Історія повсякденності (повсякдення; нім. Alltagsgeschichte) — один із сучасних напрямів розвитку історичної науки. Сформувався в другій половині XX століття в процесі становлення так званої нової історії.
Поняття
У рамках цього напряму ведуться дослідження умов життя, праці та відпочинку (побуту, умов проживання, раціону харчування, способів лікування, соціальної адаптації), а також факторів, що впливають на формування свідомості та норм поведінки, соціально-політичні уподобання тощо переважної більшості населення («пересічних людей») тієї чи іншої країни в той чи інший історичний період. Історія повсякденності є історією тих, без кого не могло б бути історії, але хто для істориків залишився в історії переважно «безіменним» і «мовчазним».
Історія повсякденності, як окремий напрям поступу історичної науки склався в середовищі західнонімецьких учених молодого покоління, які в умовах системної кризи німецької історичної науки протиставили традиційному вивченню нової та новітньої соціальної історії Німеччини (головним чином — державної політики, глобальних суспільних і економічних структур та процесів) дослідження «малих життєвих світів» і повсякденного життя пересічних громадян. Підґрунтям становлення історії повсякденності були, з одного боку, розчарування німецьких громадян у сподіваннях на швидкі й корінні зміни в економіці та соціальному житті, а з іншого — скепсис щодо безмежних можливостей індустріального суспільства. В цьому сенсі історія повсякденності свого часу трактувалась як новий, «альтернативний» культовий рух і як «альтернативна історіографія».
У французькій історіографії своєрідними предтечами історії повсякденності стали дослідження М. Блока та Л. Февра, в яких предметом аналізу були емоційні, інстинктивні та імпліцитні — такі, що можуть бути виявлені тільки через їхні зв'язки з іншими об'єктами чи процесами, — сфери мислення соціальних низів суспільства; а також Ф.Броделя про «матеріальну цивілізацію, економіку і капіталізм 15-18 століть» (його праця — «Структури повсякдення» була присвячена саме сфері повсякденного життя тогочасних людей) та П. Бурдьє з проблем етнології та соціології.
У Великій Британії значний вплив на розвиток там історії повсякденності мали праці «батька» нової британської соціальної історії Е. Томпсона (зокрема, найвідоміша його монографія «Становлення англійського робітничого класу», 1963), а також дослідження ліберально налаштованих британських істориків, які працювали в галузі соціальної історії й намагалися створити теоретичну картину реальної мозаїки різноманітних сторін повсякденного життя різних соціальних груп й індивідів.
У Німеччині в процесі становлення історії повсякденності її адептам довелося витримати жорстку критику авторитетних істориків, які вбачали у своїх опонентах прибічників лівацьких політичних ідей, а саму історію повсякденності розцінювали як такий альтернативний напрям соціально-наукової історії (Social Science History), що заперечує ідею раціональності й зраджує цінностям євроатлантичної цивілізації. У Великій Британії та Франції й особливо у США ставлення істориків-традиціоналістів до історії повсякденності було більш доброзичливим. Остаточне визнання науковим товариством, в тому числі й у Німеччині, того, що історія повсякденності є складовою частиною історичної науки, відбулося лише наприкінці 1980-х рр.
На сьогодні в рамках історії повсякденності сформувалися два підходи. Прибічники першого підходу, досліджуючи «повсякденність», акцентують увагу на її «елементах повторюваності». Вони вважають, що саме через повторюваність і рутинізацію відбувається «підпорядкування людей авторитетові» та, відповідно, стабілізація соціальних структур. Адепти другого підходу у своїх дослідженнях «повсякденності» орієнтуються, навпаки, на виявлення в ній змінного й внутрішньо суперечливого, аби через реконструкцію трансформацій «повсякденності» виявити: яким чином учасники історичного процесу ставали чи могли стати об'єктами історії, а яким — її суб'єктами.
