Ущелина Іхлару знаходиться на території однойменної долини, в Туреччині, і є частиною історичної області Каппадокія, розташовуючись за 100 км від Невшехіру. Є довгим та глибоким каньйоном вулканічного походження протяжністю близько 14 км. У нижній частині каньйону тече річка , уздовж якої лежить широка звивиста стежка, що тягнеться по всій довжині ущелини.
Іхлара | ||||
| ||||
38°14′27″ пн. ш. 34°18′22″ сх. д. / 38.24083333336110968° пн. ш. 34.30611111113888967° сх. д.Координати: 38°14′27″ пн. ш. 34°18′22″ сх. д. / 38.24083333336110968° пн. ш. 34.30611111113888967° сх. д. | ||||
Країна | Туреччина | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Аксарай d | |||
Тип | d і археологічна пам'ятка | |||
Висота | 1276 м | |||
Іхлара Іхлара (Туреччина) | ||||
Іхлара у Вікісховищі |
Особливості
Природною чарівністю та природною величчю каньйон Іхлару не вичерпує всі свої достоїнства. Прямо в його стрімких стінах багато років тому християни-пустельники побудували чудові храми, з'єднавши їх між собою за допомогою вирубаних проходів, які стали своєрідним підземним лабіринтом. На сьогоднішній день тут знайдено кілька десятків печерних храмів і монастирів, але лише деякі з них на даний момент перебувають в доброму стані. Найбільше число обителей розміщується на дні каньйону, куди ведуть сходи з 400 сходинок. При цьому деякі церкви розташовані на досить крутих виступах, потрапити на які можна, лише подолавши важкий шлях по вузьких саморобним драбинках, на пристойній висоті.
Загальна інформація
Каньйон Іхлару має вулканічне походження і складає в довжину понад 14 км при висоті 150 м, починаючись біля однойменного поселення і закінчуючись у села Селімі. Найближче більш-менш велике місто, , знаходиться в 40 км від ущелини. Місцевий час відстає від київського на 1 годину влітку і на 2 взимку. Часовий пояс UTC +2 і UTC +3 в літню пору року.
Короткий екскурс в історію
Єдиними мешканцями ущелини за всі епохи були ченці, що почали будівництво церков в каньйоні в IV ст. нашої ери. Спочатку храми були прикрашені простими і невибагливими фресками сирійського походження, але потім з'явилися мозаїки, а кольорова гамма значно розширилася. За весь час тут було створено понад 100 церков, але для відвідування сьогодні відкриті лише 13. Кожна з них має свою назву і певний стиль оформлення.
Клімат
У даному регіоні переважає помірно континентальний клімат. Середня температура повітря в літні місяці коливається в районі +28-30 градусів. Дощів в цей період майже не буває, на відміну від зими, коли опади не рідкість, а стовпчик термометра може опускатися до нуля. Для подорожей в долину Іхлара найбільше підходить проміжок з травня по вересень.
Транспорт
Доїхати до ущелини можна практично з будь-якої точки Туреччини. Найбільш популярними туристичними центрами, максимально наближеними до Іхлару, є Невшехір і селище . Звідти, а також з міста Аксарай, до місця можна дістатися на таксі або на екскурсійних автобусах.
Пам'ятки
Однією з найвідоміших церков ущелини є храм святого Даниїла, розташований поруч зі спуском. Це назву він отримав завдяки фресці, де зображений старозавітний пророк в рові з левами. Неподалік від нього розміщуються «Храм з терасами», що датується IV ст. і «Ароматний храм», з фресками Благовіщення, Різдва Христового та Таємної Вечері. На протилежному березі каньйону звертають на себе увагу «Зміїний храм», з цікавими зображеннями рептилій, а також храм святого Георгія і хрестово-купольний храм , з фресками XI–XII ст.
У долині Іхлару вздовж безпосередньо самого каньйону, розташовується відразу кілька населених пунктів. Серед них особливо виділяється древнє селище Селімі, з безліччю значних скельних стовпів, в яких розміщується цілий ряд церков. Житлові масиви підіймаються вгору по гірському схилу і надають селу трохи романтичний відтінок. Поруч з мостом через Мелендіз лежить поселення Іхлара, а трохи далі Селімі розкинулося селище Белісирма, яке настільки «прилипає» до скель, що в темний час доби зливається з навколишніми пейзажами і стає зовсім непомітним. На північному березі долини, на гребені хребта, що тягнеться за напрямом до стародавнього вулкану , знаходиться чернече поселення Гюзельюрт, де крім житлових кварталів із звичайними невисокими будинками, сусідять старі грецькі будівлі з різьбленими фасадами і досі населені печери, розміщені у туфових утвореннях. Трохи східніше Гюзельюрт лежить загадкова Монастирська долина, де є понад 50 скельних комплексів з таємничими церквами та монастирями, побудованими в середні століття.
