Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бурштин — нині місто обласного значення Івано-Франківської області України має насичену півтисячолітню історію, яка нерозривно пов'язана з історією України, зокрема Галичиною.
Поблизу Бурштина знайдені кам'яні знаряддя доби бронзи, є стародавні кургани.
Від першої згадки до ХХ століття
Попередником сучасного Бурштина було містечко Нове село. Так, ще на початку XX століття польський історик О. Яблоновський першим висловив припущення про те, що Нове село було матірною осадою Бурштина. В одній зі своїх монографій він писав:
 | «В північній частині волості галицької, на обшарі дібр, наданих „навічно“ із Конюшками воєводі Миколі Синявському, було Нове село (напевно сьогодні Бурштин)»? |  |
Вперше в історичних джерелах про Нове село згадується у документах датованих 1436 роком. На той час поселення входило до складу королівського домену, який фактично був власністю держави. Утворився він в процесі приватизації польськими королями колишніх князівських земель і маєтностей опозиційних бояр. Для управління скупченими масивами королівських населених пунктів було створено адміністративно-територіальні органи — староства. Галицьке староство, до складу якого входила Настащинська волость із Новим селом, було закладене у 1378 році.
У галицьких судових книгах Нове село згадується 6 січня 1448 року
У 2-й половині XVI попередник Бурштина належав польському графові Скарбеку. Відомо, що вже 1565 року в Бурштині існувала церква Воздвижения Чесного Хреста. Священик Нового села на той час мав у своєму розпорядженні півлану землі і міг безкоштовно молоти зерно у місцевому млині. Наступна згадка про новосільського душпастиря датується 1578 роком. Королівська люстрація за цей рік подає інформацію про обкладання «руського попа» податком. Ці звістки дозволяють робити припущення, що вже у XVI столітті в Новому селі діяв храм, служитель якого мав певні пільги. Згідно з переказами, перша культова споруда знаходилася в частині міста, званій Острівець, на майдані Пріска.
Львівський дослідник П. Сіреджук у 1981 році в одній із своїх статей писав, що містечко Нове село, перейменовано в Бурштин у 1628 році. Через три роки в публікаціях того ж дослідника з'явилася дата 1596 рік, а ще за якийсь час той же історик зазначав, що Нове село стало Бурштином у 1578 році, проте, дослідник не подав посилання на джерело, тому остання дата викликає сумніви, адже у люстрації Галицького староства за 1578 рік містечко ще іменується Новим селом. Виходячи з цього, за найвірогіднішу дату перейменування слід вважати 1596 рік.
Від 1630 року власником уже Бурштина був магнат Яблоновський. Місто в цей час зазнало руйнацій від татарських набігів, а також внаслідок битви під Бурштином 1629 року між польськими загонами і татарським військом і 1675 року, за часів польсько-турецьких війн.
1668 роком датується згадка про бурштинський храм у історичних джерелах — під час боротьби за єпископську митру між Андрієм Свистільницьким і Йосифом Шумлянським, останній, щоб заручитися підтримкою рядового духовенства, їздив по містах і селах Галичини, проводячи зі священиками відповідні бесіди. Двічі в тому році — 20 лютого і 26 вересня — він побував власне в Бурштині. Під час цих візитів майбутній єпископ якраз і освятив храм і рукопоклав його пресвітера. На жаль, документи не повідомляють який титул мала церква, посвячена єпископом, і кого саме призначив владика бурштинським парохом.
У 1700 році Йосип Шумлянський перевів Галицько-Львівську єпархію на унію, Бурштинська церква також відтоді стала греко-католицькою.
У 1730—50-х роках місцеві жителі брали участь у русі опришків.
2-а половина XIX століття позначена в Бурштині піднесенням національної свідомості українців та культурним розвоєм. Так, у 1849 році була відкрита однокласна народна школа, 1898 року — чотирикласна школа (від 1909 року — п'ятикласна).
Бурштин у ХХ столітті і за сучасності
Бурштинці, очевидно, брали участь у Першій світовій війні.