Джерельну базу історії повсякденності складають давні тексти — церковні метричні записи, документи лікувальних закладів, шлюбні домовленості (контракти) тощо, а також предмети повсякденного побуту, матеріали усних опитувань. Усе це помітно розширює предметне поле історичних досліджень, а також дає змогу дослідникові максимально наблизитися до індивідуума чи групи (не надто чисельної), яку він вивчає. Саме завдяки історії повсякденності у фокус досліджень, наприклад, німецьких істориків потрапили найрізноманітніші прояви злочинності, що набули свого часу поширення у передреволюційній Пруссії (Д. Блазіус «Буржуазне суспільство і злочинність», 1976), побут і сімейне життя робітників Руру (К.Тенфельде «Соціальна історія шахтарів Руру в XIX ст.», 1977), світ волоцюг і жебраків у Баварії, Швабії і Франконії 2-ї пол. 18 ст. (К. Кюхтхер «Люди на вулиці», 1983) тощо.
Історія повсякденності широко послуговується методами прикладної соціології, демографії історичної, антропології, соціальної психології, культурології. Набуває популярності використання прийомів мікроаналізу. Помітно зростає й значення кількісних (квантитативних) методів, особливо в працях американських дослідників.
Критики І. п. насамперед наголошують на обмеженості її методологічних, концептуальних і аналітичних можливостей (Г. Велер і В. Моммзен), на ігноруванні нею великих історіографічних проблем, запереченні нею самого поняття «тотальна історія» та відсутності в ній методик поєднання результатів різнотематичних досліджень. Зокрема, вимога максимального наближення дослідника до дійових осіб історії, що спонукає дослідника широко залучати до свого аналізу розповіді тих чи інших осіб про самих себе, криє загрозу підміни власне аналізу розумінням і тлумаченням. Домінування в історії повсякденності емпіризму за відсутності в ній належної уваги до обґрунтування теоретико-методологічних засад дослідження призводить до продукування прихильниками цього напряму переобтяжених дрібними деталями напівлюбительських праць.
Історіографія
Французька та німецька історіографія
Історія повсякденності як окремий напрям історичних досліджень сформувалась у західноєвропейській історіографії у 1960—1970 рр. Значною мірою вона завдячує своєю появою французькій Школі анналів. Один з її представників Фернан Бродель увів до наукового обігу термін і зробив першу спробу комплексного аналізу повсякденного життя людей . Сьогодні у західній історичній науці дослідження з історії повсякденності ведуться у межах історичної антропології, а саме таких її напрямів, як історія ментальності, нова культурна історія, мікроісторія, локальна історія, історія знизу, міська історія, гендерна історія, історія сім'ї та інших. Представники цих напрямів вивчають побут, соціальну поведінку, настрої, менталітет простих людей.
У самостійний напрям історія повсякденності виокремилась лише у Німеччині. Саме у цій країні з вуст історика в 1985 пролунав лозунг: «Від вивчення державної політики і аналізу глобальних суспільних структур і процесів повернімося до маленьких життєвих світів, до повсякденного життя звичайних людей». Були, звичайно, не тільки академічні, а й соціально — політичні причини, що сприяли бурхливому розвитку історії повсякденності.
Ідеї німецьких науковців Е. Гуссерля й А. Шюца заклали теоретичні основи історії повсякденності. Едмунд Гуссерль закликав зосередитися на вивченні «життєвого світу», «царини людської буденності». Альфред Шюц як основний об'єкт дослідження обрав «світ людської безпосередності», тобто прагнення, сумніви, фантазії, мрії, емоційні реакції на події, а також повсякденне мислення: «З самого початку повсякденність постає переданими як смисловий універсаму, сукупність значень, які ми маємо інтерпретувати для того, щоб отримати опору в цьому світі, укласти угоду з ним».
Відома сучасна російська дослідниця історіографії Західної Європи С. Оболенська, аналізуючи тенденції історії повсякденності в Німеччині, підкреслила корінну перевагу джерельної бази подібних досліджень, а саме — переважання у її структурі усних джерел: Інтерв'ю, спогадів, усної традиції та ін. Ось чому досить часто дехто з істориків ототожнює поняття «історія повсякденності» та «усна історія».
Джерела та література
- В. М. Горобець. Історія повсякдення [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 618. — .
- Bruggemeier F.-J., Kocka J. (Hg.). Alltagsgeschichte. Zur Rekonstruction historischer Erfahrungen und Lebensweisen. Frankfurt am Main -New York, 1989; (нім.)
- Оболенская С. В. «История повседневности» в современной историографии ФРГ. У кн.: Одиссей. Человек в истории. М., 1990; (рос.)
