Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності Будь ласка допоможіть удосконалити цю с

Історія Інтернету

Історія Інтернету
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено.

Історія Інтернету бере свій початок із розробок, спрямованих на створення та взаємозв’язок комп’ютерних мереж, що з’явилися внаслідок досліджень США та передбачали міжнародну співпрацю, зокрема з дослідниками з Великої Британії та Франції.

Початки Інтернету

Інформатика наприкінці 1950-х років була новою дисципліною, яка вивчала розподіл часу між користувачами тогочасних комп'ютерів, а дещо пізніше – можливості доступу до обчислювальних ресурсів через телекомунікаційні мережі.

Проект глобальної комп’ютерної мережі був описаний в 1960 р. Дж.Ліклідером.

Творцем концепції Інтернету є Пол Берен, який у 1962 р. опублікував 12-томну роботу у якій запропонував розподілену мережу на основі даних у блоках повідомлень, здатну пережити прогнозовану на той час Третю світову війну. У 1965 р. Дональд Девіс, працюючи у Національній Фізичній Лабораторії (NPL) у Великій Британії, розробив принцип системи комутації пакетів та запропонував побудувати національну комерційну мережу даних.

ARPANET

Історія Інтернету починається 29 жовтня 1969 року, коли Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі (UCLA), а незабаром і три інші університети взяли участь в експерименті, який мав дослідити можливість побудови комп’ютерної мережі без виділеної центральної точки, яка могла б функціонувати, навіть якщо якась її частина була пошкоджена – всі наявні на той час мережі керувалися одним основним комп’ютером, збій якого зробив всю мережу непридатною для використання. Така мережа не була придатною для командування армією під час війни, оскільки головний вузол мережі був би першою метою ворожої атаки. Експеримент фінансувався Агентством перспективних дослідницьких проектів(ARPA) Міністерства оборони США, яке уклало контракти на розробку проєкту ARPANET, керівниками якого стали Роберт Тейлор та Лоуренс Робертс. ARPANET використовувала технологію комутації пакетів, запропоновану Дональдом Девісом та Полом Береном, співробітником корпорації RAND, підкріплену математичними дослідженнями початку 1970-х Леонарда Кляйнрока з UCLA. Мережу побудували Болт, Беранек та Ньюман.

ARPANET було виведено з експлуатації в 1990 році.

TCP/IP

На початку 1970-х передачу даних забезпечували ранні мережі комутації пакетів, такі як NPL, ARPANET, Merit Network та CYCLADES. Проєкти ARPA та діяльність міжнародних робочих груп призвели до розробки протоколів для роботи в Інтернеті, в яких декілька окремих мереж могли бути об'єднані в одну спільну мережу. Боб Кан з ARPA та Вінт Серф із Стенфордського університету у 1974 році опублікували дослідження, результати якого було використано для створення протоколу керування передачею (TCP) та Інтернет-протоколу (IP) – двох основних протоколи Інтернету. Дизайн протоколу включав концепції французького проекту CYCLADES розробника Луї Пузена.

TCP – це протокол управління передачею, згідно з яким дані, що надсилаються через Інтернет, у відправника розбиваються на так звані пакети та з’єднуються у одержувача. IP – це протокол, який визначає спосіб адресації. Будь-які два комп'ютери, що використовують TCP/IP, можуть бути підключені один до одного. Якщо в частині мережі виникає несправність, інформація пропускає цей фрагмент мережі і по-іншому досягає місця призначення. TCP формально не залежить від IP – тобто він може використовуватися з комп'ютерною системою ідентифікації, яка не є IP.

Спочатку мережа ARPANET використовувала кілька різних способів ідентифікації комп’ютерів, і лише роботи на початку 1980-х років призвели до їх об’єднання у тому вигляді, який ми знаємо сьогодні. Постел в 1982-1983 рр. також створив другу фундаментальну опору Інтернету – систему DNS, яка пов'язує номери IP комп'ютерів з ієрархічно побудованими доменними іменами в Інтернеті .

