Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Абака́нське залізору́дне родо́вище — родовище залізної руди в Республіці Хакасія, Росія, в північно-західних відрогах Західних Саян. Адміністративні та промислові центри видобутку — Абаза, Абакан, Новокузнецьк.
| Абаканське залізорудне родовище рос. Абаканское [железорудное] месторождение | ||||
| 52°40′14″ пн. ш. 90°04′13″ сх. д. / 52.67055556002777195° пн. ш. 90.07027778002778007° сх. д. | ||||
| Тип | рудне родовище | |||
|---|---|---|---|---|
| Корисні копалини | магнетит | |||
| Спосіб розроблення | відкрита розробка родовищ і d | |||
| Континент | Азія | |||
| В межах геооб'єкту | Західний Саян | |||
| Країна |  Росія | |||
| Регіон | Кемеровська область Хакасія | |||
| Відкрито | 1856[1][2] | |||
| Балансові запаси | 153 000 000 т[1] | |||
| Надрокористувач | d | |||
| | ||||
Родовище було відкрито в 1856 році і назване уральськими майстрами «Абаканська благодать». Після відкриття розробка руд велася періодично. В 1947–59 роках збудовано підприємство по видобутку і збагаченню руд — «Абаканське рудоуправління». З 1957 року розроблялося відкритим способом, з 1962 — підземним (введена в дію шахта глибиною 400 м).
Родовище за походженням контактово-метасоматичне; представлене крутосхильними покладами легкозбагачувальних магнетитових руд і скарнів серед осадово-туфогенних порід середнього кембрію, прорваних інтрузіями сієніт-діоритів.
Руди утворюють 5 рудних тіл, які розчленовані численними розривними порушеннями з амплітудою переміщень до 50 м. Постійні супутники магнетиту: актиноліт, хлорит, кальцит, андезит і кобальтовмісний пірит. Родовище розвідане до глибина 1200—1300 м від поверхні з розривом на глибині 700—900 м. Балансові запаси руди становлять 145 млн т з середнім вмістом Fe 43,4 %, з домішками Со, Zn, S.
Родовище розкрите 5 вертикальними стовбурами і поверховими квершлагами. Система розробки — поверхове примусове обвалення з відбійкою руди на вертикальний компенсаційний простір в затиснутому середовищі. Вилучення руди — 85 %. Пересічний річний видобуток становить 2,4 млн т. Видобута руда з вмістом Fe 47,5 % направляється на збагачення.
Основний споживач продукту — Новокузнецький металургійний комбінат.
Примітки
- Білецький В. С., колектив авторів АБАКАНСЬКЕ ЗАЛІЗОРУДНЕ РОДОВИЩЕ // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецький — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. — Т. 3. — С. 644. —
- Горная энциклопедия / под ред. Е. А. Козловский — Москва: Советская энциклопедия, 1984. —
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abaka nske zalizoru dne rodo vishe rodovishe zaliznoyi rudi v Respublici Hakasiya Rosiya v pivnichno zahidnih vidrogah Zahidnih Sayan Administrativni ta promislovi centri vidobutku Abaza Abakan Novokuzneck Abakanske zalizorudne rodovishe ros Abakanskoe zhelezorudnoe mestorozhdenie 52 40 14 pn sh 90 04 13 sh d 52 67055556002777195 pn sh 90 07027778002778007 sh d 52 67055556002777195 90 07027778002778007Tip rudne rodovisheKorisni kopalini magnetitSposib rozroblennya vidkrita rozrobka rodovish i dKontinent AziyaV mezhah geoob yektu Zahidnij SayanKrayina Rosiya Region Kemerovska oblast HakasiyaVidkrito 1856 1 2 Balansovi zapasi 153 000 000 t 1 Nadrokoristuvach d Korisni kopalini Aziyi Geologiya Aziyi Girnicha promislovist Aziyi Rodovishe bulo vidkrito v 1856 roci i nazvane uralskimi majstrami Abakanska blagodat Pislya vidkrittya rozrobka rud velasya periodichno V 1947 59 rokah zbudovano pidpriyemstvo po vidobutku i zbagachennyu rud Abakanske rudoupravlinnya Z 1957 roku rozroblyalosya vidkritim sposobom z 1962 pidzemnim vvedena v diyu shahta glibinoyu 400 m Rodovishe za pohodzhennyam kontaktovo metasomatichne predstavlene krutoshilnimi pokladami legkozbagachuvalnih magnetitovih rud i skarniv sered osadovo tufogennih porid serednogo kembriyu prorvanih intruziyami siyenit dioritiv Rudi utvoryuyut 5 rudnih til yaki rozchlenovani chislennimi rozrivnimi porushennyami z amplitudoyu peremishen do 50 m Postijni suputniki magnetitu aktinolit hlorit kalcit andezit i kobaltovmisnij pirit Rodovishe rozvidane do glibina 1200 1300 m vid poverhni z rozrivom na glibini 700 900 m Balansovi zapasi rudi stanovlyat 145 mln t z serednim vmistom Fe 43 4 z domishkami So Zn S Rodovishe rozkrite 5 vertikalnimi stovburami i poverhovimi kvershlagami Sistema rozrobki poverhove primusove obvalennya z vidbijkoyu rudi na vertikalnij kompensacijnij prostir v zatisnutomu seredovishi Viluchennya rudi 85 Peresichnij richnij vidobutok stanovit 2 4 mln t Vidobuta ruda z vmistom Fe 47 5 napravlyayetsya na zbagachennya Osnovnij spozhivach produktu Novokuzneckij metalurgijnij kombinat PrimitkiBileckij V S kolektiv avtoriv ABAKANSKE ZALIZORUDNE RODOVIShE Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckij Doneck Shidnij vidavnichij dim 2001 T 3 S 644 ISBN 978 966 7804 14 5 d Track Q1988030d Track Q1690980d Track Q43070d Track Q12159074d Track Q4144726 Gornaya enciklopediya pod red E A Kozlovskij Moskva Sovetskaya enciklopediya 1984 ISBN 978 5 85270 007 0 d Track Q649d Track Q4226895d Track Q4144516DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X