Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія нафтогазовидобування у Мексиці
Відкриття нафтових родовищ у XIX ст. в Каліфорнії та Техасі давало надію знайти багату нафту також у Мексиці, східна частина якої формує значну частину Мексиканської затоки (з нею пов’язували природу виникнення місцевих родовищ). Американські компанії, геологи-нафтовики та дрібні підприємці рушили на південь, несучи свій досвід, знання й наполегливість розвідників надр. Нафтопродукти в Мексиці були знайомі ще давнім ацтекам (осмолення човнів, покриття підлог осель тощо), а виходи нафти на поверхню багаторазово фіксували дослідники в XIX ст. (у 1880 р. по таких виходах навіть пройшли штольні й промислово видобували нафту поблизу міста Папантла-де-Оларте в штаті Веракрус).
На початку XX ст. провідними пошуковими компаніями в Мексиці були («Pan American Petroleum and Transport Company») Едварда Л. Доені та («Mexican Eagle Petroleum Company») англійського інженера , запрошеного мексиканським президентом Порфіріо Діасом у 1889 р. для реалізації великих інфраструктурних проектів. Пірсон прославився будівництвом грандіозних підводних тунелів в Англії та США, облаштуванням гаваней Дувра та Веракруса, а також спорудженням мексиканської залізниці Техуантепек, що поєднала Тихий і Атлантичний океани.
Організатори відкриття та розробки мексиканських нафтових родовищ – Едвард Л. Доені та Вітман Д. Пірсон (віконт Ковдрей).
У 1901 р. Пірсон, запізнившись на потяг, змушений був провести день у містечку Ларедо на кордоні з Техасом, яке було охоплене «нафтовою лихоманкою» у зв’язку з відкриттям Спіндлтопського родовища в США. Згадавши звіти своїх мексиканських підлеглих про місця виходу нафти на поверхню, він дав телеграму своєму заступнику терміново проводити розвідки й скуповувати всі перспективні на нафту ділянки на території Мексики (лихоманка, як відомо, річ дуже заразлива). Нафта могла стати чудовим паливом для його залізниці Техуантепек (будувалася з 1896 р.). Пірсон найняв для пошуків першовідкривача Спіндлтопського нафтового родовища Ентоні Лукаса, запросив уславленого англійського геолога сера Томаса Редвуда, вклав значні кошти в сучасне обладнання, але йшли роки за роками, а знайти багату нафту не вдавалося. Дошкульним для Пірсона було й те, що «Пан-Амерікен петролеум» Е. Доені майже відразу (у 1901 р.) відкрила й почала розвивати західніше міста Тампіко багате родовище Ебано Північного нафтового району. Місто Тампіко швидкими темпами перетворювалось на нафтову столицю Мексики.
У листах сину й дружині від 1908 р. Пірсон зазначав: «Я з легкістю взявся за це починання (пошуки нафти – авт.), не розуміючи багатьох про-блем, тільки відчуваючи, що нафта знаменує успіх і що важка робота, що вимагає напруження усіх сил, мусить принести плоди»; «Не можу не дума-ти, яким я виявився жадібним авантюристом у порівнянні з людьми минулого… Наразі успіх не є очевидним, я продовжую нервувати й іноді відчуваю себе пригніченим». Щоб змінити ситуацію Пірсон залучає для пошуків нафти американських спеціалістів, зокрема одного з перших геологів-геофізиків США Еверетта Лі Де Гольєра. У 1910 р. Де Гольєр на ділянці Потреро дель Лляно (поблизу Туспана, штат Веракрус) вказав на місце для свердловини №4, яка без перебільшення змінила долю Мексики. Нафтовий фонтан у 110 тис. барелів на добу (в перший період експлуатації – до 200 тис. барелів) зробив свердловину «Потреро дель Лляно №4» (рис. 4.29) нафтовою легендою, відкрите родовище – найбільшим на той час у світі, а компанію «Мексікен ігл» лише за одну ніч перетворив на одну з провідних нафтових потуг світу. Назву небувалої свердловини отримав мексиканський танкер «Потреро дель Лляно», споруджений у 1912 р. У 1942 р. при транспортуванні нафти з Тампіко до Нью-Йорка він був розстріляний німецьким підводним човном поблизу Флориди, що стало приводом для вступу Мексики у Другу світову війну на боці антигітлерівської коаліції.