У 1983 р. протоколи TCP/IP були прийняті як військові стандарти. На той час термін Інтернет став загальновживаним. У 1989 році, коли проект ARPANET було закрито, але до 1991 року існувала заборона на використання TCP/IP в комерційних цілях, видана Національним науковим фондом, скасування цієї заборони зробила Інтернет доступним для більш широкого кола користувачів.

USENET

У 1979 році, на противагу закритій ARPANET, американськими студентами, які вивчали інформатику, було створену мережу USENET, яка з'єднувала спочатку лише два університети. Поступово вона набула поширення серед багатьох ІТ-спеціалістів. Розвиток USENET швидшим, ніж ARPANET, завдяки численним дискусійним групам, причому не лише професійним, але й розважальним. У 1982 р. було об'єднано мережі Usenet та Arpanet та створено кілька університетських мереж: CSNET, Theorynet та BITNET.

NSFNET

На початку 1980-х років Національний науковий фонд (NSF) фінансував національні суперкомп'ютерні центри в декількох університетах США та забезпечив їх зв'язок у 1986 році за допомогою проекту NSFNET. Таким чином було створено можливість мережного доступу до обчислювальних потужностей цих суперкомп'ютерів для дослідницьких та наукових організацій у США. Міжнародні зв’язки з NSFNET, поява такої архітектури, як система доменних імен(DNS), і прийняття в наявних мережах на міжнародному рівні протоколу (TCP/IP) ознаменували початок Інтернету.

У кінці 1980-х почали з’являтися перші комерційні постачальники послуг Інтернету (ISP), обмежені приватні зв’язки з частинами Інтернету офіційно комерційними структурами виникли в кількох американських містах наприкінці 1989 та 1990 років. NSFNET було виведено з експлуатації в 1995 році, знявши останні обмеження щодо використання Інтернету для передавання комерційного трафіку.

Всесвітня мережа

У березні 1989 р. Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо подали до керівництва ЦЕРН проєкт створення мережі гіпертекстових документів під назвою "Всесвітня павутина"(World Wide Web) . Це мала бути колекція гіпертекстових документів для полегшення роботи в ЦЕРНі, і яка пов’язувала документи в інформаційну систему, доступну з будь-якого вузла мережі. У грудні 1990 року Тім Бернерс-Лі створив основи HTML та перший вебсайт. Два роки по тому було створено перший графічний веббраузер Mosaic. У 1994 році співавтор браузера Mosaic – Марк Андрессен з Університету Іллінойсу заснував Netscape Communications в Каліфорнії. Незабаром після випуску комерційної версії браузера Netscape випустив вдосконалений Netscape Commerce S.


З середини 90-х років Інтернет справив революційний вплив на культуру, комерцію та технології через поширення спілкування електронною поштою, обміну миттєвими повідомленнями, телефонних голосових інтернет-дзвінків за протоколом VoIP, відеочатів, дискусійних форумів, блогів, соціальних мереж та вебсайтів Інтернет-магазинів. Збільшується обсяг даних, які передаються на високій швидкості через волоконно-оптичні мережі, що працюють зі швидкістю 1 Гбіт/с, 10 Гбіт/с або більше. Поява та розвиток Інтернету докорінно змінило світову систему комунікацій і було надзвичайно швидким в історичному плані: в 1993 році через Інтернет передавалось лише 1% інформації двосторонніх телекомунікаційних мереж, в 2000 році – більше 51% і більше 97% всього обсягу телекомунікаційної інформації в 2007 року. Інтернет продовжує розвиватись, збільшується обсяг інтернет-трафіку, інтернет-торгівлі, розваг(мобільні ігри, відео та аудіо сервіси) та кількість користувачів соціальних мереж. Разом з тим майбутнє глобальної мережі може визначатися регіональними відмінностями у законодавстві, яке регулює доступ до інформації.

