu oblastyu centralnoyi Italiyi Promislovist v tomu chisli zavodi koncerniv ENI Montedison FIAT skoncentrovana perevazhno v priberezhnij zoni zavdyaki suchasnij merezhi zaliznichnih ta avtomobilnih spoluchen Bagato specializovanih malih ta serednih firm viroblyayut produkti harchuvannya tekstil ta mebli Dekilka zavodiv metalomehanichnoyi galuzi pracyuyut v provinciyah K yeti ta Peskara V provinciyi Peskara ye takozh girnichovidobuvni ta himichni pidpriyemstva Na teritoriyi oblasti rodovisha nafti metanu j boksitiv PrimitkiDemografichnij balans cherven 2012 ISTAT Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 lyutogo 2013 ital BibliografiyaFucinese D V Arte e archeologia in Abruzzo Roma Officina Edizioni 1978 Abruzzo Guida storico artistica Pescara 2003 Abrucco 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUEPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Abrucco Oficijnij sajt 26 listopada 2004 u Wayback Machine