Подальші відкриття зосередились вздовж так званої «Гольден-лейн» («Золотої дороги») з поблизу порту Тампіко, утворивши Південний нафтовий район. У лютому 1916 р. Гербертом Вайлі була пробурена свердловина «Серро-Асуль № 4», яка «вибухнула» фонтаном у висотою 182 м, причому шум «вибуху» чули в радіусі 26 км (свердловина давала в перший період експлуатації рекордні 220 тис. барелів за добу). Невдовзі був відкритий третій подібний гігант. Для розуміння масштабів унікальних знахідок наведемо факт, що на початку 1920-х рр. ці три свердловини давали чверть мексиканського нафтовидобутку (другого в світі після США з 1918 р.), а інші три чверті давали понад 500 свердловин узяті разом. Якість сирої мексиканської нафти виявилась такою, що її використовували як пальне для залізниць (ідея Пірсона виявилась пророчою), причому в багатьох країнах світу, навіть у Російській імперії. Мексика стала країною-експортером нафти в 1911 р., основним експортним портом став Тампіко. У 1920 р. Мексика забезпечувала 20% нафтових потреб США.
Політичні обставини значно ускладнили подальший розвиток мексиканської нафтової промисловості. У 1911 р. розпочалася Мексиканська революція, владу генерала Діаса було повалено. Тривалий період нестабільності нівелював здобутки нафтової галузі. За Конституцією Мексики 1917 р. надра повернулися у власність держави (стаття 27), яка реально не була спроможна їх освоїти без іноземного капіталу та фахівців. Почалися складні негоціації нафтових компаній з урядом, значно зросли ризики для інвесторів. У цих умовах Вітман Пірсон за посередництвом Галуста Гюльбенкяна продав компанію «Мексікен ігл» на умовах, запропонованих «Роял Датч-Шелл», яка навряд чи багато виграла в цій складній ситуації. Власник «Пан-Амерікен петролеум» Едвард Доен пробував навіть організувати військову експансію США в Мексику, але фінансовий істеблішмент Америки не підтримав тут «нафтовиків», оскільки очікував від Мексики повернення великих державних боргів саме за рахунок мексиканської нафти.
У 1938 р. президент Мексики Ласаро Карденас у розвиток ідей революції 1910–1917 рр. націоналізував закордонні нафтові компанії, утворивши державну монополію «Петролеос Мексіканос» («Petroleos Mexicanos», скорочено – «Pemex»). Більш того, закритий для іноземних компаній статус мексиканської нафтогазової галузі окремо закріпили в Конституції. Це призвело до ще більшого спаду мексиканської нафтової промисловості, який спостерігався з середини 20-х років. Нарощування видобутку спостерігалося в часи Другої світової війни, що було пов’язане з потребами антигітлерівської коаліції. У післявоєнний час чергувалися періоди підйомів і спадів до Нафтової кризи 1970-х років, наслідки якої принесли різке зростання компанії «Pemex» і помітне збагачення державного бюджету Мексики (арабське нафтове ембарго США частково компенсували мексиканською нафтою). Державна монополія «Pemex» входить до десяти найбільших нафтових компаній світу, сучасні запаси нафти складають понад 7,8 млрд т, газу (в перерахунку на рідке паливо) – 2,2 млрд т. Річний видобуток нафти – близько 150 млн т (значна частина видобувається морськими платформами в Мексиканській затоці), газу – 40 млрд м3, чисельність робочого штату – близько 140 тис. осіб.
Див. також
Література
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.