Хронологія появи та розвитку Інтернету

1938-1945

  • Створення обчислювальних машин – комп'ютерів, для автоматизованих обчислень за програмами, що зберігалися на перфокартах або в пам'яті.

Кінець п'ятдесятих

  • поява систем розподілу часу: кілька користувачів одночасно працюють на одній машині. Приклади: CTSS, PLATO

1959-1961

  • створення першого мінікомп'ютера

Початок шістдесятих

  • поява ідеї мережі (спільна робота, обмін даними та електронною поштою), застосування в ARPA та різних американських університетах

1966

  • перші експерименти з об'єднанням комп'ютерів у мережу спонсоровані ARPA. Це агентство фінансувало створення першої мережі, що з'єднувала географічно віддалені комп'ютери – ARPANET

1969

  • створення ARPANET, що забезпечувала передачу файлів, обмін даними та роботу з електронною поштою

1988

  • створена система Інтернет-дзвінків IRC.

1989

  • 13 березня 1989 року фізик Тім Бернерс-Лі оприлюднив свій проект подання інформації.

1990

1991

  • Вчені ЦЕРН розробили стандарт WWW
  • скасовано заборону на використання Інтернету в комерційних цілях
  • перші сервери створено в Європі
  • весна – створено NASK
  • квітень – створено протокол Gopher
  • грудень – перший сервер за межами Європи під назвою SLAC ( Stanford Linear Accelerator Center ) створено в США

1992

  • до листопада у світі створено 26 серверів
  • кількість комп’ютерів в Інтернеті перевищила 1 000 000.

1993

  • лютий – створено перший веббраузер для перегляду графічних сторінок – Mosaic (доступний для PC та Apple Macintosh)
  • у жовтні вже існує понад 200 серверів у всьому світі
  • з'явилось Tucows – одне з найбільших сховищ умовно-безкоштовного, безкоштовного і демо-програмного забезпечення

1994

  • квітень – Yahoo!
  • червень – запущено BBS Maloka
  • 13 жовтня – прем'єра Netscape Navigator
  • поява браузера Opera

1995

  • 23 серпня презентовано веббраузер на основі коду Mosaic – Internet Explorer
  • 3 вересня було запущено EBay
  • запущено пошукову систему AltaVista

1996

  • створено пошукову систему HotBot
  • прем'єра CSS
  • створюється перша послуга обміну миттєвими повідомленнями – ICQ

1997

  • офіційна прем'єра PHP
  • створено JavaScript
  • зареєстровано домен Google.com
  • створена перша MMO гра (за допомогою Інтернету) – Ultima Online
  • Nokia 9000i Communicator – перший мобільний інтернет-пристрій

1998

  • створено компанію Google Technology Inc. (тепер Google Inc.)
  • створюється портал Internet Archive, на якому зберігаються заархівовані версії вебсайтів

2000

  • прем'єра XHTML
  • створено стрічку новин RSS
  • 11 липня – індекс пошуку Google перевищив 1 млрд позицій

2003

  • створено – LinkedIn

2004

  • створена перша програма для голосових дзвінків Skype
  • 4 лютого – створено Facebook
  • 17 лютого – індекс Google перевищив 6 мільярдів позицій .
  • 9 листопада – створено Mozilla Firefox

2005

  • лютий – створено YouTube
  • створено – Reddit

2006

  • створено – WikiLeaks
  • створено – Twitter
  • створено – Spotify

2007

  • створено – Мой мир
  • створено – Change.org
  • створено – Tumblr

2009

  • створено – Brainly
  • створено – WhatsApp

2010

  • створено – SoundCloud
  • створено – Instagram
  • створено – Ask.fm
  • створено – Viber

