Абдаллах (султан Марокко)

Абдаллах ібн Ісмаїл (араб. مولاي عبد الله‎; нар. 1694 — 10 листопада 1757) — 5-й султан Марокко з династії Алауїтів в 1729—1734, 1736, 1740–1741, 1741–1742, 1743–1747 і 1748–1757 роках. Повне ім'я Абу Аббас Мулай Абдаллах аль-Хатіб ібн Ісмаїл ас-Самін. Знаний як Мулай Абдаллах. У дослідників відомий також як Абдаллах I (за нумерацією Алауїтів) та Абдаллах II чи Абдаллах IV (з врахування султанів з династії Саадитів).

Абдаллах
араб. عبد الله بن إسماعيل‎
Народився	1 січня 1694(1694-01-01) Мекнес, Марокко
Помер	10 листопада 1757(1757-11-10) (63 роки) Фес, Марокко
Країна	Марокко
Національність	араби^[1]
Діяльність	політик
Знання мов	арабська
Посада	султан Марокко^[d], султан Марокко^[d], султан Марокко^[d], султан Марокко^[d], султан Марокко^[d] і султан Марокко^[d]
Батько	Мулай Ісмаїл
Мати	^d
Брати, сестри	Мухаммед ібн аль-Арабійя, Мулай Ахмад, Мулай аль-Мустаді, Мулай Алі аль-Арадж, Зайн аль-Абідін ібн Ісмаїл і Абд аль-Малік (султан Марокко)
Діти	Мухаммед III (султан Марокко)
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Син султана Мулая Ісмаїла та Хіната бінт Баккар, представниці арабського племені удайя. Народився 1694 року в Мекнесі. Про молоді роки обмаль відомостей. 1729 році після смерті брата — султана Мулай Ахмада за підтримки абід аль-бухарі (негритянської гвардії), яку підкупила його мати, посів трон Марокко, відсторонивши небожа Абу Фаріса.

Невдовзі проти нього повстав в Фесі Абу-Фаріс та інші родичі. Після 6-місячної облоги місто було захоплено. Намагався зміцнити владу в державі, обмежити вплив гвардії. Разом з тим у Середньому Атласі спалахнуло повстання берберських племен, яке не вдалося придушити. В цей час туареги, скоиставшись боротьбою за владу в Марокко почали атакувати пашалик Тімбукту.

У 1734 році абід аль-бухарі повалило Абдаллаха, передавши трон його братові Алі. Втім Абдаллаху вдалося врятуватися, сховавши в Ваді-Нун, серед племені матері удайя. За підтримки останніх 1736 року повалив Алі, відновившись на троні 12 травня. Але вже 8 серпня його було повалено абід аль-бухарі знову, посадивши на трон іншого брата — Мухаммеда. Він втік до берберів племені айт-ідрасан.

У лютому 1740 року, зібравши нові війська виступив проти брата Мулай аль-Мустаді, що на той час отримав трон. Абдаллаху вдалося захопити Мекнес і Фес. Але проти нього виступив Ахмад ар-Риф, намісник Танжеру, що підтримав Мулая аль-Мустаді. Втім війська султана здолали заколотників. Проте 13 червня 1741 року Абдаллаха знову було повалено абід аль-бухарі, які зробили султаном Зайн аль-Абідіна. Абдаллаху на допомогу прибули бербери-санхаджа, з якими він завдав поразки суперникові й 24 листопада 1741 року відновився на троні.

3 лютого 1742 року зазнав чергової поразки від абід аль-бухарі, втративши владу на користь Мулая аль-Мустаді. У травні 1743 року завдав поразки спочатку абід аль-бухарі, а потім Ахмаду ар-Рифу, в результаті чого повернувся до влади. Втім у 1747 році повалений аль-Мустаді. 1748 року його син Мухаммед, намісник Марракешу, переміг останнього та відновив Абдаллаха на троні.

Зберіг владу до самої смерті у 1757 році в Мекнесі. Поховано у мечеті мулай Абдаллаха в Фесі. Спадкував син Мухаммед III.

Джерела

• Aubin, Eugène (2004). Le Maroc dans la tourmente: 1902—1903. Eddif. p. 377. .
• Issa Babana El Alaoui, " Moulay Abdallah (1728—1757) ", dans Histoire de la dynastie régnante au Maroc, Paris, Fabert, 2008, 283 p. (), p. 53-59

1. https://www.google.co.uk/books/edition/The_Western_Sahara_and_the_Frontiers_of/jyw6QbFX7HcC?hl=en&gbpv=1&bsq=The+name+Alaouite+comes+from+the+Ali&pg=PA47&printsec=frontcover