- John D. Rockefeller The Heroic Age Of American Enterprise/ by Allan Nevins
- Білецький В.С., Гайко Г.І, Орловський В.М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В.С. Білецький та ін. – Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. – Київ: ФОП Халіков Р.Х., 2019.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya naftogazovidobuvannya u Meksici Legendarna fontanuyucha sverdlovina Potrero del Llyano 4 u 1910 r shtat Verakrus Meksika Vidkrittya naftovih rodovish u XIX st v Kaliforniyi ta Tehasi davalo nadiyu znajti bagatu naftu takozh u Meksici shidna chastina yakoyi formuye znachnu chastinu Meksikanskoyi zatoki z neyu pov yazuvali prirodu viniknennya miscevih rodovish Amerikanski kompaniyi geologi naftoviki ta dribni pidpriyemci rushili na pivden nesuchi svij dosvid znannya j napoleglivist rozvidnikiv nadr Naftoprodukti v Meksici buli znajomi she davnim actekam osmolennya chovniv pokrittya pidlog osel tosho a vihodi nafti na poverhnyu bagatorazovo fiksuvali doslidniki v XIX st u 1880 r po takih vihodah navit projshli shtolni j promislovo vidobuvali naftu poblizu mista Papantla de Olarte v shtati Verakrus Na pochatku XX st providnimi poshukovimi kompaniyami v Meksici buli Pan American Petroleum and Transport Company Edvarda L Doeni ta Mexican Eagle Petroleum Company anglijskogo inzhenera zaproshenogo meksikanskim prezidentom Porfirio Diasom u 1889 r dlya realizaciyi velikih infrastrukturnih proektiv Pirson proslavivsya budivnictvom grandioznih pidvodnih tuneliv v Angliyi ta SShA oblashtuvannyam gavanej Duvra ta Verakrusa a takozh sporudzhennyam meksikanskoyi zaliznici Tehuantepek sho poyednala Tihij i Atlantichnij okeani Organizatori vidkrittya ta rozrobki meksikanskih naftovih rodovish Edvard L Doeni ta Vitman D Pirson vikont Kovdrej U 1901 r Pirson zapiznivshis na potyag zmushenij buv provesti den u mistechku Laredo na kordoni z Tehasom yake bulo ohoplene naftovoyu lihomankoyu u zv yazku z vidkrittyam Spindltopskogo rodovisha v SShA Zgadavshi zviti svoyih meksikanskih pidleglih pro miscya vihodu nafti na poverhnyu vin dav telegramu svoyemu zastupniku terminovo provoditi rozvidki j skupovuvati vsi perspektivni na naftu dilyanki na teritoriyi Meksiki lihomanka yak vidomo rich duzhe zarazliva Nafta mogla stati chudovim palivom dlya jogo zaliznici Tehuantepek buduvalasya z 1896 r Pirson najnyav dlya poshukiv pershovidkrivacha Spindltopskogo naftovogo rodovisha Entoni Lukasa zaprosiv uslavlenogo anglijskogo geologa sera Tomasa Redvuda vklav znachni koshti v suchasne obladnannya ale jshli roki za rokami a znajti bagatu naftu ne vdavalosya Doshkulnim dlya Pirsona bulo j te sho Pan Ameriken petroleum E Doeni majzhe vidrazu u 1901 r vidkrila j pochala rozvivati zahidnishe mista Tampiko bagate rodovishe Ebano Pivnichnogo naftovogo rajonu Misto Tampiko shvidkimi tempami peretvoryuvalos na naftovu stolicyu Meksiki U listah sinu j druzhini vid 1908 r Pirson zaznachav Ya z legkistyu vzyavsya za ce pochinannya poshuki nafti avt ne rozumiyuchi bagatoh pro blem tilki vidchuvayuchi sho nafta znamenuye uspih i sho vazhka robota sho vimagaye napruzhennya usih sil musit prinesti plodi Ne mozhu ne duma ti yakim ya viyavivsya zhadibnim avantyuristom u porivnyanni z lyudmi minulogo Narazi uspih ne ye ochevidnim ya prodovzhuyu nervuvati j inodi vidchuvayu sebe prignichenim Shob zminiti situaciyu Pirson zaluchaye dlya poshukiv nafti amerikanskih specialistiv zokrema odnogo z pershih geologiv geofizikiv SShA Everetta Li De Golyera U 1910 r De Golyer na dilyanci Potrero del Llyano poblizu Tuspana shtat Verakrus vkazav na misce dlya sverdlovini 4 yaka bez perebilshennya zminila dolyu Meksiki Naftovij fontan u 110 tis bareliv na dobu v pershij period ekspluataciyi do 200 tis bareliv zrobiv sverdlovinu Potrero del Llyano 4 ris 4 29 naftovoyu legendoyu vidkrite rodovishe najbilshim na toj chas u sviti a kompaniyu Meksiken igl lishe za odnu