2011

  • створено – Pinterest
  • створено – Kwai
  • створено – Snapchat

2012

  • створено – MeWe

2013

  • створено – Telegram

2015

  • створено – Discord

2014

  • створено – TikTok

2017

  • створено – Likee


Примітки

  1. . web.archive.org. 29 березня 2019. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 1 грудня 2020.
  2. . Архів оригіналу за 26 вересня 2017.
  3. . Архів оригіналу за 1 лютого 2020.
  4. Licklider, J. C. R. (1960). Man-Computer Symbiosis.
  5. Yates, David M. (1997). (англ.). National Museum of Science and Industry. ISBN . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 1 грудня 2020.
  6. Campbell-Kelly, M. (1987-07). . Annals of the History of Computing. Т. 9, № 3/4. с. 221—247. doi:10.1109/MAHC.1987.10023. ISSN 0164-1239. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 1 грудня 2020.
  7. . Архів оригіналу за 8 листопада 2020.
  8. Press, Gil. . Forbes (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 1 грудня 2020.
  9. . The Economist : United Kingdom. (English) . 1843. ISSN 0013-0613. OCLC 1159796912. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 1 грудня 2020.
  10. . Архів оригіналу за 27 липня 2013.
  11. Board, The Editorial (16 жовтня 2018). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 грудня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Istoriya Internetu bere svij pochatok iz rozrobok spryamovanih na stvorennya ta vzayemozv yazok komp yuternih merezh sho z yavilisya vnaslidok doslidzhen SShA ta peredbachali mizhnarodnu spivpracyu zokrema z doslidnikami z Velikoyi Britaniyi ta Franciyi Pochatki InternetuInformatika naprikinci 1950 h rokiv bula novoyu disciplinoyu yaka vivchala rozpodil chasu mizh koristuvachami togochasnih komp yuteriv a desho piznishe mozhlivosti dostupu do obchislyuvalnih resursiv cherez telekomunikacijni merezhi Proekt globalnoyi komp yuternoyi merezhi buv opisanij v 1960 r Dzh Likliderom Tvorcem koncepciyi Internetu ye Pol Beren yakij u 1962 r opublikuvav 12 tomnu robotu u yakij zaproponuvav rozpodilenu merezhu na osnovi danih u blokah povidomlen zdatnu perezhiti prognozovanu na toj chas Tretyu svitovu vijnu U 1965 r Donald Devis pracyuyuchi u Nacionalnij Fizichnij Laboratoriyi NPL u Velikij Britaniyi rozrobiv princip sistemi komutaciyi paketiv ta zaproponuvav pobuduvati nacionalnu komercijnu merezhu danih ARPANET Istoriya Internetu pochinayetsya 29 zhovtnya 1969 roku koli Kalifornijskij universitet u Los Andzhelesi UCLA a nezabarom i tri inshi universiteti vzyali uchast v eksperimenti yakij mav dosliditi mozhlivist pobudovi komp yuternoyi merezhi bez vidilenoyi centralnoyi tochki yaka mogla b funkcionuvati navit yaksho yakas yiyi chastina bula poshkodzhena vsi nayavni na toj chas merezhi keruvalisya odnim osnovnim komp yuterom zbij yakogo zrobiv vsyu merezhu nepridatnoyu dlya vikoristannya Taka merezha ne bula pridatnoyu dlya komanduvannya armiyeyu pid chas vijni oskilki golovnij vuzol merezhi buv bi pershoyu metoyu vorozhoyi ataki Eksperiment finansuvavsya Agentstvom perspektivnih doslidnickih proektiv ARPA Ministerstva oboroni SShA yake uklalo kontrakti na rozrobku proyektu ARPANET kerivnikami yakogo stali Robert Tejlor ta Lourens Roberts ARPANET vikoristovuvala tehnologiyu komutaciyi paketiv zaproponovanu