Церкви каньйону — шедеври світової архітектури
Церкви цього краю заворожують не тільки своїм зовнішнім виглядом, а й своїми поетичними назвами. Так, наприклад, — це «Церква під деревами». І дерев тут дійсно в надлишку, завдяки м'якому клімату вони досягають величезної висоти.
Поруч з Агач Алти Кілісе розташувалася , що означає «Церква гіацинтів». Фасад цієї церкви прикрашають арочні ніші.
Вражає своєю пишністю , назва якої перекладається буквально, як «Церква, яка погано пахне», її будівництво датується IX ст. Тут можна побачити світло-зелені фрески на сірому тлі. Також ця церква цікава своїми похоронними камерами.
, або «Церква змій», також знаходиться в цих мальовничих місцях. Свою назву вона отримала завдяки фресці, на якій зображені чотири грішниці, на яких нападають змії.
Ще одна перлина цього краю — це , яка раніше слугувала усипальницею. На фресках цієї церкви відтворені сцени з Життя Христа і Богородиці.
І це лише деякі з церков, які розташовані в Долині Іхлару, тут їх близько ста, однак до огляду відкриті лише 14 з них. Хоча, напевно, і цього цілком достатньо, щоб насолодитися красою древнього зодчества — чудовими церквами, висіченими в скелях.
Крім церков у Долині Іхлару є житлові будинки, які являють собою печери, в стінах яких могли проживати близько п'яти тисяч жителів. Як і церкви, не всі печери відкриті для відвідування, а лише шість із них. Ці житла являють собою пам'ятки древньої культури, які чудово вписуються в живописний краєвид, намальований самою природою: неспішна течія річки, соковита зелень листя і буйство фарб польових квітів.
Ресурси Інтернету
- Достопримечательности Турции. Ущелье Ихлара [1] [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Каньон Ихлара
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ushelina Ihlaru znahoditsya na teritoriyi odnojmennoyi dolini v Turechchini i ye chastinoyu istorichnoyi oblasti Kappadokiya roztashovuyuchis za 100 km vid Nevshehiru Ye dovgim ta glibokim kanjonom vulkanichnogo pohodzhennya protyazhnistyu blizko 14 km U nizhnij chastini kanjonu teche richka uzdovzh yakoyi lezhit shiroka zvivista stezhka sho tyagnetsya po vsij dovzhini ushelini Ihlara38 14 27 pn sh 34 18 22 sh d 38 24083333336110968 pn sh 34 30611111113888967 sh d 38 24083333336110968 34 30611111113888967 Koordinati 38 14 27 pn sh 34 18 22 sh d 38 24083333336110968 pn sh 34 30611111113888967 sh d 38 24083333336110968 34 30611111113888967Krayina TurechchinaRegion Aksaraj dTip d i arheologichna pam yatkaVisota 1276 mIhlaraIhlara Turechchina Ihlara u VikishovishiOsoblivostiPrirodnoyu charivnistyu ta prirodnoyu velichchyu kanjon Ihlaru ne vicherpuye vsi svoyi dostoyinstva Pryamo v jogo strimkih stinah bagato rokiv tomu hristiyani pustelniki pobuduvali chudovi hrami z yednavshi yih mizh soboyu za dopomogoyu virubanih prohodiv yaki stali svoyeridnim pidzemnim labirintom Na sogodnishnij den tut znajdeno kilka desyatkiv pechernih hramiv i monastiriv ale lishe deyaki z nih na danij moment perebuvayut v dobromu stani Najbilshe chislo obitelej rozmishuyetsya na dni kanjonu kudi vedut shodi z 400 shodinok Pri comu deyaki cerkvi roztashovani na dosit krutih vistupah potrapiti na yaki mozhna lishe podolavshi vazhkij shlyah po vuzkih samorobnim drabinkah na pristojnij visoti Zagalna informaciyaKanjon Ihlaru maye vulkanichne pohodzhennya i skladaye v dovzhinu ponad 14 km pri visoti 150 m pochinayuchis bilya odnojmennogo poselennya i zakinchuyuchis u sela Selimi Najblizhche bilsh mensh velike misto znahoditsya v 40 km vid ushelini Miscevij chas vidstaye vid kiyivskogo na 1 godinu vlitku i na 2 vzimku Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3 v litnyu poru roku Korotkij ekskurs v istoriyuYedinimi meshkancyami ushelini za vsi epohi buli chenci sho pochali budivnictvo cerkov v kanjoni v IV st nashoyi eri Spochatku hrami buli prikrasheni prostimi i nevibaglivimi freskami sirijskogo pohodzhennya ale potim z yavilisya mozayiki a kolorova gamma znachno rozshirilasya Za ves chas tut bulo stvoreno ponad 100 cerkov ale dlya vidviduvannya sogodni