1 листопада 1918 року в Бурштині, як і по всій Галичині, українці взяли владу у свої руки. Колишні офіцери австрійської армії та січових стрільців, очолювані сотником Степаном Николайком, сином Дмитра, перебрали під свій контроль найважливіші комунікації та відділок поліції й проголосили створення в місті повітового уряду. Бурштин на півроку став центром однойменного повіту. До складу уряду, зокрема, увійшли:
- Степан Воркун (повітовий комісар);
- о. Євстахій Теодорович (керуючий справами комісаріату);
- Роман Романек (начальник фінансової охорони);
- Василь Мигас (міський комісар);
- Іван Скасків (начальник податкової інспекції);
- Михайло Костик (комісар земельних справ);
- Дмитро Николайко (начальник міліції).
Після створення на місцях української влади розпочалося формування Української галицької армії, зародком якої стали підрозділи УСС і українські відділи австро-угорської армії.
Для Бурштина воєнний бурелом закінчився у 1920 році. Відразу після припинення військових дій бурштинці, що втратили свої житла і ховалися від негоди у землянках, кинулися розбирати руїни і будувати такі-сякі тимчасові помешкання — халупи та сараї. Ще під час війни одна з окупаційних армій звела тимчасові бараки, де тепер тулилася частина бездомних жителів, а також підліковувалися поранені вояки. Тіснява та відсутність належних санітарних умов проживання спричинили спалах інфекційних хвороб — холери, тифу, іспанки (грипу), їхнє поширення могло ще більше ускладнити незавидне становище міського уряду, який, до того ж, не мав де розмістити державні установи й організації. Більшість колишніх будинків, які їм належали, чорніли попелищем. Тому відновлення дуже зруйнованого війною населеного пункту бурштинський магістрат розпочав уже в 1920 році. В одному з листів до львівської окружної дирекції громадських робіт бурмістр писав:
| | Місто Бурштин, повіт Рогатин, зруйноване й спалене російським військом у 1914—1915 роках. Подальші події завдали великої шкоди ґмінному майну й майну приватних осіб | |
Зі зміною геополітичної ситуації в Європі Бурштин від 1939 року — у складі УРСР. Від 1940 року (і аж до 1962 року) Бурштин був районним центром.
У роки Другої світової війни Бурштин був окупований німецькими військами від 4 серпня 1941 року 26 серпня 1944 року, у цей же час у околицях міста діяли загони національної самооборони УПА. З приходом у місто вояків Радянської армії війна для бурштинців не припинилася, адже настав трагічний період безправ'я, репресій, голоду й розрухи.
У перші роки після ІІ Світової війни Бурштин нагадував не містечко, а радше згорьоване й напівзруйноване село. Розпочинати відбудову народного господарства нова влада вирішила з наведення порядку, відразу наштовхнувшись на впертий опір місцевого населення.
Фактичним керівником Бурштинського району протягом одинадцяти років (1950—61) був перший секретар райкому партії російський ставленик Олексій Іванов — він встановив на всіх підприємствах району сувору дисципліну. Виконавча влада в районі була зосереджена в руках голови райвиконкому: на цій посаді в описуваний період працювали покутянин Макар Букатчук, а після нього — уродженець Бурштина Микола Шпак. Саме їм, разом із головами селищної ради В. Кобелем (1947), П. Кобелем (1948), П. Чорнопиською (1951) доводилося вирішувати більшість питань пов'язаних із відбудовою промислових об'єктів, зруйнованих під час війни. Проблемами внутрішнього життя району займалася районна рада. Депутатський корпус Бурштинської райради був невеликим. До 1954 року він становив 27 депутатів, а через рік збільшився до 35 народних обранців.
У 1951 році в Бурштині почала давати струм селищна електростанція. Невелика сітка електромережі на той час вже існувала. По ній у невеликих обсягах струм передавався від електростанцій із сусідніх районів. Прокладена ще поляками електромережа потребувала ґрунтовного ремонту, тому було ухвалено рішення про встановлення електроліній нового зразка. Монтування їх тривало майже десять років (1950—60). А у 1965—69 роках були запущені 12 енергоблоків Бурштинської ТЕС, що зробило її найбільшою теплоелектростанцією у Західній Україні, а також стало передумовою зростання й розвитку Бурштина.