Donaldom Devisom ta Polom Berenom spivrobitnikom korporaciyi RAND pidkriplenu matematichnimi doslidzhennyami pochatku 1970 h Leonarda Klyajnroka z UCLA Merezhu pobuduvali Bolt Beranek ta Nyuman ARPANET bulo vivedeno z ekspluataciyi v 1990 roci TCP IP Na pochatku 1970 h peredachu danih zabezpechuvali ranni merezhi komutaciyi paketiv taki yak NPL ARPANET Merit Network ta CYCLADES Proyekti ARPA ta diyalnist mizhnarodnih robochih grup prizveli do rozrobki protokoliv dlya roboti v Interneti v yakih dekilka okremih merezh mogli buti ob yednani v odnu spilnu merezhu Bob Kan z ARPA ta Vint Serf iz Stenfordskogo universitetu u 1974 roci opublikuvali doslidzhennya rezultati yakogo bulo vikoristano dlya stvorennya protokolu keruvannya peredacheyu TCP ta Internet protokolu IP dvoh osnovnih protokoli Internetu Dizajn protokolu vklyuchav koncepciyi francuzkogo proektu CYCLADES rozrobnika Luyi Puzena TCP ce protokol upravlinnya peredacheyu zgidno z yakim dani sho nadsilayutsya cherez Internet u vidpravnika rozbivayutsya na tak zvani paketi ta z yednuyutsya u oderzhuvacha IP ce protokol yakij viznachaye sposib adresaciyi Bud yaki dva komp yuteri sho vikoristovuyut TCP IP mozhut buti pidklyucheni odin do odnogo Yaksho v chastini merezhi vinikaye nespravnist informaciya propuskaye cej fragment merezhi i po inshomu dosyagaye miscya priznachennya TCP formalno ne zalezhit vid IP tobto vin mozhe vikoristovuvatisya z komp yuternoyu sistemoyu identifikaciyi yaka ne ye IP Spochatku merezha ARPANET vikoristovuvala kilka riznih sposobiv identifikaciyi komp yuteriv i lishe roboti na pochatku 1980 h rokiv prizveli do yih ob yednannya u tomu viglyadi yakij mi znayemo sogodni Postel v 1982 1983 rr takozh stvoriv drugu fundamentalnu oporu Internetu sistemu DNS yaka pov yazuye nomeri IP komp yuteriv z iyerarhichno pobudovanimi domennimi imenami v Interneti U 1983 r protokoli TCP IP buli prijnyati yak vijskovi standarti Na toj chas termin Internet stav zagalnovzhivanim U 1989 roci koli proekt ARPANET bulo zakrito ale do 1991 roku isnuvala zaborona na vikoristannya TCP IP v komercijnih cilyah vidana Nacionalnim naukovim fondom skasuvannya ciyeyi zaboroni zrobila Internet dostupnim dlya bilsh shirokogo kola koristuvachiv USENET U 1979 roci na protivagu zakritij ARPANET amerikanskimi studentami yaki vivchali informatiku bulo stvorenu merezhu USENET yaka z yednuvala spochatku lishe dva universiteti Postupovo vona nabula poshirennya sered bagatoh IT specialistiv Rozvitok USENET shvidshim nizh ARPANET zavdyaki chislennim diskusijnim grupam prichomu ne lishe profesijnim ale j rozvazhalnim U 1982 r bulo ob yednano merezhi Usenet ta Arpanet ta stvoreno kilka universitetskih merezh CSNET Theorynet ta BITNET NSFNET Na pochatku 1980 h rokiv Nacionalnij naukovij fond NSF finansuvav nacionalni superkomp yuterni centri v dekilkoh universitetah SShA ta zabezpechiv yih zv yazok u 1986 roci za dopomogoyu proektu NSFNET Takim chinom bulo stvoreno mozhlivist merezhnogo dostupu do obchislyuvalnih potuzhnostej cih superkomp yuteriv dlya doslidnickih ta naukovih organizacij u SShA Mizhnarodni zv yazki z NSFNET poyava takoyi arhitekturi yak sistema domennih imen DNS i prijnyattya v nayavnih merezhah na mizhnarodnomu rivni protokolu TCP IP oznamenuvali pochatok