- Schulze W.(Hg.). Socialgeschichte, Alltagsgeschichte, Mikro-Historie, eine Diskussion. Göttingen, 1994;(нім.)
- Лютке А. Полиморфная синхронность: немецкие индустриальные рабочие и политика в повседневной жизни. В кн.: Конец рабочей истории? М., 1996;(рос.)
- Лютке А. «История повседневности» в Германии после 1989 г. У кн.: Казус-1999. М., 1999;(рос.)
- Журавлев С. В., Соколов А. К. Повседневная жизнь советских людей в 1920-е годы. «Социальная история. Ежегодник. 1998/99» (М.), 1999;(рос.)
- Лютке А. Что такое история повседневности? Ее достижения и перспективы в Германии. Там само.(рос.)
- Шюц А. Структура повсякденного мислення // Социалистические исследования. — 1988. — № 2. — С. 131.
Посилання
- www.history.org.ua [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya povsyakdennosti povsyakdennya nim Alltagsgeschichte odin iz suchasnih napryamiv rozvitku istorichnoyi nauki Sformuvavsya v drugij polovini XX stolittya v procesi stanovlennya tak zvanoyi novoyi istoriyi PonyattyaU ramkah cogo napryamu vedutsya doslidzhennya umov zhittya praci ta vidpochinku pobutu umov prozhivannya racionu harchuvannya sposobiv likuvannya socialnoyi adaptaciyi a takozh faktoriv sho vplivayut na formuvannya svidomosti ta norm povedinki socialno politichni upodobannya tosho perevazhnoyi bilshosti naselennya peresichnih lyudej tiyeyi chi inshoyi krayini v toj chi inshij istorichnij period Istoriya povsyakdennosti ye istoriyeyu tih bez kogo ne moglo b buti istoriyi ale hto dlya istorikiv zalishivsya v istoriyi perevazhno bezimennim i movchaznim Istoriya povsyakdennosti yak okremij napryam postupu istorichnoyi nauki sklavsya v seredovishi zahidnonimeckih uchenih molodogo pokolinnya yaki v umovah sistemnoyi krizi nimeckoyi istorichnoyi nauki protistavili tradicijnomu vivchennyu novoyi ta novitnoyi socialnoyi istoriyi Nimechchini golovnim chinom derzhavnoyi politiki globalnih suspilnih i ekonomichnih struktur ta procesiv doslidzhennya malih zhittyevih svitiv i povsyakdennogo zhittya peresichnih gromadyan Pidgruntyam stanovlennya istoriyi povsyakdennosti buli z odnogo boku rozcharuvannya nimeckih gromadyan u spodivannyah na shvidki j korinni zmini v ekonomici ta socialnomu zhitti a z inshogo skepsis shodo bezmezhnih mozhlivostej industrialnogo suspilstva V comu sensi istoriya povsyakdennosti svogo chasu traktuvalas yak novij alternativnij kultovij ruh i yak alternativna istoriografiya U francuzkij istoriografiyi svoyeridnimi predtechami istoriyi povsyakdennosti stali doslidzhennya M Bloka ta L Fevra v yakih predmetom analizu buli emocijni instinktivni ta implicitni taki sho mozhut buti viyavleni tilki cherez yihni zv yazki z inshimi ob yektami chi procesami sferi mislennya socialnih niziv suspilstva a takozh F Brodelya pro materialnu civilizaciyu ekonomiku i kapitalizm 15 18 stolit jogo pracya Strukturi povsyakdennya bula prisvyachena same sferi povsyakdennogo zhittya togochasnih lyudej ta P Burdye z problem etnologiyi ta sociologiyi U Velikij Britaniyi znachnij vpliv na rozvitok tam istoriyi povsyakdennosti mali praci batka novoyi britanskoyi socialnoyi istoriyi E Tompsona zokrema najvidomisha jogo monografiya Stanovlennya anglijskogo robitnichogo klasu 1963 a takozh doslidzhennya liberalno nalashtovanih britanskih istorikiv yaki pracyuvali v galuzi socialnoyi istoriyi j namagalisya stvoriti teoretichnu kartinu realnoyi mozayiki riznomanitnih storin povsyakdennogo