Відтак у 1970-ті селище вдвічі збільшило свою територію і втричі кількість населення. Фінансові вливання «з центру» дозволили відродити колишні організації й установи, одночасно були створені нові підприємства. Кардинальних змін зазнала інфраструктура.
Однак уже в 1980-x роках інтерес столичного керівництва до Бурштинської ДРЕС згас, внаслідок чого припинилося фінансування недобудованих об'єктів.
Кризові явища в економіці 1990-х років позначились негативно і на Бурштині, однак нове переосмислення необхідності енергоносіїв для української економіки визначили затребуваність у Бурштинській ТЕС, яка лишилась діючою і бюджетоутворючою. У ці ж роки незалежності України, зокрема 1993-го Бурштинові був повернутий статус міста.
Нині (2000-ні) завдяки вдалому географічному розташуванню 2-3 енергоблоки Бурштинської ТЕС постійно працюють на експорт.
Юдеї в Бурштині
Юдейська релігійна громада Бурштина утворилася відразу після масового заселення містечка євреями у середині XVIII ст. До цього в містечку проживало біля десяти євреїв, переважно орендарів корчем, заїзджих дворів та лавок. Власники населеного пункту нерідко зверталися до нащадків дітей Ізраїля за допомогою в посередництві при проведенні торгово-фінансових операцій. Так, у 1628 р. Миколай Сенявський доручив збирати податки із бурштинських міщан євреєві Яцкові. Приязно ставився до прихильників «Старого завіту» і Павел Бенуа. Чимало євреїв перебувало у цього на службі. Масово послуги жидівських лихварів використовувала Юлія Жевуська. Після проголошення у Польщі торгівлі і підприємництва заняттями недостойними знатних станів, євреї стали відігравати в цих сферах головні ролі, стаючи маклерами земельної шляхти, внаслідок чого накопичили великі капітали.
Верховним наставником усіх євреїв Галичини якийсь час був рабин Бучацький. Першим і найвідомішим рабином бурштинського кагалу був Гершко Носинович (він же барон Гірш). На його кошти у другій половині XVIII ст. зведено в Бурштині першу єврейську культову споруду. У XIX ст. її кілька разів перебудовували. Муровану синагогу бурштинські євреї побудували вже на поч. XX ст. У 1920 р. у ній виникла велика пожежа, яка знищила молитовні книги та деякий інший інвентар. Остаточно Юдейська громада містечка розпалася після вивезення в 1942—1943 pp. в гетто і розстрілу майже всіх бурштинських євреїв.
Набагато більших репресій, ніж поляки та українці, в роки окупації зазнавали євреї, для яких у великих повітових містах створювалися своєрідні «табори смерті». У жовтні 1942 р. майже всіх бурштинських євреїв, а це близько 1700 осіб було зібрано на околиці містечка, біля мосту через Гнилу Липу, а згодом вивезено в гетто неподалік від Рогатина. Більшість із них там розстріляли, а тих, що залишилися депортували до Белзця. Після цієї «чистки» єврейська громада у Бурштині перестала існувати. Окремих євреїв врятували від смерті, ризикуючи власним життям, українці. Зокрема, під час полювання на євреїв місцевим жителям вдалося довший час переховувати лікаря-єврея Доринера Шумера.
У 50-60-х роках синагогу стали використовувати як поліклініку шкірно-венерологічного диспансеру. Зараз про проживання в містечку великої кількості євреїв нагадує тільки запущений старий цвинтар.
Джерела та посилання
- Вербиленко Г. А. Бурштин // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл., стор. 414
- (авторські права на інформацію належать Зеновію Федунківу) на
- Бурштин: Local digital history [ 4 січня 2022 у Wayback Machine.] - інтерактивний проєкт групи освітян м.Бурштина.