Internetu U kinci 1980 h pochali z yavlyatisya pershi komercijni postachalniki poslug Internetu ISP obmezheni privatni zv yazki z chastinami Internetu oficijno komercijnimi strukturami vinikli v kilkoh amerikanskih mistah naprikinci 1989 ta 1990 rokiv NSFNET bulo vivedeno z ekspluataciyi v 1995 roci znyavshi ostanni obmezhennya shodo vikoristannya Internetu dlya peredavannya komercijnogo trafiku Vsesvitnya merezha U berezni 1989 r Tim Berners Li ta Robert Kajo podali do kerivnictva CERN proyekt stvorennya merezhi gipertekstovih dokumentiv pid nazvoyu Vsesvitnya pavutina World Wide Web Ce mala buti kolekciya gipertekstovih dokumentiv dlya polegshennya roboti v CERNi i yaka pov yazuvala dokumenti v informacijnu sistemu dostupnu z bud yakogo vuzla merezhi U grudni 1990 roku Tim Berners Li stvoriv osnovi HTML ta pershij vebsajt Dva roki po tomu bulo stvoreno pershij grafichnij vebbrauzer Mosaic U 1994 roci spivavtor brauzera Mosaic Mark Andressen z Universitetu Illinojsu zasnuvav Netscape Communications v Kaliforniyi Nezabarom pislya vipusku komercijnoyi versiyi brauzera Netscape vipustiv vdoskonalenij Netscape Commerce S Z seredini 90 h rokiv Internet spraviv revolyucijnij vpliv na kulturu komerciyu ta tehnologiyi cherez poshirennya spilkuvannya elektronnoyu poshtoyu obminu mittyevimi povidomlennyami telefonnih golosovih internet dzvinkiv za protokolom VoIP videochativ diskusijnih forumiv blogiv socialnih merezh ta vebsajtiv Internet magaziniv Zbilshuyetsya obsyag danih yaki peredayutsya na visokij shvidkosti cherez volokonno optichni merezhi sho pracyuyut zi shvidkistyu 1 Gbit s 10 Gbit s abo bilshe Poyava ta rozvitok Internetu dokorinno zminilo svitovu sistemu komunikacij i bulo nadzvichajno shvidkim v istorichnomu plani v 1993 roci cherez Internet peredavalos lishe 1 informaciyi dvostoronnih telekomunikacijnih merezh v 2000 roci bilshe 51 i bilshe 97 vsogo obsyagu telekomunikacijnoyi informaciyi v 2007 roku Internet prodovzhuye rozvivatis zbilshuyetsya obsyag internet trafiku internet torgivli rozvag mobilni igri video ta audio servisi ta kilkist koristuvachiv socialnih merezh Razom z tim majbutnye globalnoyi merezhi mozhe viznachatisya regionalnimi vidminnostyami u zakonodavstvi yake regulyuye dostup do informaciyi Hronologiya poyavi ta rozvitku Internetu1938 1945 Stvorennya obchislyuvalnih mashin komp yuteriv dlya avtomatizovanih obchislen za programami sho zberigalisya na perfokartah abo v pam yati Kinec p yatdesyatih poyava sistem rozpodilu chasu kilka koristuvachiv odnochasno pracyuyut na odnij mashini Prikladi CTSS PLATO1959 1961 stvorennya pershogo minikomp yuteraPochatok shistdesyatih poyava ideyi merezhi spilna robota obmin danimi ta elektronnoyu poshtoyu zastosuvannya v ARPA ta riznih amerikanskih universitetah1966 pershi eksperimenti z ob yednannyam komp yuteriv u merezhu sponsorovani ARPA Ce agentstvo finansuvalo stvorennya pershoyi merezhi sho z yednuvala geografichno viddaleni komp yuteri ARPANET1969 stvorennya ARPANET sho zabezpechuvala peredachu fajliv obmin danimi ta robotu z elektronnoyu poshtoyu1988 stvorena sistema Internet dzvinkiv IRC 1989 13 bereznya 1989 roku fizik Tim Berners Li oprilyudniv svij proekt podannya informaciyi 1990 gruden vebsajt Info cern ch ye adresoyu pershogo vebservera a