nich peretvoriv na odnu z providnih naftovih potug svitu Nazvu nebuvaloyi sverdlovini otrimav meksikanskij tanker Potrero del Llyano sporudzhenij u 1912 r U 1942 r pri transportuvanni nafti z Tampiko do Nyu Jorka vin buv rozstrilyanij nimeckim pidvodnim chovnom poblizu Floridi sho stalo privodom dlya vstupu Meksiki u Drugu svitovu vijnu na boci antigitlerivskoyi koaliciyi Podalshi vidkrittya zoseredilis vzdovzh tak zvanoyi Golden lejn Zolotoyi dorogi z poblizu portu Tampiko utvorivshi Pivdennij naftovij rajon U lyutomu 1916 r Gerbertom Vajli bula proburena sverdlovina Serro Asul 4 yaka vibuhnula fontanom u visotoyu 182 m prichomu shum vibuhu chuli v radiusi 26 km sverdlovina davala v pershij period ekspluataciyi rekordni 220 tis bareliv za dobu Nevdovzi buv vidkritij tretij podibnij gigant Dlya rozuminnya masshtabiv unikalnih znahidok navedemo fakt sho na pochatku 1920 h rr ci tri sverdlovini davali chvert meksikanskogo naftovidobutku drugogo v sviti pislya SShA z 1918 r a inshi tri chverti davali ponad 500 sverdlovin uzyati razom Yakist siroyi meksikanskoyi nafti viyavilas takoyu sho yiyi vikoristovuvali yak palne dlya zaliznic ideya Pirsona viyavilas prorochoyu prichomu v bagatoh krayinah svitu navit u Rosijskij imperiyi Meksika stala krayinoyu eksporterom nafti v 1911 r osnovnim eksportnim portom stav Tampiko U 1920 r Meksika zabezpechuvala 20 naftovih potreb SShA Politichni obstavini znachno uskladnili podalshij rozvitok meksikanskoyi naftovoyi promislovosti U 1911 r rozpochalasya Meksikanska revolyuciya vladu generala Diasa bulo povaleno Trivalij period nestabilnosti nivelyuvav zdobutki naftovoyi galuzi Za Konstituciyeyu Meksiki 1917 r nadra povernulisya u vlasnist derzhavi stattya 27 yaka realno ne bula spromozhna yih osvoyiti bez inozemnogo kapitalu ta fahivciv Pochalisya skladni negociaciyi naftovih kompanij z uryadom znachno zrosli riziki dlya investoriv U cih umovah Vitman Pirson za poserednictvom Galusta Gyulbenkyana prodav kompaniyu Meksiken igl na umovah zaproponovanih Royal Datch Shell yaka navryad chi bagato vigrala v cij skladnij situaciyi Vlasnik Pan Ameriken petroleum Edvard Doen probuvav navit organizuvati vijskovu ekspansiyu SShA v Meksiku ale finansovij isteblishment Ameriki ne pidtrimav tut naftovikiv oskilki ochikuvav vid Meksiki povernennya velikih derzhavnih borgiv same za rahunok meksikanskoyi nafti U 1938 r prezident Meksiki Lasaro Kardenas u rozvitok idej revolyuciyi 1910 1917 rr nacionalizuvav zakordonni naftovi kompaniyi utvorivshi derzhavnu monopoliyu Petroleos Meksikanos Petroleos Mexicanos skorocheno Pemex Bilsh togo zakritij dlya inozemnih kompanij status meksikanskoyi naftogazovoyi galuzi okremo zakripili v Konstituciyi Ce prizvelo do she bilshogo spadu meksikanskoyi naftovoyi promislovosti yakij sposterigavsya z seredini 20 h rokiv Naroshuvannya vidobutku sposterigalosya v chasi Drugoyi svitovoyi vijni sho bulo pov yazane z potrebami antigitlerivskoyi koaliciyi U pislyavoyennij chas cherguvalisya periodi pidjomiv i spadiv do Naftovoyi krizi 1970 h rokiv naslidki yakoyi prinesli rizke zrostannya kompaniyi Pemex i pomitne zbagachennya derzhavnogo byudzhetu Meksiki arabske naftove embargo SShA chastkovo kompensuvali meksikanskoyu naftoyu Derzhavna monopoliya Pemex vhodit do desyati najbilshih naftovih kompanij svitu suchasni zapasi nafti skladayut ponad 7 8 mlrd t gazu v pererahunku na ridke palivo 2 2 mlrd t Richnij vidobutok nafti blizko 150 mln t znachna chastina vidobuvayetsya morskimi platformami v Meksikanskij zatoci gazu 40 mlrd m3 chiselnist robochogo shtatu blizko 140 tis osib Div takozhIstoriya vidobutku i vikoristannya nafti Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv MeksikiLiteraturaGajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s John D Rockefeller The Heroic Age Of American Enterprise by Allan Nevins Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019 Primitki