- ВРУ[недоступне посилання з червня 2019]
- maplandia.com [ 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- ІМіС УРСР. Івано-Франківська область. К., 1971
- Шеремет О. П. Галич: Путівник. Ужгород, 1989
- Старий Бурштин і його архітектурні перлини
Примітки
- Rąkowski, Grzegorz (2005). Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej: Podole (польською) . -: Oficyna Wydawnicza "Rewasz". с. 463 сторінки. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ () - . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 14 квітня 2020.
- М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, НТШ, 1895. — с. 99.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burshtin nini misto oblasnogo znachennya Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayini maye nasichenu pivtisyacholitnyu istoriyu yaka nerozrivno pov yazana z istoriyeyu Ukrayini zokrema Galichinoyu Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta pochatok seredini 20 stolittya Poblizu Burshtina znajdeni kam yani znaryaddya dobi bronzi ye starodavni kurgani Vid pershoyi zgadki do HH stolittyaPoperednikom suchasnogo Burshtina bulo mistechko Nove selo Tak she na pochatku XX stolittya polskij istorik O Yablonovskij pershim visloviv pripushennya pro te sho Nove selo bulo matirnoyu osadoyu Burshtina V odnij zi svoyih monografij vin pisav V pivnichnij chastini volosti galickoyi na obshari dibr nadanih navichno iz Konyushkami voyevodi Mikoli Sinyavskomu bulo Nove selo napevno sogodni Burshtin Vpershe v istorichnih dzherelah pro Nove selo zgaduyetsya u dokumentah datovanih 1436 rokom Na toj chas poselennya vhodilo do skladu korolivskogo domenu yakij faktichno buv vlasnistyu derzhavi Utvorivsya vin v procesi privatizaciyi polskimi korolyami kolishnih knyazivskih zemel i mayetnostej opozicijnih boyar Dlya upravlinnya skupchenimi masivami korolivskih naselenih punktiv bulo stvoreno administrativno teritorialni organi starostva Galicke starostvo do skladu yakogo vhodila Nastashinska volost iz Novim selom bulo zakladene u 1378 roci U galickih sudovih knigah Nove selo zgaduyetsya 6 sichnya 1448 roku U 2 j polovini XVI poperednik Burshtina nalezhav polskomu grafovi Skarbeku Vidomo sho vzhe 1565 roku v Burshtini isnuvala cerkva Vozdvizheniya Chesnogo Hresta Svyashenik Novogo sela na toj chas mav u svoyemu rozporyadzhenni pivlanu zemli i mig bezkoshtovno moloti zerno u miscevomu mlini Nastupna zgadka pro novosilskogo dushpastirya datuyetsya 1578 rokom Korolivska lyustraciya za cej rik podaye informaciyu pro obkladannya ruskogo popa podatkom Ci zvistki dozvolyayut robiti pripushennya sho vzhe u XVI stolitti v Novomu seli diyav hram sluzhitel yakogo mav pevni pilgi Zgidno z perekazami persha kultova sporuda znahodilasya v chastini mista zvanij Ostrivec na majdani Priska Lvivskij doslidnik P Siredzhuk u 1981 roci v odnij iz svoyih statej pisav sho mistechko Nove selo perejmenovano v Burshtin u 1628 roci Cherez tri roki v publikaciyah togo zh doslidnika z yavilasya data 1596 rik a she za yakijs chas toj zhe istorik zaznachav sho Nove selo stalo Burshtinom u 1578 roci prote doslidnik ne podav posilannya na dzherelo tomu ostannya data viklikaye sumnivi adzhe u lyustraciyi Galickogo starostva za 1578 rik mistechko she imenuyetsya Novim selom Vihodyachi z cogo za najvirogidnishu