adresa http info cern ch hypertext WWW TheProject html adresoyu pershogo vebsajtu1991 Vcheni CERN rozrobili standart WWW skasovano zaboronu na vikoristannya Internetu v komercijnih cilyah pershi serveri stvoreno v Yevropi vesna stvoreno NASK kviten stvoreno protokol Gopher gruden pershij server za mezhami Yevropi pid nazvoyu SLAC Stanford Linear Accelerator Center stvoreno v SShA1992 do listopada u sviti stvoreno 26 serveriv kilkist komp yuteriv v Interneti perevishila 1 000 000 1993 lyutij stvoreno pershij vebbrauzer dlya pereglyadu grafichnih storinok Mosaic dostupnij dlya PC ta Apple Macintosh u zhovtni vzhe isnuye ponad 200 serveriv u vsomu sviti z yavilos Tucows odne z najbilshih shovish umovno bezkoshtovnogo bezkoshtovnogo i demo programnogo zabezpechennya1994 kviten Yahoo cherven zapusheno BBS Maloka 13 zhovtnya prem yera Netscape Navigator poyava brauzera Opera1995 23 serpnya prezentovano vebbrauzer na osnovi kodu Mosaic Internet Explorer 3 veresnya bulo zapusheno EBay zapusheno poshukovu sistemu AltaVista1996 stvoreno poshukovu sistemu HotBot prem yera CSS stvoryuyetsya persha posluga obminu mittyevimi povidomlennyami ICQ1997 oficijna prem yera PHP stvoreno JavaScript zareyestrovano domen Google com stvorena persha MMO gra za dopomogoyu Internetu Ultima Online Nokia 9000i Communicator pershij mobilnij internet pristrij1998 stvoreno kompaniyu Google Technology Inc teper Google Inc stvoryuyetsya portal Internet Archive na yakomu zberigayutsya zaarhivovani versiyi vebsajtiv2000 prem yera XHTML stvoreno strichku novin RSS 11 lipnya indeks poshuku Google perevishiv 1 mlrd pozicij2003 stvoreno LinkedIn2004 stvorena persha programa dlya golosovih dzvinkiv Skype 4 lyutogo stvoreno Facebook 17 lyutogo indeks Google perevishiv 6 milyardiv pozicij 9 listopada stvoreno Mozilla Firefox2005 lyutij stvoreno YouTube stvoreno Reddit2006 stvoreno WikiLeaks stvoreno Twitter stvoreno Spotify2007 stvoreno Moj mir stvoreno Change org stvoreno Tumblr2009 stvoreno Brainly stvoreno WhatsApp2010 stvoreno SoundCloud stvoreno Instagram stvoreno Ask fm stvoreno Viber2011 stvoreno Pinterest stvoreno Kwai stvoreno Snapchat2012 stvoreno MeWe2013 stvoreno Telegram2015 stvoreno Discord2014 stvoreno TikTok2017 stvoreno LikeePrimitki web archive org 29 bereznya 2019 Arhiv originalu za 29 bereznya 2019 Procitovano 1 grudnya 2020 Arhiv originalu za 26 veresnya 2017 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 Licklider J C R 1960 Man Computer Symbiosis Yates David M 1997 angl National Museum of Science and Industry ISBN 978 0 901805 94 2 Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 1 grudnya 2020 Campbell Kelly M 1987 07 Annals of the History of Computing T 9 3 4 s 221 247 doi 10 1109 MAHC 1987 10023 ISSN 0164 1239 Arhiv originalu za 5 listopada 2020 Procitovano 1 grudnya 2020 Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Press Gil Forbes angl Arhiv originalu za 9 sichnya 2015 Procitovano 1 grudnya 2020 The Economist United Kingdom English 1843 ISSN 0013 0613 OCLC 1159796912 Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 1 grudnya 2020 Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Board The Editorial 16 zhovtnya 2018 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 1 grudnya 2020

Дата публікації:
Топ