У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абашидзе Кіта Іван Георгійович Абаши дзе груз კიტა ივანე გიორგის ძე აბ

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абашидзе.

Кіта (Іван) Георгійович Абаши́дзе (груз. კიტა (ივანე) გიორგის ძე აბაშიძე; (28 січня 1870(1870-01-28), Леса^[d], ^d, Кутаїська губернія — 30 листопада 1917(1917-11-30), Тифліс, Закавказький комісаріат) — грузинський літературний критик, літературознавець, публіцист, громадський і політичний діяч, член (1917).

Абашидзе Кіта Георгійович
груз. კიტა აბაშიძე

Народився	28 січня 1870(1870-01-28) Леса^[d], ^d, Кутаїська губернія
Помер	30 листопада 1917(1917-11-30) (47 років) Тифліс, Тифліська губернія, Закавказький комісаріат, Південний Кавказ ·туберкульоз
Поховання	Дідубійський пантеон
Країна	Російська імперія
Діяльність	журналіст, літературний критик
Alma mater	^d, Економіко-правовий факультет ОНУ імені І. І. Мечникова і Паризький університет
Знання мов	грузинська, латина, російська і французька
Заклад	Спеціальний Закавказький Комітет, ^d, Іверія, ^d, ^d, ^d і Q12863930?
Учасник	Революція 1905—1907
Членство	^d і ^d
Партія	^d
У шлюбі з	^d
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 16 січня (28 січня) 1870 року в дворянській родині в селі Кутаїської губернії. У віці чотирьох років втратив батька.

У 1889 році закінчив , потім 10 місяців жив у Парижі, де прослухав курс лекцій з філософії, літератури та історії мистецтва. Вивчав право у Новоросійському університеті (1890—1895). Спочатку працював у Контрольній палаті Тіфліса, потім третейським суддею в Рачі та місті Чіатура. З 1893 року зайнявся журналістикою та регулярно публікував критичні статті з літератури у грузинській пресі.

На початку 1890-х років був залучений до управління марганцевидобувною промисловістю в Чіатурі, пізніше очолив Промислову раду з видобутку марганцю.

Жив у Кутаїсі. Був одним із засновників (1901) та лідерів .

Був активним учасником революційних подій 1905 року. Двічі був заарештований (1905 і 1909), але виходив на волю завдяки впливовості родичів.

У 1910-х років при заснуванні філіалу у Кутаїсі став її членом.

Після лютневої революції 9 березня 1917 року особливим декретом Тимчасового уряду Абашидзе призначили комісаром освіти , який працював на правах місцевого тимчасового уряду в Грузії. Однак через хворобу Абашидзе практично не брав участі в діяльності комітету і незабаром його на посаді змінив меншовик Акакій Чхенкелі.

Помер Кіта Абашидзе у Тбілісі 17 листопада (30 листопада) 1917 року від туберкульозу хребта. Похований у Дідубійському пантеоні.

Літературознавча діяльність

Користуючись порівняльно-історичним методом, Абашидзе зробив основну класифікацію грузинської нової літератури зі шкіл та напрямів. Він ретельно досліджував твори кожного грузинського письменника і на підставі критичного аналізу першоджерел відносив його до відповідної школи чи угруповання. В багатьох критичних етюдах Абашидзе близько підходить до матеріалістичного пояснення літературно-художніх явищ; але, дотримуючись вихідних принципів І. Тена і Г. Брандеса, Абашидзе визнає основними чинниками, що зумовлюють ту чи іншу літературну течію, не соціально-економічні відносини, а політичний та культурний стан суспільства.

Його статті про сучасних письменників, опубліковані в пресі, дуже вплинули на розвиток грузинської літератури і дали основу професійній літературній критиці XX століття, а фундаментальна праця «Етюди з грузинської літературної історії століття» заклала основу історії грузинської літератури як наукової дисципліни.

Примітки

Нині — Ланчхутський муніципалітет, край Гурія, Грузія.
Jones, Stephen F. (2005), Socialism in Georgian Colors: The European Road to Social Democracy, 1883—1917, p. 247. Harvard University Press, (англ.)

[МР-1] Нині — Ланчхутський муніципалітет, край Гурія, Грузія.

[2] Jones, Stephen F. (2005), Socialism in Georgian Colors: The European Road to Social Democracy, 1883—1917, p. 247. Harvard University Press, (англ.)