datu perejmenuvannya slid vvazhati 1596 rik Vid 1630 roku vlasnikom uzhe Burshtina buv magnat Yablonovskij Misto v cej chas zaznalo rujnacij vid tatarskih nabigiv a takozh vnaslidok bitvi pid Burshtinom 1629 roku mizh polskimi zagonami i tatarskim vijskom i 1675 roku za chasiv polsko tureckih vijn 1668 rokom datuyetsya zgadka pro burshtinskij hram u istorichnih dzherelah pid chas borotbi za yepiskopsku mitru mizh Andriyem Svistilnickim i Josifom Shumlyanskim ostannij shob zaruchitisya pidtrimkoyu ryadovogo duhovenstva yizdiv po mistah i selah Galichini provodyachi zi svyashenikami vidpovidni besidi Dvichi v tomu roci 20 lyutogo i 26 veresnya vin pobuvav vlasne v Burshtini Pid chas cih vizitiv majbutnij yepiskop yakraz i osvyativ hram i rukopoklav jogo presvitera Na zhal dokumenti ne povidomlyayut yakij titul mala cerkva posvyachena yepiskopom i kogo same priznachiv vladika burshtinskim parohom U 1700 roci Josip Shumlyanskij pereviv Galicko Lvivsku yeparhiyu na uniyu Burshtinska cerkva takozh vidtodi stala greko katolickoyu U 1730 50 h rokah miscevi zhiteli brali uchast u rusi oprishkiv 2 a polovina XIX stolittya poznachena v Burshtini pidnesennyam nacionalnoyi svidomosti ukrayinciv ta kulturnim rozvoyem Tak u 1849 roci bula vidkrita odnoklasna narodna shkola 1898 roku chotiriklasna shkola vid 1909 roku p yatiklasna Burshtin u HH stolitti i za suchasnostiBurshtinci ochevidno brali uchast u Pershij svitovij vijni 1 listopada 1918 roku v Burshtini yak i po vsij Galichini ukrayinci vzyali vladu u svoyi ruki Kolishni oficeri avstrijskoyi armiyi ta sichovih strilciv ocholyuvani sotnikom Stepanom Nikolajkom sinom Dmitra perebrali pid svij kontrol najvazhlivishi komunikaciyi ta viddilok policiyi j progolosili stvorennya v misti povitovogo uryadu Burshtin na pivroku stav centrom odnojmennogo povitu Do skladu uryadu zokrema uvijshli Stepan Vorkun povitovij komisar o Yevstahij Teodorovich keruyuchij spravami komisariatu Roman Romanek nachalnik finansovoyi ohoroni Vasil Migas miskij komisar Ivan Skaskiv nachalnik podatkovoyi inspekciyi Mihajlo Kostik komisar zemelnih sprav Dmitro Nikolajko nachalnik miliciyi Pislya stvorennya na miscyah ukrayinskoyi vladi rozpochalosya formuvannya Ukrayinskoyi galickoyi armiyi zarodkom yakoyi stali pidrozdili USS i ukrayinski viddili avstro ugorskoyi armiyi Dlya Burshtina voyennij burelom zakinchivsya u 1920 roci Vidrazu pislya pripinennya vijskovih dij burshtinci sho vtratili svoyi zhitla i hovalisya vid negodi u zemlyankah kinulisya rozbirati ruyini i buduvati taki syaki timchasovi pomeshkannya halupi ta sarayi She pid chas vijni odna z okupacijnih armij zvela timchasovi baraki de teper tulilasya chastina bezdomnih zhiteliv a takozh pidlikovuvalisya poraneni voyaki Tisnyava ta vidsutnist nalezhnih sanitarnih umov prozhivannya sprichinili spalah infekcijnih hvorob holeri tifu ispanki gripu yihnye poshirennya moglo she bilshe uskladniti nezavidne stanovishe miskogo uryadu yakij do togo zh ne mav de rozmistiti derzhavni ustanovi j organizaciyi Bilshist kolishnih budinkiv yaki yim nalezhali chornili popelishem Tomu vidnovlennya duzhe zrujnovanogo vijnoyu naselenogo punktu burshtinskij magistrat rozpochav uzhe v 1920 roci V odnomu z listiv do lvivskoyi okruzhnoyi direkciyi gromadskih robit burmistr pisav Misto Burshtin