zhittya riznih socialnih grup j individiv U Nimechchini v procesi stanovlennya istoriyi povsyakdennosti yiyi adeptam dovelosya vitrimati zhorstku kritiku avtoritetnih istorikiv yaki vbachali u svoyih oponentah pribichnikiv livackih politichnih idej a samu istoriyu povsyakdennosti rozcinyuvali yak takij alternativnij napryam socialno naukovoyi istoriyi Social Science History sho zaperechuye ideyu racionalnosti j zradzhuye cinnostyam yevroatlantichnoyi civilizaciyi U Velikij Britaniyi ta Franciyi j osoblivo u SShA stavlennya istorikiv tradicionalistiv do istoriyi povsyakdennosti bulo bilsh dobrozichlivim Ostatochne viznannya naukovim tovaristvom v tomu chisli j u Nimechchini togo sho istoriya povsyakdennosti ye skladovoyu chastinoyu istorichnoyi nauki vidbulosya lishe naprikinci 1980 h rr Na sogodni v ramkah istoriyi povsyakdennosti sformuvalisya dva pidhodi Pribichniki pershogo pidhodu doslidzhuyuchi povsyakdennist akcentuyut uvagu na yiyi elementah povtoryuvanosti Voni vvazhayut sho same cherez povtoryuvanist i rutinizaciyu vidbuvayetsya pidporyadkuvannya lyudej avtoritetovi ta vidpovidno stabilizaciya socialnih struktur Adepti drugogo pidhodu u svoyih doslidzhennyah povsyakdennosti oriyentuyutsya navpaki na viyavlennya v nij zminnogo j vnutrishno superechlivogo abi cherez rekonstrukciyu transformacij povsyakdennosti viyaviti yakim chinom uchasniki istorichnogo procesu stavali chi mogli stati ob yektami istoriyi a yakim yiyi sub yektami Dzherelnu bazu istoriyi povsyakdennosti skladayut davni teksti cerkovni metrichni zapisi dokumenti likuvalnih zakladiv shlyubni domovlenosti kontrakti tosho a takozh predmeti povsyakdennogo pobutu materiali usnih opituvan Use ce pomitno rozshiryuye predmetne pole istorichnih doslidzhen a takozh daye zmogu doslidnikovi maksimalno nablizitisya do individuuma chi grupi ne nadto chiselnoyi yaku vin vivchaye Same zavdyaki istoriyi povsyakdennosti u fokus doslidzhen napriklad nimeckih istorikiv potrapili najriznomanitnishi proyavi zlochinnosti sho nabuli svogo chasu poshirennya u peredrevolyucijnij Prussiyi D Blazius Burzhuazne suspilstvo i zlochinnist 1976 pobut i simejne zhittya robitnikiv Ruru K Tenfelde Socialna istoriya shahtariv Ruru v XIX st 1977 svit volocyug i zhebrakiv u Bavariyi Shvabiyi i Frankoniyi 2 yi pol 18 st K Kyuhther Lyudi na vulici 1983 tosho Istoriya povsyakdennosti shiroko poslugovuyetsya metodami prikladnoyi sociologiyi demografiyi istorichnoyi antropologiyi socialnoyi psihologiyi kulturologiyi Nabuvaye populyarnosti vikoristannya prijomiv mikroanalizu Pomitno zrostaye j znachennya kilkisnih kvantitativnih metodiv osoblivo v pracyah amerikanskih doslidnikiv Kritiki I p nasampered nagoloshuyut na obmezhenosti yiyi metodologichnih konceptualnih i analitichnih mozhlivostej G Veler i V Mommzen na ignoruvanni neyu velikih istoriografichnih problem zaperechenni neyu samogo ponyattya totalna istoriya ta vidsutnosti v nij metodik poyednannya rezultativ riznotematichnih doslidzhen Zokrema vimoga maksimalnogo nablizhennya doslidnika do dijovih osib istoriyi sho sponukaye doslidnika shiroko zaluchati do svogo analizu rozpovidi tih chi inshih osib pro samih sebe kriye zagrozu pidmini vlasne analizu rozuminnyam i tlumachennyam Dominuvannya v istoriyi povsyakdennosti empirizmu za vidsutnosti v nij nalezhnoyi uvagi do obgruntuvannya teoretiko metodologichnih zasad doslidzhennya prizvodit do produkuvannya prihilnikami