vidkriti lishe 13 Kozhna z nih maye svoyu nazvu i pevnij stil oformlennya KlimatU danomu regioni perevazhaye pomirno kontinentalnij klimat Serednya temperatura povitrya v litni misyaci kolivayetsya v rajoni 28 30 gradusiv Doshiv v cej period majzhe ne buvaye na vidminu vid zimi koli opadi ne ridkist a stovpchik termometra mozhe opuskatisya do nulya Dlya podorozhej v dolinu Ihlara najbilshe pidhodit promizhok z travnya po veresen TransportDoyihati do ushelini mozhna praktichno z bud yakoyi tochki Turechchini Najbilsh populyarnimi turistichnimi centrami maksimalno nablizhenimi do Ihlaru ye Nevshehir i selishe Zvidti a takozh z mista Aksaraj do miscya mozhna distatisya na taksi abo na ekskursijnih avtobusah Pam yatkiOdniyeyu z najvidomishih cerkov ushelini ye hram svyatogo Daniyila roztashovanij poruch zi spuskom Ce nazvu vin otrimav zavdyaki fresci de zobrazhenij starozavitnij prorok v rovi z levami Nepodalik vid nogo rozmishuyutsya Hram z terasami sho datuyetsya IV st i Aromatnij hram z freskami Blagovishennya Rizdva Hristovogo ta Tayemnoyi Vecheri Na protilezhnomu berezi kanjonu zvertayut na sebe uvagu Zmiyinij hram z cikavimi zobrazhennyami reptilij a takozh hram svyatogo Georgiya i hrestovo kupolnij hram z freskami XI XII st U dolini Ihlaru vzdovzh bezposeredno samogo kanjonu roztashovuyetsya vidrazu kilka naselenih punktiv Sered nih osoblivo vidilyayetsya drevnye selishe Selimi z bezlichchyu znachnih skelnih stovpiv v yakih rozmishuyetsya cilij ryad cerkov Zhitlovi masivi pidijmayutsya vgoru po girskomu shilu i nadayut selu trohi romantichnij vidtinok Poruch z mostom cherez Melendiz lezhit poselennya Ihlara a trohi dali Selimi rozkinulosya selishe Belisirma yake nastilki prilipaye do skel sho v temnij chas dobi zlivayetsya z navkolishnimi pejzazhami i staye zovsim nepomitnim Na pivnichnomu berezi dolini na grebeni hrebta sho tyagnetsya za napryamom do starodavnogo vulkanu znahoditsya cherneche poselennya Gyuzelyurt de krim zhitlovih kvartaliv iz zvichajnimi nevisokimi budinkami susidyat stari grecki budivli z rizblenimi fasadami i dosi naseleni pecheri rozmisheni u tufovih utvorennyah Trohi shidnishe Gyuzelyurt lezhit zagadkova Monastirska dolina de ye ponad 50 skelnih kompleksiv z tayemnichimi cerkvami ta monastiryami pobudovanimi v seredni stolittya Cerkvi kanjonu shedevri svitovoyi arhitekturi Cerkvi cogo krayu zavorozhuyut ne tilki svoyim zovnishnim viglyadom a j svoyimi poetichnimi nazvami Tak napriklad ce Cerkva pid derevami I derev tut dijsno v nadlishku zavdyaki m yakomu klimatu voni dosyagayut velicheznoyi visoti Poruch z Agach Alti Kilise roztashuvalasya sho oznachaye Cerkva giacintiv Fasad ciyeyi cerkvi prikrashayut arochni nishi Vrazhaye svoyeyu pishnistyu nazva yakoyi perekladayetsya bukvalno yak Cerkva yaka pogano pahne yiyi budivnictvo datuyetsya IX st Tut mozhna pobachiti svitlo zeleni freski na siromu tli Takozh cya cerkva cikava svoyimi pohoronnimi kamerami abo Cerkva zmij takozh znahoditsya v cih malovnichih miscyah Svoyu nazvu vona otrimala zavdyaki fresci na yakij zobrazheni chotiri grishnici na yakih napadayut zmiyi She odna perlina cogo krayu ce yaka ranishe sluguvala usipalniceyu Na freskah ciyeyi cerkvi vidtvoreni sceni z Zhittya Hrista i Bogorodici I ce lishe deyaki z cerkov yaki roztashovani v Dolini Ihlaru tut yih blizko sta odnak do oglyadu vidkriti lishe 14 z nih Hocha napevno i cogo cilkom dostatno shob nasoloditisya krasoyu drevnogo zodchestva chudovimi cerkvami visichenimi v skelyah Krim cerkov u Dolini Ihlaru ye zhitlovi budinki yaki yavlyayut soboyu pecheri v stinah yakih mogli prozhivati blizko p yati tisyach zhiteliv Yak i cerkvi ne vsi pecheri vidkriti dlya vidviduvannya a lishe shist iz nih Ci zhitla yavlyayut soboyu pam yatki drevnoyi kulturi yaki chudovo vpisuyutsya v zhivopisnij krayevid namalovanij samoyu prirodoyu nespishna techiya richki sokovita zelen listya i bujstvo farb polovih kvitiv Resursi InternetuDostoprimechatelnosti Turcii Ushele Ihlara 1 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Kanon Ihlara