povit Rogatin zrujnovane j spalene rosijskim vijskom u 1914 1915 rokah Podalshi podiyi zavdali velikoyi shkodi gminnomu majnu j majnu privatnih osib Zi zminoyu geopolitichnoyi situaciyi v Yevropi Burshtin vid 1939 roku u skladi URSR Vid 1940 roku i azh do 1962 roku Burshtin buv rajonnim centrom U roki Drugoyi svitovoyi vijni Burshtin buv okupovanij nimeckimi vijskami vid 4 serpnya 1941 roku 26 serpnya 1944 roku u cej zhe chas u okolicyah mista diyali zagoni nacionalnoyi samooboroni UPA Z prihodom u misto voyakiv Radyanskoyi armiyi vijna dlya burshtinciv ne pripinilasya adzhe nastav tragichnij period bezprav ya represij golodu j rozruhi U pershi roki pislya II Svitovoyi vijni Burshtin nagaduvav ne mistechko a radshe zgorovane j napivzrujnovane selo Rozpochinati vidbudovu narodnogo gospodarstva nova vlada virishila z navedennya poryadku vidrazu nashtovhnuvshis na vpertij opir miscevogo naselennya Faktichnim kerivnikom Burshtinskogo rajonu protyagom odinadcyati rokiv 1950 61 buv pershij sekretar rajkomu partiyi rosijskij stavlenik Oleksij Ivanov vin vstanoviv na vsih pidpriyemstvah rajonu suvoru disciplinu Vikonavcha vlada v rajoni bula zoseredzhena v rukah golovi rajvikonkomu na cij posadi v opisuvanij period pracyuvali pokutyanin Makar Bukatchuk a pislya nogo urodzhenec Burshtina Mikola Shpak Same yim razom iz golovami selishnoyi radi V Kobelem 1947 P Kobelem 1948 P Chornopiskoyu 1951 dovodilosya virishuvati bilshist pitan pov yazanih iz vidbudovoyu promislovih ob yektiv zrujnovanih pid chas vijni Problemami vnutrishnogo zhittya rajonu zajmalasya rajonna rada Deputatskij korpus Burshtinskoyi rajradi buv nevelikim Do 1954 roku vin stanoviv 27 deputativ a cherez rik zbilshivsya do 35 narodnih obranciv Trubi Burshtinskoyi TES suchasnij viglyad U 1951 roci v Burshtini pochala davati strum selishna elektrostanciya Nevelika sitka elektromerezhi na toj chas vzhe isnuvala Po nij u nevelikih obsyagah strum peredavavsya vid elektrostancij iz susidnih rajoniv Prokladena she polyakami elektromerezha potrebuvala gruntovnogo remontu tomu bulo uhvaleno rishennya pro vstanovlennya elektrolinij novogo zrazka Montuvannya yih trivalo majzhe desyat rokiv 1950 60 A u 1965 69 rokah buli zapusheni 12 energoblokiv Burshtinskoyi TES sho zrobilo yiyi najbilshoyu teploelektrostanciyeyu u Zahidnij Ukrayini a takozh stalo peredumovoyu zrostannya j rozvitku Burshtina Vidtak u 1970 ti selishe vdvichi zbilshilo svoyu teritoriyu i vtrichi kilkist naselennya Finansovi vlivannya z centru dozvolili vidroditi kolishni organizaciyi j ustanovi odnochasno buli stvoreni novi pidpriyemstva Kardinalnih zmin zaznala infrastruktura Odnak uzhe v 1980 x rokah interes stolichnogo kerivnictva do Burshtinskoyi DRES zgas vnaslidok chogo pripinilosya finansuvannya nedobudovanih ob yektiv Krizovi yavisha v ekonomici 1990 h rokiv poznachilis negativno i na Burshtini odnak nove pereosmislennya neobhidnosti energonosiyiv dlya ukrayinskoyi ekonomiki viznachili zatrebuvanist u Burshtinskij TES yaka lishilas diyuchoyu i byudzhetoutvoryuchoyu U ci zh roki nezalezhnosti Ukrayini zokrema 1993 go Burshtinovi buv povernutij status mista Nini 2000 ni zavdyaki vdalomu geografichnomu roztashuvannyu 2 3 energobloki Burshtinskoyi TES postijno pracyuyut na eksport Yudeyi v BurshtiniStare yevrejske kladovishe v Burshtini Yudejska religijna gromada Burshtina utvorilasya vidrazu pislya masovogo zaselennya mistechka yevreyami u seredini XVIII st Do cogo v mistechku prozhivalo bilya desyati yevreyiv perevazhno orendariv korchem zayizdzhih dvoriv ta lavok Vlasniki naselenogo punktu neridko zvertalisya do nashadkiv ditej Izrayilya za dopomogoyu v poserednictvi pri provedenni torgovo finansovih operacij Tak u 1628 r Mikolaj Senyavskij doruchiv zbirati podatki iz burshtinskih mishan yevreyevi Yackovi Priyazno stavivsya do prihilnikiv Starogo zavitu i Pavel Benua Chimalo yevreyiv perebuvalo u cogo na sluzhbi Masovo poslugi zhidivskih lihvariv vikoristovuvala Yuliya Zhevuska Pislya progoloshennya u Polshi torgivli i pidpriyemnictva zanyattyami nedostojnimi znatnih staniv yevreyi stali vidigravati v cih sferah golovni roli stayuchi maklerami zemelnoyi shlyahti vnaslidok chogo nakopichili veliki kapitali Verhovnim nastavnikom usih yevreyiv Galichini yakijs chas buv rabin Buchackij Pershim i najvidomishim rabinom burshtinskogo kagalu buv Gershko Nosinovich vin zhe baron Girsh Na jogo koshti u drugij polovini XVIII st zvedeno v Burshtini pershu yevrejsku kultovu sporudu U XIX st yiyi kilka raziv perebudovuvali Murovanu sinagogu burshtinski yevreyi pobuduvali vzhe na poch XX st U 1920 r u nij vinikla velika pozhezha yaka znishila molitovni knigi ta deyakij inshij inventar Ostatochno Yudejska gromada mistechka rozpalasya pislya vivezennya v 1942 1943 pp v getto i rozstrilu majzhe vsih burshtinskih yevreyiv Nabagato bilshih represij nizh polyaki ta ukrayinci v roki okupaciyi zaznavali yevreyi dlya yakih u velikih povitovih mistah stvoryuvalisya svoyeridni tabori smerti U zhovtni 1942 r majzhe vsih burshtinskih yevreyiv a ce blizko 1700 osib bulo zibrano na okolici mistechka bilya mostu cherez Gnilu Lipu a zgodom vivezeno v getto nepodalik vid Rogatina Bilshist iz nih tam rozstrilyali a tih sho zalishilisya deportuvali do Belzcya Pislya ciyeyi chistki yevrejska gromada u Burshtini perestala isnuvati Okremih yevreyiv vryatuvali vid smerti rizikuyuchi vlasnim zhittyam ukrayinci Zokrema pid chas polyuvannya na yevreyiv miscevim zhitelyam vdalosya dovshij chas perehovuvati likarya yevreya Dorinera Shumera U 50 60 h rokah sinagogu stali vikoristovuvati yak polikliniku shkirno venerologichnogo dispanseru Zaraz pro prozhivannya v mistechku velikoyi kilkosti yevreyiv nagaduye tilki zapushenij starij cvintar Dzherela ta posilannyaVerbilenko G A Burshtin Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il stor 414 avtorski prava na informaciyu nalezhat Zenoviyu Fedunkivu na Burshtin Local digital history 4 sichnya 2022 u Wayback Machine interaktivnij proyekt grupi osvityan m Burshtina VRU nedostupne posilannya z chervnya 2019 maplandia com 11 zhovtnya 2011 u Wayback Machine IMiS URSR Ivano Frankivska oblast K 1971 Sheremet O P Galich Putivnik Uzhgorod 1989 Starij Burshtin i jogo arhitekturni perliniPrimitkiRakowski Grzegorz 2005 Przewodnik krajoznawczo historyczny po Ukrainie Zachodniej Podole polskoyu Oficyna Wydawnicza Rewasz s 463 storinki ISBN 8389188465 9788389188465 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 14 kvitnya 2020 M Grushevskij Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi t I 11 lipnya 2021 u Wayback Machine Lviv NTSh 1895 s 99