cogo napryamu pereobtyazhenih dribnimi detalyami napivlyubitelskih prac IstoriografiyaFrancuzka ta nimecka istoriografiya Istoriya povsyakdennosti yak okremij napryam istorichnih doslidzhen sformuvalas u zahidnoyevropejskij istoriografiyi u 1960 1970 rr Znachnoyu miroyu vona zavdyachuye svoyeyu poyavoyu francuzkij Shkoli annaliv Odin z yiyi predstavnikiv Fernan Brodel uviv do naukovogo obigu termin i zrobiv pershu sprobu kompleksnogo analizu povsyakdennogo zhittya lyudej Sogodni u zahidnij istorichnij nauci doslidzhennya z istoriyi povsyakdennosti vedutsya u mezhah istorichnoyi antropologiyi a same takih yiyi napryamiv yak istoriya mentalnosti nova kulturna istoriya mikroistoriya lokalna istoriya istoriya znizu miska istoriya genderna istoriya istoriya sim yi ta inshih Predstavniki cih napryamiv vivchayut pobut socialnu povedinku nastroyi mentalitet prostih lyudej U samostijnij napryam istoriya povsyakdennosti viokremilas lishe u Nimechchini Same u cij krayini z vust istorika v 1985 prolunav lozung Vid vivchennya derzhavnoyi politiki i analizu globalnih suspilnih struktur i procesiv povernimosya do malenkih zhittyevih svitiv do povsyakdennogo zhittya zvichajnih lyudej Buli zvichajno ne tilki akademichni a j socialno politichni prichini sho spriyali burhlivomu rozvitku istoriyi povsyakdennosti Ideyi nimeckih naukovciv E Gusserlya j A Shyuca zaklali teoretichni osnovi istoriyi povsyakdennosti Edmund Gusserl zaklikav zosereditisya na vivchenni zhittyevogo svitu carini lyudskoyi budennosti Alfred Shyuc yak osnovnij ob yekt doslidzhennya obrav svit lyudskoyi bezposerednosti tobto pragnennya sumnivi fantaziyi mriyi emocijni reakciyi na podiyi a takozh povsyakdenne mislennya Z samogo pochatku povsyakdennist postaye peredanimi yak smislovij universamu sukupnist znachen yaki mi mayemo interpretuvati dlya togo shob otrimati oporu v comu sviti uklasti ugodu z nim Vidoma suchasna rosijska doslidnicya istoriografiyi Zahidnoyi Yevropi S Obolenska analizuyuchi tendenciyi istoriyi povsyakdennosti v Nimechchini pidkreslila korinnu perevagu dzherelnoyi bazi podibnih doslidzhen a same perevazhannya u yiyi strukturi usnih dzherel Interv yu spogadiv usnoyi tradiciyi ta in Os chomu dosit chasto dehto z istorikiv ototozhnyuye ponyattya istoriya povsyakdennosti ta usna istoriya Dzherela ta literaturaV M Gorobec Istoriya povsyakdennya 15 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 618 ISBN 966 00 0610 1 Bruggemeier F J Kocka J Hg Alltagsgeschichte Zur Rekonstruction historischer Erfahrungen und Lebensweisen Frankfurt am Main New York 1989 nim Obolenskaya S V Istoriya povsednevnosti v sovremennoj istoriografii FRG U kn Odissej Chelovek v istorii M 1990 ros Schulze W Hg Socialgeschichte Alltagsgeschichte Mikro Historie eine Diskussion Gottingen 1994 nim Lyutke A Polimorfnaya sinhronnost nemeckie industrialnye rabochie i politika v povsednevnoj zhizni V kn Konec rabochej istorii M 1996 ros Lyutke A Istoriya povsednevnosti v Germanii posle 1989 g U kn Kazus 1999 M 1999 ros Zhuravlev S V Sokolov A K Povsednevnaya zhizn sovetskih lyudej v 1920 e gody Socialnaya istoriya Ezhegodnik 1998 99 M 1999 ros Lyutke A Chto takoe istoriya povsednevnosti Ee dostizheniya i perspektivy v Germanii Tam samo ros Shyuc A Struktura povsyakdennogo mislennya Socialisticheskie issledovaniya 1988 2 S 131 Posilannyawww history org ua 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi